Вивчення інформативності гістологічного дослідження біопсійного матеріалу для встановлення етіології легеневої дисемінації
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2018-3-36Ключові слова:
дисемінація, гістологічне дослідження, інформативність, специфічністьАнотація
Мета роботи — визначити діагностичні стандарти за такими критеріями: чутливість (інформативність), специфічність (діагностична цінність) та точність (результативність) гістологічного методу діагностики для верифікації етіології дисемінованих процесів легень залежно від типу оперативного втручання.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати власних досліджень 216 випадків біопсій легень у 210 пацієнтів. Пацієнтів розділено на групи залежно від способу забору біопсійного матеріалу: І — 105 (48,6 %) хворих, у яких біопсійний матеріал отримано шляхом виконання відеоторакоскопії (ВТС); ІІ — 38 (17,6 %) пацієнтів, у яких біопсійний матеріал отримано під час відеоасистованої торакоскопії (ВАТС) з мініторакотомією; ІІІ — 9 (4,17 %) пацієнтів, у яких біопсійний матеріал отримано шляхом відкритої біопсії (ВБ) легень; ІV — 64 (29,6 %) хворі, у яких біопсійний матеріал отримано за допомогою трансбронхіальної біопсії легень (ТББЛ).
Результати та обговорення. Високу точність методів ВТС, ВАТС та ВБ легень встановлено під час гістологічного дослідження у 100,0 % випадків. У разі ТББЛ точність та специфічність методу становила 66,7 і 80,0 % відповідно, а результативність — 57,0 %, що пов’язано з помилково негативними, помилково позитивними та неінформативними результатами біопсії (50,0 %). У разі ВТС, ВАТС та ВБ легень при туберкульозному ураженні легень результативність становила 100 %, а ТББЛ — 43 %. У разі ВБ легені результативність сягала 100 % при метастатичному ураженні легень, ВАТС становила 75 %. За мікотичного ураження легень та неспецифічних захворювань органів дихання усі методи біопсії легеневої тканини показали 100,0 %. Серед загального контингенту госпіталізованих переважали хворі з діагнозом: «дисемінований процес у легенях невстановленої етіології» — 121 ((57,6 ± 3,4) %) хворий; «дисемінований процес у легенях у поєднанні з синдромом внутрішньогрудної лімфаденопатії» — 41 ((19,5 ± 2,7) %). Після біопсії з гістологічним дослідженням найчастіше виявляли саркоїдоз — 81 ((37,5 ± 3,3) %) та метастатичне ураження легень — 36 ((16,7 ± 2,5) %). Засвідчено високу чутливість та специфічність гістологічного дослідження в разі ВТС та ВАТС у визначенні етіології дисемінованого процесу в легенях невстановленої етіології — діапазон 75,0—100,0 %. Показники загальної точності гістологічного методу в разі ВТС та ВАТС були приблизно однакові — 94,7 та 95,2 % відповідно. За допомогою ВБ легень 100,0 % верифікації досягнуто при діагнозі: «дисемінований процес у легенях невстановленої етіології», але цей метод є досить складним та небезпечним, передусім для пацієнта. Метод ТББЛ для діагностики дисемінації в легенях вважають найбезпечнішим, проте й найменш результативним, показник точності дорівнював 65,6 %.
Висновки. Найбільшу частину хворих госпіталізують до нашої клініки з діагнозами: «дисемінований процес у легенях невстановленої етіології» та «дисемінований процес у легенях у поєднанні з синдромом внутрішньогрудної лімфаденопатії». Після гістологічного дослідження найчастіше виявляли саркоїдоз та метастатичні ураження легень. У разі відеоторакоскопії та відеоасистованої торакоcкопії засвідчено високу чутливість та специфічність гістологічного дослідження — діапазон 75,0—100,0 %. Відкрита біопсія легень дала змогу забезпечити 100,0 % верифікацію при діагнозі: «дисемінований процес у легенях невстановленої етіології». Метод трансбронхіальної біопсії в разі дисемінації вважають найбезпечнішим, але найменш інформативним (показник точності дорівнював 65,6 %).
Посилання
Liskina IV, and others. Efficiency of transbronchial biopsy of lungs in diagnostics of respiratory diseases (Ukr). Ukrainian Journal of Minimally Invasive and Endoscopic Surgery. 2014;1(18):13-18.
Ovchinnikov AA. Diagnostic and therapeutic possibilities of modern bronchoscopy (Rus). Russian Med J. 2000;12:515-522.
Ovchinnikov AA. Diagnostic value of tracheobronchoscopy in bronchopulmonary diseases (Rus). Atmosphere Pulmonology and allergology. 2005;3:28-31.
Ponomareva EYu, et al. Difficulties of diagnosis in disseminated processes in the lungs (Rus). Clin Med. 2013;7:61-66.
Sakharchuk II, et al. Clinical pulmonology (Rus). K. The Book Plus; 2003:368.
Blackhall V, et al. The role of surgical lung biopsy in the management of interstitial lung disease: experience from a single institution in the UK. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2013;17(2):253-257.
Fibla JJ, et al. Video-assisted thoracoscopic lung biopsy in the diagnosis of interstitial lung disease: a prospective, multi-center study in 224 patients. Arch Bronconeumol. 2012;48(3):81-85.
Kayatta MO, et al. Surgical biopsy of suspected interstitial lung disease is superior to radiographic diagnosis. Ann Thorac Surg. 2013;96(2):399-401.
Lettieri C, et al. Outcomes and safety of surgical lung biopsy for interstitial lung disease. Chest. 2005;127(5):1600-1605.
Shim HS, Park MS, Park IK. Histopathologic findings of transbronchialbiopsy in usualinterstitial pneumonia. Pathol Int. 2010;5(60):373-377.