Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція http://tubvil.com.ua/ <p style="font-weight: bold; color: #404040; font-size: 100%; padding-top: 0;">Всеукраїнське спеціалізоване науково-практичне рецензоване медичне видання для фтизіатрів, пульмонологів, терапевтів, інфекціоністів і торакальних хірургів, публікує результати фундаментальних досліджень у галузі фтизіатрії, пульмонології та інфектології, висвітлює науково-медичну і соціальну проблематику ВІЛ-інфекції/СНІД</p> <p>Заснований у 2010 році</p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <p><img src="http://tubvil.com.ua/public/site/images/lyubomyr87/usaid-path.jpg" alt="" width="277" height="48" /><br />Журнал опубліковано завдяки підтримці американського народу, наданої Агентством США з міжнародного розвитку (USAID)</p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-<br /><br /></div> <table style="width: 600px;"> <tbody> <tr> <td valign="top" width="144px"><br /><strong><img src="http://tubvil.com.ua/public/site/images/lyubomyr87/petrenko2023.jpg" alt="" width="132" height="180" /></strong></td> <td valign="bottom"><strong><br />Головний редактор:</strong> Василь Іванович Петренко, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Заслужений лікар України, член Міжнародного союзу боротьби з туберкульозом і легеневими хворобами, академік АН ВО України, член формулярного комітету ДЕК МОЗ України, член Експертної групи МОЗ України за напрямком «фтизіатрія», член ГО «TB people Ukraine»</td> </tr> </tbody> </table> <p><strong>Засновники видання:</strong> Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (<a href="http://nmuofficial.com/" target="_blank" rel="noopener">nmuofficial.com</a>), Приватне підприємство «ІНПОЛ ЛТМ» (<a href="http://www.vitapol.com.ua" target="_blank" rel="noopener">vitapol.com.ua</a>)</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Державна реєстрація</strong><strong><br /></strong>Реєстр суб'єктів у сфері медіа<br />Ідентифікатор медіа R30-03977<br />Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1241 від 11.04.2024 р.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Видавець:</strong> ПП «ІНПОЛ ЛТМ» (<a href="http://www.vitapol.com.ua" target="_blank" rel="noopener">vitapol.com.ua</a>)</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська</p> <p><strong>Редакційна політика:</strong> відкритий доступ до опублікованих текстів, розміщення статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International (CC BY-ND 4.0) (<a href="https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/">https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/</a>)<br /><img src="http://sgastro.com.ua/public/site/images/lyubomyr87/20-creative-commons.jpg" alt="" width="65" height="20" /></p> <p><strong>Науковий профіль видання:</strong> медицина (фтизіатрія, пульмонологія, інфекційні хвороби)</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України з медичних наук, категорія "Б":</strong> наказ МОН України від 17.03.2020, № 409. У виданні можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії</p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал зареєстрований та індексується в міжнародних наукометричних базах і спеціалізованих каталогах Scopus, Index Copernicus, Google Scholar, Ulrich’s Periodicals Directory, Scientific Indexing Services, ResearchBib, ICMJE, Polska Bibliografia Naukowa, CrossRef, 1findr, Dimensions, Scilit, Lens, Microsoft Academic, Naver, BASE, EuroPub, Sciencegate, <strong><span style="font-weight: normal;">OUCI, WorldCat, </span></strong>NLM Catalog, Research4Life, KOAR, Wizdom.ai, ReadCube, Semantic Scholar, LibKey</p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал внесено до загальнодержавних баз даних «Україніка наукова», «Наукова періодика України» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Матеріали публікуються в УРЖ «Джерело»</p> <p style="margin-top: .3em;">Статті, опубліковані в журналі «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція», отримують DOI — ідентифікатор цифрового об’єкта системи бібліографічних посилань CrossRef</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong><img src="http://sgastro.com.ua/public/site/images/lyubomyr87/scopus-1.jpg" alt="" width="600" height="52" /><img src="http://sgastro.com.ua/public/site/images/lyubomyr87/scopus-2.jpg" alt="" width="200" height="52" /></strong></p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Періодичність виходу: </strong>4 рази на рік</p> <p><strong>ISSN:</strong> 2220-5071 (Print), 2522-1094 (Online)</p> <p><strong>DOI:</strong> 10.30978/TB</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Сайт:</strong> <a href="http://tubvil.com.ua">tubvil.com.ua</a></p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> Private Enterprise INPOL LTM uk-UA Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2220-5071 Резистентність мікобактерій туберкульозу — етапи формування лікарської стійкості (огляд літератури) http://tubvil.com.ua/article/view/304357 <p>Наведено аналіз сучасних досліджень молекулярно-генетичних аспектів формування резистентності у хворих на туберкульоз для запобігання її виникненню при застосуванні програм лікування. </p> <p><strong>Мета роботи</strong> — оцінити ситуацію щодо еволюції резистентності мікобактерій туберкульозу та етапів формування лікарської стійкості за матеріалами доступних баз даних. </p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проаналізовано публікації за період з грудня 2014 р. до січня 2024 р. Застосування системного топологічного і комп’ютерного аналізу отриманих результатів дало змогу визначити найінформативніші щодо обраної теми дослідження, чітко асоційовані з механізмами формування хіміорезистентності при туберкульозі легень. Отримано найповнішу базу доступних літературних джерел (близько 50 із 502 проаналізованих).</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Україна входить до 30 країн із високим тягарем туберкульозу з множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ). Ефективність лікування туберкульозу в Україні —обмежена пізнім виявленням захворювання та визначенням чутливості збудника, що є головною передумовою призначення адекватного лікування. Складною є ситуація з МЛС-ТБ в умовах воєнного стану на тлі пандемії COVID-19. Загальна кількість таких випадків за 2023 р. становила 1955, з них 1326 нових випадків. Кількість випадків туберкульозу з розширеною резистентністю — 228, із них 136 уперше діагностованих. </p> <p><strong>Висновки.</strong> Вивчення генетичних аспектів формування лікарської стійкості <em>M. tuberculosis</em> із визначенням ролі поліморфних варіантів генів, що кодують системи метаболізму ксенобіотиків при туберкульозній інфекції, є актуальним для розуміння механізмів взаємодії під час реалізації спадкової інформації на рівні організму, що дасть змогу підвищити ефективність лікування і запобігти формуванню резистентності. </p> Л.Д. Тодоріко В.І. Петренко О.С. Шевченко С.Б. Норейко І.О. Сем’янів Е. Лесник Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-21 2024-05-21 2 68 77 10.30978/TB2024-2-68 Легенева реабілітація хворих на бронхіальну астму після перенесеної COVID-19 (огляд літератури) http://tubvil.com.ua/article/view/304363 <p>Хвороби органів дихання належать до найпоширеніших захворювань у дорослих і дітей. Вони характеризуються різноманітністю й тяжкістю клінічного перебігу, частими ускладненнями та розвитком загострень. Тривала гіпоксія призводить до спотворення метаболічних процесів, функціональних, а іноді й органічних змін з боку інших органів та систем. Однією з таких патологій є бронхіальна астма, яка становить глобальну проблему охорони здоров’я. У світі близько 300 млн осіб страждають на це захворювання. Це серйозна глобальна проблема охорони здоров’я, що є актуальною для всіх вікових груп.<br />Мета роботи — провести огляд даних літературних джерел щодо особливостей та частоти застосування легеневої реабілітації в пацієнтів із бронхіальною астмою після перенесеної коронавірусної хвороби-2019 (COVID-19). У багатьох хворих відзначено збереження та розвиток симптомів захворювання, що перешкоджають виконанню повсякденної активності, є причиною низької якості життя та можуть призвести до зниження продуктивності праці й збільшення витрат на охорону здо­ров’я. Зазначена патологія потребує постійного лікування, розробки методів запобігання розвитку загост­рень і різноманітних ускладнень. Ця проблема набула ще більшої актуальності в умовах пандемії COVID-19. <br />Коронавірусна інфекція вражає не тільки легеневу систему, а й весь організм, тому для максимального відновлення та скорішого повернення в звичайний темп життя після хвороби рекомендується поєднувати дихальну гімнастику з загальнозміцнюючими засобами реабілітації, помірними фізичними навантаженнями, залежно від загального стану організму.<br />Легенева реабілітація в пацієнтів із бронхіальною астмою після перенесеної COVID-19 є актуальним та ефективним методом лікування, але потребує ширшого впровадження в сучасну систему охорони здоров’я.</p> Г.З. Корж Н.В. Корж М.М. Островський М.О. Кулинич­–Міськів О.І. Варунків І.О. Савеліхіна К.В. Швець У.І. Шевчук–­Будз Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-22 2024-05-22 2 78 83 10.30978/TB2024-2-78 ВІЛ/СНІД та його маркерні хвороби-вияви http://tubvil.com.ua/article/view/301395 <p>Об’єктивним підтвердженням розуміння глобального значення такої досить «юної» інфекції як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)/синдром набутого імунодефіциту (СНІД) є обговорення цієї начебто суто медичної проблеми на кількох засіданнях Генеральної асамблеї ООН, а також створення спеціалізованої програми ЮНЕЙДС (Joint United Nations Programme on HIV/AIDS (UNAIDS), Об’єднаної програми ООН із ВІЛ/СНІДу). Цього року опубліковано доповідь-звіт ЮНЕЙДС під назвою «У небезпеці». У ній нинішню ситуацію з ВІЛ/СНІДом оцінено як загрозливу для людського суспільства. </p> <p><strong>Мета роботи</strong> — провести аналіз фахових публікацій останніх років щодо сучасних клініко-епідеміологічних особливостей клінічного перебігу ВІЛ-інфекції/СНІДу та визначити організаційні заходи, які дадуть змогу забезпечити хоча б часткове благополуччя сфери громадського здоров’я населення України в умовах ведення активних бойових дій. Важливо поінформувати лікарів первинної ланки не лише про велику різноманітність клінічних виявів різних форм цієї гостроконтагіозної вірусної патології, а й про реальну можливість візуально діагностувати чи запідозрити її під час амбулаторного поліклінічного прийому, ґрунтуючись на наявних на шкірі та слизових оболонках виявах численних маркерних хвороб.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проаналізовано офіційні документи та наукові публікації щодо державної політики в галузі охорони громадського здоров’я, підходів до подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, динаміки захворюваності та особливостей маніфестацій і клінічного перебігу окремих маркерних дерматологічних виявів зазначеної вірусної патології в Україні.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Зміст проаналізованих фахових публікацій свідчить про те, що проблема ВІЛ/СНІДу вийшла за межі суто медичної галузі та набула статусу загальнодержавного значення. Сучасний підхід до поліпшення стану громадського здоров’я потребує постійної координації зусиль різних людей, що одночасно мають фахові навички в багатьох дисциплінах, а також здатність плідно співпрацювати з іншими в мультидисциплінарних командах для досягнення єдиної мети — подолання вірусної епідемії. </p> <p><strong>Висновки.</strong> Аналіз наукових публікацій останніх років по проблемі ВІЛ/СНІДу свідчить про нагальну потребу розглядати це захворювання в державній системі громадського здоров’я як соціально значуще інфекційне захворювання цілого організму, за якого рання візуальна ідентифікація на шкірі виявів низки маркерних дерматозів дає змогу оперативно запідозрити, а потім швидко лабораторно підтвердити факт ВІЛ-інфікування та розпочати курс антиретровірусної терапії. Це потребує міждисциплінарного підходу та системної методологічної співпраці лікарів первинної ланки, дерматовенерологів, інфекціоністів, фтизіат­рів для своєчасної (ранньої) діагностики та комплексної терапії вірусної патології.</p> О.Є. Федоренко В.І. Степаненко С.В. Іванов К.В. Коляденко Т.О. Литинська Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-22 2024-05-22 2 84 92 10.30978/TB2024-2-1 Клініко-епідеміологічні особливості туберкульозу в Україні (огляд літератури) http://tubvil.com.ua/article/view/304389 <p>Проведено аналіз фахових публікацій щодо клініко-епідеміологічних особливостей перебігу туберкульозу в сучасних умовах. Аналіз літературних джерел останніх років свідчить про те, що туберкульоз залишається актуальною проблемою в Україні (особливо в умовах воєнного стану і ведення активних бойових дій). <br />За даними літератури вивчено особливості перебігу мультирезистентного туберкульозу (МРТБ) легень у дітей та підлітків із осередків лікарсько-стійкої туберкульозної інфекції. Початок лікарсько-стійкого туберкульозу в дітей частіше гострий, у підлітків — торпідний. Діти та підлітки є особливо чутливими до розвитку лікарсько-стійкого туберкульозу. Щороку на туберкульоз хворіють 1,1 млн пацієнтів віком до 15 років, смертність дітей від туберкульозу становить близько 700 випадків щоденно.<br />Проаналізовано особливості виявлення і перебігу клінічних форм позалегеневого туберкульозу та профіль медикаментозної резистентності збудника в різних вікових групах за даними літератури. У 2022 р. зареєстровано більше випадків позалегеневих і генералізованих форм туберкульозу, ніж у 2019 р. — 15,6 та 8,1 %. Легеневий туберкульоз виявлено в 34,7 % у 2019 р. і в 38,9 % — у 2022 р. <br />У сучасних умовах до поширення й розвитку туберкульозу призводять ВІЛ-інфекція та коронавірусна хвороба-2019 (COVID-19). ВІЛ-інфекція спричиняє епідемію туберкульозу, впливає на перебіг і наслідки його лікування. Стигматизація щодо COVID-19 і страх перед карантином перешкоджали та затримували звернення хворих по медичну допомогу, що обмежувало їхнє пересування та призвело до зменшення більшості медичних послуг із діагностики, лікування та профілактики туберкульозу. <br />Ситуація в Україні (поширеність ВІЛ-інфекції та COVID-19, воєнні дії на території країни, міграція населення, наявність біженців і тимчасово переміщених осіб) також спричинила розвиток і поширення туберкульозу, зростання показників захворюваності та смертності від нього, прогресування цієї хвороби. Серед біженців, тимчасово переміщених осіб та населення територій, де перебувають ці особи, можуть поширюватись одночасно туберкульоз, COVID-19 та ВІЛ-інфекція. </p> О.Б. Пікас М.А. Семенюк Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-22 2024-05-22 2 93 98 10.30978/TB2024-2-93 Залежність рівня β-дефензину-1, феритину та інтерлейкіну-6 від спектра лікарської стійкості й режимів протитуберкульозної терапії у хворих на туберкульоз легень http://tubvil.com.ua/article/view/304214 <p><strong>Мета роботи</strong> — встановити залежність рівня β-дефензину-1, феритину та інтерлейкіну-6 від спектра лікарської стійкості і режимів протитуберкульозної терапії у хворих на туберкульоз легень.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> У дослідження було залучено 100 хворих на туберкульоз легень, яких розподілили на дві групи: 52 хворі на медикаментозно-чутливий туберкульоз і 48 хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз (пацієнти з множинною лікарською стійкістю (до ізоніазиду та рифампіцину) і пре-широкою лікарською стійкістю (до ізоніазиду, рифампіцину та фторхінолонів). Стан­дартне обстеження хворих передбачало рентгенографію органів грудної клітки, дослідження мокротиння мікроскопічним, молекулярно-генетичним та культуральними методами. Додатково визначали методом імуноферментного аналізу рівень β-дефензину-1, феритину та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у крові натще на початку лікування та через 60 днів. Статистичну обробку даних виконували за допомогою програмного забезпечення Statistica 8.0. </p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Дослідження маркерів у хворих на медикаментозно-чутливий туберкульоз виявило статистично значущо вищі показники на початку лікування порівняно з показниками після отримання 60 доз: β-дефензин-1 (0 доз — (23,38 ± 3,48) пг/мл, 60 доз — (11,83 ± 2,30) пг/мл), феритин (0 доз — (117,47 ± 12,34) нг/мл, 60 доз — (85,74 ± 13,25) нг/мл), ІЛ-6 (0 доз — (87,49 ± 8,43) пг/мл, 60 доз — (51,37 ± 5,15) пг/мл). Порівняння рівня ІЛ-6 у хворих на хіміорезистентний туберкульоз виявило статистично значущо вищий показник на початку лікування ((99,78 ± 8,52) і (67,59 ± ± 8,28) пг/мл) відповідно), для β-дефензину-1 і феритину — через 60 доз лікування: β-дефензин-1 (0 доз — (21,43 ± 4,39) пг/мл, 60 доз — (30,69 ± 5,06) пг/мл), феритин (0 доз — (105,13 ± 8,72) нг/мл, 60 доз — (153,43 ± 20,29) нг/мл). </p> <p><strong>Висновки.</strong> Рівні β-дефензину-1, феритину та ІЛ-6 у хворих на медикаментозно-чутливий туберкульоз через 60 днів лікування статистично значущо знижуються, що супроводжується зменшенням клініко-рентгенологічних виявів туберкульозу та припиненням бактеріовиділення. У хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз до 60 доз лікування спостерігається підвищення рівнів β-дефен­зину-1 та феритину, що, імовірно, пов’язано із запізненням зниження бактеріального навантаження у таких хворих та пролонгованою активною імунною відповіддю. Проте вміст ІЛ-6 у цих хворих статистично значущо знижується, що, імовірно, пояснюється тим, що переважна роль ІЛ-6 — це стимуляція початкових фаз протитуберкульозної імунної відповіді. Відсутність статистично значущої різниці за досліджуваними маркерами між пацієнтами з медикаментозно-чутливим та лікарсько-стійким туберкульозом на початку лікування свідчить про те, що наявність лікарської стійкості у мікобактерій сама по собі не впливає на виразність туберкульозного запалення та активність протитуберкульозної імунної відповіді.</p> О.С. Шевченко Л.Д. Тодоріко Р.С. Шевченко С.Л. Матвєєва І.А. Овчаренко О.О. Погорєлова Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-25 2024-05-25 2 8 13 10.30978/TB2024-2-8 Вторинна профілактика мультифокального атеросклерозу, поєднаного із хронічним обструктивним захворюванням легень http://tubvil.com.ua/article/view/304216 <p>Проблема вторинної профілактики мультифокального атеросклерозу (МАС), поєднаного з хронічним обструктивним захворювання легень (ХОЗЛ), є однією з основних причин смертності в світі. Тому пошук лікарських засобів, здатних впливати на деструктивні механізми, що лежать в основі як МАС, так і ХОЗЛ, є актуальною проблемою.</p> <p><strong>Мета роботи</strong> — знизити ризик дестабілізації атеросклеротичних бляшок за рахунок зменшення рівня матриксних металопротеаз (ММП) 2 і 9 у пацієнтів із МАС у поєднанні з ХОЗЛ. </p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> У дослідження було залучено 62 чоловіків із МАС. Середній вік — (68,1 ± 4,2) року. Усі пацієнти мали клінічні та функціональні ознаки враження коронарного, цереб­рального та феморального судинних басейнів, 30 із них (група МАС-2) — клінічні та функціональні ознаки ХОЗЛ (GOLD-2), 32 (група МАС-1) — не мали ознак ХОЗЛ. Контрольну групу (КГ) утворили 18 практично здорових чоловіків. Середній вік — (65,4 ± 3,7) року. Обстеження пацієнтів передбачало проведення ехокардіографії, доплерографії судин шиї та артерій нижніх кінцівок, визначення дистанції ходьби та кісточково-плечового індексу, холтерівське моніторування електрокардіограми, спірографію та визначення рівня ММП-2 та ММП-9 у плазмі крові. Пацієнтам обох груп на тлі базового лікування призначали цилостазол (50 мг двічі на добу) та препарат γ-аміномас­ля­ної кислоти аміналон (250 мг двічі на добу). Курс лікування тривав 16 тиж.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> При первинному обстеженні пацієнтів хворі групи МАС-2 мали статистично значущо (p &lt; 0,001) нижчі показники об’ємного кровотоку в досліджуваних артеріях і статистично значущо (p &lt; 0,01) вищі рівні ММП-2 та ММП-9 порівняно з КГ та хворими групи МАС-1. Після 16-тижневого лікування з додаванням цилостазолу й аміналону вміст у крові ММП статистично значущо (p &lt; 0,05) знизився в обох групах, зокрема в групі МАС-2 рівень ММП-2 — на 23,6 % (p &lt; 0,01), рівень ММП-9 — на 12,1 % (p &lt; 0,05). Показники об’ємного кровотоку статистично значущо (p &lt; 0,05) збільшилися в усіх досліджуваних судинних басейнах, що сприяло поліпшенню клінічних виявів захворювання — зменшенню кількості больових та безбольових епізодів ішемії міокарда, збільшення дистанції ходьби. </p> <p><strong>Висновки.</strong> Застосування комплексної терапії (статинів, цилостазолу та γ-аміномасляної кислоти) у хворих на МАС у поєднанні з ХОЗЛ дає змогу статистично значущо знизити рівень ММП-2 і ММП-9, що забезпечує стабільність атероматозних бляшок та значно поліпшує кровопостачання в судинних басейнах з атеросклеротичним ураженням.</p> В.Г. Лизогуб В.І. Петренко О.М. Савчук О.Г. Купчинська Т.М. Моцак О.В. Долинна Л.А. Кузьменко В.­–С.М. Галіч Д.С. Новік Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-21 2024-05-21 2 14 21 10.30978/TB2024-2-14 Вплив антиретровірусної терапії на перебіг ВЕБ-асоційованих лімфом http://tubvil.com.ua/article/view/304227 <p><strong>Мета роботи</strong> — визначити вплив антиретровірусної терапії (АРТ) на перебіг лімфом, індукованих вірусом Епштейна—Барр (ВЕБ), в інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) пацієнтів.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено аналіз клініко-епідеміологічних, лабораторних і серологічних показників 57 хворих на ВІЛ із клініко-лабораторним підтвердженням наявності ко-інфікування ВЕБ. Пацієнтів розподілили на дві групи: основну — 9 пацієнтів із лімфомами (66,7 % із них отримували АРТ без поєднання із хіміотерапією протипухлинними цитостатичними препаратами, решта АРТ не отримували), контрольну — 48 хворих без новоутворень.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Для оцінки ефективності АРТ у лікуванні лімфом, індукованих ВЕБ, проаналізовано загальноклінічні, імунологічні та вірусологічні показники хворих на початку спостереження та через 6 міс терапії. У хворих із ВЕБ-асоційованими лімфомами, які отримували АРТ, зареєстровано збільшення кількості СD4<sup>+</sup>-лімфоцитів, зменшення вірусного навантаження ВІЛ, підвищення рівня гемоглобіну (р &lt; 0,05), а також суттєве зниження вірусного навантаження ВЕБ (р &lt; 0,01), у хворих із ВЕБ-асоційованими лімфомами, які не отримували АРТ, — подальше зменшення кількості СD4<sup>+</sup>-лімфоцитів і підвищення вірусного навантаження ВЕБ. Наведено два клінічних випадки, в одному з них пацієнтка отримувала паліативну хіміотерапію за схемою CHOP, але не отримувала АРТ у зв’язку з категоричною відмовою через погану переносність препаратів, в іншому випадку пацієнт отримував АРТ без прийому протипухлинних цитостатичних препаратів через категоричну відмову.</p> <p><strong>Висновки.</strong> За результатами проведених досліджень установлено, що застосування АРТ у хворих із ВЕБ-асоційованими лімфомами сприяло не лише поліпшенню основних показників, характерних для ВІЛ, а й суттєвому зменшенню вірусного навантаження ВЕБ (р &lt; 0,01). Динаміка основних імунологічних і вірусологічних показників у хворих з ВЕБ-асоційованими лімфомами, які не отримували АРТ, була негативною, про що свідчило подальше зменшення кількості СD4<sup>+</sup>-лімфоцитів і підвищення вірусного навантаження ВЕБ. Із наведених клінічних випадків можна зробити висновок, що своєчасне призначення АРТ хворим із ВЕБ-асоційованими лімфомами є важливим інструментом терапії, яка не лише сприяє позитивним імунологічним і вірусологічним змінам при ВІЛ-інфекції, а й впливає на якість і тривалість життя хворих із ВЕБ-асоційованими лімфомами.</p> О.А. Кушнєрова Л.Р. Шостакович–­Корецька К.Ю. Литвин О.В. Шевельова Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-21 2024-05-21 2 22 26 10.30978/TB2024-2-22 Використання денситометричних показників free DICOM-viewer і програм цифрової обробки даних при хірургічному лікуванні пацієнтів із туберкульозом легень http://tubvil.com.ua/article/view/304230 <p><strong>Мета роботи</strong> —визначити можливості застосування безкоштовно поширюваних спеціалізованих програм цифрової обробки даних та free DICOM-viewer’s для визначення денситометричних показників, отриманих при комп’ютерній томографії органів грудної клітки, для планування хірургічного лікування пацієнтів із туберкульозом легень і обґрунтування способів профілактики легенево-плевральних ускладнень. </p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження та лікування 103 пацієнтів зі специфічним туберкульозним ураженням легень. При гістологічному дослідженні резекційного матеріалу визначено ступінь специфічного запального процесу в ураженій тканині, згідно з яким пацієнтів розподілили на групи. До групи І залучено 32 пацієнти з низькою активністю специфічного запального процесу, до групи ІІ — 37 пацієнтів із помірною активністю, до групи ІІІ — 34 пацієнти з високою активністю. За допомогою п’яти поширених програм цифрової обробки отримано денситометричні показники структур органів грудної клітки пацієнтів. Проаналізовано точність відображення показників щільності досліджуваними програмами при зіставленні з результатами гістологічного дослідження. </p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> За нашими даними, денситометричні показники, отримані за допомогою free DICOM-viewer’s і програм цифрової обробки даних, мають сильну кореляцію з еталонним показником та між собою. Визначені показники щільності мають сильний зв’язок із гістологічними виявами емфіземи та фіброзуванням легеневої паренхіми. Достовірно визначаються як при високій активності специфічного запалення в паренхімі легені, так і при неактивних процесах, що дає змогу провести стратифікацію пацієнтів. Установлено, що середні показники щільності медіастинальних лімфатичних вузлів при неактивному специфічному запальному процесі в 80 % випадків мали значення (54,4 ± 17,8) HU. Показники (15,0 ± 2,5) HU характеризували високу активність специфічного запального процесу і фазу прогресування захворювання. Клінічно 89 (86,4 %) пацієнтів зі значним відхиленням денситометричних показників щільності паренхіми легені від норми мали тривалий скид повітря в післяопераційний період. У 96 (93,2 %) пацієнтів зі зміненою щільністю лімфатичних медіастинальних вузлів відзначено тривалу післяопераційну ексудацію по плевральних дренажах. Пацієнти зі зміненими денситометричними показниками мали ускладнений інтраопераційний та після­операційний перебіг. Виявлені при комп’ютерній томографії органів грудної клітки зміни щільності легеневої паренхіми в 96,1 % випадків підтверджено результатами гістологічного дослідження резектованого матеріалу. Ці зміни були достовірно виявлені всіма досліджуваними програмами. </p> <p><strong>Висновки.</strong> Денситометричні показники, отримані за допомогою DICOM-viewer’s та програм цифрової обробки даних, дають змогу провести планування хірургічного лікування пацієнтів із туберкульозом легень і обґрунтовано застосовувати способи профілактики легенево-плевральних ускладнень. </p> Є.М. Маєтний Авторське право (c) 2024 Автор https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-21 2024-05-21 2 27 36 10.30978/TB2024-2-27 Клініко-рентгенологічні особливості перебігу легеневого туберкульозу в умовах пандемії COVID-19 http://tubvil.com.ua/article/view/304233 <p>Методи діагностики туберкульозу легень мають виразний вплив на швидкість проведення заходів, спрямованих на виявлення вогнища інфекції та своєчасне лікування.</p> <p><strong>Мета роботи</strong> — установити роль мікробіологічних і рентгенологічних досліджень у ранній діагностиці туберкульозу легень в умовах пандемії коронавірусної хвороби-2019 (COVID-19).<br /><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено дослідження типу випадок—контроль, в яке було залучено 172 хворих на вперше діагностований туберкульозу легень, що були розподілені на дві групи: 1-ша група — 116 пацієнтів, діагностованих рентгенологічними методами, 2-га група — 56 пацієнтів, діагностованих мікробіологічними методами.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> Основними особливостями хворих на туберкульоз, в яких діагноз верифіковано за допомогою рентгенологічних та мікробіологічних методів обстеження, в умовах пандемії COVID-19 (2020—2022) були: чоловіча стать, низький соціально-економічний стан та висока поширеність шкідливих звичок, що впливають на стан здоров’я. Пацієнти, в яких туберкульоз діагностовано за допомогою мікробіологічних методів, частіше проживали в сільській місцевості з низькою доступністю медичних послуг, неідентифіковані своєчасно через тривалу еволюцію симптоматики, пізнє виявлення, виразність клінічної симптоматики та велику частоту поганого результату лікування. Рекомендовано проводити систематичний скринінг на туберкульоз у всіх соціально-вразливих групах населення та застосовувати індивідуальний терапевтичний підхід. Пацієнти, в яких діагноз верифіковано за допомогою радіологічних методів, частіше мешкали в місті, мали супутні захворювання з високим ризиком захворювання на туберкульоз (вірус імунодефіциту людини, цукровий діабет), психічні розлади, були залучені в активну скринінгову програму. Негативний результат мікробіологічних досліджень був наслідком однобічних та обмежених форм легеневої хвороби, що зумовлювало більшу частку пацієнтів з успішним лікуванням.</p> <p><strong>Висновки.</strong> У дослідженні типу випадок—контроль установлено, що основними особливостями хворих на туберкульоз незалежно від методів обстеження є чоловіча стать, низький соціально-економічний стан і висока поширеність шкідливих звичок (куріння та вживання алкоголю). Пацієнти, в яких туберкульоз діагностовано за допомогою мікробіологічних методів, частіше проживали в сільській місцевості, мали низьку доступність до медичних послуг, що спричиняло тривалу симптоматику, пізнє виявлення форм туберкульозу, високу виразність клінічної симптоматики, тяжкий перебіг, велику частоту негативних результатів лікування, зокрема смерті. Пацієнти, в яких діагноз верифіковано за допомогою радіологічних методів, частіше проживали в місті, мали супутні захворювання та високий ризик захворювання на туберкульоз. Негативний результат мікробіологічних досліджень був наслідком односторонніх та обмежених форм легеневого туберкульозу, що сприяло збільшенню частоти успішного лікування.</p> Е. Леснік Л.Д. Тодоріко І.В. Єременчук О.С. Шевченко В.І. Сливка Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-21 2024-05-21 2 37 43 10.30978/TB2024-2-37 Коморбідний стан, зумовлений ліхеноїдним туберкульозом шкіри та червоним плескатим лишаєм. Значення мультидисциплінарного підходу до своєчасної діагностики і лікування http://tubvil.com.ua/article/view/304354 <p>В Україні в статистичних звітах усі випадки туберкульозу (ТБ) шкіри відносять до «позалегеневого ТБ». Це не дає змоги встановити фактичну захворюваність. Клінічні випадки ТБ шкіри потребують мультидисциплінарного підходу до діагностики, зокрема для диференційної діагностики з формами деяких хронічних дерматозів із подібними морфологічними елементами шкірної висипки, та лікування.</p> <p><strong>Мета роботи</strong> — провести диференційну діагностику та визначити наявність коморбідної патології у хворого з клінічними виявами притаманними як ліхеноїдному туберкульозу шкіри, так і червоному плескатому лишаю із залученням комплексу сучасних діагностичних досліджень, зокрема патогістологічних , а також лазерної доплерівської флоуметрії.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Під нашим спостереженням перебував хворий Б., 2005 р. н., в якого було виявлено шкірні ураження, притаманні як ліхеноїдному ТБ шкіри, так і червоному плескатому лишаю. Згідно з даними анамнезу тривалість захворювання становила 4 роки. Методом лазерної доплерівської флоу­мет­рії за допомогою флоуметра Vingmed SD-100 («Medata», Швеція) визначали показник мікроциркуляції та його середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, максимальну амплітуду повільних, швидких та пульсових коливань у ділянках ураження й візуально незміненої шкіри (на відстані 3—4 см від елементів висипки). Також проводили патогістологічне дослідження в ділянках ефлоресценцій.</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> З урахуванням даних клінічного обстеження хворого, результатів комплексного лабораторного й патогістологічного досліджень і показників лазерної доплерівської флоу­метрії в ділянках шкірного ураження діагностовано наявність коморбідного стану, зумовленого ліхеноїдним ТБ шкіри та червоним плескатим лишаєм. Пацієнта направлено до фтизіатра за місцем проживання для проведення комплексного специфічного лікування туберкулостатичними препаратами. Хворому також було рекомендовано спостереження в дерматолога щодо ефективності призначеної нами патогенетичної терапії червоного плескатого лишаю.</p> <p><strong>Висновки.</strong> Різноманіття клінічних форм ТБ шкіри та низки хронічних дерматозів, зокрема червоного плескатого лишаю, а також подібність клінічної картини морфологічних елементів шкірної висипки при цих захворюваннях потребує мультидисциплінарного підходу та проведення комплексу клінічних, спеціальних лабораторних, патогістологічних і новітніх діагностичних інструментальних досліджень, які дають змогу провести своєчасну диференційну діагностику уражень шкіри, зокрема коморбідних станів, а також призначити раціональну комплексну терапію. Застосування лазерної доплерівської флоу­метрії для визначення стану дермального кровообігу в ділянках ураження шкіри є важливим додатковим діагностичним тестом при проведенні диференційної діагностики деяких хронічних дерматозів або визначенні коморбідного стану.</p> К.А. Манвелова Авторське право (c) 2024 Автор https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-21 2024-05-21 2 44 49 10.30978/TB2024-2-44 Предиктори летального наслідку вперше діагностованої ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ при хронічному алкоголізмі (клінічний випадок) http://tubvil.com.ua/article/view/304353 <p>Представлено власне спостереження діагностики ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ-інфекція при хронічному алкоголізмі й аналіз предикторів летального наслідку. Пацієнт тривалий час зловживав алкоголем. Потрапив із гострим психозом у психоневрологічний диспансер, де при дообстеженні вперше діагностовано туберкульоз легень і ВІЛ-інфекцію. Пацієнта госпіталізовано у відділення в тяжкому стані після тривалої алкогольної інтоксикації. Після проведення дезінтоксикаційної терапії стан стабілізувався. Призначено антимікобактеріальну терапію за схемою індивідуального режиму лікування, антиретровірусну терапію, лікування гепатитів В і С, дезінтоксикаційну терапію, профілактику бісептолом і флуконазолом, симптоматичну терапію. Через 20 днів розвинувся синдром відновлення імунної системи із виявами менінгіту. Через 17 днів після цього в лікворі виявлено криптококи. Лікування криптококового менінгоенцефаліту флуконазолом у високих дозах внут­ріш­ньовенно було ефективним, що дало змогу зменшити дози препарату до підтримувальної. Лікування не припиняли, але санації ліквору не зафіксовано. Через 98 днів пацієнт увійшов у кому, а через 113 днів помер від прогресування поліорганної недостатності та криптококового менінгіту. У паці­єнта був вперше виявлений туберкульоз із множинною лікарською стійкістю, лікування якого мало позитивну динаміку, незважаючи на прогресування поліорганної недостатності та наявність криптококового менінгоенцефаліту. Тому туберкульоз хоча і не був безпосередньою причиною смерті пацієнта, але підсилював тяжкість загального стану. <br />З огляду на наведений клінічний випадок установлено, що предикторами летального наслідку вперше діагностованої ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ при хронічному алкоголізмі є: асоціальний спосіб життя, супутні захворювання (туберкульоз, хронічний вірусний гепатит В і С), криптококовий менінгоенцефаліт, лихоманка, змінений психічний стан, наявність криптококів у лікворі, кількість CD4-лімфоцитів &lt; 200/мкл, відсутність раннього скринінгу на CrAg, ранній початок антирет­ровірусної терапії до встановлення діагнозу криптококового менінгоенцефаліту, що провокує появу синдрому відновлення імунної системи, на тлі якого відбувається прогресування криптококової інфекції, монотерапія криптококового менінгоенцефаліту флуконазолом. Висока частота ле­­тальних наслідків від криптококового менінгоенцефаліту при ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ-ін­­фек­ція на тлі хронічного алкоголізму зумовлена недостатньою обізнаністю практикуючих лікарів.</p> О.М. Разнатовська В.І. Петренко О.С. Шальмін Р.М. Ясінський А.В. Федорець А.О. Світлицький О.А. Світлицька С.Б. Норейко Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-21 2024-05-21 2 50 58 10.30978/TB2024-2-50 Дисеміноване гранулематозне ураження легень у пацієнтів із внутрішньовенним уведенням наркотиків: клініко-морфологічні особливості http://tubvil.com.ua/article/view/304355 <p>Синдром легеневої дисемінації — це рентгенологічний синдром, який характеризується розвитком множинних вогнищевих затемнень та/або посиленням і сітчастою деформацією легеневого малюнка, частіше двобічної локалізації. Він може виникати при розвитку різних патологічних процесів, відомо понад 200 різних захворювань легень, що супроводжуються його розвитком.<br />Основними складовими диференційної діагностики є ретельне вивчення анамнезу, оцінка клінічної симптоматики, рентгенологічної картини та динаміки процесу при спостереженні, лабораторні показники, дані спірограми. При неможливості встановлення діагнозу доцільно проводити трансбронхіальну біопсію легень або відеоторакоскопію із біопсією найбільш уражених ділянок легень.<br />Представлено сучасні дані щодо розвитку рідкісного варіанта гранулематозного дисемінованого процесу в легенях, який може виникати у наркозалежних осіб, які внутрішньовенно вводять розчини-суспензії препаратів, первинно виготовлених у таблетках та призначених для орального застосування. Наведено літературні дані та власні спостереження з практики. Зазвичай такі пацієнти не мають специфічних скарг та клінічної картини, їхні лабораторні показники також неспецифічні. Рентгенологічно діагностують дисе­мінований процес легень. Головним діагностичним заходом у таких випадках є хірургічна біопсія легень з подальшим морфологічним дослідженням. Представлено гістологічний опис своєрідних змін легеневої тканини та корисні додаткові дослідження з метою диференційної діагностики. Детально описано два випадки, причому в одному із них мало місце поєднання морфологічних ознак перенесеного в минулому туберкульозного процесу з виявами іншого гігантоклітинного гранулематозного процесу.<br />Принципово важливим у діагностиці цієї легеневої патології є встановлення та з’ясування анамнезу — неодноразового внутрішньовенного введення препаратів для орального застосування, оскільки більшість пацієнтів схильні приховувати ці відомості.</p> О.Д. Ніколаєва І.В. Ліскіна Л.М. Загаба Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-21 2024-05-21 2 59 67 10.30978/TB2024-2-59 Порівняльна характеристика основних епідеміологічних показників із туберкульозу в Полтавській області за 2018—2023 роки http://tubvil.com.ua/article/view/303426 <p>Протягом багатьох років туберкульоз у всьому світі залишається однією з актуальних проблем системи охорони здоров’я. Пандемія COVID-19 і повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України спричинили негативні зміни в усіх сферах життя, зокрема в захворюваності на туберкульоз.</p> <p><strong>Мета роботи</strong> — вивчити вплив пандемії COVID-19 та повномасштабної війни на основні епідеміологічні показники з туберкульозу в Полтавській області за період 2018—2023 рр.</p> <p><strong>Матеріали та методи.</strong> Проведено аналіз основних епідеміологічних показників із туберкульозу в Полтавській області з офіційних статистичних звітів і аналітичних збірників за 2018—2023 рр. Для порівняння було виділено три періоди: до пандемії COVID-19 (2018—2019), під час пандемії COVID-19 (2020—2021), під час повномасштабної війни (2022—2023 роки).</p> <p><strong>Результати та обговорення.</strong> У періоді до пандемії COVID-19 у Полтавській області, як і в Україні, спостерігалося поступове зниження захворюваності на туберкульоз (у тому числі і частоти рецидивів). У 2019 р. цей показник в області зменшився на 14 % порівняно з 2018 р. (з 59,5 до 52,1 на 100 тис. населення). Із початком пандемії COVID-19 в Україні, як і в Полтавській області, в 1,5 разу зменшилася частота виявлення легеневих і позалегеневих форм туберкульозу. Після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України захворюваність на туберкульоз в Україні почала зростати, майже досягнувши за останніх 2 роки показників допандемічного періоду. У Полтавській області в цей період захворюваність зросла майже на 28 % (з 34,9 на 100 тис. населення в 2021 р. до 48,4 на 100 тис. населення в 2023 р.). </p> <p><strong>Висновки.</strong> На туберкульоз найчастіше хворіють непрацюючі чоловіки працездатного віку. Захво­рюваність на туберкульоз залишається вищою в сільській місцевості. Протягом аналізованого періоду зареєстрували поступове зниження смертності від туберкульозу як в Україні, так і в Полтавській області. Із 2015 р. в Полтавській області цей показник зменшився майже втричі — з 11,5 на 100 тис. населення до 3,9 у 2023 р.</p> А.Г. Ярешко І.П. Кайдашев Г.А. Лобань В.Г. Кравченко А.К. Вородюхіна Авторське право (c) 2024 Автори https://creativecommons.org/licenses/by-nd/4.0/ 2024-05-21 2024-05-21 2 99 104 10.30978/TB2024-2-99