Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція http://tubvil.com.ua/ <p style="font-weight: bold; color: #404040; font-size: 100%; padding-top: 0;">Всеукраїнське спеціалізоване науково-практичне рецензоване видання для фтизіатрів, пульмонологів, терапевтів, інфекціоністів і торакальних хірургів, публікує результати фундаментальних досліджень у галузі фтизіатрії, пульмонології та інфектології, висвітлює науково-медичну і соціальну проблематику ВІЛ-інфекції/СНІД</p> <p><span style="color: #2d5698;">Заснований у 2010 році </span></p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <p><img src="http://tubvil.com.ua/public/site/images/lyubomyr87/usaid-path.jpg" alt="" width="277" height="48" /><br />Журнал опубліковано завдяки підтримці американського народу, наданої Агентством США з міжнародного розвитку (USAID)</p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> <p> </p> <table style="width: 547px;"> <tbody> <tr> <td valign="top" width="126px"><img src="http://tubvil.com.ua/public/journals/481/petrenko_tub_redaktor.jpg" width="116" height="161" /></td> <td valign="bottom"><strong>Головний редактор:</strong> Василь Іванович Петренко, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фтизіатрії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, голова наглядової ради дитячої клінічної туберкульозної лікарні м. Києва, науковий консультант міжнародної організації «Програма оптимальних технологій в охороні здоров’я» (США).</td> </tr> </tbody> </table> <p><strong>Засновники видання:</strong> Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (<a href="http://nmuofficial.com/" target="_blank" rel="noopener">nmuofficial.com</a>), Приватне підприємство «ІНПОЛ ЛТМ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> КВ № 16607-5079Р від 05.05.2010 р.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Видавець:</strong> ПП «ІНПОЛ ЛТМ».</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Мова видання:</strong> українська, англійська.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України з медичних наук:</strong> Наказ МОН України від 17.03.2020 № 409 (журнал внесено до Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії. Категорія "Б").</p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал зареєстровано в міжнародних наукометричних системах та спеціалізованих каталогах Index Copernicus, Google Scholar, Ulrich’s Periodicals Directory, Scientific Indexing Services, ResearchBib, ICMJE, Polska Bibliografia Naukowa, CrossRef.</p> <p style="margin-top: .3em;">Журнал внесено до загальнодержавних баз даних «Україніка наукова» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, «Наукова періодика України». Матеріали публікуються в УРЖ «Джерело».</p> <p style="margin-top: .3em;">Статті, опубліковані в журналі «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція», отримують DOI — ідентифікатор цифрового об’єкта системи бібліографічних посилань CrossRef.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Періодичність виходу:</strong> 4 рази на рік.</p> <p><strong>ISSN:</strong> 2220-5071 (Print), 2522-1094 (Online).</p> <p><strong>DOI:</strong> 10.30978/TB.</p> <p style="margin-top: .3em;"><strong>Сайт:</strong> <a href="http://tubvil.com.ua">tubvil.com.ua</a></p> <div class="aligncenter" style="width: 100%; height: 0; border-top: 1px solid #dddddd; font-size: 0;">-</div> Private Enterprise INPOL LTM uk-UA Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2220-5071 Проблеми і переваги інтеграції онлайн-навчання у вищих навчальних закладах в умовах пандемії COVID-19 http://tubvil.com.ua/article/view/216837 <p><em><strong>Мета роботи</strong></em> — оцінити особливості інтеграції онлайн-навчання у вищих навчальних закладах за умов пандемії COVID-19.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Матеріали та методи.</strong></em> Для досягнення мети нами було проведено метааналіз понад 50 літературних джерел, 20 з яких обрано для більш детального висвітлення, а також використано дані щодо досвіду застосування онлайн-методів навчання на кафедрах фтизіатрії та пульмонології Харківського національного медичного університету та Буковинського державного медичного університету.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Результати та обговорення.</strong> </em>Для забезпечення асинхронної частини дистанційного навчання кафед­рою фтизіатрії та пульмонології Харківського національного медичного університету було створено дистанційні курси з дисциплін, що викладаються на кафедрі на платформі Moodle. Курси побудовано відповідно до тематичних планів кафедри. Навчальні матеріали до теми викладено в різних форматах: файл, веб-сторінка, відео, активне посилання на Інтернет-ресурс тощо, до кожної теми розроблено тестові завдання. Крім того, до онлайн-ресурсів додано презентації лекцій з текстовим супроводом.<br />На кафедрі фтизіатрії та пульмонології Буковинського державного медичного університету (БДМУ) розпочато проведення навчальних занять в онлайн-режимі відповідно до наказів БДМУ: «Про запровадження карантину в університеті» за № 129-Адм. від 12.03.2020 р. та «Про затвердження інструкції для викладачів щодо проведення навчальних занять в онлайн-режимі за допомогою сервісу відеоконференцій» за № 130-Адм. від 12.03.2020 р. За дистанційною формою навчання у форматі онлайн проведено підсумкові модульні контролі та державні іспити. Чернівецька область перебувала в червоній зоні карантинних заходів включно до 21 вересня. Так, навчальний процес відбувався в БДМУ винятково за дистанційною формою за допомогою сервісу відеоконференцій. Для проведення навчальних занять в онлайн-режимі вибрано сервіс GoogleHangoutsMeet — https://meet.google.com. Для створення розкладу навчальних занять в онлайн-режимі за допомогою сервісу відеоконференцій GoogleHangoutsMeet використано сервіс GoogleCalendar — https://calendar.google.com.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Висновки.</strong> </em>Попри низку проблем у впровадженні технологій онлайн-навчання, зокрема таких як недостатня технічна забезпеченість, недосконале володіння методологією сучасних цифрових навичок учасниками освітнього процесу, необхідність швидкої зміни підходів до безперервного викладання в умовах пандемії COVID-19 стала потужним поштовхом у розвитку та впровадженні інформаційно-комунікативних технологій в освіті, що надалі може мати позитивні наслідки для підвищення якості навчання, збільшення мотивації студентів та їхньої задоволеності навчальним процесом.</p> O.S. Shevchenko L.D. Todoriko V.I. Petrenko R.S. Shevchenko I.A. Ovcharenko O.O. Pohorielova Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-17 2020-11-17 4 91 97 10.30978/TB2020-4-91 Дистанційне навчання як альтернатива безперервної освіти в умовах пандемії COVID-19 http://tubvil.com.ua/article/view/216842 <p><em><strong>Мета роботи</strong></em> — оцінити проблеми та переваги дистанційного навчання (ДН) як альтернативи для безперервної освіти в медичних навчальних закладах ІІІ—ІV рівнів акредитації в умовах пандемії COVID-19.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Матеріали та методи.</strong></em> Використано тестовий доступ до повнотекстових і реферативних баз даних, проведено метааналіз сучасних літературних джерел, частину з яких обрано для докладнішого висвітлення, а також використано дані щодо досвіду застосування онлайн-методів навчання на базі кафедри фтизіатрії та пульмонології Буковинського державного медичного університету.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Результати та обговорення.</strong> </em>Для проведення навчальних занять в онлайн-режимі вибрано сервіс Google Hangouts Meet — https://meet.google.com. Для створення розкладу навчальних занять в онлайн- режимі за допомогою сервісу відеоконференцій Google Hangouts Meet використано сервіс Google Calendar — https://calendar.google.com. У навчальному процесі під час ДН на кафедрах використовують різноманітні новітні комплекси навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін з елементами пояснювально-ілюстративного та проблемного навчання. При контролі знань під час ДН використовують такі методи педагогічного контролю: тестовий, письмовий (наприклад, написання у чаті відповіді на питання, що відсилаються викладачу через Інтернет-технології, або спілкування студента через чат з викладачем і групою); усний (наприклад, використання аудіо- та відеоконференцій). Цей метод дає змогу вирішити проблему особистісного контролю знань, адже при ДН може виникнути ситуація, що за студента вирішує завдання інша людина. Для підвищення ефективності контролю знань та умінь студентів при ДН потрібно використовувати сукупність різних видів та методів педагогічного контролю.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Висновки.</strong></em> Нова форма ДН в сучасних реаліях пандемії COVID-19 в онлайн-режимі успішно впроваджена і триває її реалізація. Вагомим недоліком такого навчання є залежність ефективного проведення занять в онлайн-режимі від налагодженої мережі Інтернет та якості технічного забезпечення.</p> L.D. Todoriko I.O. Semianiv O.V. Pidverbetska I.V. Yeremenchuk V.I. Slivka O.Ya. Podverbetskiy Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-17 2020-11-17 4 98 104 10.30978/TB2020-4-98 Захворюваність на туберкульоз медичних працівників Сумської області за останнє десятиріччя http://tubvil.com.ua/article/view/216821 <p><em><strong>Мета роботи</strong></em> — дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз медичних працівників Сумської області в період реформування медичних закладів протитуберкульозного типу протягом 2010—2019 рр.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Матеріали та методи.</strong></em> Усього в Сумській області на туберкульоз захворіли 87 медичних працівників. Поміж захворілих 15 (17,2 %) осіб — працівники протитуберкульозних закладів (ПТЗ), а 72 (82,8 %) — працівники загально-лікувальної мережі (ЗЛМ).<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Результати та обговорення.</strong></em> Загалом за ці роки в області зареєстровано 6149 хворих на вперше діаг­ностований туберкульоз. З них 1,4 % (87 хворих) — медичні працівники. Тобто двоє зі 100 захворілих на туберкульоз — медичні працівники. Поміж усіх захворілих на туберкульоз лише 0,2 % (15 осіб) є працівниками ПТЗ, а 1,2 % (72 особи) — працівниками ЗЛМ. Захворюваність працівників ПТЗ загалом становила 15,5 на 10 тис. відповідних працівників, а захворюваність працівників ЗЛМ — 3,6 на 10 тис. Хворіють переважно жінки, що пов’язано з гендерним складом медичних працівників. Частіше хворіє середній медичний персонал (53,3 % у ПТЗ та 47,2 % у ЗЛМ) та молодший медичний персонал (20,0 та 27,8 % відповідно). З віком ризик захворювання на туберкульоз зменшується, оскільки найчастіше хворіють у віці до 40 років.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Висновки.</strong> </em>Питома вага працівників ЗЛМ у 4,8 разу перевищує кількість працівників ПТЗ, що захворіли на туберкульоз, що особливо актуально в період реформування фтизіатричної служби, коли основ­ні функції з лікування хворих на туберкульоз перекладаються на плечі лікарів загальної практики — сімейної медицини. У працівників ЗЛМ зафіксовано більш поширені та позалегеневі форми туберкульозу, що може свідчити про недостатню настороженість працівників ЗЛМ, формальне ставлення до профілактичних медичних оглядів та недостатню обізнаність з питань інфекційного контролю при туберкульозі на тлі збільшення часу роботи з хворими на туберкульоз.</p> I.D. Duzhyi G.P. Oleshchenko Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-16 2020-11-16 4 64 69 10.30978/TB2020-4-64 Вплив призначення комплексу амінокислот на рівень β-дефензину-1 і функцію печінки на тлі протитуберкульозної терапії http://tubvil.com.ua/article/view/216653 <p><em><strong>Мета роботи</strong> </em>— встановити вплив призначення комплексу амінокислот на рівень β-дефензину-1 і функцію печінки на тлі протитуберкульозної терапії у хворих на туберкульоз легень.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Матеріали та методи.</strong></em> У дослідження було залучено 100 пацієнтів з туберкульозом легень. Вісім пацієнтів перервали лікування, в зв’язку з чим їх було виключено з дослідження, а інших 92 пацієнтів розподілено на 3 групи залежно від схеми додавання незамінних амінокислот до патогенетичного лікування: пацієнти групи 1 (46 пацієнтів) не отримували додаткової терапії, пацієнти групи 2 (23 пацієнти) отримували незамінні амінокислоти в таблетованій формі протягом 30 днів, а пацієнти групи 3 (23 пацієнти) отримували незамінні амінокислоти в ін’єкційній формі протягом 10 днів, а потім їх переводили на таблетовану форму на 20 днів. Ефективність інтенсивної фази лікування встановлювали на підставі припинення бактеріовиділення і наявності позитивної рентгенологічної динаміки у вигляді ущільнення інфільтратів, зменшення або закриття порожнин розпаду.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Результати та обговорення.</strong></em> Порівняння рівня β-дефензину-1 у групах після 2 міс лікування показало найбільш високий рівень у групі 1 ((45,19 ± 8,67) мкмоль/л, медіана — 51,10 мкмоль/л), нижчий — у Групі 2 ((9,43 ± 2,97) мкмоль/л, медіана — 3,46 мкмоль/л) і найнижчий — у групі 3 ((7,30 ± 1,21) мкмоль/л, медіана — 6,04 мкмоль/л), p &lt; 0,05. Порівняння показника АЛТ у групах після 2 міс лікування показало найвищий рівень у групі 1 ((1,2 ± 0,2) мкмоль/л, медіана — 1,1 мкмоль/л) і достовірно нижчі в групі 2 ((0,4 ± 0,1) мкмоль/л, медіана — 0,4 мкмоль/л) і групі 3 ((0,5 ± 0,1) мкмоль/л, медіана — 0,4 мкмоль/л), p &lt; 0,05. Порівняння показника АСТ у групах після 2 міс лікування показало найвищий рівень у групі 1 ((0,93 ± 0,13) мкмоль/л, медіана — 0,71 мкмоль/л) і достовірно нижчі в групі 2 ((0,34 ± 0,04) мкмоль/л, медіана — 0,35 мкмоль/л) і групі 3 ((0,29 ± 0,04) мкмоль/л, медіана — 0,30 мкмоль/л), p &lt; 0,05. Порівняння показника тимолової проби в групах після 2 міс лікування показало найбільш низький рівень у групі 1 ((4,08 ± 0,44) ОД, медіана — 3,25 ОД), більш високий — у групі 2 ((4,38 ± 0,58) ОД, медіана — 4,40 ОД) і найбільш високий — у групі 3 ((5,99 ± 0,79) ОД, медіана — 6,30 ОД), p &lt; 0,05.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Висновки.</strong> </em>Додавання комплексу амінокислот до патогенетичної терапії туберкульозу легень підвищує ефективність інтенсивної фази протитуберкульозної терапії, знижує гепатотоксичний ефект протитуберкульозних препаратів, а також стимулює вироблення β-дефензину-1, що призводить до більш ранньої і збалансованої імунної відповіді. При цьому призначення комплексу амінокислот за схемою, що охоплює застосування ін’єкційної форми препарату, надає більш виражений позитивний ефект, ніж ізольоване застосування таблетованої форми.</p> O.S. Shevchenko O.O. Pohorielova Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-17 2020-11-17 4 9 16 10.30978/TB2020-4-9 Лабораторні маркери ГКС-резистентного саркоїдозу органів дихання ІІ—ІІІ стадії http://tubvil.com.ua/article/view/216656 <p><em><strong>Мета роботи</strong></em> — розробити нові прогностичні критерії перебігу саркоїдозу, що базуються на аналізі змін показників С-реактивного білка (С-РБ) та ІЛ-2 в бронхоальвеолярному вмісті.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Матеріали та методи.</strong> </em>Обстежено 68 пацієнтів із саркоїдозом легень до моменту початку терапії та після проведеного 3-місячного лікування, середній вік яких склав (35,7 ± 6,6) року. Окрім комплексу загальноклінічних методів обстеження хворих на саркоїдоз (фізикальне обстеження, рентгенографія, мультиспіральна комп’ютерна томографія, спірографія, фібробронхоскопія, клініко-лабораторна діаг­ностика), додатково проводили визначення рівнів С-РБ та ІЛ-2 в бронхоальвеолярному вмісті. Комп­лекс­ну терапію хворих із саркоїдозом органів дихання проводили згідно з матеріалами Уніфі­ко­ваного клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Саркоїдоз» (Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 634 від 08.09.2014 р.).<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Результати та обговорення.</strong> </em>Концентрація С-РБ у пацієнтів з активним саркоїдозом легень (n = 68) до початку лікування становила (28,34 ± 2,45) мг/л (p &lt; 0,05), що у 17,6 разу вище порівняно з групою контролю (n = 16) — (1,61 ± 0,17) мг/л (p &lt; 0,05). При повторній оцінці цього показника через 3 міс лікування встановлено: у групі пацієнтів, у яких підтверджено успіх терапії (n = 47), рівень С-РБ достовірно знижувався — (10,27 ± 1,18) мг/л (p &lt; 0,05). А в групі пацієнтів, де підтверджено невдачу лікування (n = 21), концентрації С-РБ продовжували залишатися підвищеними — (31,86 ± 2,64) мг/л (p &lt; 0,05). Корелював із цим показником і рівень ІЛ-2, який при активному саркоїдозі легень підвищувався в 2,61 разу порівняно з контролем — (75,46 ± 5,26) пг/л (p &lt; 0,05) і становив (196,72 ± 8,13) пг/л (p &lt; 0,05). Після 3-місячного лікування при проведенні контрольного обстеження встановлено: у групі пацієнтів з позитивною клініко-рентгенологічною динамікою концентрація ІЛ-2 в бронхоальвеолярному вмісті знижувалась у 2,08 разу і становила (94,57 ± 4,23) пг/л (p &lt; 0,05). У групі, де верифіковано недостатність призначеного лікування, цей маркер мав тенденцію до наростання та склав (208,48 ± ± 10,12) пг/л (p &lt; 0,05).<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Висновки.</strong> </em>Вивчення закономірностей порушень показників С-реактивного білка та ІЛ-2 на молекулярному рівні міжклітинної взаємодії за допомогою сучасних лабораторно-інструментальних методів діагностики, безсумнівно, дасть змогу швидко, зручно і точно визначати активність процесу, формувати обґрунтований прогноз і підбирати адекватну випереджувальну лікувальну тактику для кожного пацієнта індивідуально.</p> M.M. Ostrovskyy K.V. Shvets K.M. Ostrovska M.O. Kulinych-Miskiv O.I. Varunkiv I.O. Savelikhina G.Z. Korzh Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-17 2020-11-17 4 17 23 10.30978/TB2020-4-17 Математична модель прогнозування результату лікування у хворих на деструктивний мультирезистентний туберкульоз легень http://tubvil.com.ua/article/view/216675 <p>Припинення бактеріовиділення — головна умова ефективного лікування мультирезистентного туберкульозу (МРТБ). Хірургічні методики лікування хворих на туберкульоз значно підвищують ефективність лікування таких пацієнтів. Виділення нових критеріїв відбору для хірургічного лікування МРТБ актуальне, оскільки дасть змогу підвищити ефективність лікування МРТБ, яка залишається недостатньою.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Мета роботи</strong></em> — спрогнозувати ефективність лікування МРТБ легень через розроблення математичної моделі для прогнозування результатів лікування.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Матеріали та методи.</strong> </em>Було залучено 84 хворих на МРТБ легень, яких розподілили на 2 гру­пи: група 1 (n = 56) — пацієнти з ознаками ефективного лікування туберкульозу в кінці інтенсивної фази; група 2 (n = 28) — пацієнти з ознаками неефективного лікування. Використано метод багатовимірного дискримінантного аналізу з використанням статистичного середовища STATISTICA 13.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Результати та обговорення.</strong></em> Під час проведеного дискримінантного аналізу було відібрано показники клінічного аналізу крові (моноцити, паличкоядерні лейкоцити, еритроцити), які були пов’язані високими (r &gt; 0,5) статистично значущими кореляційними зв’язками з рівнями ММП-9, ТІМП-1, оксипроліну та його фракцій і альдостерону під час формування прогнозу. Математична модель дає змогу у вигляді порівняння результатів вирішення двох лінійних рівнянь і зіставлення їхніх результатів спрогнозувати результат лікування: 1 — ефективне лікування, 2 — неефективне лікування. <br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Висновки.</strong></em> Розроблена математична модель дає змогу оцінити результати лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз на ранніх стадіях лікування, виходячи зі значень показників еритроцитів, паличкоядерних лейкоцитів та моноцитів, виявити його неефективність та рекомендувати таким пацієнтам застосовувати комбіноване лікування з хірургічними втручаннями для підвищення ефективності лікування.</p> O.S. Shevchenko L.D. Todoriko I.A. Ovcharenko Y.B. Radzishevskа S.S. Ovcharenko Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-17 2020-11-17 4 24 32 10.30978/TB2020-4-24 Стандарти медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)» http://tubvil.com.ua/article/view/216825 - Order N 2438, 27.10.2020, Kyiv, Ministry of Health of Ukraine Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-17 2020-11-17 4 70 90 Бронхіальна астма — нова парадигма у клінічних рекомендаціях GINA. Частина 2 http://tubvil.com.ua/article/view/216746 <p>У систематизованому огляді літератури наведено аналіз змін щодо стандартів базисного лікування згідно з новими рекомендаціями GINA з урахуванням механізмів фармакологічної дії глюкокортикостероїдів, які є основними засобами — контролерами перебігу бронхіальної астми (БА).<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Мета роботи</strong></em> — проаналізувати перспективи щодо встановлення контролю над БА з урахуванням нових клінічних рекомендацій GINA щодо призначення протизапальної терапії на підставі аналізу ключових аспектів фармакологічної дії глюкокортикоїдів в умовах пандемії COVID-19.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Матеріали та методи.</strong></em> Використано доступ до різноманітних повнотекстових і реферативних баз даних.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Результати та обговорення.</strong></em> За даними IPCRG, пацієнти не завжди можуть диференціювати симптоми нападу астми та інфікування COVID-19. Це призводить до несвоєчасного надання допомоги щодо цих захворювань, а припинення лікування інгаляційними глюкокортикостероїдами (ГКС) може мати серйозні наслідки. ГКС, прямо чи опосередковано діючи на генетичному рівні, збільшують кількість і функціональну активність протизапальних протеїнів, β2-адренорецепторів і пригнічують синтез прозапальних цитокінів, ферментів та активацію рецепторів запалення. Важливою особливістю дії ГКС є їхня здатність до редукції виживаності таких важливих клітин запалення, як еозинофіли, через механізм блокування ефектів інтерлейкіну-5 та гранулоцитарно-макрофагального колонієстимулювального фактора із запуском процесу контрольованого апоптозу в цих клітинах. <br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Висновки.</strong></em> GINA вказує на погану прихильність до алгоритму запропонованої стратегії протизапальної терапії і відзначає це як модифікуючий фактор ризику загострень в умовах COVID-19. Знакова для контролю над запаленням при БА дія ГКС опосередковується на молекулярному рівні через геномний і позагеномний механізми.</p> L.D. Todoriko M.M. Ostrovsky I.O. Semianiv V.I. Petrenko O.S. Shevchenko Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-17 2020-11-17 4 33 42 10.30978/TB2020-4-33 Сучасні можливості видової ідентифікації нетуберкульозних мікобактерій http://tubvil.com.ua/article/view/216775 <p>В огляді літератури представлено характеристику загальноприйнятих і нових методів ідентифікації нетуберкульозних мікобактерій (НТМБ). Наведено класифікацію Раньона для систематики НТМБ, яка знайшла найбільше поширення в Україні. Відзначено бактеріологічні та молекулярно-генетичні методи ідентифікації НТМБ, які використовуються в практиці лабораторій протитуберкульозної служби України. Проаналізовано можливості використання нових методів та обмеження їхнього реального застосування в лабораторіях.<br />Відзначено, що в ефективності діагностики мікобактеріозів має значення вдосконалення методів. Поява високоспецифічних і високочутливих методів ідентифікації НТМБ (культивування в автоматизованих системах, молекулярно-генетичних методів в Україні, а за кордоном методу високопродуктивної рідинної хроматографії, а з недавнього часу — методу час-пролітної мас-спектрометрії) значно розширили можливості лабораторної діагностики мікобактеріозів. Незважаючи на впровадження нових методів ідентифікації у вітчизняній мікробіологічній практиці пріоритетним залишається поділ НТМБ на групи за культуральними властивостями, що має своє відображення навіть на рівні провідних нормативних документів. Це зумовлено значним обмеженням використання сучасних методів ідентифікації через їхню високу вартість. Показано, що видова ідентифікація НТМБ є неодмінною умовою у виборі тактики антимікробної хіміотерапії через виражену природну резистентність до антибіотиків у більшості видів НТМБ. Значна різноманітність збудників, неоднозначність методів мікроскопічного дослід­ження і культивування, впровадження в практику нових методів ідентифікації вимагають розробки нормативних документів, що регламентують алгоритми лабораторної діагностики і ідентифікації етіологічно-значимих НТМБ.</p> O.A. Zhurilo A.I. Barbova S.V. Mironchenko P.S. Trofimova Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-17 2020-11-17 4 43 51 10.30978/TB2020-4-43 Особливості перебігу туберкульозу в умовах пандемії COVID-19 http://tubvil.com.ua/article/view/216782 <p><em><strong>Мета роботи</strong></em> — оцінити перспективи щодо наслідків взаємодії між COVID-19 і туберкульозом та стратегувати ризики поширення туберкульозної інфекції в умовах пандемії коронавірусної інфекції. <br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Матеріали та методи.</strong></em> Було використано тестовий доступ до таких повнотекстових і реферативних баз даних: єдиний інформаційний базовий пакет EBSCO; найбільша в світі єдина реферативна база даних і наукометрична платформа Scopus; вільно доступна пошукова система Google Scholar; MEDLINE with Full Text; MEDLINE Complete; Dyna Med Plus; EBSCO eBooks Clinical Collection; реферативна наукометрична база даних наукових публікацій проєкту Web of Know ledge компанії Thomson Reuters — Web of Science Core Collection WoS (CC); (SCIE (Science Citation Index Expanded); SSCI (Social Science Citation Index); AHCI (Artand Humanities Citation Index).<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Результати та обговорення.</strong></em> Аналіз доступних джерел літератури показав, що у всьому світі 3-місячний локдаун та тривале 10-місячне відновлення можуть призвести до появи додаткових 6,3 млн випадків туберкульозу в період між 2020 і 2025 р. та ще 1,4 млн смертей від туберкульозу за цей період часу. У середньому виявлення туберкульозу в Україні зменшилось на 27,4 %, а захворюваність на туберкульоз серед дітей зменшилася на 34,5 %. Це тривожна цифра, оскільки ми добре знаємо, що протягом півроку пацієнтів із туберкульозом стало не менше, їх просто припинили виявляти. Крім того, COVID-19 може прискорити активацію латентної туберкульозної інфекції та збільшити в такий спосіб кількість активних випадків.<br /><em><strong></strong></em></p><p><em><strong>Висновки.</strong></em> Передбачається погіршення щонайменше на найближчих 5—8 років епідеміологічних показників щодо контролю над туберкульозом через пандемію COVID-19.</p> L.D. Todoriko M.M. Ostrovskyi I.O. Semianiv O.S. Shevchenko Авторське право (c) 2021 Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція 2020-11-17 2020-11-17 4 52 63 10.30978/TB2020-4-52