Предиктори розвитку ВІЛ-асоційованих неврологічних захворювань

Автор(и)

  • K.Yu. Lytvyn ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро
  • L.R. Shostakovych-Koretska ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро
  • O.О. Volikova ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2018-2-19

Ключові слова:

ВІЛ-інфекція, ВІЛ-асоційовані неврологічні захворювання, предиктори, генотип, алелі HLA-DRВ1

Анотація

Мета роботи — вивчити вплив демографічних, епідеміологічних та генетичних факторів на перебіг ВІЛ-­інфекції та маніфестацію неврологічних захворювань.

Матеріали та методи. У дослідження залучено 70 пацієнтів із 4-­ю клінічною стадією ВІЛ-­інфекції, госпіталізованих у міську клінічну лікарню № 21 м. Дніпра і у відділення Обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Усі вони мали вік від 24 до 61 року, в середньому — (38,91 ± 0,87) року. Пацієнтів розподілено на дві групи. До першої групи увійшов 31 хворий з неврологічними захворюваннями, зокрема з церебральним токсоплазмозом, туберкульозним менінгітом, бактеріальним стафілококовим менінгітом, грибковим менінгітом та ВІЛ­енцефалопатією. Другу групу склали 39 пацієнтів із іншими захворюваннями, індикаторними для 4-­ї клінічної стадії ВІЛ, але без ураження нервової системи.

Генетичне дослідження передбачало типування алелей DRВ1 за методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) — варіантом сиквенс­специфічних праймерів (PCR-­SSP). Використовували набори «HLA-­ДНК-­ТЕХ» для типування генів DRВ1 виробництва «ДНК­Технологія» (РФ). Дослідження проводили за згодою пацієнтів. Кількість Т-­лімфоцитів CD4+ та ВІЛ РНК плазми крові враховували в період маніфестації опортуністичних захворювань (дані з медичних карток).

Результати та обговорення. У більшості випадків патологію центральної нервової системи (ЦНС) виявляли у ВІЛ-­інфікованих пацієнтів на тлі глибокої імуносупресії та високого вірусного навантаження ВІЛ РНК, про що свідчать зворотний зв’язок між маніфестацією неврологічних виявів і кількістю СD4 Т-­лімфоцитів — rs = – 0,31 (p < 0,01), а також пряма кореляція з показником вірусного навантаження ВІЛ РНК у крові — rs = +0,32 (p < 0,01).

Зауважено вищі шанси щодо розвитку неврологічних захворювань у жінок, інфікованих ВІЛ, ніж у чоловіків, — OR 3,52 (95 % CI 1,28—9,73); p = 0,015 FET.

У разі статевого шляху передачі ВІЛ спостерігалася вища частота розвитку захворювань нервової системи (відповідно 61,3 і 28,2 %; р = 0,008 FET), що, імовірно, пов’язане з гендерним показником (жінки частіше заражаються ВІЛ статевим шляхом).

Встановлено тенденції щодо збільшення серед хворих з ВІЛ­асоційованими захворюваннями ЦНС порівняно з іншими опортуністичними захворюваннями носіїв алелей DRB1*01 — відповідно 38,7 і 15,4 % (р = 0,032 FET) та DRB1*16 — 32,3 і 17,9 % (р = 0,262 FET). Водночас при наявності алелей DRB1*04, DRB1*11, DRB1*13 ураження ЦНС спостерігалися рідше, ніж інша ВІЛ­асоційована патологія, що також мало характер тенденції (p > 0,05) і потребувало уточнення.

Вказані тенденції щодо збільшення ризику розвитку неврологічних захворювань у носіїв алеля DRB1*01 були вірогідними у ВІЛ­інфікованих чоловіків (53,8 %; р < 0,05), а алеля DRB1*16 — у жінок (38,9 %; р < 0,05). Виразні асоціації з опортуністичними захворюваннями іншої етіології виявлено у жінок, носіїв алелей гена DRB1*11 (72,7 %; p < 0,05) і гена DRB1*04 (36,4 %; p = 0,054 FET), а у чоловіків — з фенотипом DRB1*13 (25,0 %; p = 0,077 FET).

Висновки. Таким чином, високий ризик розвитку ВІЛ-­асоційованих неврологічних захворювань спостерігається у жінок у разі сексуальної трансмісії ВІЛ та може бути пов’язаний з алелями DRB1*01 і DRB1*16. Спостерігається тенденція до певної протекторної дії відносно розвитку неврологічної патології за наявності алелей DRB1*04, DRB1*11, DRB1*13, що потребує подальшого дослідження.

Біографії авторів

K.Yu. Lytvyn, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро

Литвин Катерина Юріївна, к. мед. н., доц. кафедри інфекційних хвороб
49000, м. Дніпро, вул. Канатна, 17

L.R. Shostakovych-Koretska, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро

Шостакович-Корецька Людмила Романівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри інфекційних хвороб

O.О. Volikova, ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро

Волікова Ольга Олександрівна, асист. кафедри інфекційних хвороб

Посилання

VIL-infektsiya v Ukrayini [HIV infection in Ukraine]. Informatsiynyy byuleten’. 2017;48:39 (in Ukr).

Lytvyn KYu. Struktura, osnovnye epidemiologicheskie i laboratornye kharakteristiki letal’nykh sluchaev VICh-assotsiirovannykh zabolevanii tsentral’noi nervnoi sistemy v Dnepropetrovskom regione [Structure, main epidemiological and laboratory characteristics of lethal cases of HIV-associated diseases of the central nervous system in the Dnipropetrovsk region]. Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya. 2015;4:72-77 (in Ukr).

Lytvyn KYu, Shostakovych-Koretska LR, Volikova OO. Genetychni variacii’ alelej HLA DRB1 pry cerebral’nomu toksoplazmozi u pacijentiv z VIL-infekcijeju [Genetic variations of HLA DRB1 alleles in cerebral toxoplasmosis in patients with HIV infection]. Infekcijni hvoroby. 2018;2:18-24 (in Ukr).

Shostakovych-Koretska LR, Lytvyn KYu, Volikova OO, Bilokon ОО, Mishkoy ІP, Chykarenko ZО, Kushnierova OA, Halushchenko SA. Kharakterystyka tserebralnoho toksoplazmozu v patsiientiv z VIL: retrospektyvnyy analiz 135 vypadkiv u Dnipropetrovskomu rehioni [Characteristics of cerebral toxoplasmosis in HIV patients: retrospective analysis of 135 cases in the Dnepropetrovsk region]. Visnyk naukovykh doslidzhen. 2017;4:86-90. doi:10.11603/2415-8798.2017.4.8404 (in Ukr).

Assone T, Paiva A, Fonseca LAM, Casseb J. Genetic markers of the host in persons living with HTLV-1, HIV and HCV infections. Viruses. 2016;8(2):38.

Bilgrami M, O’Keefe P. Neurologic diseases in HIV-infected patients. Clin Neurol. 2014;121:1321-1344.

Bowen LN, Smith B., Reich D, et al. HIV-associated oppor­tunistic CNS infections: pathophysiology, diagnosis and treat­ment. Nature Rev Neurolog. 2016;12(11):662.

de Sorrentino AH, López R, Motta P, et al. HLA class II involvement in HIV-associated Toxoplasmic encephalitis development. Clin Immunol. 2005;115(2):133-137.

Figueiredo JFDC, Rodrigues MDLV, Deghaide NHS, Donadi EA. HLA profile in patients with AIDS and tubercu­losis. Brazilian J Infect Dis. 2008;12(4):278-280.

Li WX, Xia JA, Zhou X, et al. Association of HLA alleles (A, B, DRB1) and HIV-1 infection in the Han population of Hubei, China. Journal of Huazhong University of Science and Tech­nology [Medical Sciences]. 2017;37(1):131-139.

Matinella A, Lanzafame M, Bonometti MA, et al. Neurological complications of HIV infection in pre-HAART and HAART era: a retrospective study. J Neurol. 2015;262(5):1317-1327.

Oriol-Tordera B, Llano A, Ganoza C, et al. Impact of Hla-drb1 allele polymorphisms on control of HIV infection in a Peruvian Msm cohort. Hla. 2017;90(4):234-237.

Ranasinghe S, Cutler S, Davis I, et al. Association of HLA-DRB1-restricted CD4+ T cell responses with HIV immune control. Nature Med. 2013;19(7):930.

Sundqvist E, Buck D, Warnke C, et al. JC polyomavirus infection is strongly controlled by human leucocyte antigen class II variants. PLoS Pathogens. 2014;10(4):e1004084.

Sveinbjornsson G, Gudbjartsson DF, Halldorsson BV, et al. HLA class II sequence variants influence tuberculosis risk in populations of European ancestry. Nature Genetics. 2016;48(3):318.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження