Характеристика клініко-лабораторних та інструментальних особливостей поєднання хронічного обструктивного захворювання легень GOLD 3, група Е, у фазі ремісії, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та вторинних бронхоектазів

Анотація

Мета роботи — вивчити характер і виразність клініко-лабораторних та інструментальних змін, а також зміни якості життя пацієнтів залежно від типу запальної реакції та наявності вторинних бронхоектазій при поєднанні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ).

Матеріали та методи. Проведено обстеження 130 пацієнтів у фазі ремісії ХОЗЛ GOLD 3, група Е, із використанням клінічних, лабораторних, інструментальних методів. На підставі отриманих даних визначили особливості перебігу поєднаної патології. Пацієнтів розподілили на групи та підгрупи залежно від верифікованих діагнозів і типу запальної реакції: 1-ша група — 68 хворих на ХОЗЛ (підгрупа 1а (n = 44) — із нейтрофільним типом запальної реакції, підгрупа 1б (n = 8) — із нейтрофільним типом запальної реакції та вторинними бронхоектазами (БЕ), підгрупа 1в (n = 16) — з еозинофільним типом запальної реакції), 2-га група (n = 62 хворих на ХОЗЛ у поєднанні з ГЕРХ (підгрупа 2а (n = 34) — із нейтрофільним типом запальної реакції, підгрупа 2б (n = 25) — із нейтрофільним типом запальної реакції та вторинними БЕ, підгрупа 2в (n = 3) — з еозинофільним типом запальної реакції). Контрольна група була створена з 15 практично здорових осіб.

Результати та обговорення. Установлено частіше виникнення ХОЗЛ у чоловіків порівняно з жінками (75 (57,7 %) і 55 (42,3 %) відповідно). Найчастішою суб’єктивною ознакою була задишка. Найбільший показник (72,0 %) зареєстровано в пацієнтів із ХОЗЛ (нейтрофільне запалення) у поєднанні з ГЕРХ і БЕ. У них також частіше мав місце вологий кашель (88,0 %). Виявлена різниця за частотою сухого кашлю між підгрупами 1а та 2а (22,7 і 58,8 % відповідно; р = 0,002). Характер запального процесу свідчив про статистично значуще збільшення частоти нейтрофільного запалення в групі пацієнтів із поєднанням ХОЗЛ і ГЕРХ порівняно з групою ХОЗЛ (76,5 та 95,2 %; p = 0,0027). Кількість випадків вторинних БЕ в групі поєднання ХОЗЛ та ГЕРХ була в 3,1 разу вищою порівняно з групою ХОЗЛ (25 і 8 відповідно). Пацієнти з ХОЗЛ GOLD 3, група Е, у фазі ремісії демонстрували виразні порушення функції зовнішнього дихання порівняно з практично здоровими особами, що виявлялося значним зниженням показників зовнішнього дихання (p < 0,001). Відмінності за якістю життя між групами пацієнтів із ХОЗЛ, ХОЗЛ + ГЕРХ та ХОЗЛ + ГЕРХ + БЕ залежать від поліморбідності.

Висновки. Особливості клінічної симптоматики, змін функції зовнішнього дихання та якості життя в пацієнтів із ХОЗЛ GOLD 3, група Е, у фазі ремісії залежали від наявності поєднаної патології та були прогностично тяжчими за наявності кількох нозологій.