Патогенетичні та патоморфологічні аспекти ушкодження легеневої тканини при COVID-19 як прояву васкуліту
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2025-2-5Ключові слова:
SARS-CoV-2; COVID-19; васкуліт; пневмонія; легенева система; коронавірусна інфекція; патоморфологія; електронно-мікроскопічні зміни; летальний наслідок; судова медицинаАнотація
Мета роботи — визначити особливості патогенезу в пацієнтів із легеневою формою SARS-CoV-2. Установити на підставі даних клінічних обстежень та електронної мікроскопії, що васкуліт дихальної системи є основним патофізіологічним та патоморфологічним чинником ураження легеневої тканини при COVID-19.
Матеріали та методи. Обстежено 692 хворих віком від 18 до 73 років із тяжким перебігом COVID-19. Контрольну групу утворено з 50 пацієнтів (25 жінок та 25 чоловіків) віком від 25 до 70 років із клінічним перебігом COVID-19 середньої тяжкості. У 58 хворих проведено імунологічні тести, зокрема досліджено О-лімфоцити й D-лімфоцити, великі та малі циркулюючі імунні комплекси. У групі осіб, які померли внаслідок пневмонії при COVID-19, у 30 випадках проведено патогістологічне дослідження зразків, у 10 — електронно-мікроскопічне дослідження.
Результати та обговорення. При імунологічному обстеженні виявлено збільшення кількості O-лімфоцитів (53,3 ± 1,3) і D-лімфоцитів (4,9 ± 0,7), що свідчить про ураження Т-клітинного імунітету. Підвищення вмісту малих циркулюючих імунних комплексів (71,3 ± 2,5) вказує на особливо «злоякісний» автоімунний компонент з ураженням сполучнотканинної структури, насамперед судин легень, а відтак і судин епітеліальних органів, а збільшення рівня великих ЦІК пояснює основу алергійних ускладнень, що супроводжують тяжкий перебіг SARS. При ультраструктурному електронно-мікроскопічному дослідженні респіраторних відділів легень пацієнтів, які померли внаслідок респіраторної недостатності при COVID-19, виявлено в капілярах та ендотелії дегенеративні зміни, зокрема розширення канальців гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, деструкцію рибосом, появу в цитоплазмі вакуолей, оточених двохконтурною мембраною, які містили дрібні віріоноподібні тільця, неоднорідне потовщення базальної мембрани гемокапілярів. Реєстрували розвиток венуліту, який характеризувався накопиченням у стінці судин нейтрофілів, виразними дегенеративними змінами ендотелію, що супроводжувались деструкцією цитоплазматичних органел, вакуолізацією цитоплазми та її неоднорідною осміофільністю, появою на люменальній поверхні ендотелію гетерогенних мікроворсинок, неоднорідним потовщенням цитоплазматичної мембрани. Ультраструктурні зміни ендотелію судин при COVID-19 свідчать про первинне виникнення гострого васкуліту як патогенетичної домінанти при пневмонії, спричиненої COVID-19.
Висновки. Клінічні вияви та результати ультраструктурних патоморфологічних досліджень свідчать про те, що первинною патогенетичною основою атипової пневмонії при COVID-19 є виникнення гострого васкуліту з переважним ураженням судин легеневої системи. «Злоякісний» перебіг COVID-19 передбачає трансформацію гострого васкуліту в системний васкуліт із подальшим ураженням низки систем (дихальної, серцево-судинної, гепатобіліарної, сечостатевої).
Посилання
Bedner E, Ruan Q, Chen S, et al. Multiparameter analysis of progeny of individual cells by laser scanning cytometry. Cytometry. 2000 Aug 1;40(4):271-9. http://doi.org/10.1002/1097-0320(20000801)40:4<271::aid-cyto3>3.0.co;2-c.
Coronavirus in Ukraine [Internet]. Minfin. Accessed April 13, 2024. https://index.minfin.com.ua/ua/reference/coronavirus/ukraine/
Cоronavirus disease (COVID-19) pandemic [Internet]. World Health Organization. Accessed October 27, 2024. https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019.
Hanff TC, Harhay MO, Brown TS, et al. Is there an association between COVID-19 mortality and the renin-angiotensin system? A call for epidemiologic investigations. Clin Infect Dis. 2020 Jul 28;71(15):870-874. http://doi.org/10.1093/cid/ciaa329.
Hoffmann M, Kleine-Weber H, Schroeder S, et al. SARS-CoV-2 cell entry depends on ACE2 and TMPRSS2 and is blocked by a clinically proven protease inhibitor. Cell. 2020;181(2):271-80.e8. http://doi.org/10.1016/j.cell.2020.02.052.
Kingsley-Godwin MJ, Tsranchev II, Belovezhdov V, et al. Forensic pathology and legal issues in COVID-19: case report and literature review. Cureus. 2024 Mar 24;16(3):e56807. http://doi.org/10.7759/cureus.56807.
Nevzghoda O. Modern classification of respiratory diseases: innovations in the International Classification of Diseases of the 11th Revision. SSP Modern Pharmacy and Medicine. 2024;4(4):1-10. http://doi.org/10.53933/sspmpm.v4i4.162.
Nevzhoda A, Nevzhoda O. Immunological criteria of autoaggression of bronchial asthma: markers for prediction of the course and selection of adequate pharmacotherapy. SSP Modern Pharmacy and Medicine. 2023;3(1):1-7. http://doi.org/10.53933/sspmpm.v3i1.84.
Perico L, Benigni A, Remuzzi G. SARS-CoV-2 and the spike protein in endotheliopathy. Trends Microbiol. 2024 Jan;32(1):53-67. http://doi.org/10.1016/j.tim.2023.06.004.
Qi F, Qian S, Zhang S, et al. Single cell RNA sequencing of 13 human tissues identify cell types and receptors of human coronaviruses. Biochem Biophys Res Commun. 2020 May 21;526(1):135-140. http://doi.org/10.1016/j.bbrc.2020.03.044.
Shapovalova V. An innovative multidisciplinary study of the availability of coronavirus vaccines in the world. SSP Modern Pharmacy and Medicine. 2022;2(2):1-17. http://doi.org/10.53933/sspmpm.v2i2.45.
Shapovalova V. Forensic and pharmaceutical risks in the organization of pharmacotherapy of covid, post-covid and long-covid disorders. COVID-19 and Vaccination Practice Standards. SSP Modern Pharmacy and Medicine. 2022;2(4):1-24. http://doi.org/10.53933/sspmpm.v2i4.69.
Shapovalova V. Pharmacotherapy of depressive disorders in conditions of coronavirus disease: pharmacoeconomic experimental study. SSP Modern Pharmacy and Medicine. 2023;3(3):1-11. http://doi.org/10.53933/sspmpm.v3i3.101.
Shapovalova V. The ICD-11 For the twenty-first century: the first view from the organizational, legal, clinical and pharmacological aspects. SSP Modern Pharmacy and Medicine. 2022;2(1):1-13. http://doi.org/10.53933/sspmpm.v2i1.37.
Varga Z, Flammer AJ, Steiger P, et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet. 2020; 395(10234):1417-8. http://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30937-5.
Veleri S. Neurotropism of SARS-CoV-2 and neurological diseases of the central nervous system in COVID-19 patients. Exp Brain Res. 2022 Jan;240(1):9-25. http://doi.org/10.1007/s00221-021-06244-z.
Xue Y, Lai L, Liu C, et al. Perspectives on the death investigation during the COVID-19 pandemic. Forensic Sci Int Synerg. 2020 Apr 9:2:126-128. http://doi.org/10.1016/j.fsisyn.2020.04.001.
Zhang H, Penninger JM, Li Y, Zhong N, et al. Angiotensin-converting enzyme 2 (ACE2) as a SARS-CoV-2 receptor: molecular mechanisms and potential therapeutic target. Intensive Care Med. 2020;46(4):586-590. http://doi.org/10.1007/s00134-020-05985-9.
Ziegler CGK, Allon SJ, Nyquist SK, et al. SARS-CoV-2 receptor ACE2 is an interferon-stimulated gene in human airway epithelial cells and is detected in specific cell subsets across tissues. Cell. 2020;181(5):1016-35.e19. http://doi.org/10.1016/j.cell.2020.04.035.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Автори

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.