Оптимізація менеджменту ризиків загострень та передчасної смерті в пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (огляд літератури)

Анотація

Проведено аналіз даних багаточисленних досліджень, тенденцій та напрямів роботи з пацієнтами, що страждають на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Вивчення особливостей хворобоіндукуючих факторів розвитку захворювання дає змогу зрозуміти, що епідемія куріння, яка зростає, постаріння світової популяції та дефіцит модифікуючої терапії призведе до подальшого зростання смертності від ХОЗЛ. Встановлено, що кожне загострення ХОЗЛ підвищує як ризик, так і частоту наступних загострень та розвиток локальних чи системних змін та ускладнень. Не тільки тяжкі, але й помірні загострення ХОЗЛ (такі, що не потребували госпіталізації та могли лікуватись в амбулаторних умовах) також підвищували ризик наступних загострень та смерті. При цьому ступінь підвищення ризику була пропорційна кількості загострень на рік. Так, два помірних загострення на рік підвищували ризик смерті на 80 % (відношення ризиків — 1,80 (95 % довірчий інтервал — 1,19—2,70)), в той час, як підвищення частоти загострень до 5 збільшувало відношення ризиків до 2,33 (95 % довірчий інтервал — 1,45—3,76).
Оцінена ефективність лікування хворих на ХОЗЛ та залежність останнього від різних чинників. Базуючись на отриманих даних, фахівцями були зроблені висновки, що наявність одного тяжкого або двох і більше помірних загострень ХОЗЛ протягом року свідчить про високий ризик загострень у майбутньому та асоціюється з підвищеним ризиком передчасної смерті. Тому пацієнт із групи високого ризику потребує особливої уваги при визначенні тактики його ведення. Це знайшло своє відображення як у міжнародних, так і національних консенсусних документах. Трикомпонентна терапія в одному інгаляторі (зокрема фіксована комбінація будесоніду/глікопіронію/формотеролу), призначена у перших 30 днів після загострення, на сьогодні є єдиною фармакотерапевтичною опцією, що доведено знижує смертність пацієнтів із ХОЗЛ.