Якість життя пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень

Автор(и)

  • О.М. Радченко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0003-1108-963X
  • Л.І. Пилипів Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна https://orcid.org/0000-0003-1143-1626

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2025-1-32

Ключові слова:

якість життя; хронічне обструктивне захворювання легень; курці; маса тіла; ожиріння.

Анотація

Якість життя (ЯЖ) є важливим критерієм стану здоров’я та його змін, дає змогу визначити перебіг хвороби, ефективність терапії, провести ранжування та групування пацієнтів, сформувати план реабілітації та стежити за його втіленням.

Мета роботи — визначити якість життя (ЯЖ) пацієнтів із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), її кореляційні зв’язки та оцінити залежність цих показників від маси тіла пацієнтів.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 145 пацієнтів із загостренням ХОЗЛ, яких розподілили на три групи залежно від індексу маси тіла: 1-ша група — 42 (30 чоловіків та 12 жінок, медіана віку — 50 років) пацієнти із нормальною масою тіла, 2-га група — 41 (29 чоловіків та 12 жінок, медіана віку — 52 роки) пацієнт із надмірною масою тіла, 3-тя група — 62 (37 чоловіків та 25 жінок, медіана віку — 52 роки) пацієнти з ожирінням. Усім пацієнтам визначали рівень лептину в крові, проводили тест з оцінки ХОЗЛ, оцінювали ЯЖ за респіраторним опитувальником госпіталю святого Георгія (St. George Respira­tory Questionnaire (SGRQ)) та виразність тривоги і депресії за госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Результати опрацьовано статистичними методами.

Результати та обговорення. Підсумкова оцінка ЯЖ пацієнтів із загостренням ХОЗЛ становила 45,6 %. Найбільший вплив на ЯЖ мав компонент «симптоми» (60,2 [48,4; 73,6] %), дещо менший — компоненти «активність» (47,7 [35,8; 66,2] %) та «психосоціальний вплив» (39,4 [26,4; 56,4] %). У жінок ЯЖ була дещо нижчою порівняно з чоловіками (62,8 та 57,1 %; 53,4 і 44,8 %; 41,5 та 36,5 %; 53,4 і 41,7 %). Істотно нижчою була ЯЖ у курців порівняно з пацієнтами, які ніколи не курили (за компонентом «вплив» та підсумковою оцінкою ЯЖ: 47,3 [40,1; 62,9] і 32,8 [18,8; 42,6] %; 57,3 [43,0; 63,4] і 39,3 [29,2; 47,2] %; в обох випадках р = 0,01; р1, 2 = 0,01). Згідно з кореляційним аналізом Кендалла ЯЖ погіршувалась у міру збільшення індексу маси тіла, вмісту лептину в крові, тяжкості ХОЗЛ (за клінічною групою, сумою балів за тестом з оцінки ХОЗЛ, ступенем легеневої недостатності), із розвитком артеріальної гіпертензії, погіршенням контролю за артеріальним тиском, поглибленням депресії, збільшенням правої частки печінки ультрасонографічно та погіршенням швидкісних і об’ємних параметрів функції зовнішнього дихання. Кореляції сумарної ЯЖ відрізнялись у пацієнтів із різною масою тіла.

Висновки. Загострення ХОЗЛ супроводжувалося зменшенням ЯЖ за опитувальником SGRQ (45,6 %), спричиненим розвитком симптомів та обмеженням фізичної активності. Якість життя була істотно нижчою у курців та пацієнтів із супутнім ожирінням. Погіршення ЯЖ відбувалось у міру збільшення маси тіла та рівня лептину крові, поглиблення тяжкості ХОЗЛ, розвитку артеріальної гіпертензії та депресії, супроводжувалося погіршенням показників функції зовнішнього дихання.

Біографії авторів

О.М. Радченко, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Радченко Олена Мирославівна
д. мед. н., проф. кафедри внутрішньої медицини № 2

Л.І. Пилипів, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Пилипів Леся Ігорівна
к. мед. н., доц. кафедри внутрішньої медицини № 2

Посилання

[Khronichne obstruktyvne zakhvoriuvannia leheni: adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh. Nakaz MOZ Ukrainy No. 555/2013 vid 27.06.2013]. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0555282-13. Ukrainian.

Anandan J, Dwivedi DP, Govindaraj V. Clinical phenotypes of COPD and their impact on quality of life: A cross-sectional study. Respir Med. 2023;220:107452. http://doi.org/10.1016/j.rmed.2023.107452.

Calvache-Mateo A, López-López L, Heredia-Ciuró A, et al. Efficacy of Web-based supportive interventions in quality of life in COPD patients, a systematic review and meta-analysis. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(23):12692. http://doi.org/10.3390/ijerph182312692.

Ceyhan Y, Tekinsoy Kartin P. The effects of breathing exercises and inhaler training in patients with COPD on the severity of dyspnea and life quality: a randomized controlled trial. Trials. 2022;23(1):707. http://doi.org/10.1186/s13063-022-06603-3.

de Torres JP, Casanova C, Hernández C, et al. Gender associated differences in determinants of quality of life in patients with COPD: a case series study. Health Qual Life Outcomes. 2006 Sep 28;4:72. http://doi.org/10.1186/1477-7525-4-72. PMID: 17007639; PMCID: PMC1592076.

Fekete M, Csípő T, Fazekas-Pongor V, et al. The possible role of food and diet in the quality of life in patients with COPD-A state-of-the-art review. Nutrients. 2023;15(18):3902. http://doi.org/10.3390/nu15183902.

Hart JL, Summer AE, Ogunduyile L, et al. Accuracy of expected symptoms and subsequent quality of life measures among adults with COPD. JAMA Netw Open. 2023;6(11):e2344030. http://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.44030.

Horner A, Olschewski H, Hartl S, et al. Physical activity, depression and quality of life in COPD — results from the CLARA II Study. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2023;18:2755-67. http://doi.org/10.2147/COPD.S435278.

Hurst JR, Skolnik N, Hansen GJ, et al. Understanding the impact of chronic obstructive pulmonary disease exacerbations on patient health and quality of life. Eur J Intern Med. 2020;73:1-6. http://doi.org/10.1016/j.ejim.2019.12.014.

Jimenez-Ruiz CA, Lledó РJF, Guerrero СA, Fernández СM, Ulibarri МM, Laguna VС. [Analysis of quality of life in patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disorder (COPD) who give up smoking]. Semergen. 2018;44(5):310-5. http://doi.org/10.1016/j.semerg.2017.08.003.

Jones PW, Quirk FH, Baveystock CM, Littlejohns P. A self-complete measure of health status for chronic airflow limitation. The St. George’s Respiratory Questionnaire. Am Rev Respir Dis. 1992;145(6):1321-7.

Lattanzi G, Lelli D, Antonelli Incalzi R, Pedone C. J Am Nutr Assoc. Effect of macronutrients or micronutrients supple­men­tation on nutritional status, physical functional capacity and qua­lity of life in patients with COPD: A Systematic Review and Meta-Analysis. 2024:1-15. http://doi.org/10.1080/27697061.2024.2312852.

Noto S. Perspectives on aging and quality of life. Healthcare (Basel). 2023;11(15):2131. http://doi.org/10.3390/healthcare11152131.

Tonga KO, Oliver BG. Effectiveness of pulmonary rehabilitation for chronic obstructive pulmonary disease therapy: focusing on traditional medical practices. J Clin Med. 2023;12(14):4815. http://doi.org/10.3390/jcm12144815.

Yun R, Bai Y, Lu Y, Wu X, Lee SD. How breathing exercises influence on respiratory muscles and quality of life among patients with COPD? A systematic review and meta-analysis. Can Respir J. 2021;2021:1904231. http://doi.org/10.1155/2021/1904231. eCollection 2021.

Zigmond AS, Snaith RP.The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983 Jun;67(6):361-70.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-04

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження