Аналіз супутньої патології у госпіталізованих пацієнтів із коронавірусною хворобою-2019

Анотація

Коронавірусна хвороба-2019 (COVID-19) є однією з провідних проблем систем охорони здоров’я як в Україні, так і у світі. Незважаючи на впровадження вакцинації, кількість пацієнтів, яких госпіталізують, залишається значною. Серед них переважають пацієнти похилого віку із супутньою субкомпенсованою та декомпенсованою соматичною патологією.

Мета роботи — провести аналіз супутньої патології як чинника, що підвищує ймовірність тяжкого перебігу COVID-19, у пацієнтів різних вікових груп залежно від статусу вакцинації та історії поперед­нього захворювання на COVID-19.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 220 госпіталізованих пацієнтів, яких розподілили на дві групи: вакциновані пацієнти (n = 129 (74 (57,4 %) жінки та 55 (42,6 %) чоловіків)) та невакциновані пацієнти з перенесеним COVID-19 в анамнезі (n = 91 (49 (53,8 %) жінок і 42 (46,2 %) чоловіки)). За віком пацієнтів виділено три підгрупи: ≤ 39, 40—69, ≥ 70 років, за ступенем тяжкості стану — дві підгрупи: середній та тяжкий (серед вакцинованих пацієнтів середньої тяжкості перебіг мав місце в 101 (78,3 %) випадку, тяжкий перебіг — у 28 (21,7 %), серед невакцинованих хворих — відповідно у 50 (54,9 %) і 41 (45,1 %)). Серед пацієнтів із тяжким перебігом зареєстровано летальні наслідки: у групі вакцинованих пацієнтів — 10 (7,75 %), у групі невакцинованих хворих — 19 (20,9 %).

Результати та обговорення. Різниця за віковим розподілом у вакцинованих пацієнтів залежно від ступеня тяжкості була статистично незначущою (р = 0,121), тоді як у невакцинованих пацієнтів після перенесеного захворювання — статистично значущою (р = 0,0007). Із супутньої патології в обох групах найчастіше траплялися гіпертонічна хвороба (64,5 %), ішемічна хвороба серця (48,2 %), цукровий діабет 2 типу (20,0 %). Усі пацієнти обох груп віком ≤ 39 років мали середньотяжкий перебіг COVID-19. Жоден пацієнт із цієї вікової підгрупи не мав підтверджених супутніх захворювань. Серед вакцинованих пацієнтів віком ≥ 70 років із середнім ступенем тяжкості гіпертонічна хвороба траплялася статистично значущо частіше в 1,8 разу (р = 0,0001), ніж у пацієнтів віком 40—69 років, а ішемічна хвороба серця — у 2,2 разу (р = 0,0001). У пацієнтів віком ≥ 70 років із тяжким перебігом захворювання частота виявлення гіпертонічної хвороби була в 1,7 разу більшою (р = 0,035) порівняно з пацієнтами віком 40—69 років, а частота виявлення ішемічної хвороби серця — у 2,5 разу (р = 0,001). Серед невакцинованих пацієнтів, що захворіли на COVID-19 повторно, частота виявлення гіпертонічної хвороби у пацієнтів віком ≥ 70 років із середнім ступенем тяжкості статистично значущо не відрізнялася від такої у хворих віком 40—69 років (р = 0,079), а ішемічна хвороба серця статистично значущо частіше траплялася в пацієнтів віком ≥ 70 років (р = 0,017). У пацієнтів із тяжким перебігом захворювання гіпертонічну хворобу реєстрували в 2,8 разу частіше у віковій підгрупі ≥ 70 років порівняно із хворими віком 40—69 років (р = 0,022), а ішемічну хворобу серця — у 3,3 разу (р = 0, 0,026).

Висновки. Наявність серцево-судинних захворювань, таких як гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба серця, статистично значущо підвищує ймовірність тяжкого перебігу COVID-19 (р = 0,001 та р = 0,0001 відповідно).