Можливості повторного застоcування β-глюканів у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень та порівняльна ефективність повторних курсів лікування

Автор(и)

  • І.Я. Господарський Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна https://orcid.org/0000-0003-4993-1079
  • Л.А. Грищук Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна https://orcid.org/0000-0002-2528-8843
  • Т.В. Бойко Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна https://orcid.org/0000-0002-4842-5759

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2024-1-28

Ключові слова:

хронічне обструктивне захворювання легень; імунітет; лікування; β-глюкани; імуностимулятори.

Анотація

Мета роботи — вивчити ефективність та безпечність повторних курсів застосування β-глюканів у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).

Матеріали та методи. Обстежено 42 пацієнтів з ХОЗЛ, які мали від 2 до 4 клінічних загострень протягом попереднього року і були рандомізовані на 2 групи. Тяжкість перебігу, частоту загострень, стратифікацію симптомів і вимірювання показників зовнішнього дихання проводили відповідно до рекомендацій GOLD (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease). Показники клітинного імунітету визначали за кластерами диференціювання на клітинах венозної крові за допомогою проточного цитофлюориметра Beckman Coulter. Пацієнти 1-ї групи (22 хворих) отримували препарати тіотропію і стандартне лікування загострень відповідно до протоколу лікування ХОЗЛ. 20 осіб 2-ї групи на початку спостереження додатково отримали «Імунсил D3» («Нутрімед», Україна) по 1 капсулі 2 рази на день протягом 1 міс. 16 пацієнтам з 2-ї групи через 1 рік повторно застосували b-глюкани по 1 капсулі 2 рази на день протягом 1 міс — вони увійшли до 3-ї групи.

Результати та обговорення. Призначення препарату β-глюканів забезпечило збільшення кількості клітин з активністю натуральних кілерів (p < 0,05) і клітин моноцитарно-макрофагального ряду (CD14+, p < 0,05), а також сприяло відновленню імунорегуляторного індексу (p < 0,05). Повторне застосування препарату β-глюканів протягом 1 міс дало більш виражений ефект, ніж навіть у пацієнтів 2-ї групи (p < 0,05).
Відповідно до опитувальника САТ (COPD Assessment test), у 1-й (контрольній) групі спостерігалася також тенденція до потяжчання — погіршення показника тяжкості у 5 пацієнтів. У той же час у хворих, лікованих β-глюканами, індекс САТ погіршився лише в 1 хворого. У випадку повторного застосування імуностимулятора через 1 рік (3-я група) індекс САТ не погіршився у жодного з пацієнтів.
Найважливішим результатом застосування імуностимулюючої терапії стало зменшення частоти загострень з 2,6 ± 0,5 протягом попереднього року до 1,8 ± 0,4 після одномісячного курсу лікування β-глюканами (p > 0,05). Повторне використання імуностимулятора сприяло вже достовірному скороченню кількості загострень — до (1,2 ± 0,2) разу протягом року (p < 0,05).
Необхідність у застосуванні антибіотиків у хворих, пролікованих β-глюканами, зменшилася з 2,3 ± 0,3 до 1,1 ± 0,2 (p < 0,05) курсу антибіотикотерапії за рік. При повторному призначенні через 1 рік потреба у застосуванні антибіотиків зменшилася до 0,8 ± 0,2 курсу на рік.

Висновки. Призначення β-глюканів забезпечило збільшення кількості клітин з активністю натуральних кілерів і клітин моноцитарно-макрофагального ряду, а також сприяло відновленню імунорегуляторного індексу. Застосування β-глюканів протягом 1 міс супроводжувалося зменшенням числа загострень ХОЗЛ і достовірно зменшувало потребу в антибіотиках у пацієнтів з ХОЗЛ. При цьому повторне призначення β-гліканів було клінічно та імунологічно більш ефективним.

Біографії авторів

І.Я. Господарський, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

Господарський Ігор Ярославович 
д. мед. н., проф., зав. кафедри  клінічної імунології, алергології та загального догляду за хворими

Л.А. Грищук, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

Грищук Леонід Андрійович
д. мед. н., проф. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії
46001, м. Тернопіль, вул. Енергетична, 25

Т.В. Бойко, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

Бойко Тетяна Василівна
к. мед. н., доцент кафедри внутрішньої медицини № 3

Посилання

[Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh: khronichne obstruktyvne zakhvoriuvannia lehen]. K: NAMN Ukrainy; 2020. http://www.ifp.kiev.ua/ftp1/metoddoc/nastanova_hozl_2020.pdf. Ukrainian.

Hospodarskyi IIa, Reha NI, Hospodarska KhO. [Suchasni pidkhody do terapii patsiientiv iz khronichnym obstruktyvnym zakhvoriuvanniam lehen]. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2021;(6):45-9. Ukrainian.

Alobaidi NY, Stockley JA, Stockley RA. An overview of exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease: Can tests of small airways’ function guide diagnosis and manage­ment? Ann Thorac Med. 2020;15(2):54-63. https://journals.lww.com/aotm/fulltext/2020/15020/an_overview_of_exacerbations_of_chronic.4.aspx.

Bafadhel M, McKenna S, Terry S, et al. Acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease: identification of biologic clusters and their biomarkers. Am J Respir Crit Care Med. 2011;184:662-71. http://doi.org/10.1164/rccm.201104-0597OC.

Cass SP, Cope AP, Dan V Nicolau DV. Moving the pathway goalposts: COPD as an immune-mediated inflammatory disease. Lancet. 2022;10:1110-3. http://doi.org/10.1016/S2213-2600(22)00388-5.

Choi HS, Park YB, Shin KC, et al. Exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease tool to assess the efficacy of acute treatment. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2019;14:471-8. http://doi.org/10.2147/COPD.S189300.

Dawood MAO, Eweedah NM, Moustafa EM, Shahin MG. Synbiotic effects of Aspergillus oryzae and beta-glucan on growth and oxidative and immune responses of Nile tilapia, Oreochromis niloticus. Probiot Antimicrob Proteins. 2019. http://doi.org/10.1007/s12602-018-9513-9.

Global Initiative for COPD. Global Strategy for Prevention, Diagnosis and Management of COPD: 2023 Report. https://goldcopd.org/2023-gold-report-2.

Hartl S, Lopez-Campos JL, Pozo-Rodriguez F, et al. Risk of death and readmission of hospital-admitted COPD exacer­bations: European COPD Audit. Eur Respir J. 2016;47:113-21. http://doi.org/10.1183/13993003.01391-2014.

Hospodarskyy IYa, Hryshchuk LA, Boyko TV. Possibilities of treatment of patients with chronic obstructive pulmonary disease: long-term follow-up results after the use of beta-glucans. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. 2023;(1):23-8. http://doi.org/10.30978/TB-2023-1-23.

Kamada T, Kaneko M, Tomioka H. Impact of exacerbations on respiratory system impedance measured by a forced oscillation technique in COPD: A prospective observational study. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2017;12:509-16. http://doi.org/10.2147/COPD.S124828.

Keystone EC, Shirinsky VS, Simon LS, et al. Efficacy and safety of CH-1504, a metabolically stable antifolate, in patients with active rheumatoid arthritis: Results of a phase II multicenter randomized study. J Rheumatol. 2011;38(9):1875-83. http://doi.org/10.3899/jrheum.101038.

Le Rouzic O, Roche N, Cortot AB, et al. Defining the «frequent exacerbator» phenotype in COPD: A hypothesis-free approach. Chest. 2018;153:1106-15. http://doi.org/10.1016/j.chest.2017.10.009.

McInnes IB, Gravallese EM. Immune-mediated inflammatory disease therapeutics: past, present and future. Nat Rev Immunol. 2021;21:680-6. http://doi.org/10.1038/s41577-021-00603-1.

National Institute for Health and Care Excellence. National Institute for Health and Care Excellence. Chronic obstructive pulmonary disease in over 16s: diagnosis and management. https://www.nice.org.uk/guidance/ng115.

Polverino F, Cosio BG, Pons J, et al. B cell-activating factor an orchestrator of lymphoid follicles in severe chronic obstructive pulmonary disease. Am J Respir Crit Care Med. 2015;192:695-705. http://doi.org/10.1164/rccm.201501-0107OC.

Punekar YS, Shukla A, Müllerova H. COPD management costs according to the frequency of COPD exacerbations in UK primary care. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2014;9:65-73. http://doi.org/10.2147/COPD.S54417.

Rennard SI, Locantore N, Delafont B, et al. Identification of five chronic obstructive pulmonary disease subgroups with different prognoses in the ECLIPSE cohort using cluster analysis. Ann Am Thorac Soc. 2015;12:303-12. http://doi.org/10.1513/AnnalsATS.201403-125OC.

Sapey E, Bafadhel M, Bolton CE, et al. Building toolkits for COPD exacerbations: Lessons from the past and present. Thorax. 2019;74:898-905. http://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2018-213035.

Shaw M, Collins BF, Ho LA, Raghu G. Rheumatoid arthritis-associated lung disease. Eur Respir Rev. 2015;24:1-16. http://doi.org/10.1183/09059180.00008014.

Stockley RA, Halpin DM, Celli BR, Singh D. Chronic obstructive pulmonary disease biomarkers and their interpretation. Am J Respir Crit Care Med. 2019;199:1195-204. http://doi.org/10.1164/rccm.201810-1860SO.

The Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease. Global Strategy for the Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. 2019. https://goldcopd.org/wp-content/uploads/2018/11/GOLD-2019-v1.7-FINAL-14Nov2018-WMS.pdf.

Vestbo J, Edwards LD, Scanlon PD, et al. Changes in forced expiratory volume in 1 second over time in COPD. N Engl J Med. 2011;365:1184-92. http://doi.org/10.1056/NEJMoa1105482.

Zipfel C, Robatzek S. Pathogen-associated molecular pattern-triggered immunity: Veni, vidi...? Plant Physiol. 2010;154:551-4. http://doi.org/10.1104/pp.110.161547.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження