Можливості повторного застоcування β-глюканів у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень та порівняльна ефективність повторних курсів лікування

Анотація

Мета роботи — вивчити ефективність та безпечність повторних курсів застосування β-глюканів у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).

Матеріали та методи. Обстежено 42 пацієнтів з ХОЗЛ, які мали від 2 до 4 клінічних загострень протягом попереднього року і були рандомізовані на 2 групи. Тяжкість перебігу, частоту загострень, стратифікацію симптомів і вимірювання показників зовнішнього дихання проводили відповідно до рекомендацій GOLD (Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease). Показники клітинного імунітету визначали за кластерами диференціювання на клітинах венозної крові за допомогою проточного цитофлюориметра Beckman Coulter. Пацієнти 1-ї групи (22 хворих) отримували препарати тіотропію і стандартне лікування загострень відповідно до протоколу лікування ХОЗЛ. 20 осіб 2-ї групи на початку спостереження додатково отримали «Імунсил D3» («Нутрімед», Україна) по 1 капсулі 2 рази на день протягом 1 міс. 16 пацієнтам з 2-ї групи через 1 рік повторно застосували b-глюкани по 1 капсулі 2 рази на день протягом 1 міс — вони увійшли до 3-ї групи.

Результати та обговорення. Призначення препарату β-глюканів забезпечило збільшення кількості клітин з активністю натуральних кілерів (p < 0,05) і клітин моноцитарно-макрофагального ряду (CD14⁺, p < 0,05), а також сприяло відновленню імунорегуляторного індексу (p < 0,05). Повторне застосування препарату β-глюканів протягом 1 міс дало більш виражений ефект, ніж навіть у пацієнтів 2-ї групи (p < 0,05).
Відповідно до опитувальника САТ (COPD Assessment test), у 1-й (контрольній) групі спостерігалася також тенденція до потяжчання — погіршення показника тяжкості у 5 пацієнтів. У той же час у хворих, лікованих β-глюканами, індекс САТ погіршився лише в 1 хворого. У випадку повторного застосування імуностимулятора через 1 рік (3-я група) індекс САТ не погіршився у жодного з пацієнтів.
Найважливішим результатом застосування імуностимулюючої терапії стало зменшення частоти загострень з 2,6 ± 0,5 протягом попереднього року до 1,8 ± 0,4 після одномісячного курсу лікування β-глюканами (p > 0,05). Повторне використання імуностимулятора сприяло вже достовірному скороченню кількості загострень — до (1,2 ± 0,2) разу протягом року (p < 0,05).
Необхідність у застосуванні антибіотиків у хворих, пролікованих β-глюканами, зменшилася з 2,3 ± 0,3 до 1,1 ± 0,2 (p < 0,05) курсу антибіотикотерапії за рік. При повторному призначенні через 1 рік потреба у застосуванні антибіотиків зменшилася до 0,8 ± 0,2 курсу на рік.

Висновки. Призначення β-глюканів забезпечило збільшення кількості клітин з активністю натуральних кілерів і клітин моноцитарно-макрофагального ряду, а також сприяло відновленню імунорегуляторного індексу. Застосування β-глюканів протягом 1 міс супроводжувалося зменшенням числа загострень ХОЗЛ і достовірно зменшувало потребу в антибіотиках у пацієнтів з ХОЗЛ. При цьому повторне призначення β-гліканів було клінічно та імунологічно більш ефективним.