Особливості метаболізму та електричної активності серця у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень та ішемічною хворобою серця за наявності метаболічно-асоційованого стеатозу печінки

Автор(и)

  • О.Й. Комариця Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Ukraine
  • Л.І. Пилипів Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-1143-1626
  • О.М. Радченко Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2023-4-10

Ключові слова:

електрична активність серця; стеатоз печінки; стеатогепатит-асоційована кардіоміопатія; лептин; запалення; ендогенна інтоксикація.

Анотація

Хоча описано розвиток специфічної стеатогепатит-асоційованої кардіоміопатії (СГАКМП) за наявності жирової хвороби печінки, невідомо, чи виникають якісь зміни з боку серця на першій стадії жирової хвороби печінки — метаболічно-асоційованого стеатозу печінки (СП).

Мета роботи — оцінити особливості метаболізму та електричної активності серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень і хронічні форми ішемічної хвороби серця за наявності стеатозу печінки.

Матеріали та методи. Обстежено 35 пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень, дихальною недостатністю І—ІІ стадії, ішемічною хворобою серця, атеросклеротичним кардіо­склерозом, серцевою недостатністю І—ІІ функціонального класу. Діагностику та лікування проводили відповідно до наказів МОЗ України та міжнародних рекомендацій. Пацієнтів розподілили на дві групи з наявністю СП (n = 26) та відсутністю СП (n = 9), які були порівнянні за віком, співвідношенням статей і показниками функції зовнішнього дихання. Додатково визначали рівень лептину, розраховували індекс маси тіла (ІМТ), співвідношення лептину та ІМТ, індекс де Рітиса, гепатостеатозний індекс, швидкість клубочкової фільтрації за MDRD. Проведено автоматичний аналіз електрокардіограми. Результати опрацьовані статистично. Поріг істотності р < 0,05.

Результати та обговорення. Стеатоз печінки діагностували у пацієнтів з більшим ІМТ, що супроводжувалося чіткими метаболічними змінами — вищими показниками лептину, глюкози в крові натще, загального холестерину та співвідношення лептину й ІМТ. Критеріями СП є не лише збільшення ехогенності й розмірів печінки, а й вищі значення аланінамінотрансферази, індексу де Рітиса та гепатостеатозного індексу. За даними кореляційного аналізу, погіршення стану печінки супроводжувалось змінами з боку серця — тахікардією та зменшенням кута комплексу QRS, що можна розцінити як ознаки розвитку СГАКМП, для якої були притаманні подовження інтервалу PQ (р = 0,07) і значне відхилення кута комплексу QRS. Провідними механізмами прогресування як СП, так і СГАКМП є запалення та ендогенна інтоксикація.

Висновки. У пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень і хронічними формами ішемічної хвороби серця за наявності стеатозу печінки є ознаки СГАКМП, спричиненої метаболічними змінами, запаленням та ендогенною інтоксикацією.

Біографії авторів

О.Й. Комариця, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Комариця Орест Йосипович
к. мед. н., доц., зав. кафедри внутрішньої медицини № 2

Л.І. Пилипів, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Пилипів Леся Ігорівна
к. мед. н., асист. кафедри внутрішньої медицини № 2
79010, м. Львів, вул. Ужгородська, 1

О.М. Радченко, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Радченко Олена Мирославівна
д. мед. н., проф. кафедри внутрішньої медицини № 2

Посилання

Au Yeung SL, Borges MC, Wong THT, Lawlor DA, Schooling CM. Evaluating the role of non-alcoholic fatty liver disease in cardiovascular diseases and type 2 diabetes: a Mendelian randomization study in Europeans and East Asians. Int J Epidemiol. 2022; dyac212. http://doi.org/10.1093/ije/dyac212.

Boccatonda A, Andreetto L, D’Ardes D, et al. From NAFLD to MAFLD: Definition, pathophysiological basis and cardiovascular implications. Biomedicines. 2023;11(3):883. http://doi.org/10.3390/biomedicines11030883.

Brouwers MCGJ, Simons N, Stehouwer CDA, Isaacs A. Non-alcoholic fatty liver disease and cardiovascular disease: assessing the evidence for causality. Diabetologia. 2020;63(2):253-60. http://doi.org/10.1007/s00125-019-05024-3.

Daher A, Dreher M. The bidirectional relationship between chronic obstructive pulmonary disease and coronary artery disease. Herz. 2020;45(2):110-7. http://doi.org/10.1007/s00059-020-04893-4.

Dilaveris P, Antoniou CK, Gatzoulis K, Tousoulis DJ. T wave axis deviation and QRS-T angle - сontroversial indicators of incident coronary heart events. Electrocardiol. 2017;50(4):466-75. http://doi.org/10.1016/j.jelectrocard.2017.02.008.

García-Escobar A, Vera-Vera S, Jurado-Román A, Jiménez-Valero S, Galeote G, Moreno R. Subtle QRS changes are associated with reduced ejection fraction, diastolic dysfunction, and heart failure development and therapy responsiveness: Applications for artificial intelligence to ECG. ANE. 2022;27(6):e12998. http://doi.org/10.1111/anec.12998.

Giraldo-Guzmán J, Kotas M, Castells F, Contreras-Ortiz SH, Urina-Triana M. Estimation of PQ distance dispersion for atrial fibrillation detection. Comput Methods Programs Biomed. 2021;208:106167. http://doi.org/10.1016/j.cmpb.2021.106167.

Gordina AV, Egoshina KA, Eliseeva TI, et al. The relationship between bronchial patency and parameters of ECG supraventricular component in children with bronchial asthma. Front Pediatr. 2020;8:576. http://doi.org/10.3389/fped.2020.00576.

Iacoviello L, Bonaccio M, Di Castelnuovo A, et al. Frontal plane T-wave axis orientation predicts coronary events: Findings from the Moli-sani study. Atherosclerosis. 2017;264:51-7. http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2017.07.021.

Ismaiel A, Dumitraşcu DL. Cardiovascular risk in fatty liver disease: the liver-heart axis-literature review. Front Med (Lausanne). 2019;6:202. http://doi.org/10.3389/fmed.2019.00202.

Kahnert K, Jörres RA, Jobst B, Wielpütz MO, Seefelder A, Hackl CM, Trudzinski FC, Watz H, Bals R, Behr J, Rabe KF, Vogelmeier CF, Alter P, Welte T, Herth FF, Kauczor HU, Biederer J. Association of coronary artery calcification with clinical and physiological characteristics in patients with COPD: Results from COSYCONET. J. Respir Med. 2022;204:107014. http://doi.org/10.1016/j.rmed.2022.107014.

Kanno K, Koseki M, Chang J, Saga A, Inui H, Okada T, et al. Pemafibrate suppresses NLRP3 inflammasome activation in the liver and heart in a novel mouse model of steatohepatitis-related cardiomyopathy. Sci Rep. 2022;12(1):2996. http://doi.org/10.1038/s41598-022-06542-8.

Kurisu S, Nitta K, Sumimoto Y, et al. Effects of deep inspiration on QRS axis, T-wave axis and frontal QRS-T angle in the routine electrocardiogram. Heart Vessels. 2019;34(9):1519-23. http://doi.org/10.1007/s00380-019-01380-7.

Lee J, Kim D, Kim H, et al. Hepatic steatosis index: a simple screening tool reflecting nonalcoholic fatty liver disease. Dig Liver Dis. 2010;42:503-8. http://doi.org/10.1016/j.dld.2009.08.002.

Lonardo A, Nascimbeni F, Ponz de Leon M. Nonalcoholic fatty liver disease and COPD: is it time to cross the diaphragm. Eur Respir J. 2017 Jun 8;49(6):1700546. http://doi.org/10.1183/13993003.00546-2017.

Polyzos SA, Kountouras J, Mantzoros CS. Obesity and nonalcoholic fatty liver disease: From pathophysiology to therapeutics. Metabolism. 2019;92:82-97. http://doi.org/10.1016/j.metabol.2018.11.014.

Punkka O, Kurvinen HJ, Koivula K, et al. The prognostic significance of the electrical QRS axis on long-term mortality in acute coronary syndrome patients — The TACOS study. J Electrocardiol. 2022;73:22-8. http://doi.org/10.1016/j.jelectrocard.2022.04.007.

Tkacova R. Systemic inflammation in chronic obstructive pulmonary disease: may adipose tissue play a role? Review of the literature and future perspectives. Mediators Inflamm. 2010;2010:585989. http://doi.org/10.1155/2010/585989. Epub 2010 Apr 20. PMID: 20414465; PMCID: PMC2857618.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-30

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження