Операції зі зменшення об’єму легені (клінічні випадки)

Анотація

Емфізема — це хронічне захворювання легень, за якого стінки альвеол у легенях слабшають і розпадаються, залишаючи аномально великі залишкові простори, виповнені повітрям, навіть коли пацієнт видихає. Найпоширенішими симптомами емфіземи є задишка (диспное), кашель, втома та втрата маси тіла. Емфізема часто співіснує з хронічним обструктивним захворюванням легень. Лікування емфіземи потребує мультидисциплінарного підходу (освіта, фізичні вправи, відмова від тютюно­куріння, пероральні та інгаляційні препарати, киснева терапія і трансплантація легень). Операція зі зменшення об’єму легень (ОЗОЛ) може бути варіантом для пацієнтів, які відчувають задишку та легеневі функціональні тести яких свідчать про серйозну обструкцію та збільшені легені. Операція спрямована на видалення найменш функціональної частини легень, щоб поліпшити повітряний потік, механіку діафрагми, грудної стінки і альвеолярний газообмін у решті легені.

Мета роботи — ознайомити лікарів з досвідом клініки зі зменшення об’єму легень у пацієнтів з бульозною емфіземою легень.

Матеріали та методи. У нашій клініці виконано такі оперативні втручання зі зменшення об’єму легень: ВАТС-резекція великих (гігантських) бул легені — 14 (77,7 %) випадків, ВАТС-лобекто­мія — 2 (11,1 %), лобектомія через торакотомію — 1 (5,6 %), ВАТС-сублобарна резекція — 1 (5,6 %).

Результати та обговорення. Летальних наслідків не було. Зареєстровано такі післяопераційні ускладнення: тривале недорозправлення прооперованої легені — 5 (27,7 %) випадків, емпієма залишкової плевральної порожнини з бронхіальною норицею — 1 (5,6 %). Загальна частота післяопераційних ускладнень — 33,3 %. Двоє пацієнтів з тривалим недорозправленням прооперованої легені потребували повторної операції (ВАТС-ревізії плевральної порожнини і редренування). Хворому, в якого розвинулась емпієма плеври з бронхіальною норицею, виконано бронхоблокацію із задовільним результатом. В усіх випадках проведення ОЗОЛ позитивний клінічний ефект зареєстровано в перших 3 міс після операції. У терміни спостереження до 2 років лише у 2 (11,1 %) пацієнтів клінічний ефект був повністю відсутній і спостерігались ознаки прогресування хронічного обструктивного захворювання легень та дихальної недостатності.

Висновки. Операція зі зменшення об’єму легень — це метод лікування бульозної хвороби легень, який дає змогу досягти загальної ефективності лікування у терміни спостереження до 3 міс у 100 % випадків, а в терміни спостереження до 2 років — у 89,9 %. Високий рівень післяопераційних ускладнень при ОЗОЛ потребує від лікаря ретельного відбору хворих для операції і щоденного моніторування їхнього стану в післяопераційний період.