Маркери якості життя у хворих, які перенесли негоспітальну пневмонію, спричинену вірусом SARS-CoV-2
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2023-2-44Ключові слова:
пневмонія; COVID-19; SARS-CoV-2; лейкоцити; лейкограма; якість життя.Анотація
Мета роботи — дослідити та проаналізувати загальне число лейкоцитів та показники лейкограми у пацієнтів з негоспітальною пневмонією, спричиненою вірусом SARS-CoV-2, установити їхній зв’язок із суб’єктивною оцінкою здоров’я за допомогою опитувальника SF-36 через 1 рік після виписки зі стаціонару.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження медичних карток 208 пацієнтів, госпіталізованих з приводу негоспітальної пневмонії, з негативним результатом дослідження мазка на вірус SARS-CoV-2. До основної групи залучили пацієнтів з ідентифікацією нуклеїнової кислоти SARS-CoV-2 та ознаками пневмонії. За тяжкістю пневмонії їх розподілили на три групи: група І — 124 пацієнти із пневмонією 2-ї категорії складності, група ІІ — 68 пацієнтів із пневмонією 3-ї категорії складності, група ІІІ — 16 пацієнтів із пневмонією 4-ї категорії складності. До групи порівняння залучено 27 пацієнтів з ідентифікацією нуклеїнової кислоти SARS-CoV-2 та відсутністю пневмонії. Індекс коморбідності Чарлсона для загального прогнозу летальності розраховували за спеціальною комп’ютерною програмою. Для оцінки якості життя використовували загальний опитувальник SF-36. Статистичний аналіз даних проведено з використанням програмного забезпечення Statisticа 7.0.
Результати та обговорення. Установлено статистично значущо вищі значення загальної кількості лейкоцитів у хворих досліджуваних груп. Цей показник у пацієнтів групи ІІІ статистично значущо перевищував такий у пацієнтів груп ІІ і ІІІ. Підвищення рівня лейкоцитів у міру прогресування пневмонії відбувалося переважно за рахунок сегментоядерних нейтрофілів. У пацієнтів з перенесеною негоспітальною пневмонією 3-ї та 4-ї категорії складності, спричиненою вірусом SARS-CoV-2, через 1 рік після виписки зі стаціонару виявлено статистично значущо нижчі показники фізичного і психологічного компонентів здоров’я. Збільшення віку статистично значущо асоціювалося зі зниженням якості життя.
Висновки. У хворих на негоспітальну пневмонію, спричинену вірусом SARS-CoV-2, підвищення вмісту лейкоцитів при госпіталізації у стаціонар асоціюється зі зниженням показників фізичного та психологічного компонентів здоров’я через 1 рік після виписки зі стаціонару.
Посилання
Feshchenko YuI, Mostovoi YuM, Babiichuk YuV. [Protsedura adaptatsii mizhnarodnoho opytuvalnyka otsinky yakosti zhyttia v Ukraini. Dosvid zastosuvannia u khvorykh na bronkhialnu astmu]. Ukr pulmonol zhurn. 2002;3:9-11. Ukrainian.
Chowdhury ATMM, Karim R, Ali A, Islam J, Li Y, He S. Clinical characteristics and the long-term post-recovery manifestations of the COVID-19 patients - a prospective multicenter cross-sectional study. Front Med. 2021;8. 663670. http://doi.org/10.3389/fmed.2021.663670.
Lim WS, et al. Defining community acquired pneumonia severity on presentation to hospital: an international derivation and validation study. Thorax. 2003;58(5):377-382. http://doi.org/10.1136/thorax.58.5.377.
Liu K, Fang YY, Deng Y, et al. Clinical characteristics of novel coronavirus cases in tertiary hospitals in Hubei Province. Chin Med J. 2020;133(9):1025-1031. http://doi.org/10.1097/CM9.0000000000000744.
Malik P, Patel K, Pinto C, et al. Post-acute COVID-19 syndrome (PCS) and health-related quality of life (HRQoL) - A systematic review and meta-analysis. J Med Virol. 2021;94(1):253-262. http://doi.org/10.1002/jmv.27309.
Mishra GD, Hockey R, Dobson AJ. A comparison of SF-36 summary measures of physical and mental health for women across the life course. Qual Life Res. 2014;23(5):1515-1521. http://doi.org/10.1007/s11136-013-0586-3.
O’Brien K, et al. 1-year quality of life and health-outcomes in patients hospitalised with COVID-19: a longitudinal cohort study. Respir Res. 2022;23(1):115. http://doi.org/10.1186/s12931-022-02032-7.
Pappa S, Ntella V, Giannakas T, Giannakoulis VG, Papoutsi E, Katsaounou P. Prevalence of depression, anxiety, and insomnia among healthcare workers during the COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. Brain, Behavior, and Immunity. 2020;88:901-907. http://doi.org/10.1016/j.bbi.2020.05.026.
Petrilli CM, Jones SA. Factors associated with hospital admission and critical illness among 5279 people with coronavirus disease 2019 in New York City: Prospective cohort study. BMJ. 2020;369:m1923. http://doi.org/10.1136/bmj.m1966.
Poudel AN, Zhu S, Cooper N, Roderick P, Alwan N. Impact of COVID-19 on health-related quality of life of patients: a structured review. PLoS ONE. 2021;16(10):e0259164. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0259164.
Rello J, Diaz E, Manez R, et al. Improved survival among ICU-hospitalized patients with community-acquired pneumonia by unidentified organisms: a multicenter case-control study. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2017;36(1):123-130. http://doi.org/10.1007/s10096-016-2779-5.
Rodriguez-Morales AJ, et al. Clinical, laboratory and imaging features of COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Travel Med. Infect. Dis. 2020:101623. http://doi.org/10.1016/j.tmaid.2020.101623.
Sanchez-Ramirez D, Normand K, Zhaoyun Y, Torres Castro R. Long-term impact of COVID-19: a systematic review of the literature and meta-analysis. Biomedicines. 2021;9(8):900. http://doi.org/10.3390/biomedicines9080900.
Shareef RH, Zwain ZD, Mahbuba WA. Superiority of lymphocyte ratio over total leukocyte count in detecting the severity of COVID- 19 pneumonia. Heliyon. 2021;7(11):e08412. http://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e08412.
Simonetti AF, Garcia-Vidal C, Viasus D, et al. Declining mortality among hospitalized patients with community-acquired pneumonia. Clin Microbiol Infect. 2016;22(6):e1-e7. http://doi.org/10.1016/j.cmi.2016.03.015.
Valles J, Diaz E, Martin-Loeches I, et al. Evolution over a 15-year period of the clinical characteristics and outcomes of critically ill patients with severe community-acquired pneumonia. Med Intensiva. 2016;40(4):238-245. http://doi.org/10.1016/j.medin.2015.07.005.
Van den Borst B, Peters JB, Brink M, et al. Comprehensive health assessment 3 months after recovery from acute coronavirus disease 2019 (COVID-19). Clin Infect Dis. 2021;73(5):1089-1098. http://doi.org/10.1093/cid/ciaa1750.
Ware JE, Sherbourne CD. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection. Medical Care. 1992;30:473-483.
WHO. Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. Available online: https://covid19.who.int/ (accessed on 4 January 2022).
Wu Z, McGoogan, JM. Characteristics of and important lessons from the coronavirus disease 2019 (COVID-19). Outbreak in China: Summary of a Report of 72314 Cases from the Chinese Center for Disease Control and Prevention. JAMA. 2020;323(13):1239-1242. http://doi.org/10.1001/jama.2020.2648.
Zhang MQ, Wang XH, Chen YL, et al. Clinical features of 2019 novel coronavirus pneumonia in the early stage from a fever clinic in Beijin. Zhonghua Jie He He Hu Xi Za Zhi. 2020;43(3):215-218. PMID: 32061066.
Zhu B, Feng X, Jiang C. et al. Correlation between white blood cell count at admission and mortality in COVID-19 patients: a retrospective study. BMC Infect Dis. 2021;21(1):574. http://doi.org/10.1186/s12879-021-06277-3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
