Клінічне використання денситометричного аналізу патології легень та цифрової програмної обробки даних для визначення хірургічної тактики у фтизіохірургічних пацієнтів з ВІЛ-статусом

Анотація

Мета роботи — визначити можливості застосування денситометричних показників комп’ютер­ної томографії (КТ) та цифрової програмної обробки даних КТ патології легень для персоніфікованої лікувальної тактики фтизіохірургічних хворих при супутній ВІЛ-патології та обґрунтування показань до хірургічного лікування.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження та лікування 11 пацієнтів зі специфічним туберкульозним ураженням легень. Специфічна терапія розпочата через 2—3 міс після первинного звернення в медичний заклад. Результати імунохроматографічних тестів на вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) і вірус гепатиту були сумнівні або негативні. Пацієнтам виконували загальноклінічне обстеження, ехокардіографію, фібробронхоскопію з дослідженням промивних вод бронхів на наявність мікобактерії туберкульозу, молекулярно-генетичні тести харкотиння або промивних вод бронхів. Проводили експрес-тести на ВІЛ, гепатит В і С, рутинні дослідження крові та сечі. Дослідження виконували на томографі Aquilion TSX-101A Toshiba (Японія). Денси­тометричний аналіз легеневої паренхіми проводили за допомогою DICOM-VIEWER PHILIPS у ділянках інтересу (ROI), цифровий аналіз зображень отриманих для дослідження зрізів КТ — за допомогою програми Dragonfly.

Результати та обговорення. Клінічна маніфестація у пацієнтів із рентгенологічними «знахідками» у 81,8 % випадків була безсимптомною і сприймалася здебільшого як «постковідний синдром». Аналіз лабораторних даних не виявив специфічних ознак захворювання у 72,7 % випадків. Верифіко­вані вогнищеві ураження без ознак деструкції легеневої паренхіми при аналізі денситомет­ричних показників КТ виявлялися величинами щільності, які свідчать про наявність ексудативних процесів у паренхімі легені (0—15 HU), що є характерною ознакою специфічного запального процесу на тлі ВІЛ-ураження. Гістологічно у прооперованих пацієнтів виявлено високу активність специфічного запального процесу. При цифровій програмній обробці зафіксовано характерний для ексудативної фази запалення зсув денситометричних показників. За наявності ВІЛ-асоційованої інфекції виявлено альтераційно-ексудативні реакції, які в усіх випадках визначалися при денситометричному аналізі та цифровій програмній обробці зображень КТ органів грудної клітки. Прооперовано 6 пацієнтів (2 лобектомії, 1 комбінована резекція та 3 сублобарні резекції). Серед неоперованих пацієнтів у 3 виник рецидив специфічного запального процесу, в 1 пацієнтки зберігаються значні морфологічні зміни в паренхімі.

Висновки. Денситометричний аналіз та цифрова програмна обробка зображень КТ дає змогу об’єктивізувати стан пацієнта та обґрунтовано призначити персоніфіковану терапію фтизіохірургічним хворим. Виявлені хворі з рентгенологічним ураженням легень потребують обов’язкової кон­сультації торакального хірурга та розгляду питання про оперативне лікування протягом 2—3 міс після початку специфічної терапії.