Структура захворюваності на позалегеневий туберкульоз у Сумській області

Анотація

Мета роботи — уточнити особливості перебігу позалегеневого туберкульозу для поліпшення його діагностики шляхом дослідження тенденції захворюваності на цю форму туберкульозу мешканців Сумської області.

Матеріали та методи. Проаналізовано структуру захворюваності на позалегеневий туберкульоз мешканців Сумської області у 2004—2020 рр.

Результати та обговорення. За період з 2004 до 2020 р. в області зареєстровано 1414 нових випадків позалегеневого туберкульозу. Найбільшу кількість хворих (142 (24,3 %)) зареєстровано у 2004 р., найменшу (33 (9,8 %)) — у 2020 р., тобто цей показник зменшився у 2,5 разу. Захворюваність на позалегеневий туберкульоз у 2020 р. становила 3,1 випадку на 100 тис. населення, що майже втричі менше, ніж у 2004 р. (11,3 випадку на 100 тис. населення). Серед хворих 68 % осіб були дитячого віку. У дітей захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу зменшилася з 13 випадків на 100 тис. дитячого населення у 2004 р. до 0,7 випадку у 2013—2014 рр., збільшилася до 4,8 випадку у 2015 р. та 7,0 випадків у 2016 р., і знову різко знизилася до 0,7 випадку у 2020 р. Порівняно з 2019 р. (6,3 випадку на 100 тис. дитячого населення) цей показник зменшився у 9 разів. Зменшення кількості щеплень вакциною БЦЖ в області за досліджений період більше ніж удвічі (у 2004 р. — 14 564, а у 2019 р. — 6154) вплинуло на зміну частоти випадків позалегеневого туберкульозу серед дітей.

Висновки. Виявлення хворих на позалегеневий туберкульоз у Сумській області у період з 2004 до 2020 р. зменшилося у 3,6 разу — з 11,3 до 3,1 випадку на 100 тис населення. Позалегеневі форми туберкульозу переважали у дітей (68 %). Захворюваність на такі форми туберкульозу у дітей віком до 14 років з 2004 до 2020 р. знизилася з 13 до 0,7 випадку на 100 тис. дитячого населення. Частота позалегеневого туберкульозу органів дихання становила 57,4 %, туберкульозу кісток та суглобів — 21,6 %, туберкульозу сечостатевої системи — 15,1 %. Частота кістково-суглобового туберкульозу у дітей перевищувала таку у дорослих (30,6 та 21,1 %) та у 2,6 разу — середньоукраїнський показник (11,7 %). У дітей у Сумській області частота туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів була меншою за середньоукраїнський показник (0,7 та 7,3 %). У дітей підліткового віку порівняно з іншими локалізаціями значно переважав позалегеневий туберкульоз органів дихання (82,2 %). Частота туберкульозу кісток та суглобів становила 4,4 %, що у 4,8 разу менше, ніж у дорослих, та у 7 разів менше, ніж у дітей. Останній показник у Сумській області був удвічі меншим за середньоукраїнський (9,0 %).