Повторне захворювання двобічною полісегментарною пневмонією, асоційованою із COVID-19 (клінічний випадок)

Л.А. Грищук; Н.М. Лопушанська

doi:10.30978/TB-2022-3-45

Автор(и)

Л.А. Грищук Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Україна https://orcid.org/0000-0002-2528-8843
Н.М. Лопушанська Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB-2022-3-45

Ключові слова:

пневмонія; SARS-CoV-2; COVID-19; повторне захворювання

Анотація

Описано клінічний випадок тривалого спостереження за пацієнтом, який протягом 16 міс двічі переніс двобічну полісегментарну пневмонію, асоційовану із коронавірусною хворобою-2019 (COVID-19).
Пацієнт, 52 роки, мешкає у сільській місцевості. Захворів гостро 06.01.2020 р. Звернувся у сільську амбулаторію до фельдшера зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,0 °С, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель із тяжким виділенням мокротиння. Розпочав лікування у районній лікарні, пізніше продовжив у Тернопільському регіональному фтизіопульмонологічному медичному центрі. Установлено клінічний діагноз «Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія, тяжкий перебіг, ІІІ група. Хронічне обструктивне захворювання легень, група В (GOLD 2), інфекційне загострення. Легенева недостатність 2-го ступеня. Інтоксикаційний синдром».
Після стаціонарного лікування спостерігали клінічно часткове поліпшення. За даними рентгенологічного дослідження мало місце розсмоктування негомогенної інфільтрації, але збільшення полів матової консолідації. Саме тоді в Україні запроваджено локдаун у зв’язку із пандемією COVID-19. З огляду на певні клінічні та рентгенологічні особливості перебігу захворювання у хворого запідозрено COVID-19. Тоді не проводили ПЛР-тесту на коронавірус. До серпня 2020 р. пацієнт проходив амбулаторне лікування і спостерігався у сімейного лікаря за місцем проживання. У серпні 2020 р. пацієнту проведено контрольне обстеження. Відзначено клініко-рентгенологічне поліпшення. Однак стан різко погіршився у другій половині листопада 2020 р. Із 27.11.2020 р. до 14.12.2020 р. лікувався у центральній районній лікарні з приводу COVID-19, ПЛР+, тяжкий перебіг позагоспітальної двобічної пневмонії. Під час контрольної комп’ютерної томографії (30.12.2020) виявлено прогресування — збільшення площі ураження (порівняно з 13.08.2020 р.). Продовжено лікування у Тернопільському регіональному фтизіопульмонологічному медичному центрі, а після виписки — амбулаторно. За даними контрольного обстеження (16.06.2021) має місце розсмоктування фіброзних ущільнень, зменшення інтенсивності ділянок консолідації (порівняно з 30.12.2020 р.). Висновок: КТ-картина хронічного фіброзувального захворювання легень, фаза розсмоктування.

Біографії авторів

Л.А. Грищук, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Грищук Леонід Андрійович
д. мед. н., проф. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії
46010, м. Тернопіль, вул. Енергетична, 25

Н.М. Лопушанська, Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний медичний центр

-

Посилання

Adrielle dos Santos L, Germano de Góis Filho P, Fantini Silva AM. Recurrent COVID-19 including evidence of reinfection and enhanced severity in thirty Brazilian health care workers. J Infect. 2021;82(3):399-406. doi:10.1016/j.jinf.2021.01.020.

Bonifácio LP, Pereira A.PS, Balbão VMPб et al. Are SARS-CoV-2 reinfection and Covid-19 recurrence possible? A case report from Brazil. Revista da Sociedade Brasileira de Medicina Tropical. 2020;53:e20200619. doi:10.1590/0037-8682-0619-2020.

Dabiao Chena, Wenxiong Xua, Ziying Leiaб et al. Recurrence of positive SARS-CoV-2 RNA in COVID-19: A case Report. Int J Infect Dis. 2020;93:297-299. doi:10.1016/j.ijid.2020.03.003.

Elzein F, Ibrahim A, Alshahrani Fб et al. Reinfection, recurrence, or delayed presentation of COVID-19? Case series and review of the literature. J Infect Public Health. 2021;14(4):474-477. doi:10.1016/j.jiph.2021.01.002.

Fábio OM, Alonso Bruno D, Sabino Maria AAM. Recurrence of SARS-CoV-2 infection with a more severe case after mild COVID-19, reversion of RT-qPCR for positive and late antibody response: Case report. J Med Virol. 2021;93(2):655-656. doi:10.1002/jmv.26432.

Gousseff M, Penot P, Gallay L, et al. Clinical recurrences of COVID-19 symptoms after recovery: Viral relapse, reinfection or inflammatory rebound? J Infect. 2020;81(5):816-846. doi:10.1016/j.jinf.2020.06.073.

Laith J Raddad A, Hiam Chemaitelly, Joel A Malek, et al. Assessment of the risk of SARS-CoV-2 reinfection in an intense re-exposure setting. Clin Infect Dis. 2021;73(7):e1830-e1840. doi:10.1093/cid/ciaa1846.

Loconsole D. Recurrence of COVID-19 after recovery: a case report from Italy. Infection. 2020;48:965-967. doi:10.1007/s15010-020-01444-1.

Mondal R, Deb S, Lahiri D, Shome G. Recurrence of COVID-19: Treading the Fine Line Between Relapse and Re-infection. Int J Med Students. 2020;8(3):311-313. doi:10.5195/ijms.2020.727.

Ren-zi Zhang, Wang Deng, Jing He, et al. Case Report: Recurrence of positive SARS-CoV-2 results in patients recovered from COVID-19. Front Med. (Lausanne). 2020;7:585485. doi:10.3389/fmed.2020. 585485.

Skankey GR, Breeden C. Recurrence or Relapse of COVID-19 Infection. J Infect Dis Epidemiol. 2020;6:138. doi:10.23937/2474-3658/1510138.

Takeda HFV, Moura de Almeida M, Gonçalves de Aguiar Gomes R, et al. Case report: recurrent clinical symptoms of COVID-19 in healthcare professionals: A series of cases from Brazil. Am J Trop Med Hyg. 2020;103(5):1993-1996. doi:10.4269/ajtmh.20-0893.

Tung Hoang. Characteristics of COVID-19 recurrence: a systematic review and meta-analysis. Ann Glob Health. 2021;87(1):28. doi:10.5334/aogh.3163.

Vakulenko D, Vakulenko L, Hryshchuk L, Sas L. Aplication arterial oscilography to study the adaptive capacity of subject with COVID-19 in primary care. Primary Health Care. Chapter 13. Published: August 19th, 2021. doi: 10.5772/intechopen.98570.

Zhou X, Zhou J, Zhao J. Recurrent pneumonia in a patient with new coronavirus infection after discharge from hospital for insufficient antibody production: a case report. BMC Infect Dis. 2020;20(1):500. doi:10.1186/s12879-020-05231-z.