Солітарні легеневі вузли: етіологія, розміри і топографічні особливості

Автор(и)

  • С.Д. Кузовкова ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна
  • І.В. Ліскіна ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна
  • Л.М. Загаба ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна
  • О.О. Мельник ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB-2022-3-11

Ключові слова:

солітарний легеневий вузол; етіологія; розміри; розташування

Анотація

Мета роботи — визначити розміри і локалізацію солітарних легеневих вузлів (СЛВ) різної етіології, а також їхні характеристики залежно від природи.

Матеріали та методи. У рандомізоване ретроспективне дослідження залучено 422 пацієнтів, які перебували на обстеженні та лікуванні у стаціонарі Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України у 2017—2021 рр., які мали вогнищеві ураження легень незрозумілої етіології, розмір яких не перевищував 3,0 см, наявність в обох легенях одного пацієнта не більше 3 вогнищ за даними рентгенологічного дослідження. Кількість, розмір та розташування СЛВ установлювали за даними рентгенологічного дослідження або комп’ютерної томографії органів грудної порожнини. Загалом виявлено 473 вузли. Етіологію СЛВ визначали за результатами гістологічного і цитологічного дослідження біопсійного або операційного матеріалу та/або мікробіологічними даними. Вузли розподілили на три групи залежно від їхнього розміру: від 0,2 до 1,0 см, від 1,1 до 2,0 см та від 2,1 до 3,0 см.

Результати та обговорення. Визначено етіологічний спектр СЛВ. Установлено, що серед СЛВ переважали злоякісні пухлини (39,1 %), середній розмір яких становив (2,14 ± 0,1) см, друге місце посідали вузли інфекційного походження (31,0 %) із середнім розміром (1,97 ± 0,1) см, третє — доброякісні пухлини (18,7 %) із середнім розміром (1,57 ± 0,1) см. Середній розмір злоякісних пухлин та СЛВ інфекційного походження був статистично значущо більшим за показники доброякісних пухлин і судинних утворень. У групі з розмірами СЛВ 0,3—1,0 см на злоякісні пухлини припадало 22,9 %, у групі з розмірами від 2,1 до 3,0 см — 51,5 %. У правій легені виявлено 55,3 % СЛВ, у лівій — 44,7 %. У верхній частці правої легені діагностовано 52,3 % вузлів, що статистично значущо більше, ніж у середній (16,0 %; p < 0,001) та нижній частці (31,7 %; p < 0,001). У верхній частці лівої легені діагностовано 59,4 % СЛВ, а в її нижній частці — 40,6 % (p < 0,001).

Висновки. Серед СЛВ різної етіології найбільша частка припадає на злоякісні вузли (39,1 %) та вузли інфекційного генезу (31,0 %), причому середні розміри цих СЛВ статистично значущо більші за показники доброякісних пухлин та утворень судинної природи. Частка злоякісних утворень зростає від 22,9 до 51,4 % при збільшенні розміру СЛВ від 1,0 до 3,0 см. Суттєве переважання за кількістю вузлів розміром від 1,1 см до 3,0 см є свідченням неналежного рівня виявлення СЛВ в Україні. Статистично значущо частіше СЛВ розташовуються у правій легені. Ураження верхніх часток правої і лівої легень спостерігається статистично значущо частіше, ніж нижніх часток.

Біографії авторів

С.Д. Кузовкова , ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Кузовкова Світлана Дмитрівна
к. мед. н., ст. наук. співр. лабораторії патоморфології

І.В. Ліскіна, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Ліскіна Ірина Валентинівна
д. мед. н., ст. наук. співр., зав лабораторії патоморфології

Л.М. Загаба, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Загаба Людмила Михайлівна
к. мед. н., наук. співр. лабораторії патоморфології

О.О. Мельник, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Мельник Ольга Олександрівна
к. біол. н., мол. наук. співр. лабораторії патоморфології

Посилання

Egorov EP, Gulyaeva NP. Differencial’naya diagnostika okruglih obrazovanij v legkih [Differential diagnosis of rounded formations in the lungs]. MEDICUS. 2020;4(34):61-69. (Russian)

Liskina, IV, Zahaba LM. Analiz kliniko-anatomichnykh pokaznykiv khvorykh na tuberkuloz lehen iz morfolohichnymy oznakamy prohresuvannia (za operatsiinym materialom) [Analysis of modern clinical and pathological indices in cases of pulmonary tuberculosis with the morphological features of progression (on surgical material)]. Tuberculosis, Lung Diseases, HIV Infection. 2014;2(17):18-24. (Ukrainian)

Nevzghoda OA. Dyferentsiiuvannia pukhlynopodibnykh utvoren lehen metodom transtorakalnoi biopsii pid kontrolem kompiuternoi tomohrafii [Differentiation of tumular formations of lungs by means of transthoracic biopsy under control of computer tomography].Clinical pharmacy, pharmacotherapy & medical standardization. 2016;3-4:55-59. (Ukrainian)

Pavlov YuV, Rybin VK. Vpervye vyyavlennye ochagovye obrazovaniya legkih malogo razmera (do 2 sm v diametre). Dinamicheskoe nablyudenie ili operaciya? [For the first time identified focal lesions of the lungs of small size (up to 2 cm in diameter). Dynamic observation or operation?]. Hirurgiya. ZHurnal im. N.I. Pirogova. 2016;10:57-60. doi:10.17116/hirurgia 20161057-60. (Russian)

Porhanov VA, i dr. Diagnostika solitarnyh ochagovyh obrazovanij legkih i strategiya dispansernogo nablyudeniya za pacientami [Diagnosis of solitary pulmonary nodules and patients follow-up strategy]. Kazan medical journal. 2016;97(5):736-743. doi:10.17750/KMJ2016-736. (Russian)

Choi SM, et al. Characteristics of benign solitary pulmonary nodules confirmed by diagnostic video-assisted thoracoscopic surgery. Clin Respir J. 2016;10(2):181-188. doi:10.1111/crj.12200.

Cruickshank A, Stieler G, Ameer F. Evaluation of the solitary pulmonary nodule. Int Med J. 2019;49(3):306-315. doi:10.1111/imj.14219.

Kim TJ, et al. Management of incidental pulmonary nodules: current strategies and future perspectives. Expert Rev Respir Med. 2019:23. doi:10.1080/17476348.2020.1697853.

Larici AR, et al. Lung nodules: size still matters. Eur Respir Rev. 2017;26(146):170025. doi:10.1183/16000617.0025-2017.

MacMahon H, et al. Guidelines for management of incidental pulmonary nodules detected on CT images: from the Fleischner Society 2017. Radiology. 2017;284(1):228-243. doi:10.1148/radiol.2017161659.

McWilliams A, et al. Probability of cancer in pulmonary nodules detected on first screening CT. N Engl J Med. 2013;369(10):910-919. doi:10.1056/NEJMoa1214726.

Mets OM, et al. Subsolid pulmonary nodule morphology and associated patient characteristics in a routine clinical population. Eur Radiol. 2016;27(2):689-696. doi:10.1007/s00330-016-4429-9.

Simon M, Zukotynski K, Naeger DM. Pulmonary nodules as incidental findings. CMAJ. 2018;190(6):E167. doi:10.1503/cmaj.171223.

Wahidi MM, et al. Evidence for the treatment of patients with pulmonary nodules: when is it lung cancer?: ACCP evidence-based clinical practice guidelines (2nd edition). Chest. 2007;132(3):94-107. doi:10.1378/chest.07-1352.

Yang L, et al. Assessment of the cancer risk factors of solitary pulmonary nodules. Oncotarget. 2017;8(17):29318-29327. doi:10.18632/oncotarget.16426.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-27

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження