Солітарні легеневі вузли: етіологія, розміри і топографічні особливості

Анотація

Мета роботи — визначити розміри і локалізацію солітарних легеневих вузлів (СЛВ) різної етіології, а також їхні характеристики залежно від природи.

Матеріали та методи. У рандомізоване ретроспективне дослідження залучено 422 пацієнтів, які перебували на обстеженні та лікуванні у стаціонарі Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України у 2017—2021 рр., які мали вогнищеві ураження легень незрозумілої етіології, розмір яких не перевищував 3,0 см, наявність в обох легенях одного пацієнта не більше 3 вогнищ за даними рентгенологічного дослідження. Кількість, розмір та розташування СЛВ установлювали за даними рентгенологічного дослідження або комп’ютерної томографії органів грудної порожнини. Загалом виявлено 473 вузли. Етіологію СЛВ визначали за результатами гістологічного і цитологічного дослідження біопсійного або операційного матеріалу та/або мікробіологічними даними. Вузли розподілили на три групи залежно від їхнього розміру: від 0,2 до 1,0 см, від 1,1 до 2,0 см та від 2,1 до 3,0 см.

Результати та обговорення. Визначено етіологічний спектр СЛВ. Установлено, що серед СЛВ переважали злоякісні пухлини (39,1 %), середній розмір яких становив (2,14 ± 0,1) см, друге місце посідали вузли інфекційного походження (31,0 %) із середнім розміром (1,97 ± 0,1) см, третє — доброякісні пухлини (18,7 %) із середнім розміром (1,57 ± 0,1) см. Середній розмір злоякісних пухлин та СЛВ інфекційного походження був статистично значущо більшим за показники доброякісних пухлин і судинних утворень. У групі з розмірами СЛВ 0,3—1,0 см на злоякісні пухлини припадало 22,9 %, у групі з розмірами від 2,1 до 3,0 см — 51,5 %. У правій легені виявлено 55,3 % СЛВ, у лівій — 44,7 %. У верхній частці правої легені діагностовано 52,3 % вузлів, що статистично значущо більше, ніж у середній (16,0 %; p < 0,001) та нижній частці (31,7 %; p < 0,001). У верхній частці лівої легені діагностовано 59,4 % СЛВ, а в її нижній частці — 40,6 % (p < 0,001).

Висновки. Серед СЛВ різної етіології найбільша частка припадає на злоякісні вузли (39,1 %) та вузли інфекційного генезу (31,0 %), причому середні розміри цих СЛВ статистично значущо більші за показники доброякісних пухлин та утворень судинної природи. Частка злоякісних утворень зростає від 22,9 до 51,4 % при збільшенні розміру СЛВ від 1,0 до 3,0 см. Суттєве переважання за кількістю вузлів розміром від 1,1 см до 3,0 см є свідченням неналежного рівня виявлення СЛВ в Україні. Статистично значущо частіше СЛВ розташовуються у правій легені. Ураження верхніх часток правої і лівої легень спостерігається статистично значущо частіше, ніж нижніх часток.