Хірургічне лікування бронхолегеневих гнійнозапальних ускладнень унаслідок перенесеної коронавірусної інфекції — перший досвід
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2021-3-7Ключові слова:
пневмогемоторакс; постковідний; плевродезАнотація
Мета роботи — ознайомити лікарів різних профілів з торакальною патологією у хворих на коронавірусну інфекцію.
Матеріали та методи. Від початку пандемії SARSCoV-2 на базі клінічного відділення хіругічного лікування туберкульозу та неспецифічних захворювань легень, ускладнених гнійно-септичними інфекціями, було проліковано 70 хворих, з яких у 39 (55,7 %) були зафіксовані різні бронхолегеневі гнійно-запальні ускладнення коронавірусної інфекції.
Результати та обговорення. Найчастішим бактеріальним ускладненням з боку органів дихання була емпієма плеври — 18 (46,1 %) випадків, неспецифічний випітний плеврит — у 8 (20,5 %) хворих, абсцедуючі пневмонії та абсцеси — у 13 (33,3 %) хворих.
17 (94,4 %) хворим з емпіємою плеври була проведена відеоторакоскопічна (VATS) санація плевральної порожнини з полідренуванням і використанням у післяопераційному періоді тривалої активної аспірації. В 1 (5,6 %) випадку із-за вкрай тяжкого стану хворого проводилось лише дренування обох плевральних порожнин (цей випадок закінчився летально). Ще в 1 випадку після проведення 2 санаційних VATS плевральної порожнини було виконано бронхоблокацію верхньодольового та проміжного бронхів правої легені з наступною активною аспірацією. Ефективність лікування склала 94,4 %. Летальність у зазначеній підгрупі склала 5,6 %.
Хворим із плевральним випотом, враховуючи потребу у швидкій диференційній діагностиці, проведено VATS-біопсію плеври. Усіх пацієнтів було виписано з одужанням.
У групі пацієнтів з абсцедуючими пневмоніями та абсцесами проводилась медикаментозна терапія. Після курсу консервативного лікування 4 (44,5 %) хворим проведено сублобарну резекцію при санованому абсцесі легені; 3 (33,3 %) хворим — лобектомію при наявності санованих залишкових порожнин великого розміру; 2 (22,2 %) хворим — часткову плевректомію з декортикацією лівої легені і сублобарною резекцією нижньої частки лівої легені. Консервативна терапія була успішною лише в 4 (30,7 %)пацієнтів. Усі 13 хворих були виписані з одужанням або поліпшенням. Загальна ефективність лікування склала 97,4 %, а загальна летальність — 2,6 %.
Відеотораскоскопічне лікування було ефективним у 25 (64,1 %) хворих з емпіємою плеври та неспецифічним плевритом, а також у 4 (16 %) хворих дало змогу стабілізувати стан пацієнта та провести резекційне оперативне втручання.
Висновки. Гнійно-деструктивні ускладнення з боку органів дихання при коронавірусній інфекції мають причинно-наслідкову складову, а тому своєчасний вплив на всі ланки патогенезу може значно знизити їхній рівень. Перевагу при ускладненому перебігу коронавірусної інфекції слід надавати відеоторакоскопічним втручанням. Високий рівень діагностики (25,4 %) супутньої патології органів грудної клітки може свідчити про низький рівень профілактичної медицини в державі.
Посилання
Moore JB, June CH. Cytokine release syndrome in severe COVID-19. Science. 2020;368(6490):473-474. doi:10.1126/science.abb8925.
Muge Cevik, Krutika Kuppalli, Jason Kindrachuk, et. al. Virology, transmission, and pathogenesis of SARS-CoV-2. BMJ. 2020;371:40-52. doi:10.1136/bmj.m3862.
Rodriguez-Morales AJ, Cardona-Ospina JA, еt al. Clinical, laboratory and imaging features of COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Travel Med Infect Dis. 2020;23:33-39. doi:10.1016/j.tmaid.2020.101623.
Tanu Singhal. A Review of Coronavirus Disease-2019(COVID-19). Indian J Pediatr. 2020;87(4):28-286. doi:10.1007/s12098-020-03263-6.
Yu Zuo, Shanea K. Estes, Ramadan A, et. al. Prothrombotic autoantibodies inserum from patients hospitalized with COVID-19. Sci. Transl. Med. 2020;12(570):19-26. doi:10.1126/scitranslmed.abd3876.
