COVID19 та розлади ментальної сфери: механізми їхнього розвитку та можливості виявлення. Огляд літератури
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2021-2-52Ключові слова:
COVID-19; ментальні розлади; постковідний синдром; депресія; тривожністьАнотація
Мета роботи — виділити основні COVID-19-асоційовані психічні порушення та механізми їхнього розвитку на основі аналізу літературних даних.
Матеріали та методи. Для проведення зазначеної роботи нами було проаналізовано 112 літературних джерел з бази PubMed за запитами «Covid AND mental health», «Covid AND mental disorders» та 36 з них обрано для детального вивчення.
Результати та обговорення. Було з’ясовано, що у хворих на COVID-19 часто виникають множинні неврологічні та психічні порушення, такі як збудження (69 %), ознаки ураження кортикоспінального тракту (67 %), сплутаність свідомості (65 %) і нейропсихологічні порушення (33 %). Серед психічних та психологічних, які спостерігаються після перенесеної коронавірусної хвороби, найчастіше трапляються безсоння (42 %), зниження концентрації та уваги (38 %), тривожність (36 %), розлади пам’яті (34 %), депресія (33 %), сплутаність свідомості (28 %) та інші розлади свідомості (21 %). Найуразливішими контингентами населення є діти, підлітки та особи літнього віку, які страждають не тільки від самої хвороби, а й від наслідків ізоляції. На окрему увагу заслуговують медичні працівники, у яких часто спостерігаються такі ментальні розлади, як тривожність (12—20 %), депресія (15—25 %), безсоння (8 %) та посттравматичний стресовий розлад (35—49 %).
Висновки. Пандемія COVID-19 сильно вплинула на психічне здоров’я населення в цілому. Особливо це позначилося на таких групах населення, як хворі з психіатричною патологією, медичні працівники, особи похилого віку та люди у скрутному матеріальному становищі. Враховуючи можливість нових хвиль захворюваності на COVID-19 та посилення карантинних обмежень, а також можливість виникнення нових епідемій у майбутньому, наразі вкрай важливо створити чіткі керівні принципи та протоколи, які допоможуть пом’якшити наслідки пандемічної кризи та обмежувальних заходів і запобігти масовому погіршенню психічного здоров’я за збереження акценту на особистісно-орієнтованому піклуванні.
Посилання
Todoriko LD, Ostrovskyy MM, Semianiv IO, Shevchenko OS. Osoblyvosti perebihu tuberkulozu v umovakh pandemiyi COVID-19. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiya. 2020;43(4):52-63. (Ukr). doi:10.30978/ TB2020-4-52.
Todoriko LD, Petrenko VI, Yeremenchuk IV, German AO. Psychosomatic and somatopsychic syndromes in the clinical presentation of diseases of the respiratory organs. Tuberculosis Lung Diseases HIV Infection. 2011;1(04):28-34. (Ukr).
Todoriko LD. Problem issues of the pathogenesis of inflammatory reaction and the course of coronavirus infection. Tuberculosis Lung Diseases HIVInfection. 2021;44(1):44-52. (Ukr). doi:10.30978/TB2021-1-76.
Ahmed SF, Quadeer AA, McKay MR. Preliminary Identification of Potential Vaccine Targets for the COVID-19 coronavirus (SARS-CoV-2) based on SARS-CoV immunological studies. Viruses. 2020;12(3):254. doi:10.3390/v12030254.
Ahorsu DK, Lin C.-Y, Imani V, et al. The Fear of COVID-19 Scale: Development and Initial Validation. Int J Ment Health Addict. 2020:1-9. doi:10.1007/s11469-020-00270-8.
Barbisch D, Koenig KL, Shih FY. Is There a Case for Quarantine? Perspectives from SARS to Ebola. Disaster Med Public Health Prep. 2015;9(5):547-553. doi:10.1017/dmp.2015.38.
Brooks SK, Webster RK, Smith LE, et al. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: Rapid review of the evidence. Lancet. 2020;395(10227):912-920. doi:10.1016/S0140-6736(20)30460-8.
Costa M, Pavlo A, Reis G, et al. COVID-19 Concerns Among Persons With Mental Illness. Psychiatr Serv. 2020;71(11):1188-1190. doi:10.1176/appi.ps.202000245.
Docea AO, Tsatsakis A, Albulescu D, et al. A new threat from an old enemy: Re-emergence of coronavirus (Review). Int J Mol Med. 2020;45(6):1631-1643. doi:10.3892/ijmm.2020.4555.
Gautam M, Thakrar A, Akinyemi E, Mahr G. Current and future challenges in the delivery of mental healthcare during COVID‑19. SN Compr Clin Med. 2020;11:1-6. doi:10.1007/s42399-020-00348-3.
Giannitsi S, Tsinivizov P, Poulimenos LE, et al. [Case Report] Stress induced (Takotsubo) cardiomyopathy triggered by the COVID‑19 pandemic. Exp Ther Med. 2020;20(3):2812-2814. doi:10.3892/etm.2020.8968.
Helms J, Kremer S, Merdji H, et al. Neurologic Features in Severe SARS-CoV-2 Infection. N Engl J Med. 2020;382:2268. doi:10.1056/NEJMc2008597.
Jain V, Jain M, Saluja SS, et al. Coronavirus disease: a review. ISET. 2020;7:2348-7689.
Khaustova E, Chaban O. Pharmacotherapy of mental disorders associated with COVID-19. Psychiatry, Psychotherapy and Clinical Psychology. 2021;12(1):85-105. doi:10.34883/PI.2021.12.1.008.
Kisely S, Warren N, McMahon L, Dalaise C, Henry I, Siskind D. Occurrence, prevention, and management of the psychological effects of emerging virus outbreaks on healthcare workers: rapid review and meta-analysis. The BMJ. 2020;369:m1642. doi:10.1136/bmj.m1642.
Kozloff N, Mulsant BH, Stergiopoulos V, Voineskos AN. The COVID-19 Global Pandemic: Implications for People With Schizophrenia and Related Disorders. Schizophr Bull. 2020;46(4):752-757. doi:10.1093/schbul/sbaa051.
Kroenke K, Spitzer RL, Williams JB. The PHQ-9: validity of a brief depression severity measure. Arch Int Med. 2001;16(9):606-613. doi:10.1046/j.1525-1497.2001. 016009606.x.
Lai J, Ma S, Wang Y, et al. Factors associated with mental health outcomes among health care workers exposed to coronavirus disease 2019. JAMA Network Open 3. 2020;3(3):e203976. doi:10.1001/jamanetworkopen. 2020.3976.
Michel JP, Maggi S, Ecarnot F. Raising awareness of the needs of older COVID patients after hospital discharge. Aging Clin Exp Res. 2020;32:1595-1598. doi:10.1007/s40520-020-01620-1.
Moreno C, Wykes T, Galderisi S, et al. How mental health care should change as a consequence of the COVID‑19 pandemic. Lancet Psychiatry. 2020;7(9):813-824. doi: 10.1016/S2215-0366(20)30307-2.
Nikolakakis N, Dragioti E, Paritsis N, et al. Association between happiness and psychopathology in an elderly regional rural population in Crete. Psychiatriki. 2019;30(4):299-310. doi:10.22365/jpsych.2019.304.299.
Razai MS, Oakeshott P, Kankam H, et al. Mitigating the psychological effects of social isolation during the COVID-19 pandemic. BMJ. 2020;369:m1904. doi:10.1136/bmj.m1904.
Rogers JP, Chesney E, Oliver D, et al. Psychiatric and neuropsychiatric presentations associated with severe coronavirus infections: a systematic review and meta-analysis with comparison to the COVID-19 pandemic. Lancet Psychiatry. 2020;7(7):611-627. doi:10.1016/S2215-0366(20)30203-0.
Rossi R, Socci V, Pacitti F, et al. Mental Health Outcomes Among Frontline and Second-Line Health Care Workers During the Coronavirus Disease 2019(COVID-19) Pandemic in Italy. JAMA Network Open. 2020;3(5):e2010185. doi:10.1001/jamanetworkopen.2020.10185.
Singhal T. A review of coronavirus disease-2019(COVID-19). Indian J Pediatr. 2020;87(4):281-286. doi: 10.1007/s12098-020-03263-6.
Spitzer RL, Kroenke K, Williams JBW, Lowe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Arch Int Med. 2006;166(10):1092-1097. doi:10.1001/archinte.166.10.1092.
Sun Y, Li Y, Bao Y, et al. Brief Report: Increased Addictive Internet and Substance Use Behavior During the COVID-19 Pandemic in China. Am J Addict. 2020;29(4):268-270. doi:10.1111/ajad.13066.
Tsamakis K, Triantafyllis AS, Tsiptsios D, et al. COVID‑19 related stress exacerbates common physical and mental pathologies and affects treatment (Review). Exp Ther Med. 2020;20(1):159-162. doi:10.3892/etm.2020.8671.
Varatharaj A, Thomas N, Ellul MA, et al. Neurological and neuropsychiatric complications of COVID-19 in 153 patients: a UK-wide surveillance study. Lancet Psychiatr. 2020;7(10):875-882. doi:10.1016/S2215-0366(20)30287-X.
Vindegaard N, Benros ME. COVID‑19 pandemic and mental health consequences: Systematic review of the current evidence. Brain Behav Immun. 2020;89:531-542. doi:10.1016/j.bbi.2020.05.048.
World Health Organisation (WHO): WHO announces COVID‑19 outbreak a pandemic. https://www.euro.who.int/en/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic. Accessed March 12, 2020.
World Health Organization (WHO): COVID‑19 disrupting mental health services in most countries, WHO survey. https://www.who.int/news/item/05-10-2020-covid-19-disrupting-mental-health-services-in-most-countries-who-survey. Accessed October 5, 2020
World Health Organization (WHO): Maintaining essential health services: operational guidance for the COVID‑19 context: interim guidance, 1 June 2020. WHO, Geneva, 2020. https://apps.who.int/iris/handle/10665/332240.
Wu T, Jia X, Shi H, et al. Prevalence of mental health problems during the COVID‑19 pandemic: A systematic review and meta‑analysis. J Affect Disord. 2020;281:91-98. doi:10.1016/j.jad.2020.11.117.
Xia H, Lazartigues E. Angiotensin-converting enzyme 2: central regulator for cardiovascular function. Cur Hypertens Rep. 2010;12(3):170-175. doi:10.1007/s11906-010-0105-7.
Xie X, Xue Q, Zhou Y, et al. Mental Health Status Among Children in Home Confinement During the Coronavirus Disease 2019 Outbreak in Hubei Province, China. JAMA Pediatrics. 2020;174(9):898-900. doi:10.1001/jamapediatrics.2020.1619.
Zhang K, Zhou X, Liu H, Hashimoto K. Treatment concerns for psychiatric symptoms in patients with COVID-19 with or without psychiatric disorders. Br J Psychiatr. 2020;217:351. doi:10.1192/bjp.2020.84.
Zhou J, Liu L, Xue P, et al. Mental Health Response to the COVID-19 Outbreak in China. Am J Psychiatr. 2020;177 (7):574-575. doi:10.1176/appi.ajp.2020.20030304.
