Патоморфоз хіміорезистентного туберкульозу

Анотація

Мета роботи — вивчити профіль резистентності мікобактерій туберкульозу (МБТ) та результати лікування у хворих на туберкульоз легень із різним профілем резистентності МБТ та анамнезом попереднього лікування.

Матеріали та методи. Було проведено ретроспективне когортне дослідження. Загальну кількість хворих, залучених у дослідження, склали 1162 пацієнти з мультирезистентним туберкульозом (МРТБ)легень, включаючи пре- та розширену резистентність МБТ, що розпочали лікування на базі ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України» (НІФП НАМНУ), та 9560, яких лікували на базі КЗ «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об’єднання ДОР» протягом 2006—2017 рр.

Результати та обговорення. За останніх 13 років визначилась чітка тенденція до зростання рівня первинної резистентності до фторхінолонів (зокрема й розширеної резистентності) як за даними НІФП НАМНУ, так і Дніпропетровської області: від мінімальної частоти у 2006 р. (0 %) до майже 30,0 % у 2019 р., на тлі зменшення питомої ваги хворих на МРТБ без резистентності до фторхінолонів (від 60,0 до 40,0 %), ізоніазид-резистентного туберкульозу, рифампіцин-резистентного туберкульозу та ризиків МРТБ. Несприятлива тенденція спостерігається, починаючи з 2017 р., коли кількість хворих на МРТБ та туберкульоз із розширеною резистентністю майже зрівнялась. За результатами лікування в Дніпро­петровській області, вкрай низька ефективність лікування зберігалася з 2009 до 2013 р. включно за рахунок «втрачених для подальшого спостереження» — 20,5—26,9 % та «помер від інших причин» — 9,6—20,5 %, на тлі однакової з року в рік кількості «невдач лікування» та «померлих від туберкульозу», із наступним зменшенням відривів при розширенні соціального супроводу хворих на амбулаторному етапі лікування. Імунодефіцитні стани (ко-інфекція ТБ/ВІЛ) не є основним чинником зниження ефективності: питома вага «померлих від ВІЛ» протягом останніх 10 років залишалася незмінною.

Висновки. Усі вивчені тенденції є сучасним патоморфозом туберкульозу в Україні, що свідчить про нагальну необхідність прийняття нової, відмінної від попередньої, стратегії боротьби з туберкульозом, яка повинна включати: упровадження зовсім інших режимів антимікобактеріальної терапії скороченої тривалості та в обов’язковому порядку — ужиття заходів щодо підвищення прихильності хворих до лікування.