Морфологічна діагностика туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із захворюваннями органів грудної порожнини

Автор(и)

  • I.V. Liskina ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Ukraine
  • L.M. Zagaba ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Ukraine
  • S.D. Kuzovkova ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Ukraine
  • O.О. Melnik ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2020-3-34

Ключові слова:

ВІЛ-інфекція, туберкульоз органів дихання, морфологічна діагностика, діагностичні показники

Анотація

Мета роботи — визначити діагностичні показники різних гістохімічних та імуногістохімічних методів виявлення M. tuberculosis та їхніх антигенів у легеневій тканині ВІЛ-інфікованих пацієнтів.

Матеріали та методи. Морфологічне дослідження включало 37 випадків біопсії, операційного та автопсійного матеріалу фрагментів легень, лімфатичних вузлів та парієтальної плеври ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Серійні зрізи фарбували гематоксиліном та еозином, за Цілем—Нільсеном (ЦН), традиційним флуоресцентним методом (ФМ), із застосуванням імуногістохімічного дослід­ження, без ІГХ та з флуоресцентною міткою (FITC). Розраховували чутливість, специфічність та ефективність кожного з методів з урахуванням остаточного клінічного діагнозу та результатів мікробіологічного виявлення M. tuberculosis.

Результати та обговорення. На момент госпіталізації ВІЛ-інфікованих пацієнтів у 56,8 % випадків результати клініко-лабораторних та рентгенологічних даних не дали змоги визначити характер патологічного процесу. За результатами нашого дослідження найбільшу чутливість встановлено для ІГХ та ФМ-методів — 100,0 та 88,5 % відповідно. Метод ЦН продемонстрував найвищий показник специфічності (100,0 %), тоді як специфічність FITC та ФМ-методу склала 75,0 і 60,0 % відповідно. Найвищі показники ефективності встановлено для ІГХ та ФМ-методів — 83,8 та 72,2 %. Загальна ефективність усіх 4 спеціальних методів гістологічного дослідження склала 72,1 %. У результаті розширеного гістологічного дослідження у 64,8 % випадків підтверджено основний діагноз мікобактеріальної інфекції, у тому числі у 29,7 % випадків встановлено асоціацію з грибковою інфекцією. У 10,8 % випадків діагноз мікобактеріальної інфекції було знято, та у цих випадках діагностували грибкову інфекцію як основну легеневу патологію. У 10,8 % випадків доведено наявність мікобактеріальної інфекції як фонової патології при інших захворюваннях органів грудної порожнини. Результат комплексного гістологічного дослідження дав можливість встановити остаточний клінічний діагноз у 94,6 % випадків та підтвердити наявність мікобактеріальної інфекції у 81,1 % випадків. У 13,5 % випадків мала місце розбіжність гістологічної картини при традиційному фарбуванні та результатів додаткових гістологічних методів фарбування препаратів.

Висновки. З огляду на різноманітність патології органів дихання у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, зокрема й інфекційної, для встановлення остаточного клінічного діагнозу в ході діагностичного процесу, за наявності підозри на мікобактеріальну інфекцію, доцільно проводити комплексне морфологічне дослідження з використанням різних гістологічних методів діагностики.

Біографії авторів

I.V. Liskina, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Ліскіна Ірина Валентинівна
д. мед. н., ст. наук. співр., зав. лабораторії патоморфології
03038, Київ, вул. М. Амосова, 10

L.M. Zagaba, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Загаба Людмила Михайлівна
к. мед. н., наук. співр. лабораторії патоморфології

S.D. Kuzovkova, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Кузовкова Світлана Дмитрівна
к. мед. н., ст. наук. співр. лабораторії патоморфології

O.О. Melnik, ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Мельник Ольга Александровна
к. біол. н., мол. наук. співр. лабораторії патоморфології

Посилання

Verhuletskiy IE, Lutsenko YuG, Papazov FK. Rol izofermentov amilazyi krovi v prognozirovanii krovotochaschih ostryih gastroduodenalnyih eroziy i yazv u bolnyih destruktivnyim pankreatitom. Ukrayinskiy zhurnal hirurgiyi. 2009;1:24-27 (Rus.).

Grinberg LM, Baranova EYu, Kondrashov DL. Gistobak­terioskopiya v morfologicheskoy diagnostike tuberkuleza legkih. Posobie dlya vrachey. Ekaterinburg; 2004:18 (Rus.).

Grishaev SL, Sharova NV, Moiseev EV, i dr. Osobennosti bronholegochnoy patologii u VICh-infitsirovannyih patsientov. Voenno-meditsinskiy zhurnal. 2014;8:37-44 (Rus.).

Zyuzya YuR, Parhomenko YuG, Zimina VN, Fligil DM. Sochetannyie VICh-assotsiirovannyie infektsii legkih — osobennosti morfologicheskoy verifikatsii i differentsialnoy diagnostiki. Klinicheskaya i eksperimentalnaya morfologiya. 2012;1:21-25 (Rus.).

Karmazanovskiy GG. Otsenka diagnosticheskoy znachimosti metoda («chuvstvitelnost», «spetsifichnost», «obschaya tochnost»). Annalyi hirurgicheskoy gepatologii. 1997;2:139-142 (Rus.).

Korzhevskiy DE, Gilyarov AV. Osnovyi gistologicheskoy tehniki. SPb. SpetsLit; 2010:63-64 (Rus.).

Maksumova DK, Hakimova RA, Mamarasulova DZ, i dr. Klinicheskie proyavleniya tuberkuleza legkih na rannih i pozdnih stadiyah VICh-infektsii. Visnik problem biologiyi i meditsini. 2016;1;2(127):96-99 (Rus.).

Popova AA, Sitdyikova YuR, Kravchenko AV, Serebrovs­kaya LV. Izmeneniya sistemyi immuniteta u bolnyih VICh-infektsiey i tuberkulezom. Epidemiol i infekts bolezni. 2008;4:54-55 (Rus.).

Timchenko OA, Zhuravleva EI, Ivanov AA. Znachenie gistologicheskogo metoda issledovaniya v diagnostike VICh-assotsiirovannyih infektsiy. Sudebnaya meditsina. 2017;3(3):42-45. doi: 10.19048/2411-8729-2017-3-3-42-45 (Rus.).

Feshhenko YuI. Suchasni tendenciyi vyvchennya problem tuberkulozu. Ukr pulmonol zhurnal. 2019;1:8-24. doi: 10.312.15/2306-4927-2019-103-1-8-24 (Ukr.).

Tsinzerling AV, Tsinzerling VA. Sovremennyie infektsii. Patologicheskaya anatomiya i voprosyi patogeneza. SPb. Sotis;2002:352 (Rus.).

Tsinzerling VA. Vazhneyshie problemyi morfologicheskoy diagnostiki pri VICh-infektsii. VICh-infektsiya i immunosupressii. 2009;2:31-37 (Rus.).

Tsinzerling VA, Agapov MM, Orlov AN. Informativ­nost razlichnyih metodov identifikatsii kislotoustoy­chivyih mikobakteriy v zavisimosti ot stepeni aktivnosti tuberkuleznogo protsessa. Arhiv patologii. 2018;3:40-45. doi: 10.17116/patol201880340-45 (Rus.).

Tsinzerling VA, Komarova DV, Rahmanova A.G. i dr. Aktualnyie problemyi morfologicheskoy diagnostiki i patomorfoz VICh-infektsii. Arhiv patologii. 2010;2:26-30 (Rus.).

Ahmed HGE, Nassar AS, Ginawi I. Screening for tuberculosis and its histological pattern in patients with enlar­ged lymph node. Pathol Res Int. 2011;2011:417635. doi:10.4061/2011/417635.

Bekmurzayeva A, Sypabekova M, Kanayeva D. Tuberculosis diagnosis using immunodominant, secreted antigens of Myco­bacterium tuberculosis. Tuberculosis. 2013;93:381-388. doi:10.1016/j.tube.2013.03.003.

Corbett EL, Watt CJ, Walker N, et al. The growing burden of tuberculosis: global trends and interactions with the HIV epidemic. Arch Int Med. 2003;163(9):1009-1021. doi:10.1001/archinte.163.9.1009.

Greenwood N, Fox H. A comparison of methods for staining tubercle bacilli in histological sections. J Clin Path. 1973;26:253-257. doi:10.1136/jcp.26.4.253.

Gupta S, Shenoy VP, Bairy I, Muralidharan S. Comparison among three cold staining methods in the primary diagnosis of tuberculosis: a pilot study. J Bras Pneumol. 2010;36 (5):612-616. doi:10.1590/s1806-37132010000 500013.

Hoff DR, Ryan GJ, Driver ER, et al. Location of intra- and extracellular M. tuberculosis populations in lungs of mice and guinea pigs during disease progression and after drug treatment. PLoS ONE. 2011;3:e17550. doi:10.1371/journal.pone.0017550.

Ihama Y, Hokama A, Hibiya K, et al. Diagnosis of intestinal tuberculosis using a monoclonal antibody to Mycobacterium tuberculosis. World J Gastroenterol. 2012;18(47):6974-6980. doi:10.3748/wjg.v18.i47.6974.

Karimi S, Pourabdollah M, Karbasi M, Bahadori M. Immunohistochemical findings of the granulomatous reaction associated with tuberculosis. Int J Mycobacteriol. 2016;5(1):234-235. doi:10.1016/j.ijmyco.2016.11.001.

Karimi S, Shamaei M, Pourabdollah M, et al. Histopathological findings in immunohistological staining of the granulomatous tissue reaction associated with tuberculosis. Tuberc Res Treat. 2014;2014:858396. doi:10.1155/2014/858396.

Purohit MR, Mustafa T, Wiker HG, et al. Immunohistoche­mical diagnosis of abdominal and lymph node tuberculosis by detecting Mycobacterium tuberculosis complex specific antigen MPT64. Diagn Pathol. 2007;2:36. doi:10.1186/ 1746-1596-2-36.

Ramakrishnan L. Revisiting the role of the granuloma in tuberculosis. Nature Reviews Immunol. 2012;12:352-366. doi:10.1038/nri3211.

Ryu Y.J. Diagnosis of pulmonary tuberculosis: recent advances and diagnostic algorithms. Tuberc. Respir. Dis. 2015;78:64-71. doi: 10.4046/trd.2015.78.2.64.

Steingart KR, Henry M, Hopewell PC, et al. Fluorescence versus conventional sputum smear microscopy for tuberculosis: a systematic review. Lancet Infect Dis. 2006;6(9):570-581. doi:10.1016/S1473-3099(06)70578-3.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-03

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження