Морфологічна діагностика туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із захворюваннями органів грудної порожнини
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2020-3-34Ключові слова:
ВІЛ-інфекція, туберкульоз органів дихання, морфологічна діагностика, діагностичні показникиАнотація
Мета роботи — визначити діагностичні показники різних гістохімічних та імуногістохімічних методів виявлення M. tuberculosis та їхніх антигенів у легеневій тканині ВІЛ-інфікованих пацієнтів.
Матеріали та методи. Морфологічне дослідження включало 37 випадків біопсії, операційного та автопсійного матеріалу фрагментів легень, лімфатичних вузлів та парієтальної плеври ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Серійні зрізи фарбували гематоксиліном та еозином, за Цілем—Нільсеном (ЦН), традиційним флуоресцентним методом (ФМ), із застосуванням імуногістохімічного дослідження, без ІГХ та з флуоресцентною міткою (FITC). Розраховували чутливість, специфічність та ефективність кожного з методів з урахуванням остаточного клінічного діагнозу та результатів мікробіологічного виявлення M. tuberculosis.
Результати та обговорення. На момент госпіталізації ВІЛ-інфікованих пацієнтів у 56,8 % випадків результати клініко-лабораторних та рентгенологічних даних не дали змоги визначити характер патологічного процесу. За результатами нашого дослідження найбільшу чутливість встановлено для ІГХ та ФМ-методів — 100,0 та 88,5 % відповідно. Метод ЦН продемонстрував найвищий показник специфічності (100,0 %), тоді як специфічність FITC та ФМ-методу склала 75,0 і 60,0 % відповідно. Найвищі показники ефективності встановлено для ІГХ та ФМ-методів — 83,8 та 72,2 %. Загальна ефективність усіх 4 спеціальних методів гістологічного дослідження склала 72,1 %. У результаті розширеного гістологічного дослідження у 64,8 % випадків підтверджено основний діагноз мікобактеріальної інфекції, у тому числі у 29,7 % випадків встановлено асоціацію з грибковою інфекцією. У 10,8 % випадків діагноз мікобактеріальної інфекції було знято, та у цих випадках діагностували грибкову інфекцію як основну легеневу патологію. У 10,8 % випадків доведено наявність мікобактеріальної інфекції як фонової патології при інших захворюваннях органів грудної порожнини. Результат комплексного гістологічного дослідження дав можливість встановити остаточний клінічний діагноз у 94,6 % випадків та підтвердити наявність мікобактеріальної інфекції у 81,1 % випадків. У 13,5 % випадків мала місце розбіжність гістологічної картини при традиційному фарбуванні та результатів додаткових гістологічних методів фарбування препаратів.
Висновки. З огляду на різноманітність патології органів дихання у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, зокрема й інфекційної, для встановлення остаточного клінічного діагнозу в ході діагностичного процесу, за наявності підозри на мікобактеріальну інфекцію, доцільно проводити комплексне морфологічне дослідження з використанням різних гістологічних методів діагностики.
Посилання
Verhuletskiy IE, Lutsenko YuG, Papazov FK. Rol izofermentov amilazyi krovi v prognozirovanii krovotochaschih ostryih gastroduodenalnyih eroziy i yazv u bolnyih destruktivnyim pankreatitom. Ukrayinskiy zhurnal hirurgiyi. 2009;1:24-27 (Rus.).
Grinberg LM, Baranova EYu, Kondrashov DL. Gistobakterioskopiya v morfologicheskoy diagnostike tuberkuleza legkih. Posobie dlya vrachey. Ekaterinburg; 2004:18 (Rus.).
Grishaev SL, Sharova NV, Moiseev EV, i dr. Osobennosti bronholegochnoy patologii u VICh-infitsirovannyih patsientov. Voenno-meditsinskiy zhurnal. 2014;8:37-44 (Rus.).
Zyuzya YuR, Parhomenko YuG, Zimina VN, Fligil DM. Sochetannyie VICh-assotsiirovannyie infektsii legkih — osobennosti morfologicheskoy verifikatsii i differentsialnoy diagnostiki. Klinicheskaya i eksperimentalnaya morfologiya. 2012;1:21-25 (Rus.).
Karmazanovskiy GG. Otsenka diagnosticheskoy znachimosti metoda («chuvstvitelnost», «spetsifichnost», «obschaya tochnost»). Annalyi hirurgicheskoy gepatologii. 1997;2:139-142 (Rus.).
Korzhevskiy DE, Gilyarov AV. Osnovyi gistologicheskoy tehniki. SPb. SpetsLit; 2010:63-64 (Rus.).
Maksumova DK, Hakimova RA, Mamarasulova DZ, i dr. Klinicheskie proyavleniya tuberkuleza legkih na rannih i pozdnih stadiyah VICh-infektsii. Visnik problem biologiyi i meditsini. 2016;1;2(127):96-99 (Rus.).
Popova AA, Sitdyikova YuR, Kravchenko AV, Serebrovskaya LV. Izmeneniya sistemyi immuniteta u bolnyih VICh-infektsiey i tuberkulezom. Epidemiol i infekts bolezni. 2008;4:54-55 (Rus.).
Timchenko OA, Zhuravleva EI, Ivanov AA. Znachenie gistologicheskogo metoda issledovaniya v diagnostike VICh-assotsiirovannyih infektsiy. Sudebnaya meditsina. 2017;3(3):42-45. doi: 10.19048/2411-8729-2017-3-3-42-45 (Rus.).
Feshhenko YuI. Suchasni tendenciyi vyvchennya problem tuberkulozu. Ukr pulmonol zhurnal. 2019;1:8-24. doi: 10.312.15/2306-4927-2019-103-1-8-24 (Ukr.).
Tsinzerling AV, Tsinzerling VA. Sovremennyie infektsii. Patologicheskaya anatomiya i voprosyi patogeneza. SPb. Sotis;2002:352 (Rus.).
Tsinzerling VA. Vazhneyshie problemyi morfologicheskoy diagnostiki pri VICh-infektsii. VICh-infektsiya i immunosupressii. 2009;2:31-37 (Rus.).
Tsinzerling VA, Agapov MM, Orlov AN. Informativnost razlichnyih metodov identifikatsii kislotoustoychivyih mikobakteriy v zavisimosti ot stepeni aktivnosti tuberkuleznogo protsessa. Arhiv patologii. 2018;3:40-45. doi: 10.17116/patol201880340-45 (Rus.).
Tsinzerling VA, Komarova DV, Rahmanova A.G. i dr. Aktualnyie problemyi morfologicheskoy diagnostiki i patomorfoz VICh-infektsii. Arhiv patologii. 2010;2:26-30 (Rus.).
Ahmed HGE, Nassar AS, Ginawi I. Screening for tuberculosis and its histological pattern in patients with enlarged lymph node. Pathol Res Int. 2011;2011:417635. doi:10.4061/2011/417635.
Bekmurzayeva A, Sypabekova M, Kanayeva D. Tuberculosis diagnosis using immunodominant, secreted antigens of Mycobacterium tuberculosis. Tuberculosis. 2013;93:381-388. doi:10.1016/j.tube.2013.03.003.
Corbett EL, Watt CJ, Walker N, et al. The growing burden of tuberculosis: global trends and interactions with the HIV epidemic. Arch Int Med. 2003;163(9):1009-1021. doi:10.1001/archinte.163.9.1009.
Greenwood N, Fox H. A comparison of methods for staining tubercle bacilli in histological sections. J Clin Path. 1973;26:253-257. doi:10.1136/jcp.26.4.253.
Gupta S, Shenoy VP, Bairy I, Muralidharan S. Comparison among three cold staining methods in the primary diagnosis of tuberculosis: a pilot study. J Bras Pneumol. 2010;36 (5):612-616. doi:10.1590/s1806-37132010000 500013.
Hoff DR, Ryan GJ, Driver ER, et al. Location of intra- and extracellular M. tuberculosis populations in lungs of mice and guinea pigs during disease progression and after drug treatment. PLoS ONE. 2011;3:e17550. doi:10.1371/journal.pone.0017550.
Ihama Y, Hokama A, Hibiya K, et al. Diagnosis of intestinal tuberculosis using a monoclonal antibody to Mycobacterium tuberculosis. World J Gastroenterol. 2012;18(47):6974-6980. doi:10.3748/wjg.v18.i47.6974.
Karimi S, Pourabdollah M, Karbasi M, Bahadori M. Immunohistochemical findings of the granulomatous reaction associated with tuberculosis. Int J Mycobacteriol. 2016;5(1):234-235. doi:10.1016/j.ijmyco.2016.11.001.
Karimi S, Shamaei M, Pourabdollah M, et al. Histopathological findings in immunohistological staining of the granulomatous tissue reaction associated with tuberculosis. Tuberc Res Treat. 2014;2014:858396. doi:10.1155/2014/858396.
Purohit MR, Mustafa T, Wiker HG, et al. Immunohistochemical diagnosis of abdominal and lymph node tuberculosis by detecting Mycobacterium tuberculosis complex specific antigen MPT64. Diagn Pathol. 2007;2:36. doi:10.1186/ 1746-1596-2-36.
Ramakrishnan L. Revisiting the role of the granuloma in tuberculosis. Nature Reviews Immunol. 2012;12:352-366. doi:10.1038/nri3211.
Ryu Y.J. Diagnosis of pulmonary tuberculosis: recent advances and diagnostic algorithms. Tuberc. Respir. Dis. 2015;78:64-71. doi: 10.4046/trd.2015.78.2.64.
Steingart KR, Henry M, Hopewell PC, et al. Fluorescence versus conventional sputum smear microscopy for tuberculosis: a systematic review. Lancet Infect Dis. 2006;6(9):570-581. doi:10.1016/S1473-3099(06)70578-3.
