Лабораторна діагностика імуноопосередкованих реакцій гіперчутливості до препаратів у хворих на туберкульоз легень
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2020-2-21Ключові слова:
туберкульоз легень, медикаментозна алергія, реакції гіперчутливості, лабораторна діагностикаАнотація
На сьогодні немає уніфікованих та стандартизованих лабораторних методів діагностики алергійних реакцій до протитуберкульозних препаратів.
Мета роботи — оптимізувати методи лабораторної діагностики реакцій гіперчутливості до протитуберкульозних препаратів у хворих на туберкульоз легень та з’ясувати імунологічні механізми таких реакцій.
Матеріали та методи. Клінікоімунологічне обстеження було проведено у 39 хворих на туберкульоз легень, яких поділили на дві групи: 1-ша — з наявністю клінічних виявів гіперчутливості до протитуберкульозних лікарських засобів; 2-га — без видимих клінічних ознак гіперчутливості. Для виявлення непереносності протитуберкульозних препаратів I ряду in vitro було проведено імунологічні тести: активації базофілів, визначення рівнів сироваткової триптази, рівнів загального та специфічного IgE, IgEsp, реакцію седиментації еритроцитів (РСЕ) з препаратами.
Результати та обговорення. За наявності клінічних ознак алергії у хворих 1-ї групи реєстрували в крові зростання рівнів: триптази, загального IgE, специфічних IgEsp до рифампіцину та етамбутолу. Частота позитивних значень РСЕ на ізоніазид була вірогідно вищою в 1-й групі. РСЕ корелювала з кількістю активованих базофілів та активованих рецепторів на них, рівнем триптази та загальним IgE.
Висновки. Найінформативнішими тестами in vitro при розвитку клінічних ознак алергії у хворих на туберкульоз для виявлення причинного препарату є: для рифампіцину та етамбутолу — рівень специфічних IgEsp; для ізоніазиду — реакція седиментації еритроцитів. Використання базофільного тесту є обмеженим під час діагностування імуноопосередкованих алергійних реакцій до протитуберкульозних препаратів І ряду.
Посилання
Baluda VP, Baluda MV, Deianov NY і dr. Fyzyolohyia systemy hemostaza / (Rus). M. Medytsyna;1995:243.
Vaschenko VY, Vylianynov VN. Eryptoz (kvazyapoptoz) erytrotsytov cheloveka y eho rol v lekarstvennoj terapyy. Obzory po klynycheskoj farmakolohyy y lekarstvennoj terapyy. 2019;17(3):5-38. doi: 0.7816/RCF1735-38. (in Rus)
Instruktsiia do naboru IOTest CD63-Fitc. Beckman Coulter. 2011:2 (in Ukr).
Kajdashev YP. Hyperchustvytelnost'k lekarstvennym preparatam: rukovodstvo dlia vrachej. (Rus). K. Medknyha; 2016:288.
Kashuba OV. Pobichni reaktsii, sprychyneni likarskymy zasobamy: terminolohiia ta klasyfikatsiia, mekhanizmy rozvytku i klinichni proiavy. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia. 2013;3:80-92 (in Ukr).
Kyrdej EH, Dmytryeva LL. Rol erytrotsytov v rehuliatsyy y realyzatsyy ymmunnoho otveta. Sybyrskyj medytsynskyj zhurnal. 1995;3(4):5-8. (in Rus)
Kozynets HY. Kletky krovy y kostnoho mozgha. (Rus). M. MYA;2004:203.
Labys VV, Bazykian EA, Syzova SV, Zheleznyj VV, Bychkova NV. Bazofyl'nyj test v praktycheskoj medytsyne. Praktycheskaia medytsyna. 2019;17(1):76-79. (in Rus)
Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Statisticheskiye metody v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh s ispol'zovaniyem Excel. (Rus). K. MORION; 2000:320.
Lebediuk MM, Prokof'ieva NB, Levyts'ka KV, Ashanina IV. Shkirni pobichni reaktsii ta ikh korektsiia u patsiientiv na tli pryjomu protytuberkul'oznykh preparativ (ohliad literatury). Dermatovenerolohyia. Kosmetolohyia. Seksopatolohyia. 2015; 3-4:82-88. (in Ukr)
Myshyn VYu, Chukanov VY, Hryhor'ev YuH. Pobochnoe dejstvye protyvotuberkuleznykh preparatov pry standartnykh y yndyvydualyzyrovannykh rezhymakh khymyoterapyy. (Rus). M. Yzdatelstvo «Kompiuterburh»;2004:208. https://ftiza.su/pobochnoe-deystvie-protivotuberkuleznyih-preparatov/.
Nakaz MOZ Ukrayini N 916 vid 30.12.2015. Medikamentozna alergiya, vklyuchayuchi anafilaksiyu. Adaptovana klinichna nastanova, zasnovana na dokazah. Kyiv:207. (Ukr)
Pychuhyna LV. Dyahnostyka hyperchuvstvytel'nosty k lekarstvennym sredstvam s pomosch'iu protochnoj tsytofluorymetryy: http://labdiag.ru/stati/diag_giperchuvstv.pdf.
Pukhlyk BM, ta in. Problema likarskoi alerhii u khvorykh na tuberkuloz. Ukr pulmonol zhurn. 2002;1:47-51. (in Ukr)
Soloshenko EN. Ekspress-dyahnostyka lekarstvennykh dermatozov. Ynf lyst. (Rus). Kyiv;1983:2.
Sposob kolychestvennoho opredelenyia allerhenspetsyfycheskykh ymmunohlobulynov E v syvorotke (plazme) krovy: pat. 2 152 034 Rossyjskaia Federatsyia, MPK7 G 01 N 33/53, G 01 N 33/538. / Zajtseva NV y dr. ; zaiavytely y patentoobladately Permskyj nauchno-yssledovatel'skyj ynstytut detskoj ekopatolohyy. N 99118545/14 ; zaiavl. 27.08.1999; opubl. 27.06.2000. (Rus)
Unifikovanij klinichnij protokol pervinnoyi, vtorinnoyi (specializovanoyi) ta tretinnoyi (visokospecializovanoyi) medichnoyi dopomogi doroslim»: nakaz MOZ Ukrayini vid 04.09.2014 N 620. (Ukr). K.:128.
Boumiza R, et al. Marked improvement of the basophil activation test by detecting CD203c instead of CD63. Clin Exper Allergy. 2003;33:259-265.
Broz P, et al. Nonirritant intradermal skin test concentrations of ciprofloxacin, clarithromycin, and rifampicin. Allergy. 2012;67(5):647-652. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/22435670.
Laroche D, et al. Biochemical markers of anaphylactoid reactions to drugs. Comparison of plasma histamine and tryptase. Anesthesiology. 1991;75:945-949.
O’Hehir RE, Holgate ST, Sheikh A. Middleton’s Allergy. Essentials, 2017:409. doi: 10.1016/C2013-0-18596-0.
Samsuddin Khan, et al. Patch-testing for the management of hypersensitivity reactions to second-line anti-tuberculosis drugs: a case report. BMC Research Notes. 2014;7:53. http://www.biomedcentral.com/1756-0500/7/537.
Schrijvers R, et al. Pathogenesis and diagnosis of delayed-type drug gipersensitivity reactions, from bedside to banch and back. Clin Transl Allergy. 2015;5:31.
