Соціально-психологічні аспекти лікування хворих на туберкульоз на стаціонарному етапі
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2019-4-30Ключові слова:
хворі на туберкульоз, обізнаність, психологічний стан, депресія, взаємовідносини з медичними працівникамиАнотація
Мета роботи — вивчити обізнаність стаціонарних хворих на туберкульоз щодо діагностики захворювання, лікування, профілактики та особливості психологічного стану хворих і їхніх взаємовідносин з медичним персоналом на цьому етапі лікування.
Матеріали та методи. Автори провели анонімне анкетування двох груп хворих на туберкульоз, які перебували на стаціонарному лікуванні. I групу склали хворі на вперше виявлений чутливий до лікарських засобів туберкульоз легень, погодилися на анкетування 28 (93,3 %) осіб. До II групи увійшли хворі, що мали мультирезистентний туберкульоз легень, на анкетування погодилися 13 (54,2 %) осіб. Питання стосувалися визначення рівня знань хворих стосовно туберкульозу, стосунків хворих з медичним персоналом та психологічного стану хворих.
Результати та обговорення. Хворі здебільшого вважають, що термін лікування збігається з терміном перебування у стаціонарі. Хворі відмічають недостатні знання щодо терміну, протягом якого хворий несе небезпеку для оточуючих. Натомість 64,3 % хворих І групи та 69,2 % осіб ІІ групи згодні з твердженням, що туберкульоз виліковний. Окрім цього, 89,3 % респондентів І групи і 53,8 % ІІ групи обізнані стосовно шляхів передачі туберкульозу.
Поміж хворих І та ІІ груп 21,4 та 30,8 % осіб відповідно констатували недостатню кількість часу спілкування з лікарем, що можна пояснити високим ризиком передачі туберкульозу від хворих.
Визначено, що 46,4 % хворих на чутливий до лікарських засобів туберкульоз та 61,5 % на мультирезистентний туберкульоз перебувають у стані депресії різного ступеня тяжкості.
Висновки. Рівень обізнаності хворих на туберкульоз залишається низьким. Потрібно розглянути можливості проведення групових занять для хворих на туберкульоз, зокрема і з особами, що перехворіли на туберкульоз. Доцільно посилити роботу щодо застосування додаткових засобів поширення інформації (плакати, буклети, брошури, відеоматеріали тощо). Слід порушувати питання надання фахової психологічної підтримки хворих під час стаціонарного етапу лікування. Необхідно удосконалити роботу медичних працівників щодо надання інформації хворим за можливі додаткові соціальні та психологічні послуги, які за потреби можна отримати.
Посилання
Kurpita V, Riabchenko K, Terleieva Ya, ta in. Analitychno-statystychnyi dovidnyk. Tuberkuloz v Ukraini (Ukr). K.;2019:45. Available from: https://www.phc.org.ua/sites/default/files/users/user90/TB_surveillance_statistical-information_2018_dovidnyk.pdf.
Melnyk LA, Nechosina OV, Pylypas YuV, Dolynska MH. Sotsio-psykholohichna pidtrymka khvorykh na tuberkuloz dlia formuvannia prykhylnosti do likuvannia. Navchalnyi posibnyk dlia studentiv i likariv-interniv VNMZ IV rivnia akredytatsii ta likariv (Ukr). K. FOP Burnos SO; 2017:112.
Ostroverkha YuA, Dub RYu. Protydiia tuberkulozu na rivni mistsevykh hromad: Metod. рosib (Ukr). Lviv; 2016:98.
Slyvka VI. Osoblyvosti vzaiemovidnosyn khvoroho i likaria v klinitsi tuberkulozu [Featuresofrelationships of patients and the doctor in the clinic of tuberculosis]. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2018;1(32):64-68. doi:10.30978/ТВ2019-1-56 (Ukr).
Streltsov VV, Zolotova NV, Baranova GV, at al. Specific features of psychological care for patients with pulmonary tuberculosis during intensive chemotherapy (in the hospital setting). Tuberculosis and Lung Diseases. 2014;(2):22-27. (Rus).
Beck A, Wright F, Fnewman C, Liese B. Cognitive therapy of substance abuse. London: Guilford;1993:354.
CDC. Module 4: Treatment of Tuberculosis and Tuberculosis Infection (Self Study Modules on Tuberculosis [Division of Tuberculosis Elimination Web Site]; 2008. Available at: http://www.cdc.gov/tb/education/ssmodules/pdfs/Module4.pdf.
World Health Organization (WHO). Global tuberculosis report 2018. Geneva: WHO;2019. Available from: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.
