Вперше виявлений саркоїдоз органів дихання у ВІЛ-інфікованих пацієнтів

Анотація

Мета роботи — визначити клінічні, рентгенологічні особливості вперше виявленого саркоїдозу у ВІЛ-­інфікованих пацієнтів.

Матеріали та методи. Дані 6 ВІЛ-­інфікованих пацієнтів (3 жінок, 3 чоловіків, середній вік 42,4 року, діапазон — 28—61 рік) з уперше виявленим саркоїдозом за період спостереження 2006—2018 рр. Розглянуто: рівень CD4⁺­-клітин, ознаки або симптоми хвороби, залежність розвитку саркоїдозу від терміну призначення антиретровірусної терапії. Рентгенограми (n = 6) і комп’ютерну томографію (КТ) (n = 6) оцінено за такими критеріями: наявність лімфаденопатії, легеневих вузликів, фокальних консолідацій, ретикулярних або зернистих змін, наявності симптому матового скла, кіст або фіброзу.

Результати та обговорення. У середньому інтервал між двома діагнозами становив рік. Рівень CD4⁺­-клітин був 412 кл./мкл (діапазон CD4⁺ 34—795 кл./мкл). У всіх пацієнтів під час встановлення діагнозу саркоїдозу були легеневі ознаки або симптоми. Рентгенограми показали лімфаденопатію, легеневі вузлики, фокальні консолідації, ретикулярні зміни, симптом матового скла, кісти. КТ засвідчила лімфаденопатію, вузлики, потовщення міжчасточкових перегородок, фокальні консолідації, ретикулярні помутніння, ефект матового скла і кісти.

Висновки. Рентгенологічні і клінічні особливості вперше виявленого саркоїдозу органів дихання у ВІЛ­інфікованих пацієнтів аналогічні саркоїдозу у пацієнтів без ВІЛ-­інфекції. Рівень CD4⁺ у більшості пацієнтів був вищим за 200 кл./мкл. Розвиток саркоїдозу залежить від збереження або відновлення рівня CD4⁺­-лімфоцитів, і в більшості випадків рівень CD4⁺­-лімфоцитів перевищує 200 кл./мкл.