Скринінг та лікування реактивації Епштейна—Барр вірусної інфекції як елемент реабілітації в пацієнтів із неконтрольованою бронхіальною астмою, які перенесли COVID-19

Ю.І. Фещенко; М.О. Полянська; В.І. Ігнатьєва; Г.Л. Гуменюк; С.Г. Опімах

doi:10.30978/TB2024-4-38

Автор(и)

Ю.І. Фещенко ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4505-8287
М.О. Полянська ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0305-7988
В.І. Ігнатьєва ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0604-4349
Г.Л. Гуменюк ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ; Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8160-7856
С.Г. Опімах ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4631-2048

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2024-4-38

Ключові слова:

COVID-19; Епштейна—Барр вірус; реабілітація; неконтрольована астма.

Анотація

Мета роботи — оцінити частоту реактивації Епштейна—Барр вірусної (ЕБВ) інфекції в пацієнтів із неконтрольованою бронхіальною астмою, які перенесли коронавірусну хворобу-2019 (COVID-19), та визначити ефективність її лікування як засобу реабілітації.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 25 пацієнтів із неконтрольованою астмою та постковідним синдромом. У всіх пацієнтів методом полімеразної ланцюгової реакції в зразках слини та мазках із носоглотки визначали наявність активної ЕБВ-інфекції. Для лікування хворих на неконтрольовану астму з постковідним синдромом та реактивацією ЕБВ-інфекції призначали ацикловір по 400 мг 4 рази на добу впродовж 20 днів, протефлазид по 15 крапель двічі на добу впродовж 2 міс, декаметоксин 0,02 % розчин для небулайзерної терапії впродовж 10 днів. До і після терапії пацієнти заповнювали астма-контрольний тест (АКТ) і анкету контролю астми (ACQ-7). Крім того, проведено спірометрію та тест із 6-хвилинною ходьбою для оцінки ефективності лікування.

Результати та обговорення. У 19 (76,0 ± 8,5) % хворих на неконтрольовану бронхіальну астму, які перенесли COVID-19, виявлено реактивацію хронічної ЕБВ-інфекції. Цим хворим призначено терапію ацикловіром, протефлазидом та декаметоксином. Під час лікування відзначено зменшення респіраторних симптомів і поліпшення контролю симптомів БА. Через 2 міс лікування в пацієнтів зафіксували статистично значуще поліпшення контролю симптомів астми: результат АКТ підвищився з (11,8 ± 0,7) до (19,3 ± 0,7) бала, оцінка за ACQ-7 зменшилася з (2,6 ± 0,1) до (1,1 ± 0,1) бала (p < 0,05). Функція легень, а саме життєва та форсована життєва ємність, а також бронхіальна прохідність (об’єм форсованого видиху за першу секунду) поліпшилися. Обструкція малих дихальних шляхів (середні експіраторні потоки) статистично значущо зменшилася. Зафіксовано поліпшення толерантності до фізичних навантажень за всіма параметрами тесту з 6-хвилинною ходьбою.

Висновки. У (76,0 ± 8,5) % пацієнтів із неконтрольованою БА, які перенесли COVID-19, виявлено реактивацію хронічної ЕБВ-інфекції. Застосування ацикловіру, протефлазиду та місцевої терапії декаметоксином дає змогу поліпшити контроль бронхіальної астми в цих пацієнтів. З поліпшенням показників функції легень збільшилася толерантність до фізичних навантажень. Скринінг та лікування реактивації ЕБВ-інфекції є можливими методами реабілітації пацієнтів із неконтрольованою бронхіальною астмою, які перенесли COVID-19.

Біографії авторів

Ю.І. Фещенко, ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Юрій І. Фещенко
академік НАМН України, д. мед. н., проф., директор

М.О. Полянська, ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Марина О. Полянська
к. мед. н., зав. відділення діагностики, терапії і клінічної фармакології захворювань легень

В.І. Ігнатьєва, ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Вікторія І. Ігнатьєва
к. мед. н., ст. наук. співр. відділення діагностики, терапії і клінічної фармакології захворювань легень

Г.Л. Гуменюк, ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ; Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, Київ

Галина Л. Гуменюк
д. мед. н., проф. кафедри фтизіатрії і пульмонології Національного університету охорони здоров′я України імені П. Л. Шупика;
ст. наук. співр. відділення діагностики, терапії і клінічної фармакології захворювань легень ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф. Г. Яновського НАМН України»

С.Г. Опімах, ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Опімах Світлана Генріхівна
PhD, ст. наук. співр. відділення діагностики, терапії і клінічної фармакології захворювань легень
03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 10

Посилання

Feshchenko YI, Polianska MO, Opimakh SG, Moskalenko SM, Zvol IV. Barriers in achieving asthma control in clinical practice during the COVID-19 pandemic. Ukr Pulmonol J (Ukraine). 2023;31(2):5-12. http://doi.org/10.31215/2306-4927-2023-31-2-5-12. Ukrainian.

Andrei G, Trompet E, Snoeck R. Novel Therapeutics for Epstein—Barr virus. Molecules. 2019 Mar 12;24(5):997. http://doi.org/10.3390/molecules24050997. PMID: 30871092; PMCID: PMC6429425.

Bonini M, Di Paolo M, Bagnasco D, Baiardini I, Braido F, Caminati M, et al. Minimal clinically important difference for asthma endpoints: an expert consensus report. Eur Respir Rev. 2020 Jun 3;29(156):190137. http://doi.org/10.1183/16000617.0137-2019. PMID: 32499305; PMCID: PMC9488652.

de Boer G, Braunstahl GJ, Hendriks R, Tramper-Stranders G. Asthma exacerbation prevalence during the COVID-19 lockdown in a moderate-severe asthma cohort. BMJ Open Respir Res. 2021 May;8(1):e000758. http://doi.org/10.1136/bmjresp-2020-000758. PMID: 33952584; PMCID: PMC8102860.

Eldeirawi KM, Nyenhuis SM, Huntington-Moskos L, Polivka BJ. Coronavirus disease 2019-related anxiety is associated with uncontrolled asthma in adults. Ann Allergy Asthma Immunol. 2022 Jul;129(1):109-11. http://doi.org/10.1016/j.anai.2022.04.011. Epub 2022 Apr 22. PMID: 35470038; PMCID: PMC9033292.

Fernández-de-Las-Peñas C, Palacios-Ceña D, Gómez-Mayordomo V, Cuadrado ML, Florencio LL. Defining post-COVID symptoms (post-acute COVID, long COVID, persistent post-COVID): An integrative classification. Int J Environ Res Public Health. 2021 Mar 5;18(5):2621. http://doi.org/10.3390/ijerph18052621. PMID: 33807869; PMCID: PMC7967389.

Global Strategy for Asthma Management and Prevention. 2023. Available from: https://ginasthma.org/2023-gina-main-report/.

Gold JE, Okyay RA, Licht WE, Hurley DJ. Investigation of LONG COVID prevalence and its relationship to Epstein—Barr virus reactivation. Pathogens. 2021 Jun 17;10(6):763. http://doi.org/10.3390/pathogens10060763. PMID: 34204243; PMCID: PMC8233978.

Graham BL, Steenbruggen I, Miller MR, Barjaktarevic IZ, Cooper BG, Hall GL, et al. Standardization of Spirometry 2019 Update. An Official American Thoracic Society and European Respiratory Society Technical Statement. Am J Respir Crit Care Med. 2019 Oct 15;200(8):e70-e88. http://doi.org/10.1164/rccm.201908-1590ST. PMID: 31613151; PMCID: PMC6794117.

Izquierdo JL, Almonacid C, González Y, et al. The impact of COVID-19 on patients with asthma. Eur Respir J. 2021 Mar 4;57(3):2003142. http://doi.org/10.1183/13993003.03142-2020. PMID: 33154029; PMCID: PMC7651839.

Jia CE, Zhang HP, Lv Y, et al. The Asthma Control Test and Asthma Control Questionnaire for assessing asthma control: Systematic review and meta-analysis. J Allergy Clin Immunol. 2013 Mar;131(3):695-703. http://doi.org/10.1016/j.jaci.2012.08.023. Epub 2012 Oct 8. PMID: 23058645.

Kammin EJ. The 6-Minute Walk Test: Indications and Guidelines for Use in Outpatient Practices. J Nurse Pract. 2022 Jun;18(6):608-10. http://doi.org/10.1016/j.nurpra.2022.04.013. Epub 2022 May 12. PMID: 35578650; PMCID: PMC9095083.

Kwok WC, Tam TCC, Lam DCL, et al. Worsening of asthma control after recovery from mild to moderate COVID-19 in patients from Hong Kong. Respir Res. 2023 Feb 14;24(1):53. http://doi.org/10.1186/s12931-023-02363-z. PMID: 36788605; PMCID: PMC9927038.

Moreno-Pérez O, Merino E, Leon-Ramirez JM, Andres M, Ramos JM, Arenas-Jiménez J, et al; COVID19-ALC research group. Post-acute COVID-19 syndrome. Incidence and risk factors: A Mediterranean cohort study. J Infect. 2021 Mar;82(3):378-83. http://doi.org/10.1016/j.jinf.2021.01.004. Epub 2021 Jan 12. PMID: 33450302; PMCID: PMC7802523.

Philip KEJ, Buttery S, Williams P, et al. Impact of COVID-19 on people with asthma: a mixed methods analysis from a UK wide survey. BMJ Open Respir Res. 2022 Jan;9(1):e001056. http://doi.org/10.1136/bmjresp-2021-001056. PMID: 35027428; PMCID: PMC8762134.

Sausen DG, Bhutta MS, Gallo ES, Dahari H, Borenstein R. Stress-induced Epstein—Barr virus reactivation. Biomolecules. 2021 Sep 18;11(9):1380. http://doi.org/10.3390/biom11091380. PMID: 34572593; PMCID: PMC8470332.

Su ZY, Siak PY, Leong CO, Cheah SC. The role of Epstein—Barr virus in nasopharyngeal carcinoma. Front Microbiol. 2023 Feb 9;14:1116143. http://doi.org/10.3389/fmicb.2023.1116143. PMID: 36846758; PMCID: PMC9947861.

Swarnakar R, Yadav SL. Rehabilitation in long COVID-19: A mini-review. World J Methodol. 2022 Jul 20;12(4):235-45. http://doi.org/10.5662/wjm.v12.i4.235. PMID: 36159093; PMCID: PMC9350732.

U.S. Department of Health and Human Services and U.S. Department of Justice. Guidance on «Long COVID» as a Disability Under the ADA, Section 504, and Section 1557. Available from: https://www.hhs.gov/civil-rights/for-providers/civil-rights-covid19/guidance-long-covid-disability/index.html.

Venkatesan P. NICE guideline on long COVID. Lancet Respir Med. 2021 Feb;9(2):129. http://doi.org/10.1016/S2213-2600(21)00031-X. Epub 2021 Jan 13. PMID: 33453162; PMCID: PMC7832375.

Yaghoubi M, Adibi A, Safari A, FitzGerald JM, Sadatsafavi M. The Projected Economic and Health Burden of Uncontrolled Asthma in the United States. Am J Respir Crit Care Med. 2019 Nov 1;200(9):1102-1112. http://doi.org/10.1164/rccm.201901-0016OC. PMID: 31166782; PMCID: PMC6888652.

Yan F, Robert M, Li Y. Statistical methods and common problems in medical or biomedical science research. Int J Physiol Pathophysiol Pharmacol. 2017 Nov 1;9(5):157-63. PMID: 29209453; PMCID: PMC5698693.

Zubchenko S, Kril I, Nadizhko O, Matsyura O, Chopyak V. Herpesvirus infections and post-COVID-19 manifestations: a pilot observational study. Rheumatol Int. 2022 Sep;42(9):1523-30. http://doi.org/10.1007/s00296-022-05146-9. Epub 2022 Jun 1. PMID: 35650445; PMCID: PMC9159383.