Використання денситометричних показників free DICOM-viewer і програм цифрової обробки даних при хірургічному лікуванні пацієнтів із туберкульозом легень

Автор(и)

  • Є.М. Маєтний ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3114-1899

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2024-2-27

Ключові слова:

туберкульоз; денситометрія; цифрова програмна обробка зображень; хірургічне лікування.

Анотація

Мета роботи —визначити можливості застосування безкоштовно поширюваних спеціалізованих програм цифрової обробки даних та free DICOM-viewer’s для визначення денситометричних показників, отриманих при комп’ютерній томографії органів грудної клітки, для планування хірургічного лікування пацієнтів із туберкульозом легень і обґрунтування способів профілактики легенево-плевральних ускладнень.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження та лікування 103 пацієнтів зі специфічним туберкульозним ураженням легень. При гістологічному дослідженні резекційного матеріалу визначено ступінь специфічного запального процесу в ураженій тканині, згідно з яким пацієнтів розподілили на групи. До групи І залучено 32 пацієнти з низькою активністю специфічного запального процесу, до групи ІІ — 37 пацієнтів із помірною активністю, до групи ІІІ — 34 пацієнти з високою активністю. За допомогою п’яти поширених програм цифрової обробки отримано денситометричні показники структур органів грудної клітки пацієнтів. Проаналізовано точність відображення показників щільності досліджуваними програмами при зіставленні з результатами гістологічного дослідження.

Результати та обговорення. За нашими даними, денситометричні показники, отримані за допомогою free DICOM-viewer’s і програм цифрової обробки даних, мають сильну кореляцію з еталонним показником та між собою. Визначені показники щільності мають сильний зв’язок із гістологічними виявами емфіземи та фіброзуванням легеневої паренхіми. Достовірно визначаються як при високій активності специфічного запалення в паренхімі легені, так і при неактивних процесах, що дає змогу провести стратифікацію пацієнтів. Установлено, що середні показники щільності медіастинальних лімфатичних вузлів при неактивному специфічному запальному процесі в 80 % випадків мали значення (54,4 ± 17,8) HU. Показники (15,0 ± 2,5) HU характеризували високу активність специфічного запального процесу і фазу прогресування захворювання. Клінічно 89 (86,4 %) пацієнтів зі значним відхиленням денситометричних показників щільності паренхіми легені від норми мали тривалий скид повітря в післяопераційний період. У 96 (93,2 %) пацієнтів зі зміненою щільністю лімфатичних медіастинальних вузлів відзначено тривалу післяопераційну ексудацію по плевральних дренажах. Пацієнти зі зміненими денситометричними показниками мали ускладнений інтраопераційний та після­операційний перебіг. Виявлені при комп’ютерній томографії органів грудної клітки зміни щільності легеневої паренхіми в 96,1 % випадків підтверджено результатами гістологічного дослідження резектованого матеріалу. Ці зміни були достовірно виявлені всіма досліджуваними програмами.

Висновки. Денситометричні показники, отримані за допомогою DICOM-viewer’s та програм цифрової обробки даних, дають змогу провести планування хірургічного лікування пацієнтів із туберкульозом легень і обґрунтовано застосовувати способи профілактики легенево-плевральних ускладнень.

Біографія автора

Є.М. Маєтний, ДУ «Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Маєтний Євген М.
к. мед. н., ст. наук. співр. відділення торакальної хірургії

Посилання

Tsentr hromadskoho zdorov’ia MOZ Ukrainy. [VIL-in­fektsiia v Ukraini. Informatsiinyi biuleten]. 2023. Vyp. 54. S. 13, 18, 30. Ukrainian.

Bakkalci D, Jia Y, Winter JR, Lewis JEA, Taylor Graham S, Stagg HR. Risk factors for Epstein Barr virus-associated cancers: a systematic review, critical appraisal, and mapping of the epidemiological evidence. J Glob Health. 2020 Jun;10(1):010405. http://doi.org/10.7189/jogh.10.010405.

Boyd MA, Boffito M, Castagna A, Estrada V. Rapid initiation of antiretroviral therapy at HIV diagnosis: definition, process, knowledge gaps. HIV Med. 2019 Mar:20 Suppl 1:3-11. http://doi.org/10.1111/hiv.12708.

Brandsma D, Bromberg JEC. Primary CNS lymphoma in HIV infection. Handb Clin Neurol. 2018;152:177-86. http://doi.org/10.1016/B978-0-444-63849-6.00014-1.

Franca Raduan A, Travaglino А, Varricchio S, et al. HIV prevalence in primary central nervous system lymphoma: A systematic review and meta-analysis. Pathol Res Pract. 2020 Nov;216(11):153192. http://doi.org/10.1016/j.prp.2020.153192.

Marques-Piubelli ML, Salas YI, Pachas C, Becker-Hecker R, Vega F, Miranda RN. Epstein-Barr virus-associated B-cell lym­pho­proliferative disorders and lymphomas: a review. Pathology. 2020. Jan;52(1):40-52. http://doi.org/10.1016/j.pathol.2019.09.006.

Montgomery ND, Randall C, Painschab M, et al. High pre­treatment plasma Epstein-Barr virus (EBV) DNA level is a poor prognostic marker in HIV-associated, EBV-negative diffuse large B-cell lymphoma in Malawi. Cancer Med. 2020. Jan;9(2):552-61. http://doi.org/10.1002/cam4.2710.

Montoya-Ferrer A, Sanosyan A, Fayd’herbe De Maudave A, et al. Clinical and biological factors associated with early Epstein-Barr Virus infection in HIV-exposed uninfected infants in Eastern Uganda. Clin Infect Dis. 2021;72(6):1026-32. http://doi.org/10.1093/cid/ciaa161.

Olszewski AJ, Jakobsen LH, Collins GP, et al. Burkitt lymphoma International Prognostic Index. J. Clin Oncol. 2021:JCO2003288. http://doi.org/10.1200/JCO.20.03288.

Richter J, John K, Staiger AM, et al. Epstein—Barr virus status of sporadic Burkitt lymphoma is associated with patient age and mutational features. Br J Haematol. 2022;196:681-9. http://doi.org/10.1111/bjh.17874.

Shostakovych-Koretskaya LR, Lytvyn KY, Gubar IO, Chuk­halova IV, Gudova MG, Lopatenko AA. Main characteristics and prognosis of development of HIV epidemic in Dnipropet­rovsk region. Medicni perspektivi. 2020;(1):166-74. http://doi.org/10.26641/2307-0404.2020.1.200417.

Smith NA, et al. Differences in the Epstein—Barr virus gp350 IgA antibody response are associated with increased risk for coinfection with a second strain of Epstein—Barr virus. J Infect Dis. 2019 Feb 23;219(6):955-963. http://doi.org/10.1093/infdis/jiy601.

Verdu-Bou M, Tapia G, Hernandez-Rodriguez A, Navarro J-T. Clinical and therapeutic implications of Epstein—Barr virus in HIV-related lymphomas. Cancers. 2021;13(21):5534. http://doi.org/10.3390/cancers13215534.

Yoshimori М, Imadome KI, Tomii S, et al. [Cerebrospinal fluid findings in chronic active Epstein-Barr virus infection with central nervous system involvement]. Rinsho Ketsueki. 2018;59(4):367-72. http://doi.org/10.11406/rinketsu.59.367.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-21

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження