Вторинна профілактика мультифокального атеросклерозу, поєднаного із хронічним обструктивним захворюванням легень

Анотація

Проблема вторинної профілактики мультифокального атеросклерозу (МАС), поєднаного з хронічним обструктивним захворювання легень (ХОЗЛ), є однією з основних причин смертності в світі. Тому пошук лікарських засобів, здатних впливати на деструктивні механізми, що лежать в основі як МАС, так і ХОЗЛ, є актуальною проблемою.

Мета роботи — знизити ризик дестабілізації атеросклеротичних бляшок за рахунок зменшення рівня матриксних металопротеаз (ММП) 2 і 9 у пацієнтів із МАС у поєднанні з ХОЗЛ.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 62 чоловіків із МАС. Середній вік — (68,1 ± 4,2) року. Усі пацієнти мали клінічні та функціональні ознаки враження коронарного, цереб­рального та феморального судинних басейнів, 30 із них (група МАС-2) — клінічні та функціональні ознаки ХОЗЛ (GOLD-2), 32 (група МАС-1) — не мали ознак ХОЗЛ. Контрольну групу (КГ) утворили 18 практично здорових чоловіків. Середній вік — (65,4 ± 3,7) року. Обстеження пацієнтів передбачало проведення ехокардіографії, доплерографії судин шиї та артерій нижніх кінцівок, визначення дистанції ходьби та кісточково-плечового індексу, холтерівське моніторування електрокардіограми, спірографію та визначення рівня ММП-2 та ММП-9 у плазмі крові. Пацієнтам обох груп на тлі базового лікування призначали цилостазол (50 мг двічі на добу) та препарат γ-аміномас­ля­ної кислоти аміналон (250 мг двічі на добу). Курс лікування тривав 16 тиж.

Результати та обговорення. При первинному обстеженні пацієнтів хворі групи МАС-2 мали статистично значущо (p < 0,001) нижчі показники об’ємного кровотоку в досліджуваних артеріях і статистично значущо (p < 0,01) вищі рівні ММП-2 та ММП-9 порівняно з КГ та хворими групи МАС-1. Після 16-тижневого лікування з додаванням цилостазолу й аміналону вміст у крові ММП статистично значущо (p < 0,05) знизився в обох групах, зокрема в групі МАС-2 рівень ММП-2 — на 23,6 % (p < 0,01), рівень ММП-9 — на 12,1 % (p < 0,05). Показники об’ємного кровотоку статистично значущо (p < 0,05) збільшилися в усіх досліджуваних судинних басейнах, що сприяло поліпшенню клінічних виявів захворювання — зменшенню кількості больових та безбольових епізодів ішемії міокарда, збільшення дистанції ходьби.

Висновки. Застосування комплексної терапії (статинів, цилостазолу та γ-аміномасляної кислоти) у хворих на МАС у поєднанні з ХОЗЛ дає змогу статистично значущо знизити рівень ММП-2 і ММП-9, що забезпечує стабільність атероматозних бляшок та значно поліпшує кровопостачання в судинних басейнах з атеросклеротичним ураженням.