Порівняльна характеристика гранулематозних уражень легень при туберкульозі, талькозі та криптококозі у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією/СНІДом

Анотація

Мета роботи — вдосконалити процес диференційної діагностики морфологічних та імуногістохімічних виявів гранулематозного запалення в легенях хворих на туберкульоз, криптококоз і талькоз у поєднанні з інфекцією, спричиненою вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ)/синдромом набутого імунодефіциту (СНІД), порівняти морфологічні вияви запальноклітинних реакцій.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний когортний аналіз 400 медичних карток стаціонарних хворих (2010—2022). Відповідно до критеріїв залучення відібрано 75 пацієнтів із лабораторно підтвердженою ВІЛ-інфекцією віком від 25 до 75 років. Проаналізовано протоколи патологоанатомічних досліджень, повторно переглянуто гістологічні препарати, проведено додаткові дослідження. Залежно від клінічних даних і результатів автопсії хворих розподілили на три групи: 30 хворих на туберкульоз у поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, 25 пацієнтів із тальковим гранульоматозом та ВІЛ-інфекцією/СНІДом, 20 хворих на криптококоз у поєднанні з ВІЛ-інфекцією/СНІДом. Визначали загальноморфологічні, гістохімічні та імуногістохімічні особливості уражень легень, характер і вияви запальної клітинної реакції з використанням стандартного гістологічного забарвлення (гематоксиліном та еозином), поляризаційної мікроскопії, гістохімічних методів (фарбування за ван Гізоном, PAS-реакція), імуногістохімічного дослідження (визначення експресії маркерів CD4, CD8, CD68, CD20).

Результати та обговорення. Патоморфологічна характеристика ураження легень у групах 1 та 3 поліморфна і представлена множинними фокусами некрозу, вогнищевого фіброзу, слабкої запальноклітинної реакції, а також скупченням альтерувального агента, у групі 2 — у вигляді запальноклітинної реакції з формуванням гранулематозного запалення. Слабка дрібновогнищева дифузна експресія маркерів CD4 і CD8 визначалась у всіх досліджуваних зразках, спостерігалась виразна великовогнищева експресія маркерів CD20 та CD68, локалізована переважно навколо інклюзій тальку у групі 2.

Висновки. Застосування комплексного підходу (гістологічне, гістохімічне, імуногістохімічне дослід­ження та поляризаційна мікроскопія) у діагностиці гранулематозних уражень легень у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією/СНІДом поліпшує верифікацію етіологічного чинника та розширює діагностичні можливості. Спектр морфологічних змін у пацієнтів із гранулематозним ураженням легень поліморфний і залежить від багатьох чинників. Спостерігаються значні відмінності за виявами альтеративно-некротичних, фіброзних змін та імунних реакцій як у межах однієї групи, так і між групами, що обґрунтовує необхідність застосування індивідуального підходу в діагностичному та лікувальному процесі.