Гіперсенситивний пневмоніт на тлі використання органічних речовин, ймовірно, гірчичного порошку (клінічний випадок)
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB-2023-1-61Ключові слова:
гіперсенситивний пневмоніт; органічні речовини; гірчичний порошокАнотація
Описано клінічний випадок гіперсенситивного пневмоніту на тлі використання органічних речовин, ймовірно, гірчичного порошку.
Пацієнт К., 18 років, мешкає у місті. Захворювання почалося 01.11.2022 р. зі скарг на кашель з утрудненим виділенням густого мокротиння, задишку при незначному фізичному навантаженні, підвищення температури тіла до 37,5 °C, відчуття серцебиття. Скарги спостерігались близько 3 тиж та наростали в динаміці. Проконсультований у пульмонолога в приватному медичному центрі. Установлено діагноз «алергійний бронхіт». Призначено лікування, яке не дало позитивного ефекту. 21.11.2022 р. сімейним лікарем скерований на рентгенологічне обстеження. Виявлено патологічні зміни у легенях. Пацієнт направлений на консультацію до пульмонолога. Проведено комп’ютерну томографію органів грудної порожнини (КТ ОГП). Виявлено зміни, характерні для гіперсенситивного пневмоніту. Пацієнта госпіталізували у пульмонологічне відділення Тернопільського регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру. З анамнезу відомо, що близько 3 міс працював на виробництві харчової продукції, де використовували гірчичний порошок. Засоби респіраторного захисту не застосовував.
Проведено додаткові обстеження. Бронхоскопія: катаральний ларингіт, дифузний двобічний катаральний трахеобронхіт. КТ ОГП (22.11.2022 р.): картина синдрому дисемінації в легенях, характерніша для гострого гіперсенситивного пневмоніту. Хворий проконсультований кардіологом. Установлено клінічний діагноз «Гіперсенситивний пневмоніт на тлі використання органічних речовин (імовірно, гірчичного порошку), підгостра форма, вперше встановлений. Легенева недостатність ІІ ступеня. Ідіопатичний пролапс мітрального клапана. Метаболічна кардіоміопатія. Серцева недостатність 0 стадії». Призначено лікування. 09.12.2022 р. пацієнта виписано на амбулаторне лікування із поліпшенням. За даними контрольного обстеження (КТ ОГП, 09.01.2023 р.), динаміка часткового розсмоктування гіперсенситивного пневмоніту.
Посилання
Capaccione KM, Austin JH, Saqi A, et al. Hypersensitivity pneumonitis: Airway-centered pulmonary fibrosis on chest CT. Respir Investig. 2021;59(6).:845-848. http://doi.org/10.1016/j.resinv.2021.06.011.
Costabel U, Miyazaki Y, Pardo A, et al. Hypersensitivity pneumonitis. Nat Rev Dis Primers. 2020;6(1):65. http://doi.org/10.1038/s41572-020-0191-z.
Cox-Ganser JM, White SK, Fedan K.B. et al. Spirometric abnormalities and lung function decline in current and former microwave popcorn and current flavoring manufacturing workers. J Occup Environ Med. 2020;62(6):412-419. http://doi.org/10.1097/JOM.0000000000001860.
Dawn KL, Leslie CG. Occupational immunologic lung disease. Allergy Asthma Proc. 2019;40(6):418-420. http://doi.org/10.2500/aap.2019.40.4261.
Fernández Pérez ER, Travis WD, Lynch DA, et al. Diagnosis and Evaluation of Hypersensitivity Pneumonitis: CHEST Guideline and Expert Panel Report. Chest. 2021;160(2):97-156. http://doi.org/10.1016/j.chest.2021.03.066.
Flors L, Domingo ML, Leiva-Salinas C, et al. Uncommon occupational lung diseases: high-resolution CT findings. AJR Am J Roentgenol. 2010;194(1):20-26. http://doi.org/10.2214/AJR.09.2593.
Glazer CS. Chronic hypersensitivity pneumonitis: important considerations in the work-up of this fibrotic lung disease. Curr Opin Pulm Med. 2015;21(2). P. 171–177. http://doi.org/10.1097/MCP.0000000000000137.
Leone PM, Richeldi L. Current diagnosis and management of hypersensitivity pneumonitis. Tuberc Respir Dis (Seoul). 2020;83(2):122-131. http://doi.org/10.4046/trd.2020.0012.
Gerfaud-Valentin M, Reboux G, Traclet J, et al. Occupational hypersensitivity pneumonitis in a baker: a new cause. Chest. 2014;145(4):856-858. http://doi.org/10.1378/chest.13-1734.
Martyny JW, Van Dyke MV, Arbuckle S, et al. Diacetyl exposures in the flavor manufacturing industry. J Occup Environ Hyg. 2008;5(11):679-688. http://doi.org/10.1080/15459620802368463.
Petnak T, Moua T. Exposure assessment in hypersensitivity pneumonitis: a comprehensive review and proposed screening questionnaire. ERJ Open Res. 2020;6(3):00230-2020. http://doi.org/10.1183/23120541.00230-2020. eCollection 2020 Jul.
Raulf M. Allergen component analysis as a tool in the diagnosis of occupational allergy. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2016;16(2):93-100. http://doi.org/10.1097/ACI.0000000000000246.
Solana E, Cruz MJ, Mesones CR, Muñoz X. Concomitant hypersensitivity pneumonitis and occupational asthma caused by 2 different etiologic agents. Ann Allergy Asthma Immunol. 2019;122(4):424-425. http://doi.org/10.1016/j.anai.2019.01.007.
Spagnolo P, Rossi G, Bonifazi M, et al. Hypersensitivity pneumonitis: a comprehensive review. J Investig Allergol Clin Immunol. 2015;25(4):237-250. PMID: 26310038.
Virji MA, Cummings KJ, Cox-Ganser JM. A strategy for field evaluations of exposures and respiratory health of workers at small- to medium-sized coffee facilities. Front Public Health. 2021;9:705225. http://doi.org/10.3389/fpubh.2021.705225.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Автори
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.