Чинники ризику госпітальної летальності пацієнтів з COVID-19

Анотація

Мета роботи — визначити зв’язок між основними демографічними, клінічними та рутинними лабораторними характеристиками з ризиком розвитку несприятливих результатів у пацієнтів з COVID-19.

Матеріали та методи. Досліджено дані 320 пацієнтів, госпіталізованих у міську клінічну лікарню № 21 імені проф. Є.Г. Попкової з діагнозом «коронавірусна хвороба-19 (РНК SARS-CoV-2+)). Жінок було 156 (48,8 %), чоловіків — 164 (51,2 %). Середній вік пацієнтів — (60,3 ± 13,6) року. Пацієнтів розподілили на дві групи: I група — 270 (84,4 %) осіб, які вижили та були виписані зі стаціонару, II група — 50 (15,6 %) пацієнтів, які померли внаслідок захворювання (р = 0,010). Середній термін від початку захворювання до госпіталізації становив 9 (7; 11) діб. Статистичну обробку результатів проводили з використанням пакета прикладних програм Statistica v. 6.1.

Результати та обговорення. Більшість померлих пацієнтів була віком понад 60 років (36 (72,0 %); p < 0,001). Максимальна кількість летальних наслідків зареєстрована у віковому діапазоні 60—69 років. Летальність серед чоловіків була у 1,5 разу більшою, ніж серед жінок, — 30 (60,0 %) проти 20 (40,0 %) (p = 0,046). У ІІ групі значно частіше спостерігали ішемічну хворобу серця (54,0 проти 20,7 %; р < 0,001) і гіпертонічну хворобу ((70,0 проти 50,0 %; p = 0,009)). Ризик летальності підвищувався у пацієнтів з іншими хворобами серця (відношення шансів (ВШ) — 7,23; коефіцієнт кореляції Крамера (rv) = 0,202; р < 0,001), ожирінням (ВШ — 2,97; r = 0,186; р < 0,001), цукровим діабетом (ВШ — 2,38; rv = 0,146; р = 0,009), за наявності таких клінічних та лабораторних ознак, як кашель (ВШ — 11,87; р = 0,012), лихоманка (ВШ — 3,44; р < 0,001), лімфопенія (ВШ — 3,82; р < 0,001), гіперглікемія (ВШ — 4,69; р < 0,001), підвищення рівня С-реактивного білка (С-РБ) (ВШ — 5,96; р < 0,001), особливо > 100 мг/л (ВШ — від 39,86 до 52,35 при р < 0,01 та р < 0,001). Проте тромбоцитоз та лімфомоноцитоз частіше спостерігали при доброякісному перебігу захворювання (відповідно р < 0,001 і p = 0,051). Виявлено прямо пропорційний зв’язок між імовірністю летальності та віком (коефіцієнт кореляції Спірмена (rs) = 0,143; p = 0,010), частотою дихання (rs = 0,332; р < 0,001), пульсу (rs = 0,159; p = 0,004), гарячкою (rs = 0,152; p = 0,006), кількісними показниками сегментоядерних нейтрофілів (rs = 0,275; p < 0,001), сечовини (rs = 0,309; р < 0,001), азоту сечовини (rs = 0,300; р < 0,001) залишкового азоту (rs = 0,288; р < 0,001), креатиніну (rs = 0,111; p = 0,047), глюкози (rs = 0,273; р < 0,001), С-РБ (rs = 0,348; р < 0,001), протромбіновим часом (rs = 0,149; p = 0,008), міжнародним нормалізованим відношенням (rs = 0,193; p = 0,001). Обернено пропорційний зв’язок виявлено із сатурацією кисню крові (rs = – 0,431; р < 0,001), рівнем лімфоцитів, паличкоядерних нейтрофілів, тромбоцитів і протромбіновим індексом (відповідно rs = – 0,278; р < 0,001; rs = – 0,118; p = 0,034; rs = – 0,223; р < 0,001; rs = – 0,170; p = 0,002).

Висновки. У пацієнтів з COVID-19 із госпітальною летальністю асоціюються літній вік, ішемічна хвороба серця, ІІІ стадія гіпертонічної хвороби, цукровий діабет, ІІІ стадія ожиріння, клініко-лабораторні ознаки: гарячка, задишка, кашель, лімфопенія, вміст С-РБ у крові > 100 мг/л, гіперглікемія, підвищення маркерів ниркового ушкодження та гіперкоагуляція. Отримані результати можуть бути корисними для прогнозування перебігу COVID-19.