Гемопневмоторакс і пневмоторакс як ускладнення COVID19 (випадки з практики)
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2021-2-39Ключові слова:
COVID-19; пневмоторакс; фізикальні методи дослідженняАнотація
Наслідки пандемії COVID-19 людство ще достеменно не оцінило. Оскільки вірус уражує переважно ендотелій судин, ускладнення можуть зачепити всі органи і системи. Найпоширенішими ознаками захворювання бувають задишка різного ступеня і слабкість. Задишка зумовлюється гіпоксемією і гіпоксією. Об’єктивним виявом гіпоксії є рівень насичення крові киснем. При його значенні до 92—90 % виникає потреба в кисневій терапії. Найчастішими ускладненнями COVID-19 вважаються пневмонія (15,7—100 %), гострий респіраторний дистрес-синдром (3—90 %), ураження серця і печінки (4—53 %). Тому перш за все необхідно запобігти розвитку саме цих ускладнень. Головним візуальним виявом ускладненого перебігу вважають дані спіральної комп’ютерної томографії, яку проводять на 12—18-у добу лікування. Але за цей час можуть розвинутися також інші ускладнення — синдром плеврального випоту, пневмоторакс, гемоторакс, піопневмоторакс. Їхня діагностика в умовах кисневої терапії і штучної вентиляції легень (ШВЛ) дуже складна, що й визначає актуальність проблеми.
Мета роботи — поділитися досвідом несвоєчасної діагностики ускладнень за типом пневмотораксу і гемопневмотораксу.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували троє хворих на COVID-19. У двох хворих інфекція була ускладнена пневмотораксом, в одного — гемопневмотораксом. Обстеження проводили за стандартними клінічними методами із застосуванням променевих методів та пульсоксиметрії.
Результати та обговорення. Консультації співробітників кафедри з приводу порушення зовнішнього дихання і гіпоксії із застосуванням фізикальних методів дали змогу констатувати ускладнення. Усім хворим виконано дренування плевральної порожнини на тлі ШВЛ. У одного із цих хворих підтверджено гемопневмоторакс. Цей хворий вижив. Інші двоє померли.
Висновки. При динамічному спостереженні хворих на COVID-19 з ознаками гіпоксії фізикальні методи обстеження (пальпація і перкусія) треба регулярно застосовувати не менше ніж 3 рази на добу та за показаннями. Для підтвердження ускладнення достатньо ультразвукової дігностики або оглядової рентгенографії.
Посилання
Komisarenko SV. Scientist’s pursuit for coronavirus SARS-COV-2, which causes COVID-19: scientific strategies against pandemic. Visn Nac Acad Nauk Ukr. 2020;8:29-71 (Ukr). doi: 10.15407/visn2020.08.029.
Trykhlib VI. Complications in Сovid-19 patients. Infectious Diseases. 2020;1(99):37-46 (Ukr). doi:10.11603/1681-2727.2020.1.11097.
Chih-Cheng Laia, Tzu-Ping Shihb, Wen-Chien Koc, et al. Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2(SARS CoV-2) and coronavirus disease-2019(COVID-19): The epidemic and the challenges. Int J Antimicrob Agents. 2020;55(3):9. doi:10.1016/j.ijantimicag.2020.105924.
Nanshan Chen, Min Zhou, Xuan Dong, et al. Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China: a descriptive study. Lancet. 2020;395:507-513. doi:10.1016/S0140-6736(20)30211-7.
Singhal Tanu. A review of coronavirus disease-2019(COVID-19). Indian J Pediatr. 2020;87(4):281-286. doi:10.1007/s12098-020-03263-6.
Use of chest imaging in COVID-19: a rapid advice guide. [Internet]. Geneva: World Health Organizatio, 2020. https://www.who.int/publications/i/item/use-of-chest-imaging-in-covid-19.
Wu D, Wu T, Liu Q, Yang Z. The SARS-CoV-2 outbreak: What we know. Int J Infect Dis. 2020;94:44-48. doi:10.1016/j.ijid.2020.03.004.
