Захворюваність на туберкульоз кісток і суглобів у Сумській області

І.Д. Дужий; Г.П. Олещенко; К.Л. Сердюк

doi:10.30978/TB2021-1-95

Автор(и)

І.Д. Дужий Сумський державний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4995-0096
Г.П. Олещенко Сумський державний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-9188-490X
К.Л. Сердюк Сумський державний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5167-4473

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2021-1-95

Ключові слова:

туберкульоз; кістки; суглоби; хребет; захворюваність

Анотація

Кістки та суглоби поміж інших позалегеневих органів уражуються туберкульозом найчастіше, клінічна картина нерідко має «прихований» характер, тому діагностика захворювання затягується на тривалий час з усіма негативними наслідками.

Мета роботи — дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз кістково-суглобової локалізації мешканців Сумської області протягом останніх років та привернути увагу лікарів загального профілю до нагальної проблеми сьогодення.

Матеріали та методи. Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз кісток та суглобів мешканців Сумської області протягом 2007—2019 рр. За цей період в області зареєстровано 200 хворих на кістково-суглобовий туберкульоз.

Результати та обговорення. За останніх 13 років кількість хворих на туберкульоз кістково-суглобової локалізації становила у середньому 2,5 % поміж усіх уперше виявлених процесів. Туберкульоз хребта (спондиліт) мав місце у 119 (59,5 %) хворих, специфічне запалення кульшового суглоба — у 49 (24,5 %) осіб, колінного — в 11 (5,5 %), гомілковостопного — у 6 (3,0 %). У 15 (7,5 %) хворих встановлено туберкульоз інших кісток і суглобів. Уперше визнано інвалідами 60 (50,4 %) хворих на туберкульозний спондиліт. Із них І групу було встановлено у 19 (31,7 %) осіб, ІІ — у 25 (41,7 %), ІІІ — у 16 (26,6 %).

Висновки. В останні роки в Сумській області спостерігається збільшення питомої ваги хворих на кістково-суглобовий туберкульоз поміж усіх уперше виявлених хворих. Найчастіше поміж туберкульозу кісток та суглобів уражується хребет (59,5 %). При цьому значне ураження (3—4 хребці) зафіксовано у 23 (19,3 %) осіб, 5 і більше хребців — у 19 (16,0 %) хворих. Хворі на туберкульозний спондиліт у 50,4 % випадків стійко втратили працездатність. Більшість хворих І і ІІ груп інвалідності та значна кількість хворих ІІІ групи потребують оперативного втручання, без виконання якого залишаються незворотні зміни у хребцях, які призводять до посилення медико-біологічної і соціальної інвалідизації.

Біографії авторів

І.Д. Дужий, Сумський державний університет

Дужий Ігор Дмитрович
д. мед. н., проф., акад. АН ВШ України, зав. кафедри хірургії, травматології, ортопедії та фтизіатрії
40000, м. Суми, вул. Гамалея, 1/39

Г.П. Олещенко, Сумський державний університет

Олещенко Галина Павлівна
к. мед. н., асист. кафедри хірургії, травматології, ортопедії, травматології та фтизіатрії

К.Л. Сердюк, Сумський державний університет

Сердюк Катерина Леонідівна
студентка 2-го курсу, спеціальність «Медицина»

Посилання

Babkina TM, Sakhno TK, Bondar HM. Kliniko-renthenolohichna diahnostyka kistkovo-suhlobovoho tuberkulozu. Mystetstvo likuvannia. 2015;5-6 (121-122):30-34 (Ukr).

Golka GG, Vesnin VV, Oliynyk AOб et al. Etiolohichna diahnostyka tuberkuloznoho spondylitu [Etiological diagnosis of tuberculous spondylitis]. Travma. 2019;20(2):96-101. doi: 10.22141/1608-1706.2.20.2019.168026 (Ukr).

Golka GG, Vesnin VV, Fadeev OG. Zahalni pryntsypy diahnostyky tuberkuloznoho spondylitu [General principles of diagnosis of tuberculous spondylitis]. Travma. 2017;18(3):95-101. doi: 10.22141/1608-1706.3.18.2017.105369 (Ukr).

Golka GG, Istomin AG, Gresko IV, et al. Mozhlyvosti henodiahnostyky pry kistkovo-suhlobovomu tuberkulozi [Gene diagnostics potential in osteoarticulartuberculosis]. Travma. 2014;15(2): 94-98 (Ukr).

Golka GG, Kalmykova IM, Fadeev OG, et al. Rol i znachennia polimeraznoi lantsiuhovoi reaktsii v diahnostytsi kistkovo-suhlobovoho tuberkulozu [The role and importance of polymerasecha in reaction in the diagnostics of the bone and joint tuberculosis]. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2016;3:28-34 (Ukr).

Golka GG, Fadeev OG, Istomin AG, et al. Kistkovo-suhlobovyi tuberkuloz yak skladova chastyna problemy khvoroby [Osteoarticular tuberculosis as part of the tuberculosis problem]. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2015;2(21):111-115 (Ukr).

DU «Tsentr hromadskoho zdorovia MOZ Ukrainy».https://www.phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/tuberkuloz/statistika-z-tb/analitichno-statistichni-materiali-z-tb (Ukr).

Oshlianska OA, Doroshenko A. O, Artsymovych AH, et al. Klinichnyi vypadok tuberkulozu oporno-rukhovoho aparatu v dytyny [Clinical case of tuberculosis of the musculoskeletal system in a child]. Klinichna imunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia. 2018;5(110):34-38 (Ukr).

Petrenko VI, Dolynska MH, Roznatovska OM. Pozalehenevyi i miliarnyi tuberkuloz u khvorykh na ko-infektsiiu tuberkuloz/VIL . «DKS tsentr»;2015:112 (Ukr).

Terleieva YaS, Honcharova MI, Kuzin IV, et al. Bariery likuvannia tuberkulozu v Ukraini. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2020;3(42):7-16. doi: 10.30978/TB2020-3-7.