Захворюваність на туберкульоз медичних працівників Сумської області за останнє десятиріччя

Анотація

Мета роботи — дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз медичних працівників Сумської області в період реформування медичних закладів протитуберкульозного типу протягом 2010—2019 рр.

Матеріали та методи. Усього в Сумській області на туберкульоз захворіли 87 медичних працівників. Поміж захворілих 15 (17,2 %) осіб — працівники протитуберкульозних закладів (ПТЗ), а 72 (82,8 %) — працівники загально-лікувальної мережі (ЗЛМ).

Результати та обговорення. Загалом за ці роки в області зареєстровано 6149 хворих на вперше діаг­ностований туберкульоз. З них 1,4 % (87 хворих) — медичні працівники. Тобто двоє зі 100 захворілих на туберкульоз — медичні працівники. Поміж усіх захворілих на туберкульоз лише 0,2 % (15 осіб) є працівниками ПТЗ, а 1,2 % (72 особи) — працівниками ЗЛМ. Захворюваність працівників ПТЗ загалом становила 15,5 на 10 тис. відповідних працівників, а захворюваність працівників ЗЛМ — 3,6 на 10 тис. Хворіють переважно жінки, що пов’язано з гендерним складом медичних працівників. Частіше хворіє середній медичний персонал (53,3 % у ПТЗ та 47,2 % у ЗЛМ) та молодший медичний персонал (20,0 та 27,8 % відповідно). З віком ризик захворювання на туберкульоз зменшується, оскільки найчастіше хворіють у віці до 40 років.

Висновки. Питома вага працівників ЗЛМ у 4,8 разу перевищує кількість працівників ПТЗ, що захворіли на туберкульоз, що особливо актуально в період реформування фтизіатричної служби, коли основ­ні функції з лікування хворих на туберкульоз перекладаються на плечі лікарів загальної практики — сімейної медицини. У працівників ЗЛМ зафіксовано більш поширені та позалегеневі форми туберкульозу, що може свідчити про недостатню настороженість працівників ЗЛМ, формальне ставлення до профілактичних медичних оглядів та недостатню обізнаність з питань інфекційного контролю при туберкульозі на тлі збільшення часу роботи з хворими на туберкульоз.