Дистанційне навчання у медичній освіті: світовий досвід

Автор(и)

  • O.S. Shevchenko Харківський національний медичний університет, Ukraine
  • V.I. Petrenko Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Ukraine
  • L.D. Todoriko ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці, Ukraine
  • I.A. Ovcharenko Харківський національний медичний університет, Ukraine
  • O.O. Pohorielova Харківський національний медичний університет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/TB2020-1-97

Ключові слова:

дистанційне навчання, електронне навчання, медична освіта

Анотація

Університет відповідальний за створення академічного середовища, в якому навчання та дослідження можуть розвиватися гармонійно, в оптимальний спосіб. Це вимагає зміни традиційної статичної концепції медичної освіти на динамічну. У проведенні такої реформи однією з важливих складових частин є еволюція електронного ресурсу, інтернет-технологій, інформаційних платформ онлайн-навчання.
Мета роботи — дослідити світовий досвід упровадження дистанційного навчання.

Матеріали та методи. Для досягнення мети було проаналізовано електронні ресурси навчання AAMC, EPERC, HEAL, MERLOT, IVIMEDS та близько 50 статей з електронної бази PubMED, 13 з яких відібрано для подальшого докладного вивчення.
Результати та обговорення. Було визначено завдання, вирішувані при впровадженні дистанційного навчання: створення гнучкої інфраструктури, яка забезпечить доступ до електронного навчання для всіх студентів і викладачів; підвищення цифрової грамотності академічної популяції; забезпечення високих освітніх стандартів для студентів і викладачів. Відмічено певні аспекти впровадження дистанційного навчання, а саме: при дистанційному навчанні студенти більш позитивно та уважно ставляться до підготованих лектором матеріалів і демонструють кращі результати складання тестових завдань з наданого матеріалу. Наразі ми маємо труднощі в організаційних моментах дистанційного навчання, і воно є менш зрозумілим, ніж традиційні форми. Правильна та відповідальна організація дистанційного навчання дає змогу викладачам також підвищити організацію традиційних занять. Різноманітність варіантів викладання дає можливість забезпечити освіту з максимальним географічним поширенням.

Висновки. У статті проаналізовано світовий досвід щодо еволюції впровадження дистанційного навчання, у результаті чого виявлено низку переваг нової методології навчання порівняно з традиційним підходом, таких як можливість безперервного доступу до навчальних матеріалів, вибору власного темпу навчання, економічність. Найбільшу ефективність у медичній освіті показали поєднання традиційного та дистанційного методів навчання.

Біографії авторів

O.S. Shevchenko, Харківський національний медичний університет

Шевченко Ольга Станіславна
д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології 61062, м. Харків, просп. Науки, 4

V.I. Petrenko, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ

Петренко Василь Іванович
д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології

L.D. Todoriko, ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Тодоріко Лілія Дмитрівна
д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології 

I.A. Ovcharenko, Харківський національний медичний університет

Овчаренко Ірина Анатоліївна
асист. кафедри фтизіатрії та пульмонології

O.O. Pohorielova, Харківський національний медичний університет

Погорєлова Ольга Олександрівна
аспірантка кафедри фтизіатрії та пульмонології

Посилання

Anderson T, Dron J. Three generations of distance education pedagogy. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2011;12:80-97. doi:10.19173/irrodl.v12i3.890.

Blaschke LM. Heutagogy and lifelong learning: A review of heutagogical practice and self-determinedlearning. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2012;13:56-71. doi:10.19173/irrodl.v13i1.1076.

Engelbrecht R, Ingenerf J, Reiner J. Educationa standards — terminologies used. Stud Health Technol Inform. 2004;109:95-113.

Goyal S. E-Learning: Future of Education. Journal of Education and Learning. 2012;6(2):239-242. doi:10.11591/edulearn.v6i4.168.

Hovenga J, Bricknell L. Current and Future Trends in Teaching and Learning. Stud Health Technol Inform. 2004;109:131-142.

Kim S. The Future of E-Learning in Medical Education: Current Trend and Future Opportunity. Journal of Educa­tional Evaluation for Health Professions. 2006;3:3. doi:10.3352/jeehp.2006;3:3.

Mantas J. Comparative educational systems. Stud Health Technol Inform. 2004;109:8-17.

Masic I, Novo A, Kudumovic M, Masic Z. E-learning at Medical Faculty of University of Sarajevo. AIM. 2005;13(3):132-135. doi:10.24105/ejbi.2005.01.1.3.

Moore JL, Dickson-Deane C, Galyen K. e-Learning, online learning, and distance learning environments: Are they the same? International Higher Education. 2011;14:129-135. doi:10.1016/j.iheduc.2010.10.001.

Ruiz JG, Mintzer MJ, Leipzig RM. The impact of E-learning in medical education. Academic Medicine: Journal of the Association of American Medical Colleges. 2006;81(3):207-212. doi:10.1097/00001888-200603000-00002.

Traxler J. Distance Learning - Predictions and Possibilities. Education Sciences. 2018;8(35):1-13. doi:10.3390/educsci8010035.

Traxler J. Distance education and mobile learning: Catching up, taking stock. Distance Education. 2010;31:129-138. doi:10.1080/01587919.2010.503362.

Traxler J. Mobile Learning: The Philosophical Challenges, Problems and Implications of Defining and Theorising. South African Lournal of Science. 2017;39. doi:10.25159/0256-8853/1785.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-10

Номер

Розділ

Методичні рекомендації