Вміст хімічних елементів у крові та легеневій тканині у хворих на туберкульоз легень
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2019-4-49Ключові слова:
туберкульоз легень, хімічні елементи, еритроцити, сироватка кровіАнотація
Мета роботи — вивчити вміст окремих мікро- та макроелементів у сироватці й еритроцитах крові, а також в ураженій і незміненій ділянках видаленого легеневого препарату у хворих на вперше діагностований туберкульоз.
Матеріали та методи. Обстежено 61 хворого на вперше діагностований інфільтративний (45 осіб) і дисемінований (16 осіб) туберкульоз легень. Контрольна група складалася з 50 здорових, аналогічних за віком і статтю осіб.
Вміст хімічних елементів в еритроцитах (залізо, мідь, цинк, магній, марганець, кальцій, калій і натрій), сироватці крові (залізо, мідь, цинк, магній і кальцій) і в препараті видаленої легеневої тканини (залізо, мідь, цинк, магній, марганець, кальцій, калій і натрій) визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С‑115.
Результати та обговорення. Вміст цинку і кальцію в сироватці крові, а також заліза, магнію, кальцію та калію в еритроцитах хворих на туберкульоз вірогідно нижчі порівняно з показниками в осіб контрольної групи. Водночас вміст міді, марганцю і натрію в еритроцитах хворих був вищим порівняно зі здоровими особами. Зміни щодо вмісту хімічних елементів у препаратах ураженої ділянки легень переважно подібні до вмісту хімічних елементів у крові хворих на туберкульоз. Усе це свідчить про наявність порушення обмінних процесів у хворих, синдрому дисмікроелементозу та пов’язаних з ними гіпоксією внаслідок туберкульозної інтоксикації.
Висновки. У хворих на вперше діагностований інфільтративний та дисемінований туберкульоз легень у сироватці та еритроцитах крові, в ураженій специфічним процесом легеневій тканині констатовано виразний дисмікроелементоз у бік як зниження, так і підвищення вмісту хімічних елементів у сироватці та еритроцитах крові, у препаратах ураженої ділянки легень, що позначається на перебігу специфічного процесу. Зниження вмісту заліза в еритроцитах крові є до певної міри причиною гіпоксії, характерної для цих форм туберкульозу, а збільшення вмісту міді та марганцю в еритроцитах (синтез гемоглобіну) є компенсаторною реакцією. Отримані результати дослідження дають усі підстави вважати, що ефективна патогенетична терапія ґрунтується на правильно підібраних харчовому раціоні та мікроелементних препаратах. Однак попри все викладене вище, це питання про хімічні елементи у крові хворих на туберкульоз потребує подальшого ретельного вивчення.
Посилання
Avtsin AP, Zhavoronkov AA, Rish MA. Mikroelementy cheloveka (etiologiya, klassifikatsiya, organopatologiya) (Rus). M.: Meditsina; 1991:496 .
Gurevich KG. Narusheniya obmena mikroelementov. Voprosy biologicheskoy meditsiny i farmatsevticheskoy khimii. (Rus). 2002;2:7-14.
Zozulyak VI. Tuberculosis and trace elements (Ukr). Tuberculosis, Lung Diseases, HIV Infection (Ukr). 2011;3:57-61.
Kornaha SI. Funktsiya zovnishnoho dykhannya pry khimioterapiyi khvorykh na infiltratyvnyy tuberkuloz lehen. Avtoref. dys. …kand. dys. (Ukr). — K. B. v., 2000:2.
Pyatnochka IT, Kornaha SI, Thoryk NV. Blood oxygen saturation with various forms of lung tuberculosis depending on various factors. [Visnyk naukovykh doslidzhen] Bulletin of Scientific Research (Ukr). 2013;1:12-14.
Pohoryelov MV, Bumeyster VI, Tkach HF, та ін. Makro- ta mikroelementy (obmin, patolohiya ta metody vyznachennya): monohrafiya. Sumy: Vyd-vo SumDU; 2010:147.
Skal’naya MG, Notova SV. Mikro- i mikroelementy v pitanii sovremennogo cheloveka: ekologofiziologicheskiye i sotsial’nyye aspekty (Rus). M. Rosmem; 2004:310.
Smolyar VI. Gipo- i gipermikroelementozy (Rus). K. Zdorov’yа; 1989:152.
Tsareva OI. Znacheniye opredeleniya medi, tseruloplazmina i gistamina v krovi v kompleksnoy diagnostike ogranichennykh form tuberkuloza logkikh. Problemy tuberkuloza (Rus). 1985;10:65-69.
Narang RK, Singh RK, Kaliyer SK, et al. Serum zinc concentrationin pulmonary tuberculosis. J Ass Phys Ind. 1987;35(6):437-438.
Pant K, Biswas BK, Chawla R, et al. Zinc in active pulmonary tuberculosis. Ind J Chest Dis. 1987;29(3):144-149.
