Ко-інфекція ВІЛ/ТБ у структурі захворюваності на легеневу патологію у ВІЛ-позитивних осіб (за матеріалами медичного архіву Обласної клінічної інфекційної лікарні м. Харкова за період 2013—2017 рр.)

Анотація

Мета роботи — визначити частоту випадків ко-інфекції ВІЛ/ТБ у структурі захворюваності на легеневу патологію, описати клініку та діагностичні особливості ВІЛ-асоційованого туберкульозу залежно від рівня імуносупресії й виділити труднощі ранньої діагностики туберкульозу у ВІЛ-по­зитивних осіб, що лікувалися в Обласній клінічній інфекційній лікарні (ОКІЛ) у період 2013—2017 рр.

Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз даних медичного архіву ОКІЛ м. Харкова за період 2013—2017 рр. Проаналізовано 78 історій хвороб ВІЛ-інфікованих, госпіталізованих з патологією легень, остаточним діагнозом в яких був туберкульоз. Визначено інформативність стандартних методів діагностики туберкульозної інфекції у ВІЛ-позитивних у стаціонарі ОКІЛ. Статистичну обробку даних проводили за методами варіаційної та кореляційної статистики із застосуванням програмного забезпечення.

Результати та обговорення. Виявлено чотирикратне зростання за досліджуваний період кількості випадків туберкульозу легень у ВІЛ-інфікованих, що зверталися в стаціонар ОКІЛ. Всі вони були працездатного віку, переважали чоловіки. 56 % хворих мали в минулому наркотичну залежність, 33 % — вживали алкоголь, 77 % — курили. Лише 15 % пацієнтів отримували антиретровірусну терапію. Основ­ними клінічними виявами були лихоманково-інтоксикаційний синдром, синдром мукоциліарної недостатності та осередкового ущільнення легеневої тканини. Найінформативнішим методом стандартної діагностики туберкульозу виявився культуральний (54 %). Рентгенологічний метод був інформативним у 27 % випадків.

Висновки. Збільшення кількості випадків туберкульозу на тлі ВІЛ, недостатнє охоплення ВІЛ-позитивних осіб антиретровірусною терапією та низька інформативність стандартних методів діагностики мікобактеріальної інфекції у ВІЛ-інфікованих спонукає до винайдення нових або удосконалення наявних методик. Усі хворі з ураженням легень на тлі ВІЛ до підтвердження туберкульозу перебувають у стаціонарі ОКІЛ, не отримуючи етіотропного лікування та наражаючи на небезпеку інфікування мікобактерією туберкульозу інших пацієнтів з імунодефіцитом і медичний персонал.