Генеративний штучний інтелект у медичних наукових дослідженнях: можливості та ризики

Анотація

Штучний інтелект (ШІ) протягом останніх років продемонстрував здатність швидко адаптуватися до широкого спектра завдань і підвищувати продуктивність людини в різних сферах сучасного життя. Наукові дослідження не стали винятком: нині ШІ активно інтегрується на різних етапах дослідницького процесу — від формування гіпотез і розробки методології до аналізу даних та інтерпретації результатів. Використання ШІ відрізняється залежно від країни, наукового середовища та галузі досліджень.

Мета роботи — оцінити особливості використання генеративного штучного інтелекту медичними науковцями в Україні.

Матеріали та методи. Використовуючи дизайн поперечного дослідження, ми розповсюдили спеціально розроблену за допомогою сервісу Google Forms онлайн-анкету серед українських науковців у галузі медицини. Анкета містила 11 запитань про демографічні дані, наукову діяльність і використання генеративного ШІ в науковій роботі. У деяких запитаннях використовували шкалу Лайкерта для оцінки ставлення респондентів до певних тверджень, в інших — кілька варіантів відповідей. Анкета була розповсюджена через соціальні мережі (Instagram, Facebook, Telegram та Viber) у спеціалізованих групах дослідників у Вінницькій області, а також через загальнодоступне оголошення про набір респондентів. Дослідження проведено під час війни з середини грудня 2024 р. до середи­ни січня 2025 р.

Результати та обговорення. У дослідженні взяли участь 56 респондентів. Найбільшу групу складали студенти (35,7 %) та молоді науковці (аспіранти — 10,7 %, асистенти — 26,8 %, доценти — 17,9 %). Середній вік респондентів становив (31,7 ± 13,0) років, серед них переважали жінки. Більшість респондентів (85,7 %) підтримували використання генеративного ШІ в наукових дослід­женнях. Лише 23,2 % ніколи не використовували генеративного ШІ у своїх дослідженнях. Серед респондентів, які повідомили про використання генеративного ШІ у дослідженнях, ми визначили такі найпопулярніші цілі його застосування: генерування ідей (48,7 %), аналіз даних (48,7 %), редагування тексту рукопису (41,8 %), редагування списку використаної літератури (41,8 %), підготовка презентацій і конспектів доповідей (41,8 %). Більшість дослідників (76,7 %) повідомили, що задоволені та дуже задоволені результатами залучення ШІ до наукових досліджень. Основними перевагами використання ШІ, за описом респондентів, були: економія часу (74,1 %), підвищення продуктивності (57,4 %) та генерування ідей (53,7 %). Водночас респонденти виділили кілька ризиків, пов’язаних із використанням генеративної ШІ в наукових дослідженнях: втрата навичок наукового письма (66,7 %), ризик порушення академічної доброчесності (57,4 %), залежність від технологій (57,4 %). Незважаючи на це, більшість респондентів (58,9 %) планують і надалі використовувати генеративну ШІ у майбутніх дослідженнях.

Висновки. Наше дослідження показало, що генеративний ШІ широко використовується в наукових дослідженнях у галузі медицини українськими вченими завдяки його можливості економити час і підвищувати продуктивність роботи, а також як інструмент інтелектуальної підтримки для генерування ідей для дослідження та попереднього аналізу даних. Однак, незважаючи на високий рівень задоволеності результатами використання генеративного ШІ, респонденти висловили занепокоєння щодо втрати професійних навичок як науковців і технологічної залежності. Це свідчить про те, що генеративний ШІ є лише корисним інструментом, який слід застосовувати в наукових дослідженнях у медицині, але він не може замінити дослідників. Уся етична й наукова відповідальність за точність, цілісність та остаточні висновки досліджень залишається за людьми.