Пневмомікози в клінічній практиці (огляд)

Анотація

Мета роботи — провести аналіз особливостей клінічного перебігу та сучасної діагностики пневмомікозів.

Матеріали та методи. Проведено системний огляд та контент-аналіз наукових публікацій, індексованих у міжнародних наукометричних базах PubMed, Web of Science та Google Scholar. Глибина пошуку охопила період 2022 – 2025 рр.

Результати та обговорення. У роботі проведена детальна систематизація сучасних уявлень про клінічну маніфестацію та діагностичні стратегії при легеневих мікозах. Основний акцент зроблено на трьох найбільш поширених нозологіях: інвазивному аспергільозі, актиномікозі (як специфічному бактеріальному процесу, який імітує мікоз) та гістоплазмозі. Деталізовано роль візуалізаційних методів, зокрема комп’ютерної томографії (КТ) високої роздільної здатності та позитронно-емісійної томографії, поєднаної з КТ (ПЕТ-КТ), а також діагностичну цінність бронхоальвеолярного лаважу та трансторакальної біопсії. Висвітлено переваги молекулярно-генетичних досліджень (полімеразна ланцюгова реакція, секвенування нового покоління (NGS)) та визначення серологічних маркерів (галактоманан, β-D-глюкан) для ранньої верифікації збудника.
Встановлення своєчасного діагнозу мікозного ураження легень може бути складним через відсутність специфічних симптомів і часту наявність супутнього інфекційного процесу, що може призвести до значної затримки початку етіотропного лікування.

Висновки. Діагностика легеневих мікозів повинна ґрунтуватись на виявленні факторів ризику захворювання, оцінці результатів візуалізації (КТ, ПЕТ-КТ), аналізі даних гістологічного дослідження та показників неінвазивних біомаркерів (β-D-глюкан, галактоманан). Невчасно діагностовані пневмомікози можуть призвести до дисемінації процесу, кавернізації, прогресування дихальної недостатності та летальності. Враховуючи зростання резистентності грибкової інфекції до протигрибкових засобів, існує нагальна потреба в впровадженні в клінічну практику сучасних стандартів лікування легеневих мікозів.