Вплив ВІЛ-стигми на психічне здоров’я та соціальну поведінку: концептуалізація підходу до паліативної допомоги

Анотація

Висвітлено сучасні концептуальні положення, що визначають вплив стигми вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) на психічне здоров’я та соціальну поведінку в контексті надання паліативної допомоги ВІЛ-інфікованим пацієнтам і розуміння соціальних аспектів паліативної допомоги в цій сфері.
Мета роботи — розгляд фактичних і потенційних концептуальних положень, що визначають вплив ВІЛ-стигми на психічне здоров’я та соціальну поведінку для вдосконалення підходу до паліативної допомоги.
Багато ВІЛ-інфікованих осіб приховують свій стан через страх стигматизації та дискримінації. Для них ВІЛ-стигматизація поступається місцем сильній самозневазі. Як наслідок, активно формується тенденція до розвитку інсайт-стигми. У концепції інсайт-стигми ми об’єднуємо та визначаємо всі внутрішні стани, що є мотиваторами розвитку психологічних проблем і розладів, насамперед на рівні самосвідомості та самосприйняття, оскільки процес стигматизації не лише впливає на соціальний статус і поведінку стигматизованих осіб, а й формує їхнє самосприйняття, що може призвести до психологічних проблем, таких як депресія та низька самооцінка — психічних катастроф загалом. ВІЛ-стигма як зовнішній (насамперед соціальний) стресор провокує епізоди психічного розладу або може спровокувати його. Надання соціальної підтримки фахівцями в поєднанні з лікуванням та оцінкою ментального здоров’я, а також розробка методів виявлення стигми на різних стадіях ВІЛ є необхідними. Це дає змогу розробити перспективні стратегії боротьби зі стигмою, які враховують основні рухи, пов’язані з етикою догляду. Пріоритети цієї етики визначаються загальним підходом до паліативної та хоспісної допомоги, орієнтованим на ВІЛ-інфікованих осіб із ВІЛ-стигмою з їхнім власним світоглядом та пріоритетами, що може сприяти розвитку міждисциплінарного підходу до догляду за ними загалом.