Аналіз ефективності застосування антимікобактеріальних препаратів першої лінії в пацієнтів із вперше діагностованим туберкульозом легень
DOI:
https://doi.org/10.30978/TB2026-2-41Ключові слова:
уперше діагностований туберкульоз легень; ураження печінки; конверсія мокротиння; гепатотоксичність.Анотація
Мета роботи — оцінити частоту конверсії мазка мокротиння та частоту побічних реакцій на тлі застосування антимікобактеріальних препаратів першої лінії (ізоніазид, рифампіцин, піразинамід, етамбутол).
Матеріали та методи. Проведено вибіркове ретроспективне дослідження з використанням даних медичних карток 120 пацієнтів із вперше діагностованим туберкульозом легень, яким проведено лікування в Київському обласному спеціалізованому медичному центрі.
Результати та обговорення. Наведено результати аналізу ефективності стандартної антимікобактеріальної терапії в пацієнтів із бактеріологічно підтвердженим туберкульозом легень залежно від наявності коморбідного ураження печінки, які свідчать про статистично значуще зниження ефективності антимікобактеріальної терапії та підвищення частоти гепатотоксичних реакцій у пацієнтів із супутнім ураженням печінки. Аналіз ефективності антимікобактеріальної терапії через 2 місяці лікування оцінювали за такими показниками, як термін припинення бактеріовиділення, частота розвитку гепатотоксичності й переривання лікування, що виявив вищу клінічну ефективність лікування в групі пацієнтів без коморбідного ураження печінки.
Висновки. Наявність коморбідної патології печінки суттєво впливає на ефективність лікування туберкульозу через зміну метаболізму антимікобактеріальних препаратів, підвищення ризику побічних ефектів і розвитку гепатотоксичності, що призводить до переривання лікування, формування лікарської стійкості мікобактерій та зниження загальної ефективності антимікобактеріальної терапії загалом. Комплексний підхід до діагностики, моніторингу й корекції лікування дає змогу мінімізувати негативний вплив печінкової дисфункції та підвищити успішність антимікобактеріальної терапії.
Посилання
Krasnova OI. [Tuberculosis as a medical-social problem: analytical review of scientific information sources]. Intermedical Journal. 2024;2:147-152. http://doi.org/10.32782/2786-7684/2024-2-25. Ukrainian.
Agbota G, Bonnet M, Lienhardt C. Management of tuberculosis infection: current situation, recent developments and operational challenges. Pathogens. 2023 Feb 21;12(3):362. http://doi.org/10.3390/pathogens12030362.
Aguilar Diaz JM, Abulfathi AA, Te Brake LH, et al. New and repurposed drugs for the treatment of active tuberculosis: an update for clinicians. Respiration. 2023;102(2):83-100. http://doi.org/10.1159/000528274.
Chang VK, Imperial MZ, Phillips PP, et al. Risk-stratified treatment for drug-susceptible pulmonary tuberculosis. Nat Commun. 2024 Oct 30;15(1):9400. http://doi.org/10.1038/s41467-024-53273-7.
Diggikar PM, Reddy HR, Mundada M, Pancholi T, Faruqi AA. Tuberculosis in a liver cirrhosis patient: a management conundrum. Cureus. 2024 Feb 4;16(2):e53533. http://doi.org/10.7759/cureus.53533.
Patterson B, Abbara A, Collin S, Henderson M, Shehata M, Gorgui-Naguib H, et al. Predicting drug-induced liver injury from anti-tuberculous medications by early monitoring of liver tests. J Infect. 2021 Feb;82(2):240-244. http://doi.org/10.1016/j.jinf.2020.09.038.
World Health Organization (WHO). Tuberculosis. 24 March 2026. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/tuberculosis.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Автор

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.