Електромагнітне поле як чинник універсальної патогенетичної терапії туберкульозу легень

Анотація

Незважаючи на те, що сучасні режими хіміотерапії туберкульозу дали змогу суттєво підвищити ефективність його лікування, патогенетична терапія залишається резервом для поліпшення результатів лікування як чутливого, так і резистентного туберкульозу.

Мета роботи — клінічно обґрунтувати ефективність електромагнітного поля фізіологічного діапазону як важливого енергетичного чинника в патогенетичному лікуванні хворих на чутливий і резистентний туберкульоз легень.

Матеріали та методи. Проведено дослідження ефективності лікування 200 хворих на деструктивний туберкульоз легень із бактеріовиділенням. За характером лікування розподілили на дві групи: 1-ша група — 88 хворих, яким протокольну антибактеріальну терапію доповнювали інформаційно-хвильовою терапією (ІХТ) як патогенетичним засобом за допомогою апарата ІХТ «Поріг», що генерує електромагнітні хвилі наднизької інтенсивності з частотою 0,1—100,0 ГГц із середнім значенням спект­ральної щільності потужності потоку 10–17—10–18 (Вт · Гц)/см2. Експозицію проводили дистанційно над визначеними на поверхні шкіри рефлексогенними зонами. Хворі отримали ≥ 20 процедур ІХТ; 2-га група — 112 хворих, які завершили курс антибактеріальної терапії за протоколом. За статтю, віком, клінічними формами туберкульозу легень і спектром резистентності збудника групи не відрізнялися.

Результати та обговорення. Після курсу лікування в 1-й групі бактеріовиділення припинилось у 62 (96,88 %) хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, розсмоктування інфільтрації досягнуто в 58 (90,63 %), закриття порожнин розпаду — у 56 (87,5 %), у 2-й групі — у 60 (68,97 %), 66 (75,86 %) та 54 (62,07 %; р < 0,05) відповідно. По завершенні курсу лікування хворих із рецидивом туберкульозу об’єктивні показники ефективності лікування суттєво відрізнялися залежно від режиму лікування. У 1-й групі припинення бактеріовиділення зареєстрували в 21 (87,5 %) випадку, у 2-й групі — у 12 (48,0 %; р < 0,01), розсмоктування інфільтрації — у 17 (70,83 %) та 15 (60,0 %) відповідно, закриття порожнин розпаду — у 17 (70,83 %) і 10 (40,0 %; p < 0,01).

Висновки. Застосування ІХТ у поєднанні з протоколами антибактеріального лікування чутливого і резистентного туберкульозу легень дає змогу значно підвищити ефективність антибактеріальної терапії, скорочує тривалість лікування та підвищує надійність досягнення вилікування, а також суттєво знижує витрати на лікування хворих із резистентним туберкульозом. Використання цього методу дає змогу досягти рівня ефективності лікування туберкульозу, рекомендованого ВООЗ, до 2035 р. Інформаційно-хвильова терапія має виразний дезінтоксикаційний ефект, підвищує переносність хіміотерапевтичного навантаження і як енергетичний засіб не має протипоказань.