Туберкульозні плевральні ураження (плеврит, емпієма): клінічний ракурс застосування протитуберкульозних препаратів першого ряду та контент-аналіз за виробниками

Анотація

Туберкульозні плевральні ураження (ексудативний плеврит, туберкульозна емпієма) залишаються актуальною клінічною та соціальною проблемою, особливо в умовах високої коморбідності, наслідків COVID-19, міграційних процесів, воєнних дій та порушення логістики постачання лікарських засобів. Незважаючи на ефективність first-line antituberculosis medicines (isoniazid, rifampicin, pyrazinamide, ethambutol), результативність лікування плевральних форм визначається не лише фармакологічними властивостями препаратів, але й їхньою доступністю, наявністю відповідних дозувань, фіксованих комбінацій, педіатричних форм та підтвердженою якістю виробництва. Більшість клінічних рекомендацій базуються на даних щодо легеневих форм туберкульозу, що зумовлює дефіцит прямих доказів для плевральних локалізацій та підкреслює важливість структурованого аналізу асортименту препаратів за виробниками.

Мета роботи — cпираючись на сучасну доказову базу, оцінити клінічну перспективу та провести орієнтований на виробника контент-аналіз асортименту протитуберкульозних препаратів першого ряду (лікарські форми, дозування, фіксовані комбінації, статус реєстрації) для лікування туберкульозних уражень плеври (плеврит, емпієма плеври), враховуючи ефективність, безпеку, доступність та безперервність лікування. Запропонувати практичні рекомендації для клініциста (фтизіатра, пульмонолога, сімейного лікаря), клінічного фармацевта, менеджера охорони здоров'я, адміністрації закладу, протоколу, формулярної комісії.

Матеріали та методи. Проведено виробник-орієнтований контент-аналіз протитуберкульозних препаратів першого ряду, зареєстрованих і дозволених до медичного застосування в Україні в 2023—2025 рр. Використано дані міжнародних і національних клінічних настанов (Всесвітня організація охорони здоров’я, American Thoracic Society, Centers for Disease Control and Prevention, European Respiratory Society, Infectious Diseases Society of America, стандарти МОЗ України), реєстраційні досьє, офіційні інструкції для медичного застосування та Державний реєстр лікарських засобів. Контент-аналіз здійснено за п’ятьма критеріями: наявність в обігу, державна реєстрація, підтверджена Good Manufacturing Practice відповідність, включення до національних доказових документів, відповідність міжнародним рекомендаціям. Групування препаратів за виробниками виконували за формулою Sturgess. Оцінено лікарські форми, дозування, комбінації фіксованих доз, педіатричну придатність і наявність даних про біоеквівалентність.

Результати та обговорення. Виявлено повний спектр лікарських форм і дозувань протитуберкульозних препаратів першого ряду, необхідних для реалізації стандартних режимів лікування плевральних форм туберкульозу. Установлено відмінності між виробниками щодо наявності фіксованих комбінацій, низькодозових і педіатричних форм, що визначає різний рівень їхньої клінічної придатності. Показано значущість проникнення препаратів у плевральний простір та ризики субтерапевтичних концентрацій рифампіцину й піразинаміду, що свідчить про важливість дотримання повноцінних режимів без перерв. Проаналізовано алгоритми корекції побічних реакцій, супутню терапію, принципи інтенсивної та підтримувальної фаз. Сформовано чотири групи виробників за комплекс­ною оцінкою якості, доступності та стабільності постачання. Визначено асортимент із 41 препарату, релевантний для різних категорій пацієнтів, зокрема для дітей. Виявлено прогалини у фіксованих комбінаціях і певних дозуваннях, що потребує формулярних і логістичних рішень.

Висновки. Виробник-орієнтований контент-аналіз є дієвим інструментом оптимізації фармакотерапії туберкульозних плевральних уражень, забезпечуючи структуровану оцінку асортименту протитуберкульозних препаратів першого ряду за ефективністю, безпечністю, наявністю дозувань та якістю виробництва. Отримані результати дають змогу формувати обґрунтовані рекомендації для лікарів-фтизіатрів, клінічних фармацевтів, формулярних комісій і комісій із закупівлі з урахуванням необхідності безперервності лікування, мінімізації ризиків резистентності та підвищення прихильності пацієнтів до лікування. Є потреба в проведенні клінічних робіт, спрямованих на оптимізацію режимів лікування плевральних форм туберкульозу та впровадження Therapeutic Drug Monitoring у групах ризику.