Сучасні шляхи подолання туберкульозу в Україні (огляд літератури)

Анотація

Мета роботи — проаналізувати сучасні міжнародні та національні дані щодо стратегій боротьби з туберкульозом з акцентом на нових концепціях ранньої стадії захворювання, діагностики, профілактики та інтегрованої допомоги, а також оцінити доцільність і актуальність їхнього впровадження в контексті української системи охорони здоров’я.

Матеріали та методи. Проведено пошук у базах даних PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar. Проаналізовано публікації за 2011—2024 рр., зокрема систематичні огляди, метааналізи, рандомізовані клінічні та високоякісні обсерваційні дослідження, а також міжнародні й національні клінічні рекомендації, насамперед документи Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Результати та обговорення. Аналіз літератури показав, що традиційна бінарна класифікація туберкульозу (латентний/активний) не відображає всієї складності інфекційного процесу. Сучасні дослідження підтверджують епідеміологічну значущість інціпієнтних і субклінічних форм туберкульозу, які можуть спричинити приховану передачу інфекції. Запропонована класифікація ICE-TB (Infection to Clinical Endpoint — TB) розглядає туберкульоз як континуум інфекційних станів і створює нові можливості для раннього виявлення, превентивної терапії та персоналізованого підходу до лікування. Важливу роль у сучасних стратегіях контролю туберкульозу відіграють інноваційні вакцинні розробки, удосконалені діагностичні методи, цифрові технології, інтегровані, пацієнт-орієнтовані моделі медичної допомоги.

Висновки. Подолання туберкульозу в сучасних умовах потребує комплексного підходу, що поєднує наукові інновації, раннє виявлення доклінічних форм захворювання, інтеграцію медичних і соціальних інтервенцій, адаптацію глобальних стратегій до національних умов. Для України впровадження таких підходів є ключовим для зниження тягаря захворювання та підвищення ефективності системи протитуберкульозної допомоги.