Клінічні випадки ВІЛ-інфекції з поліетіологічними опортуністичними ураженнями

Анотація

Представлено власне спостереження пацієнтів із пізніми стадіями ВІЛ-інфекції, в яких діагностовано поєднання кількох опортуністичних інфекцій (енцефаліт змішаного генезу (герпесвірусний і токсоплазмовий), гострий CMV-хоріоретиніт, орофарингеальний кандидоз) та пневмоцистна пневмонія, гострий CMV-хоріоретиніт, саркома Капоші, орофарингеальний кандидоз. Обидва пацієнти первинно були госпіталізовані в непрофільні медичні заклади, потім переведені в інфекційне відділення Київського міського центру синдрому набутого імунодефіциту. Обидва знали про свій ВІЛ-статус вже протягом кількох років і перебували на диспансерному обліку, але відмовилися від лікування та регулярних обстежень і спостереження. Обидва пацієнти перебували в тяжкому стані. Комплексно обстежені. Виявлено множинні опортуністичні інфекції. Пацієнтів лікували за протоколом ведення опортуністичних інфекцій. У стаціонарі була розпочата антиретровірусна терапія (АРТ). За даними катамнестичного спостереження, мають прихильність до лікування, регулярно приймають АРТ, мають невизначене вірусне навантаження (< 20 копій/мл) і збільшення кількості Т-хелперів.
Наведені випадки діагностики та лікування пацієнтів із пізніми стадіями ВІЛ-інфекції та множинними опортуністичними інфекціями демонструють, що, попри значний імунодефіцит та пізнє звернення по медичну допомогу, правильно проведене комплексне лікування зберігає життя пацієнта. Формування прихильності та регулярний прийом АРТ сприяють зниженню вірусного навантаження до невизначеного рівня та збільшенню кількості Т-хелперів, що збільшує тривалість життя пацієнтів та поліпшує якість їхнього життя, а також забезпечує досягнення цілей глобальної стратегії.