Міокардіофіброз у реконвалесцентів коронавірусної інфекції (клінічний випадок)

Анотація

Міокардіофіброз (МФ) є ускладненням запального процесу серцевого м’яза (кардіоміоцитів), що виникає внаслідок перенесеної вірусної чи бактеріальної інфекцій. Коронавірусна інфекція, спричинюючи гіпоксемію з наступною гіпоксією, може провокувати незворотні зміни органів-мішеней, зокрема кардіоміоцитів. Заміна м’язової тканини фіброзною призводить до дисфункції серця, що клінічно виявляється задишкою, болем у грудній клітці, набряками, асцитом, гідротораксом. На тлі дихальної недостатності, зумовленої тяжким перебігом коронавірусної хвороби, провести диференційну діагностику в необхідному обсязі та вчасно встановити наявність міокардиту, який є підґрунтям для розвитку міокардіофіброзу, не завжди вдається. Небезпека міокардіофіброзу полягає в нездатності серця перекачувати кров та, як наслідок, затримці рідини, особливо в легенях, що може спричинити гостру серцево-судинну недостатність, від якої такі хворі помирають, що визначає актуальність проблеми.

Мета роботи — вивчити особливості розвитку міокардиту та міокардіофіброзу у хворих із різним перебігом коронавірусної хвороби, своєчасно діагностувавши запалення міокарда як підґрунтя для міокардіофіброзу, орієнтуючись на предиктори запального процесу (С-реактивний білок, D-димер, прокальцитонін і тропонін).

Матеріали та методи. Ми спостерігали двох хворих (чоловічої статі з тяжким перебігом і жіночої статі з легким перебігом коронавірусної хвороби), в яких на тлі гіпоксії та вірусної інтоксикації розвинувся міокардит, який маніфестував в обох хворих через 6 міс після перенесеної коронавірусної інфекції. Сатурація еритроцитів на стаціонарному етапі свідчила про наявність гіпоксії (78—80 %). Ці хворі були представниками молодого віку (41 та 35 років).

Результати та обговорення. Спостережені нами хворі характеризувалися клінічно гарячкою, астено-невротичним синдромом, катаральними виявами, дихальною недостатністю. Задишка, набряки, біль пекучого характеру та дискомфорт у грудях свідчили про приєднання серцевої недостатності. Сатура­ція еритроцитів становила 78—80 % у хворого із тяжким перебігом, 90—92 % — у хворої із легким перебігом. Ехокардіографія виявила розширення камер серця та зниження фракції серцевого викиду до 17 % у хворого й до 35 % у пацієнтки.

Висновки. Коронавірусна інфекція спричинює ішемію всіх органів і тканин, зокрема серця, на цьому тлі можливий розвиток фіброзу серцевого м’яза.