Cтратифікація груп пацієнтів залежно від перебігу COVID-19 з урахуванням рівня інтерлейкінів-10 і -6 та їхнього співвідношення

Анотація

Мета роботи — визначити групи високого ризику щодо тяжкого перебігу коронавірусної хвороби-2019 (COVID-19) серед госпіталізованих пацієнтів за рівнем інтерлейкінів-10 (ІЛ-10) та ІЛ-6 і величиною їхнього співвідношення.

Матеріали та методи. Дослідження вмісту ІЛ-10 та ІЛ-6 проведене в 77 пацієнтів із COVID-19, госпіталізованих до стаціонарних відділень філії за напрямом «Інфекційні хвороби» МКЛ № 4 Дніпровської міської ради, віком від 45 до 87 років (середній вік — (59,3 ± 12,4) року), серед яких було 43 (55,8 %) чоловіки та 34 (44,2 %) жінки, та в 17 відносно здорових донорів віком від 45 до 68 років (середній вік — (55,9 ± 17,3) року), з них 8 (47,1 %) чоловіків і 9 (52,9 %) жінок. Обидві групи були статистично порівнянними за віком (р = 0,347 за t-критерієм) і статтю пацієнтів (р = 0,51 за критерієм χ²). Обстеження проводили наступного дня після госпіталізації, яка переважно відбувалася на 8-му— 11-ту добу від початку захворювання. Діагноз COVID-19 підтверджений визначенням РНК SARS-CoV-2 у назофарингеальному й орофарингеальному слизу методом полімеразної ланцюгової реакції. Визна­чення рівнів ІЛ-10 та ІЛ-6 проводили за допомогою імуноферментного аналізу кількісним методом. Пацієнтів розподілили на групи за результатами кластерного аналізу.

Результати та обговорення. Визначено три кластери пацієнтів, які описують усю вибірку. У 1-му кластері (12 (15,6 %) пацієнтів) на відміну від 2-го кластера виявлено низькі показники співвідношення ІЛ-10/ІЛ-6 — 0,41 (0,24; 0,52) за рахунок значного переважання продукції ІЛ-6 над ІЛ-10. З 1-м кластером асоціювалися: вік 70—79 років (r_S = +0,340; p = 0,007), наявність у пацієнтів ожиріння (r_S = +0,295; p = 0,020), середньотяжкий і тяжкий перебіг захворювання (r_S = +0,21; p = 0,099) на тлі зниженої сатурації (r_S = –0,365; p = 0,004), лейкоцитоз (r_S = +0,299; p = 0,018), підвищені рівні азоту сечовини (r_S = +0,295; p = 0,020), залишкового азоту (r_S = +0,299; p = 0,018) та креатиніну (r_S = +0,345; p = 0,006), а також несприятливий прогноз (r_S = +0,373; p = 0,003). Найсприятливіший перебіг COVID-19 зареєстровано в пацієнтів 2-го кластера, до якого було віднесено 50 (64,9 %) пацієнтів із медіанним значенням співвідношення ІЛ-10/ІЛ-6 — 1,82 (1,09; 3,05), який не відрізнявся від показників здорових осіб (p = 1,0). Представниками цього кластера були переважно пацієнти молодше 60 років (56,0 %) із легким (32,0 %) і середньотяжким (46,0 %) перебігом захворювання, без летальних наслідків. Третій кластер (15 (19,5 %) пацієнтів) характеризувався високими показниками співвідношення ІЛ-10/ІЛ-6 за рахунок суттєвого переважання продукції ІЛ-10 над ІЛ-6 — 41,88 (21,95; 94,65), асоціацією з групою хворих віком понад 60 років (rS = +0,247; p = 0,047), наявністю в них ожиріння ІІ—ІІІ ступеня (r_S = +0,204; p = 0,10), тяжкого перебігу захворювання (r_S = +0,347; p = 0,005) на тлі зниженої сатурації (r_S = –0,347; p = 0,005) та ускладненого дихання (r_S = +0,228; p = 0,068), а також з несприятливим прогнозом (r_S = +0,402; p = 0,001).

Висновки. Співвідношення ІЛ-10/ІЛ-6 має прогностичні можливості щодо оцінки ризику несприятливого перебігу COVID-19. З урахуванням демографічних, клініко-анамнестичних характеристик та загальних лабораторних показників, співвідношення ІЛ-10/ІЛ-6 дає змогу провести стратифікацію груп пацієнтів відповідно до тяжкості хвороби та обґрунтувати вибір імуномодулювальної терапії.