Оптимізація вибору антибіотиків: ABC та VED-аналіз препаратів проти внутрішньоклітинних мікроорганізмів

Анотація

нтибіотикотерапія є одним із ключових методів лікування бактеріальних інфекцій, зокрема внут­рішньоклітинних збудників та туберкульозу. Вибір ефективних антибактеріальних препаратів значною мірою залежить від їхньої здатності проникати всередину клітин і знищувати патогени, які персистують у макрофагах і тканинах організму.

Мета роботи — провести ABC (Always Better Control) та VED (Vital, Essential, Desirable) аналіз антибіотиків, активних щодо внутрішньоклітинних мікроорганізмів та туберкульозу, схарактеризувати клініко-фармакологічні групи макролідів, фторхінолонів і рифампіцинів, визначити їхню роль у фармакотерапії туберкульозу та інших внутрішньоклітинних інфекцій, оцінити доцільність використання цих антибіотиків з урахуванням їхньої ефективності, безпечності, фармакокінетичних властивостей і відповідності сучасним клінічним рекомендаціям.

Матеріали та методи. Для проведення дослідження зібрано дані про річне споживання та витрати на антибіотики, активні щодо внутрішньоклітинних мікроорганізмів і туберкульозу, у 2020—2024 рр. Отримані дані були систематизовані та внесені в електронну таблицю MS Excel. Статистич­ний аналіз проведено за допомогою вбудованих статистичних функцій MS Excel.
ABC-аналіз. Розраховано сукупну вартість усіх лікарських засобів, а також їхній відсотковий внесок у загальні витрати. Отриманий список було поділено на три категорії: категорія A — антибіотики, на які припадає близько 70 % від загальної вартості споживання, категорія B — препарати, на які припадає близько 20 % витрат, категорія C — антибіотики з найнижчим рівнем витрат (близько 10 %).
VED-аналіз. Оцінку критичності антибіотиків здійснювали шляхом класифікації препаратів на три групи: життєво важливі (V), необхідні (E) та бажані (D). Для визначення критичності препаратів проведено опитування лікарів, які займаються фармакотерапією пацієнтів із внутрішньоклітинними інфекціями та туберкульозом, опитування фармацевтів щодо наявності препаратів на фармацевтичному ринку України та нормативний аналіз. До групи V віднесено препарати, які є критично важливими для виживання пацієнтів та мають бути доступні в будь-який час, до групи E — препарати, відсутність яких протягом короткого періоду не призведе до серйозних ускладнень, до групи D — антибіотики з найменшою критичністю, відсутність яких не матиме значного впливу на лікувальний процес. Остаточний розподіл антибіотиків за категоріями VED обговорювався експертною групою, до складу якої входили лікарі, хірурги, пульмонологи, фтизіатри та клінічні фармацевти.

Результати та обговорення. Під час проведення ABC та VED-аналізу розглянуто групу антибіотиків, активних щодо внутрішньоклітинних мікроорганізмів і туберкульозу. До цієї групи належать препарати з різних фармакологічних класів, зокрема: макроліди (еритроміцин, спіраміцин, кларитроміцин); фторхінолони (левофлоксацин, моксифлоксацин); рифампіцини (рифампіцин, комбінації). Вибір препаратів для лікування туберкульозу та внутрішньоклітинних інфекцій проводила мультидисциплінарна комісія, що складалася з лікарів і фармацевтів. При виборі препаратів комісія враховувала такі ключові критерії, як наявність державної реєстрації в Україні, форма випуску, концентрація діючої речовини, фармакологічні особливості. Відібрано 42 антибіотики. Для кожного препарату зазначено торговельну назву, лікарську форму, склад активної речовини, виробника та реєстраційне посвідчення в Україні. Усі препарати мають чинні ліцензії та реєстрації, що підтверд­жує їхню доступність для медичного використання.

Висновки. Аналіз розподілу антибіотиків за категоріями A, B, C та VED дає змогу оцінити ефективність їхнього використання та витрати на фармакотерапію при лікуванні внутрішньоклітинних інфекцій і туберкульозу. Найбільші витрати припадають на препарати категорії A, що підтверджує їхню важливість у лікуванні цих захворювань, середні витрати — на препарати категорії B, мінімальні — на препарати категорії C. Аналіз також показав, що більшість антибіотиків є життєво необхідними, що свідчить про їхню критичну роль у медичному лікуванні. Це дає змогу оптимізувати витрати та поліпшити фармакотерапію в медичних закладах.