Первинний туберкульоз у дорослих: діагностичні помилки

Анотація

Мета роботи — вивчити частоту і причини діагностичних помилок при первинному туберкульозі (ПТБ) легень у дорослих.

Матеріали та методи. Для вивчення частоти і причин діагностичних помилок при верифікації ПТБ легень у дорослих (за патоморфозом специфічного процесу) провели аналіз секційного матеріа­лу 200 померлих у дорослому віці від первинних форм туберкульозу (ТБ) за понад 45 років (1974—2020). Досліджуваний період розділили на три періоди: перший — 1974—1988 рр., коли використовували три протитуберкульозних препарати (ізоніазид, стрептоміцин і парааміносаліцилова кислота), другий — 1989—2005 рр., коли до схеми лікування додавали рифампіцин, етамбутол і піразинамід, третій — 2005—2020 рр., коли широко використовували аміноглікозиди, фторхінолони, лінезолід та інші протитуберкульозні препарати.

Результати та обговорення. Дослідження клінічно-патологічного матеріалу 200 померлих від первинних форм ТБ у 1974—2020 рр. за даними прозектур м. Львова свідчать про суттєве зменшення кількості випадків смерті від ПТБ серед дорослого населення. Це зумовлено широким впровадженням сучасної антимікобактеріальної терапії хворих на туберкульох легень. Клініко-патологоанато­міч­ною формою ПТБ, яка домінувала, був ТБ внутрішньогрудних лімфатичних вузлів із різними варіантами прогресування. Серед причин смерті переважали ускладнення специфічного характеру (міліарний ТБ, туберкульозний менінгіт і туберкульозний сепсис). У сучасних умовах виникають труднощі з діагностикою ПТБ у дорослих. Частота гіподіагностики цього захворювання збільшується. Най­частіше діагностичні помилки реєструють у загальносоматичних стаціонарах при верифікації ТБ внутрішньогрудних лімфатичних вузлів та його ускладнень у хворих віком понад 30 років.

Висновки. Збільшилася частота випадків гіподіагностики ПТБ через його атиповий перебіг, що, імовірно, зумовлено патоморфозом специфічного процесу. У перший досліджуваний період відмінність клінічного і патологоанатомічного діагнозів, зумовлена особливостями клінічного перебігу ПТБ, зареєстровано в 7,3 % випадків, у другий період — у 27,2 % випадків, у третій період — у 40,0 % випадків. Гіподіагностика ПТБ спричинена кількома чинниками: нетривалим перебуванням пацієнта в стаціонарі, атиповим перебігом ПТБ унаслідок патоморфозу специфічного процесу, неповноцінним обстеженням пацієнта, відсутністю фтизіатричної настороженості в лікарів загальної мережі, неправильною інтерпретацією клініко-рентгенологічних і лабораторних даних.