Українською | English
usaid banner

Свіжий номер. Статті

№1(28) // 2017

 

Обкладинка

 

1. Офіційна інформація

 

КОНЦЕПЦІЯ загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017—2021 роки (Проект)

В. о. міністра У. Супрун

Визначення проблеми, на розв’язання якої вона спрямована
Питання протидії туберкульозу (далі — ​ТБ) в Україні є одним із пріоритетних напрямів державної політики в сфері охорони здоров’я і соціального розвитку. Боротьба з ТБ є предметом міжнародних зобов’язань України в частині виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Євро­пей­ським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.
Україна є активним членом Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка в 2015 році схвалила нову глобальну стратегію ВООЗ «Покласти край ТБ» та План дій щодо боротьби з ТБ для Європейського регіону ВООЗ на 2016—2020 рр.
Зростання захворюваності на ТБ серед нових випадків, що спостерігалося в країні з 1998 р., було зупинено в 2004 р. і, починаючи від 2007 р., реєструється її зниження. За даними ВООЗ, в Україні поширеність і захворюваність на ТБ від 2007 р. мають тенденцію до зниження щороку в середньому на 4,4 і 3,3 % відповідно.

Мова оригіналу: Українська

2. Передова стаття

 

Соціально-психологічна підтримка хворих на мультирезистентний туберкульоз як дієвий спосіб зменшення відривів у лікуванні

С.C. Окромешко1, К.О. Гамазіна1, С.Л. Леонтьєва1, Е. Вайтек2

1 Представництво РАТН в Україні, Київ
2 Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Київ

Подолання епідемії туберкульозу (ТБ) в Ук­­раї­ні є одним із пріоритетних напрямів дер­жавної політики в сфері охорони здоров’я і за останні роки спостерігається тенденція до зменшення темпів захворювання та смертності, за даними Всесвітньої організації охорони здо­ров’я (ВООЗ). На жаль, Україна входить до п’ятірки країн світу з найвищим тягарем муль­ти­резис­тентного ту­­бер­кульозу (МРТБ) та посідає друге місце за поширеністю ко-інфекції ТБ/ВІЛ у Єв­­ропей­ському регіоні. Ефективність лікування МРТБ, за даними ВООЗ, становить 34,9 %, що значно нижче від запланованої мети ВООЗ — 75 %.

Список літератури:  
1.    Кужко М., Михайлова А., Ахтирський О. Вплив комплексу соціально-психологічної підтримки на ефективність лікування хворих на туберкульоз легень // Запорізький мед. журн.— 2011.— Т. 13, № 2.— С. 10—13.
2.    Kaliakbarova G., Pak S., Zhaksylykova N. et al. Psychosocial Support Improves Treatment Adherence Among MDR-TB Patients. Experience from East Kazakhstan // The Open Infectious Diseases Journal. — 2013. — N 7. —С. 60—64.
3.    Skrahina A., Rusovich V., Dara M. et al. MDR-TB in Belarus, the Role of Outpatient Care Strengthening and Social Support // Int. J. Mycrobiol. — 2015. — N 4. — ​С. 79.
4.    Toczek A., Cox H., Cros P. et al. Strategies for reducing treatment default in drug-resistanttuberculosis: systematic review and meta-analysis // Int. J. Tuber. Lung Dis. — 2012. — N 17. — ​С. 299—307.

Інше:
Окромешко Світлана Степанівна, консультант РАТН в Україні
01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 25Б

Стаття надійшла до редакції 28 лютого 2017 р.

Мова оригіналу: Українська

3. Передова стаття

 

Ресурсний центр з туберкульозу — перша в Україні комплексна платформа для симуляційного до- та післядипломного навчання медиків і спеціалістів немедичних галузей, залучених до контролю за туберкульозом

В.І. Петренко1, М.Г. Долинська1, 2, В.В. Гультай2, Н.Є. Роман2, В.В. Петренко1

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 Проект USAID «Посилення контролю за туберкульозом в Україні», Київ

Проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Посилення контролю за туберкульозом в Україні» у співпраці з Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця і ​​Національною медичною академією післядипломної освіти імені П.Л. Шупика створили національний ресурсний центр з туберкульозу http://tb.ucdc.gov.ua/. Це перший медичний електронний ресурс в Україні, який на єдиній платформі надає користувачам можливість вивчати профільні публікації, брати участь в дистанційних тренінгах, приймати рішення в відтворених клінічних ситуаціях. На сьогодні ресурс містить 30 звітів про програмну діяльність і операційні дослідження, 20 оглядів міжнародних керівництв, 41 допомоги, 11 відеотренінгів, 7 наборів тренінгових матеріалів, 11 розборів клінічних випадків, із запитами на різні клінічні рішення (5—10 кроків), два набори для онлайн-тестування.
Ресурс є ефективним інструментом симуляційні навчання студентів, лікарів і постачальників немедичних послуг, об’єктивної оцінки професійної компетентності в питаннях туберкульозу, а також надає основу для управлінських рішень з контролю за якістю виконання тієї чи іншої ланки континууму медичних, психологічних, соціальних та юридичних послуг хворим на туберкульоз. Він популярний серед користувачів. Відеотренінги набирають до 10 000 переглядів, до 700 користувачів відвідують ресурс щодня.

Ключові слова: cимуляційні навчання в медицині, туберкульоз.

Список літератури:  
1.    Матюха Л.Ф., Малютіна Н.В., Васильєва Н.В. Симуляційні методи навчання — ​сучасний напрямок розвитку післядип­ломної освіти в медицині // Медицина невідкладних станів.— 2016.— № 4 (75).
2.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Разнатовська О.М. Поза­ле­геневий і міларний туберкульоз у хворих на туберкульоз/ВІЛ.— К.: ДКС Центр, 2015.— 112 с.
3.    Okuda Y., Bryson E.O., DeMaria S.Jr. et al. The utility of simulation in medical education: what is the evidence? // Mt. Sinai J. Med.— 2009.— № 76 (4).— P. 330—343.

Інше:  
Петренко Василь Іванович, д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13
E-mail:ft@nmu.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 7 лютого 2017 р.

 

Ресурсный центр по туберкулезу — первая в Украине комплексная платформа для симуляционных до- и последипломного обучения медиков и специалистов немедицинских отраслей, привлеченных к контролю за туберкулезом

В.И. Петренко1, М.Г. Долинская1, 2, В.В. Гультай2, Н.Е. Роман2, В.В. Петренко1

1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев
2 Проект USAID «Усиление контроля за туберкулезом в Украине», Киев

Проект Агентства США по международному развитию (USAID) «Усиление контроля за туберкулезом в Украине» в сотрудничестве с Национальным медицинским университетом имени А.А. Бо­­гомольца и Национальной медицинской академией последипломного образования имени П.Л. Шу­­пика создали национальный ресурсный центр по туберкулезу http://tb.ucdc.gov.ua/. Это первый медицинский электронный ресурс в Украине, который на единой платформе предоставляет пользователям возможность изучать профильные публикации, участвовать в дистанционных тренингах, принимать решения в воссозданных клинических ситуациях. На сегодняшний день ресурс содержит 30 отчетов о программной деятельности и операционных исследованиях, 20 обзоров международных руководств, 41 пособия, 11 видеотренингов, 7 наборов тренинговых материалов, 11 разборов клинических случаев, с запросами на различные клинические решения (5—10 шагов), два набора для онлайн-тестирования.
Ресурс является эффективным инструментом симуляционного обучения студентов, врачей и поставщиков немедицинских услуг, объективной оценки профессиональной компетентности в вопросах туберкулеза, а также предоставляет основу для управленческих решений по контролю за качеством выполнения того или иного звена континуума медицинских, психологических, социаль­ных и юридических услуг больным туберкулезом. Он популярен среди пользователей. Видео-тренинги набирают до 10 000 просмотров, до 700 пользователей посещают ресурс ежедневно.

Ключевые слова: симуляционное обучение в медицине, туберкулез.

Список литературы:  
1.    Матюха Л.Ф., Малютіна Н.В., Васильєва Н.В. Симуляційні методи навчання — ​сучасний напрямок розвитку післядип­ломної освіти в медицині // Медицина невідкладних станів.— 2016.— № 4 (75).
2.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Разнатовська О.М. Поза­ле­геневий і міларний туберкульоз у хворих на туберкульоз/ВІЛ.— К.: ДКС Центр, 2015.— 112 с.
3.    Okuda Y., Bryson E.O., DeMaria S.Jr. et al. The utility of simulation in medical education: what is the evidence? // Mt. Sinai J. Med.— 2009.— № 76 (4).— P. 330—343.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 

Порівняльні результати лікування хворих на туберкульоз (неуточненої локалізації, рифампіцинорезистентний легень, мультирезистентний легень, міліарний і мультирезистентний нервової системи) у поєднанні з ВІЛ-інфекцією

В.І. Петренко1, О.В. Панасюк1—4, Г.В. Радиш1, О.Б. Голуб4,
Я.В. Лопатіна4, Л.С. Ничипоренко4

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ
2 ПВНЗ «Київський медичний університет Української асоціації
народної медицини»
3 ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України», Київ
4 КЗ КОР «Київський обласний центр профілактики та боротьби
з ВІЛ/СНІД»

Мета роботи — ​порівняти ефективність антимікобактеріальної терапії (АМБТ) на тлі антиретровірусної терапії (АРТ) у ВІЛ-позитивних хворих на туберкульоз неуточненої локалізації (ТБНУЛ), рифампіцинорезистентний туберкульоз (РифТБ) легень, мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) легень, міліарний туберкульоз (МТБ) та мультирезистентний туберкульозний менінгоенцефаліт (МРТБ МЕЦ) з можливим обґрунтуванням потреби в наданні медичної допомоги хворим на ТБНУЛ (рубрики А18 або А18.10), у тому числі поєднаний з ВІЛ-інфекцією.
Матеріали та методи. Обстежено і проліковано відповідно до національних стандартів випадково вибраних 150 хворих із ко-інфекцією туберкульоз/ВІЛ. Хворих розподілено на 5 груп (по 30 осіб) залежно від клінічної форми туберкульозу і резистентності мікобактерій туберкульозу. І група — ​хворі з ТБНУЛ; ІІ — ​РифТБ легень; ІІІ — ​МРТБ легень; IV — ​МТБ і V — ​МРТБ МЕЦ.
Результати та обговорення. За результатами когортного аналізу, в разі ТБНУЛ «ефективного лікування» досягають у 90,0 % випадків, РифТБ легень — ​у 76,7 %, МРТБ — ​у 63,4 %, МТБ — ​у 60,0 % і МРТБ МЕЦ — ​у 53,3 %. Аналогічна закономірність спостерігається і стосовно померлих.
Висновки. Доведено переважання ефективності лікування у ВІЛ-позитивних хворих на ТБНУЛ і дещо вищу ефективність у ВІЛ-позитивних хворих на РифТБ легень порівняно з ВІЛ-позитивними хворими на МРТБ легень, МТБ і МРТБ МЕЦ. Синдром відновлення імунної системи підвищує ризик смерті й кількість померлих ВІЛ-інфікованих із низьким (< 100) рівнем СД4-клітин/мм3 у хворих на ТБНУЛ та туберкульоз уточненої локалізації, якщо їм проводили ефективну АРТ на тлі неадекватної АМБТ. Надання медичної допомоги дорослим ВІЛ-інфікованим хворим на ТБНУЛ (рубрики А18 або А18.10) рекомендують відновити на національному рівні, оскільки на етапі виявлення, діагностики і лікування цієї клінічної форми туберкульозу можна домогтися високої ефективності.

Ключові слова: туберкульоз, уточнена, неуточнена локалізація, хіміорезистентність, наслідки лікування, поєднання з ВІЛ.

Список літератури:  
1.    Голубовська О.А., Ніколаєва О.Д., Климанська Л.А.  та ін. Клінічні форми туберкульозу у хворих на ВІЛ-інфекцію // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2014. — № 4 (19). — ​С. 5—12.    
2.    Наказ МОЗ України від 09.06.2006 р. № 385 «Про затвердження Інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз».    
3.    Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги дорослим «Туберкульоз»: Наказ МОЗ України № 620 від 04.09.2014 р. — ​К., 2014. — 128 с.    
4.    Пульмонологія та фтизіатрія: підруч. у 2-х т. / За ред. Ю.І. Фещенка, В.П. Мельника, І.Г. Ільницького. — ​Київ-Львів: Атлас, 2011. — 1362 с.    
5.    Тлустова, Т.В. Особливості діагностики та лікування туберкульозного менінгоенцефаліту у ВІЛ-інфіко­ваних хворих: автореф. дис. …канд. мед. наук. — ​К., 2015. — 18 с.
6.    Туберкульоз в Україні (Аналітично-статистичний до­­відник). — ​К., 2015.    
7.    Фещенко Ю.І., Литвиненко Н.А., Погребна М.В. та ін. Лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз та туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів: основні причини низьких результатів // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 2 (25). — ​С. 22—29.    
8.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація контролю за хіміорезистентним туберкульозом. Виробниче ви­­дання. — ​К.: Здоров’я, 2013. — 704 с.    
9.    Фтизіатрія / За ред. В.І. Петренка — ​К.: ВСВ «Меди­цина», 2015. — 472 с.
10.    Jaryal A., Raina R., Sarkar M., Sharma A. Manifestations of tuberculosis in HIV/AIDS patients and its relation­ship with CD4 count // Lung India: official organ of Indian Chest Society.— 2011.— Vol. 28, N 4.— P. 263—266.
11.    Crum-Cianflone N.F. Immune reconstitution inflam­matory syndrome: What’s new? The AIDS Reader [Text].— 2006.— Vol. 16, N 4.— P. 214—217.
12.    WHO. Global tuberculosis Control report. WHO report [Text] WHO.— 2012.— Geneva, Switzerland.— 273 p.


References
1.    Holubovska OA, Nikolaeva OD, Klymanska LA, Yurchenko OV, Fedorenko SV. The clinical forms of tuberculosis in patients with HIV infection. Tuberculosis Lung diseases HIV infection. 2014;4(19):5-12 (in Ukr).
2.    Nakaz MOZ Ukrainy vid 09.02.2006 r. N 385 Pro zatverdzennya Instrukcii shodo nadannya dopomohy chworym na tuberculos” (in Ukr).
3.    Pro zatverdzennya unificovanoho klinichnoho protokolu pervynnoi, vtorynnoi (specialisovanoi) ta trеtynnoi (vysokospecyalisovanoi) medychnoi dopomohy doroslym “Tuberculos”: Nakaz MOZ Ukrainy N 620 vid 04.09.2014 r. K;2014:128 (in Ukr).
4.    Pulmonologiya ta ftyziatriya: Nac. Pidruch. U 2-h tom. / za red. YuIFeshenko, VP Melnyk, IH Ilnitskyi. Kyiv-Lwiw: Atlas, 2011:1362.
5.    Tlustova TV. Persons diagnostics and treatment features. Manuscript avtoref. dys. … kand.med.nauk: 14.00.26 / Tlustova T.V. SI “National Institute of Phthisiology and Pulmonology named after FGYanovsky of NAMS of Ukraine”. Kyiv, 2015:18 (in Ukr).
6.    Tuberculoz v Ukraini (Analitychno-statystychnui dovidnyk. K, 2015 (in Ukr).
7.    Feshchenko YuI, Lytvynenko NA, Pogrebna MV, Senko YuO, Protsyk LM, Grankina NV. Efficacy of treatment MDR and XDR tuberculosis: the main reasons for poor results. Tuberculosis Lung diseases. HIV infection. 2016;2(25):22-29 (in Ukr).
8.    Feshenko YuI, Melnyk VM. Organizatiya kontrolyu za chimiorezystentnym tuberculozom [Text]. Vyrobnyche vudannya. K.: Zdorovya, 2013:704 (in Ukr).
9.    Ftyziatriya: Nac. pidruch. / za red. VI Petrenka — ​K.: VSV “Medycyna”; 2015:472 (in Ukr).
10.    Jaryal A, Raina R, Sarkar M, Sharma A. Manifestations of tuberculosis in HIV/AIDS patients and its relationship with CD 4 count. Lung India: official organ of Indian Chest Society [Text]. 2011;28(4):263-266.
11.    Crum-Cianflone NF. Immune reconstitution inflammatory syndrome: What’s new? The AIDS Reader [Text]. 2006;16(4):214-217.
12.    WHO. Global tuberculosis Control report. WHO report [Text] WHO. 2012. Geneva, Switzerland:273.

 

Сравнительные результаты лечения больных туберкулезом (неуточненной локализации, рифампицинрезистентный легких, мультирезистентный легких, милиарный и мультирезистентный нервной системы) в сочетании с ВИЧ-инфекцией

В.И. Петренко1, А.В. Панасюк1—4, А.В. Радыш1, О.Б. Голуб4, Я.В. Лопатина4, Л.С. Ничипоренко4

1 Национальный медицинский университет имени О.О. Богомольца, Киев
2 ЧВУЗ «Киевский медицинский университет Украинской ассоциации народной медицины»
3 ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней имени Л.В. Громашевского НАМН Украины», Киев
4 КУ КОС «Киевский областной центр профилактики и борьбы с ВИЧ/СПИД»

Цель работы — ​сравнить эффективность антимикобактериальной терапии (АМБТ) на фоне антиретровирусной терапии (АРТ) у ВИЧ-положительных больных с туберкулезом неуточненной локализации (ТБНУЛ), рифампицинрезистентным туберкулезом (РифТБ) легких, мультире­зис­тентным туберкулезом (МРТБ) легких, ми­­лиарным туберкулезом (МТБ) и мультирезистентным туберкулезным менингоэнцефалитом (МРТБ МЭЦ) с возможными обоснованиями в необходимости оказания медицинской помощи больным ТБНУЛ (рубрики А18 или А18.10), в том числе в сочетании с ВИЧ-инфекцией.
Материалы и методы. Обследовано и пролечено в соответствии с национальными стандартами случайно отобранных 150 больных с ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ. Больных разделили на 5 групп (по 30 пациентов) в зависимости от клинической формы туберкулеза и резистентности микобактерий туберкулеза. І группа — ​больные с ТБНУЛ; II — с РифТБ легких; III — с МРТБ легких; IV — с МТБ и V — с МРТБ МЭЦ.
Результаты и обсуждение. За результатами когортного анализа при ТБНУЛ «эффективное лечение» достигается в 90,0 % случаев, РифТБ легких — ​в 76,7 %, МРТБ — ​в 63,4 %, МТБ — ​в 60,0 % и МРТБ МЭЦ — ​в 53,3 %. Аналогичная закономерность отмечается и относительно контингента умерших.
Выводы. Доказана существенная эффективность лечения у ВИЧ-положительных больных с ТБНУЛ и несколько лучшая эффективность у ВИЧ-положитель­ных больных с РифТБ легких в сравнении с ВИЧ-положительными больными с МРТБ легких, МТБ и МРТБ МЭЦ. Синдром восстановления иммунной системы повышает риск смерти и количество умерших ВИЧ-положитель­ных с низким (< 100) уровнем СД4-клеток/мм3 у больных с ТБНУЛ и туберкулезом уточненной локализации, если им проводят эффективную АРТ на фоне неадекватной АМБТ. Оказание медицинской помощи взрослым ВИЧ-положительным больным с ТБНУЛ (рубрики А18 или А18.10) рекомендуют восстановить на нацио­нальном уровне, поскольку на этапе выявления, диагностики и лечения этой клинической формы туберкулеза можно достичь высокой эффективности.

Ключевые слова: туберкулез, уточненная, неуточненная локализация, химиорезистентность, результаты лечения, сочетание с ВИЧ.

Список литературы:

Мова оригіналу: Українська

5. Оригінальні дослідження

 

Ефективність різних видів парієтальної плевректомії з декортикацією легені при патології плеври специфічного і неспецифічного генезу

М.С. Опанасенко, С.М. Шалагай, О.В. Терешкович, О.Е. Кшановський, Л.І. Леванда

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Мета роботи — порівняти ефективність застосування «класичної», відеоасиcтованої і відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені при патології плеври специфічного і неспецифічного генезу.
Матеріали та методи. Проаналізовано власні результати лікування 160 хворих з патологією плеври специфічного і неспецифічного генезу з застосуванням «класичної» (І група — 55, або 34,4 %), відео­асистованої (ІІ група — 40, або 25,0 %) та відеоторакоскопічної (ІІІ група — 65, або 40,6 %) плевректомії з декортикацією легені.
Результати та обговорення. Серед прооперованих 123 (76,9 %) хворих зі специфічним туберкульозним процесом у плевральній порожнині. Неспецифічний запальний процес у плеврі був у 28 (17,5 %) пацієнтів. У 9 (5,6 %) хворих оперативне лікування виконували щодо внутріплевральної гематоми.
«Класична» плевректомія з декортикацією легені з використанням торакотомії була застосована у 55 (34,4 %) хворих, найчастіше — при хронічній емпіємі плеври — 23 (14,4 %) спостережень. Відео­тора­ко­скопічна — у 65 (40,6 %) хворих, найчастіше при хронічному або підгострому туберкульозному плевриті з тенденцією до хронізації — 36 (22,5 %). Відеоасистована плевректомія з декортикацією легені з мініторакотомією була виконана у 40 (25,0 %) хворих. У цій групі більшість пацієнтів були прооперовані з приводу хронічного туберкульозного плевриту — 17 (9,8 %). Загальна ефективність лікування в нашій клініці склала 97,5 %, післяопераційна летальність — 0,6 %, післяопераційні ускладнення — 8,8 %.
Висновки. Застосування «класичної» плевректомії з декортикацією легені доцільно на будь-яких термінах захворювання за умови технічної неможливості виконання менш травматичних втручань. При сумнівах у необхідності виконання «класичної» плевректомії з декортикацією легені операцію слід починати з відеоторакоскопічної ревізії плевральної порожнини і визначення можливості конверсії в широку латеральну торакотомію. При тривалості захворювання до 4 тиж хороші результати дає відеоторакоскопічна плевректомія з декортикацією легені, на пізніх термінах — «класична» або відеоасистована.

Ключові слова: плевректомія, декортикація, емпієма, хронічний плеврит.

Список літератури:  
1.    Abhishek Biswas et al. Management of chronic empyema with unexpandable lung in poor surgical risk patients using an empyema tube // Lung India. — 2016. — N 33, — ​P. 267—271.
2.    Chen-Hao Hsiao, Ke-Cheng Chen, Jin-Shing. Modified single-port non-intubated video-assisted thoracoscopic decortication in high-risk parapneumonic empyema patients // L. Ferreiro Surg Endosc. — 2016. — ​Vol. 30 — ​P. 5164—5167.
3.    Chien-Ho Tsai et al. Video-assisted thoracoscopic surgical decortication in the elderly with thoracic empyema: Five years’ experience // J. Chinese Med. Association. — 2016. — ​Vol. 30, iss. 1. — ​P. 143—147.
4.    Ekpe E.E., Akpan M.U. Outcome of tube thoracostomy in paediatric non-traumatic pleural fluid collections // Afr. J.Paediatr. Surg. — 2013. — N 10 (2). — ​P. 122—126.
5.    James E. McCarthy et al. Local muscle flaps via video-assisted thoracoscopic surgery (VATS) without thoracotomy for dead space obliteration // Eur. J. Plastic Surg. — 2016. — ​Vol. 39, iss. 4. — ​P. 293—296.
6.    Kondov G. et al. Analysis of lung function test in patients with pleural empyema treated with thoracotomy and decortication // Prilozi. — 2011. — ​P. 259—271.
7.    Potzger T. et al. Decortication in Pleural Empyema: Reasonable Effects on Lung Function // Zentralbl Chir. — 2016. — ​Vol. 141. — ​P. 18—25.
8.    Reichert M. et al. Stage-directed therapy of pleural empyema // Langenbecks Arch Surg. — 2016. — ​Vol. 401. — ​P. 1—12.
9.    Waseem M. et al. Video-assisted thoracoscopic decortication for the management of late stage pleural empyema, is it feasible? // Ann. Thorac. Med. — 2016. — N 11. — ​P. 71—78.

Інше:
Опанасенко Микола Степанович, д. мед. н., проф., зав. відділення торакальної хірургії і інвазивних методів діагностики
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (067) 271-85-11
E-mail: opanasenko@ifp.kiev

Стаття надійшла до редакції 12 січня 2017 р.

 

Эффективность разных видов париетальной плеврэктомии с декортикацией легкого при патологии плевры специфического и неспецифического генеза

Н.С. Опанасенко, С.М. Шалагай, А.В. Терешкович, А.Э. Кшановский, Л.И. Леванда

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев

Цель работы — ​сравнить эффективность применения «классической», видеоассистированной и видеоторакоскопической плеврэктомии с декортикацией легкого при патологии плевры специфического и неспецифического генеза.
Материалы и методы. Проанализированы собственные результаты лечения 160 больных с патологией плевры специфического и неспецифического генеза с применением «классической» (І группа — ​55, или 34,4 %), видеоассистированной (ІІ група — ​40, или 25,0 %) и видеоторакоскопической (ІІІ група — ​65, или 40,6 %) плеврэктомии с декортикацией легкого.
Результаты и обсуждение. Среди прооперированных 123 (76,9 %) больных со специфическим туберкулезным процессом в плевральной полости. Неспецифический воспалительный процесс в плевре был у 28 (17,5 %) пациентов. У 9 (5,6 %) больных оперативное лечение выполняли по поводу внутриплевральной гематомы.
«Классическая» плеврэктомия с декортикацией легкого с использованием торакотомии была применена у 55 (34,4 %) больных, чаще всего — ​при хронической эмпиеме плевры — ​23 (14,4 %) наблюдений. Видеоторакоскопическая — ​у 65 (40,6 %) больных, чаще всего при хроническом или под­остром туберкулезном плеврите с тенденцией к хронизации — ​36 (22,5 %). Видеоассистированная плеврэктомия с декортикацией легкого с миниторакотомией была выполнена у 40 (25,0 %) больных. В этой группе большинство пациентов были прооперированы по поводу хронического туберкулезного плеврита — ​17 (9,8 %). Общая эффективность лечения в нашей клинике составила 97,5 %, после­операционная летальность — 0,6 %, послеоперационные осложнения — ​8,8 %.
Выводы. Применение «классической» плеврэктомии с декортикацией легкого целесообразно на любых сроках заболевания при условии технической невозможности выполнения менее травматических вмешательств. При сомнениях в необходимости выполнения «классической» плеврэктомии с декортикацией легкого операцию следует начинать с видеоторакоскопической ревизии плевральной полости и определения возможности конверсии в широкую латеральную торакотомию. При длительности заболевания до 4 нед хорошие результаты дает видеоторакоскопическая плеврэктомия з декортикацией легкого, на поздних сроках — ​«классическая» или видеоассистированная с декортикацией легкого.

Ключевые слова: плеврэктомия, декортикация, эмпиема, хронический плеврит.

Список литературы:

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

6. Оригінальні дослідження

 

Частота і структура мультирезистентного та туберкульозу легень із розширеною резистентністю у дорослих Львівської області

М. І. Сахелашвілі1, І. Л. Платонова2, Г. Д. Штибель1, О. А. Ткач2, Л. М. Рак3, З. Р. Наконечний3, Я. І. Фургала3, О. В. Омелян3, А. Й. Щенсний3, Р. М. Тупи

1 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
2 ДУ «Львівський НДІ епідеміології і гігієни МОЗ України»
3 КУ ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр»

Мета роботи — ​вивчити поширеність, спектр резистентності, гендерну та клінічну структуру і ефективність лікування мультирезистентного туберкульозу (МРТБ) в дорослого населення Львівської області.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз епідемічної ситуації щодо МРТБ у Львівській області (2010—2015 рр.): моніторинг поширеності, структури та профілю мультирезистентності, клінічної структури, ефективності лікування МРТБ за даними щорічних звітів протитуберкульозних медичних закладів Львівської області та медичної документації 990 хворих: 660 з МРТБ легень і 330 — на туберкульоз і​з розширеною резистентністю (РРТБ).
Результати та обговорення. За останніх шість років (2010—2015 рр.) зросла частота виявлення хворих на МРТБ зі збільшенням у 1,5 і 1,8 разу частки дисемінованого і фіброзно-кавернозного туберкульозу, зменшенням у 2,0 рази інфільтративної форми. Найчастіше виявляли резистентність збудника до комбінацій HRSE при МРТБ, що становило 32,7 %, а при РРТБ — 52,4 %. У разі розширеної резистентності частка медикаментозної стійкості до комбінацій препаратів І ряду HRSE зростала в 1,6 разу, до HRZS — ​в 10,5 разу, до HREZS — ​1,4 разу порівняно з хворими на МРТБ легень. Вилікувалися 25,6 % пацієнтів із вперше діагностованим МРТБ, завершили лікування 29,5 %, померли 11,5 %, перервали лікування 14,1 %.
Висновки. За останні роки у Львівській області суттєво зросла частота виявлення хворих на МРТБ і РРТБ. У клінічній структурі переважають деструктивні та поширені форми туберкульозу легень. У хворих на МРТБ легень найчастіше виявляють штами мікобактерій туберкульозу (МБТ), резистентні до HRSE. У разі РРТБ питома вага штамів МБТ, стійких до комбінацій антимікобактеріальних препаратів I ряду HRES, збільшується в 1,6 разу порівняно з хворими на МРТБ. У більшості хворих (55,1 %) наприкінці основного курсу хіміотерапії констатовано позитивну динаміку з результатом «вилікувано» або «лікування завершено».

Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, дорослі, Львівська область.

Список літератури:  
1.    Крижановський Д. Г., Колесникова А. О. Епідеміологічна ситуація з туберкульозу в Дніпропетровській області за підсумками 2015 року // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 3 (26). — ​С. 101—104.
2.    Нізова Н. М., Павлова О. В., Щербінська А. М. та ін. Ту­­беркульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник МОЗ України. — ​К.: Бланк-Прес, 2015. — 116 с.
3.    Петренко В.І., Процюк Р. Г. Проблема туберкульозу в Україні // Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 16—21.
4.    Петренко В.І., Долинська М. Г. Об’єднуймося, щоб покласти край туберкульозу! // Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 1. — ​С. 5—6.
5.    Фещенко Ю.І., Мельник В. М., Матусевич В. Г., Новожило­ва І. О. Наукові підходи до вирішення проблем туберку­льозу // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 2. — ​С. 5—14.
6.    Фещенко, Ю.І., Мельник В. М., Зайков С. В. та ін. Особли­вос­ті сучасної ситуації з туберкульозу в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 1. — ​С. 5—9.
7.    Фещенко Ю.І., Литвиненко Н. А., Погребна М. В. та ін. Лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз та туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів: основні причини низьких результатів // Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 2 (25). — ​С. 22—30.
8.    Черенько С.О., Литвиненко Н. А., Барбова А. І. та ін. Частота та профіль медикаментозної резистентності МБТ у хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю залежно від випадку захворювання, характеру та тривалості попереднього лікування // Тубер­кульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. — 2013. — № 2 (13). — С. 19—25.
9.    Anibarro L. et. al. Tretment completion in latent tuberculosis infection at specialist tuberculosis units in Spain // Int. J.  Tuberc. Lung Dis. — 2010. — ​Vol. 14, N 6. — ​P. 701—707.
10.    Lunnroth K. et. al. Tuberculosis control and elimination 2010—50 cure, care and social development // Lancet. — 2010. — N 375. — ​P. 1814—1829;
11.    Boehem C.C. et. al. Rapid molecular detection of tuberculosis and rifampicin resistance // New Engl. J. Med. — 2010. — ​Vol. 363. — ​P. 1005—1015.
12.    Caminero J. A. Multidrug-resistant tuberculosis: epidemiology, risk, factors and case finding Int // J. Tuberc. Lung Dis. — 2010. — ​Vol. 14. — ​P. 382—390.
13.    Trauner A. et. al. Evolution of Drug Resistance in Tuberculosis Recent Progress and Implications for Diagnosis and Therapy // Drugs.— ​2014.— Vol. 74. — ​P. 1063—1072.
14.    World Health Organization. Global tuberculosis report 2015. — ​Geneva: WNO, 2015.

1.    Kryzhanovsky DG, Kotelnikova AO. The epidemiological situation of tuberculosis in Dnipropetrovsk region on the basis after 2015. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2016;2(25):22-30.
2.    Nizova NM, Pavlova OV, Sherbanska AM et al. Tuberculosis in Ukraine: Analytical and statistical handbook Ministry of Ukraine. Kyiv “Blank-Press”; 2015:116.
3.    Petrenko VI, Prociuk RG. The problem of tuberculosis in Ukraine. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2015;2(21):16-21.
4.    Petrenko VI, Dolynska MG. Unite to end tuberculosis!. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2016;1:5-6
5.    Feschenko YI, Miller VM , Matusevich V, Novozhilova IA. Scientific approaches to problems of tuberculosis. Ukr pulmonol zhurn. 2013;2:5-14.
6.    Feshchenko Yu I, Melnyk VM, Zaikov SV et al. Сurrent tuberculosis epidemiological situation in Ukraine. Ukr pulmonol zhurn. 2016;1:5-9.
7.    Feshchenko YuI, Lytvynenko NA, Pogrebna MV et al. Efficacy of treatment MDR and XDR tuberculosis: the main reasons for poor results. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2016;2(25):22-30.
8.    Cherenko SO, Litvinenko NA, Barbova AI et al. Drug resistance incidence and pattern in patients with MDR TB and XDR TB depending on the case of disease previous treatment profile and duration. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2013;2(13):19-25.
9.    Anibarro L et. al. Tretment completion in latent tuberculosis infection at specialist tuberculosis units in Spain. Int J Tuberc Lung Dis. 2010;14(6):701-707.
10.    Lunnroth K et al. Tuberculosis control and elimination 2010-50 cure, care and social development. Lancet. 2010;375:1814-1829;
11.    Boehem CC et al. Rapid molecular detection of tuberculosis and rifampicin resistance. New Engl J Med. 2010;363:1005-1015.
12.    Caminero JA. Multidrug-resistant tuberculosis: epidemiology, risk, factors and case finding. Int J Tuberc Lung Dis. 2010;14:382-390.
13.    Trauner A et al. Evolution of Drug Resistance in Tuberculosis Recent Progress and Implications for Diagnosis and Therapy. Drugs. 2014;74:1063-1072.
14.    World Health Organization. Global tuberculosis report 2015. Geneva: WNO, 2015.

Інше:  
Сахелашвілі Манана Іванівна, д. мед. н., проф. кафедри фтизіатрії та пульмонології   
79000, м. Львів—Сихів, вул. Зелена, 477
Тел. (0322) 70-54-83
E-mail: mananasakh@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 8 грудня 2016 р.

 

Частота и структура мультирезистентного и туберкулеза легких с расширенной резистентностью у взрослого населения Львовской области

М. И. Сахелашвили1, И. Л. Платонова2, Г. Д. Штыбель1, Е. А. Ткач2, Л. М. Рак3, З. Р. Наконечный3, Я. И. Фургала3, О. В. Омелян3, О. Й. Щенсный3, Р. М. Тупи

1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
2 ГУ «Львовский НИИ эпидемиологии и гигиены МЗ Украини»
3 КУ ЛОР «Львовский региональный фтизиопульмонологический клинический лечебно-диагностический центр»

Цель работы — изучить распространенность, спектр резистентности, гендерную и клиническую структуру, эффективность лечения мультирезистентного туберкулеза (МРТБ) у взрослых Львовской области.
Материалы и методы. Проведено ретроспективный анализ эпидемической ситуации по МРТБ во Львовской области (2010—2015 гг.): мониторинг распространенности, структуры и профиля мультирезистентности, клинической структуры, эффективности лечения МРТБ по данным ежегодных отчетов противотуберкулезных медицинских учреждений Львовской области и медицинской документации 990 больных: 660 с МРТБ легких и 330 — ​с туберкулезом с расширенной резистентностью (РРТБ).
Результаты и обсуждение. За последние шесть лет (2010—2015 гг.) возросла частота выявления больных МРТБ с увеличением в 1,5 и 1,8 раза доли диссеминированного и фиброзно-кавернозного туберкулеза, уменьшением в 2,0 раза инфильтративной формы. Чаще всего проявляли резистентность возбудителя к комбинации HRSE при МРТБ, что составляло 32,7 %, и РРТБ — ​52,4 %. При расширенной резистентности доля лекарственной устойчивости к комбинациям препаратов I ряда HRSE возросла в 1,6 раза, к HRZS — ​в 10,5 раза, к HREZS — ​1,4 раза по сравнению с больными МРТБ легких. Излечились 25,6 % больных с впервые диагностированным МРТБ, завершили лечение 29,5 %, умерли 11,5 %, прервали лечение 14,1 %.
Выводы. За последние годы во Львовской области наблюдается существенный рост частоты выявления больных МРТБ и РРТБ. В клинической структуре преобладают деструктивные и распространенные формы туберкулеза легких. У больных МРТБ легких чаще всего обнаруживают штаммы микобактерий туберкулеза, резистентные к HRSE. При РРТБ удельный вес штаммов микобактерий туберкулеза, устойчивых к комбинации антимикобактериальных препаратов І ряда HRES, увеличивается в 1,6 раза по сравнению с больными МРТБ. У большинства больных (55,1 %) в конце основного курса химиотерапии констатирована положительная динамика с результатом «вылечено» или «лечение окончено».

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, взрослые, Львовская область.

Список литературы:  
1.    Крижановський Д. Г., Колесникова А. О. Епідеміологічна ситуація з туберкульозу в Дніпропетровській області за підсумками 2015 року // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 3 (26). — ​С. 101—104.
2.    Нізова Н. М., Павлова О. В., Щербінська А. М. та ін. Ту­­беркульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник МОЗ України. — ​К.: Бланк-Прес, 2015. — 116 с.
3.    Петренко В.І., Процюк Р. Г. Проблема туберкульозу в Україні // Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 16—21.
4.    Петренко В.І., Долинська М. Г. Об’єднуймося, щоб покласти край туберкульозу! // Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 1. — ​С. 5—6.
5.    Фещенко Ю.І., Мельник В. М., Матусевич В. Г., Новожило­ва І. О. Наукові підходи до вирішення проблем туберку­льозу // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 2. — ​С. 5—14.
6.    Фещенко, Ю.І., Мельник В. М., Зайков С. В. та ін. Особли­вос­ті сучасної ситуації з туберкульозу в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 1. — ​С. 5—9.
7.    Фещенко Ю.І., Литвиненко Н. А., Погребна М. В. та ін. Лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз та туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів: основні причини низьких результатів // Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 2 (25). — ​С. 22—30.
8.    Черенько С.О., Литвиненко Н. А., Барбова А. І. та ін. Частота та профіль медикаментозної резистентності МБТ у хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю залежно від випадку захворювання, характеру та тривалості попереднього лікування // Тубер­кульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. — 2013. — № 2 (13). — С. 19—25.
9.    Anibarro L. et. al. Tretment completion in latent tuberculosis infection at specialist tuberculosis units in Spain // Int. J.  Tuberc. Lung Dis. — 2010. — ​Vol. 14, N 6. — ​P. 701—707.
10.    Lunnroth K. et. al. Tuberculosis control and elimination 2010—50 cure, care and social development // Lancet. — 2010. — N 375. — ​P. 1814—1829;
11.    Boehem C.C. et. al. Rapid molecular detection of tuberculosis and rifampicin resistance // New Engl. J. Med. — 2010. — ​Vol. 363. — ​P. 1005—1015.
12.    Caminero J. A. Multidrug-resistant tuberculosis: epidemiology, risk, factors and case finding Int // J. Tuberc. Lung Dis. — 2010. — ​Vol. 14. — ​P. 382—390.
13.    Trauner A. et. al. Evolution of Drug Resistance in Tuberculosis Recent Progress and Implications for Diagnosis and Therapy // Drugs.— ​2014.— Vol. 74. — ​P. 1063—1072.
14.    World Health Organization. Global tuberculosis report 2015. — ​Geneva: WNO, 2015.

1.    Kryzhanovsky DG, Kotelnikova AO. The epidemiological situation of tuberculosis in Dnipropetrovsk region on the basis after 2015. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2016;2(25):22-30.
2.    Nizova NM, Pavlova OV, Sherbanska AM et al. Tuberculosis in Ukraine: Analytical and statistical handbook Ministry of Ukraine. Kyiv “Blank-Press”; 2015:116.
3.    Petrenko VI, Prociuk RG. The problem of tuberculosis in Ukraine. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2015;2(21):16-21.
4.    Petrenko VI, Dolynska MG. Unite to end tuberculosis!. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2016;1:5-6
5.    Feschenko YI, Miller VM , Matusevich V, Novozhilova IA. Scientific approaches to problems of tuberculosis. Ukr pulmonol zhurn. 2013;2:5-14.
6.    Feshchenko Yu I, Melnyk VM, Zaikov SV et al. Сurrent tuberculosis epidemiological situation in Ukraine. Ukr pulmonol zhurn. 2016;1:5-9.
7.    Feshchenko YuI, Lytvynenko NA, Pogrebna MV et al. Efficacy of treatment MDR and XDR tuberculosis: the main reasons for poor results. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2016;2(25):22-30.
8.    Cherenko SO, Litvinenko NA, Barbova AI et al. Drug resistance incidence and pattern in patients with MDR TB and XDR TB depending on the case of disease previous treatment profile and duration. Tuberkuloz, lehenevi khvoroby, VIL-infektsiia. 2013;2(13):19-25.
9.    Anibarro L et. al. Tretment completion in latent tuberculosis infection at specialist tuberculosis units in Spain. Int J Tuberc Lung Dis. 2010;14(6):701-707.
10.    Lunnroth K et al. Tuberculosis control and elimination 2010-50 cure, care and social development. Lancet. 2010;375:1814-1829;
11.    Boehem CC et al. Rapid molecular detection of tuberculosis and rifampicin resistance. New Engl J Med. 2010;363:1005-1015.
12.    Caminero JA. Multidrug-resistant tuberculosis: epidemiology, risk, factors and case finding. Int J Tuberc Lung Dis. 2010;14:382-390.
13.    Trauner A et al. Evolution of Drug Resistance in Tuberculosis Recent Progress and Implications for Diagnosis and Therapy. Drugs. 2014;74:1063-1072.
14.    World Health Organization. Global tuberculosis report 2015. Geneva: WNO, 2015.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

 

Особливості цитокінового спектра IL-1β, IL-2, IL-10 і TNF-α у дітей, хворих на туберкульоз

З.І. Піскур1, Л.І. Миколишин1, І.Л. Платонова2, Л.Є. Лаповець1

1 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
2 ДУ «Львівський НДІ епідеміології та гігієни» МОЗ України

Мета роботи — ​вивчити цитокіновий спектр IL‑1β, IL‑2, IL‑10, TNF-α у дітей раннього і старшого віку, хворих на туберкульоз, залежно від тяжкості перебігу патологічного процесу та динаміку змін у системі цитокінів після 3 міс лікування.
Матеріали та методи. Обстежено 38 дітей (22 віком від 3 міс до 3 років та 16 — ​від 4 до 14 років), яких лікували з приводу туберкульозу.
Результати та обговорення. У дітей раннього і старшого віку, хворих на туберкульоз, рівні прозапальних цитокінів IL‑1β, IL‑2, TNF-α були вірогідно (р < 0,001) вищими порівняно з контролем. Водночас вміст протизапального цитокіну IL‑10 вірогідно не відрізнявся від контролю.
У дітей раннього віку до початку лікування рівні цитокінових індексів IL‑1β/IL‑10, IL‑2/IL‑10 та TNF-α/IL‑10 були вірогідно (р < 0,01) вищими від таких у групі контролю. Після 3 міс лікування спостерігали чітке зниження цитокінових індексів порівняно з показниками до лікування із вірогідно (р < 0,05) підтвердженою різницею для показників IL‑2/IL‑10, TNF-α/IL‑10.
Висновки. На стадії запалення у дітей раннього і старшого віку спектр цитокінової відповіді був майже ідентичним і характеризувався підвищенням рівня прозапальних цитокінів порівняно з контролем, що свідчить про активізацію Th1-типу клітинної реакції у відповідь на мікобактеріальний антиген. Після 3 міс хіміотерапії з’являється тенденція до відновлення динамічної рівноваги в системі про- і протизапальних цитокінів зі зниженням на її тлі імунорегуляторних цитокінових індексів.

Ключові слова: туберкульоз, діти, цитокіни.

Список літератури:  
1.    Демьянов А.В., Котов А.Ю., Симбирцев А.С. Диагности­ческая ценность исследования цитокинов в клинической практике // Цитокины и воспаление. — 2003. — ​Т. 2, № 3. — ​С. 20—35.
2.    Ільницька Л.І. Особливості інтерлейкінового профілю сироватки крові при туберкульозі у підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2008. — № 5. — ​С. 40—41.
3.    Колосова А.Б., Уразова О.И., Новицкий В.В. и др. Осо­бен­ности продукции цитокинов и α2-макроглобулина у боль­ных с различными клиническими формами туберкулеза легких // Туберкулез и болезни легких. — 2011. — № 1.— С. 48—52.
4.    Колісник Н.С. Сучасні аспекти патогенезу туберкульозної інфекції у дітей // Патологія. — 2012. — № 1 (24). — ​С. 20—25.
5.    Панасюкова О.Р., Кадан Л.П. Цитокіни і туберкульоз (огляд літератури) [Електронний ресурс] — ​2008. — 18 с. — ​Режим доступу: http://www.ifp.kiev.ua/ftp1/original/2008/panasiukova2008.pdf.
6.    Позднякова А.С. Состояние иммунологической реактивности детей с латентной туберкулезной инфекцией // Тубер­кулез и болезни легких. — 2010. — № 10. — ​С. 41—44.
7.    Поспєлов А.Л., Авербах М.М., Губкина М.Ф. Уровень синтеза IFN-γ, TNF-α, IL‑1β и IL‑10 на разных этапах лечения туберкулеза детей и подростков // Туберкулез и болезни легких. — 2011. — № 8. С. 36—40.
8.    Тюлькова Т.Е., Чугаев Ю.П., Кашуба Э.А. и др. Изменения иммунной системы детей старшей возрастной группы при первичных и вторичных формах туберкулезной // Тубер­кулез и болезни легких. — 2009. — № 1. — ​С. 51—55.
9.    Чернушенко Е.Ф., Кадан Л.П., Панасюкова О.Р. и др. Ци­­токины в оценке иммунной системы у больных туберкулезом легких // Укр. пульмонол. журн. — 2010. — № 2. — ​С. 39—43.
10.    Ibrahim L., Salah M., Rahman A.A. et al. Crucial role of CD4+ CD25+ FOXP3+ T requlatory cell, interferon-γ and inter­leukin‑16 in maliqnant and tuberculous pleural effusions // Immunological Investigations. — 2013. — ​Vol. 42. — ​P. 122—136.
11.    Valdes L., San Jose E. Alvarez Dobano J.M. et al. Diagnostic value of interleukin‑12 p40 in tuberculous pleural effusions // European Respiratory J. — 2009. — ​Vol. 33. — ​P. 816—820.

Інше:  
Миколишин Лідія Іванівна, д. мед. н., проф. кафедри фтизіатрії і пульмонології  
79066, м. Львів–Сихів, вул. Зелена, 477
Е-mail: lidiya.mykolyshyn@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 6 січня 2017 р.

 

Особенности цитокинового спектра IL‑1β, IL‑2, IL‑10 і TNF-α у детей, больных туберкулезом

З.И. Пискур1, Л.И. Мыколышин1, И.Л. Платонова2, Л.Е. Лаповец1

1 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
2 ГУ «Львовский НДИ эпидемиологии и гигиены» МЗ Украины

Цель работы — ​изучить цитокиновый спектр IL‑1β, IL‑2, IL‑10, TNF-α у детей раннего и старшего возраста, больных туберкулезом, в зависимости от тяжести патологического процесса и динамику изменений в системе цитокинов после 3 мес лечения.
Материалы и методы. Обследовано 38 детей (22 в возрасте от 3 мес до 3 лет и 16 — ​от 4 до 14 лет), которых лечили по поводу туберкулеза.
Результаты и обсуждение. У детей раннего и старшего возраста, больных туберкулезом, уровни провоспалительных цитокинов IL‑1β, IL‑2, TNF-α были достоверно (р < 0,001) выше показателей контроля. Однако уровень противовоспалительного цитокина IL‑10 недостоверно отличался от контроля.
У детей раннего возраста до начала лечения уровни цитокиновых индексов IL‑1β/IL‑10, IL‑2/IL‑10 и TNF-α/IL‑10 достоверно (р < 0,01) превышали таковые в группе контроля. После 3 мес лечения наблюдали достоверное снижение цитокиновых индексов по сравнению с показателями до лечения с достоверно (р < 0,05) подтвержденной разницей для показателей IL‑2/IL‑10, TNF-α/IL‑10.
Выводы. На стадии воспаления у детей раннего и старшего возраста спектр цитокинового ответа был почти идентичным и характеризовался повышением уровня провоспалительных цитокинов по сравнению с контролем, что свидетельствует об активизации Th1-типа клеточной реакции в ответ на микобактериальный антиген. После 3 мес химиотерапии возникает тенденция к восстановлению динамического равновесия в системе про- и противовоспалительных цитокинов со снижением на ее фоне иммунорегуляторных цитокиновых индексов.

Ключевые слова: туберкулез, дети, цитокины.

Список литературы:  
1.    Демьянов А.В., Котов А.Ю., Симбирцев А.С. Диагности­ческая ценность исследования цитокинов в клинической практике // Цитокины и воспаление. — 2003. — ​Т. 2, № 3. — ​С. 20—35.
2.    Ільницька Л.І. Особливості інтерлейкінового профілю сироватки крові при туберкульозі у підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2008. — № 5. — ​С. 40—41.
3.    Колосова А.Б., Уразова О.И., Новицкий В.В. и др. Осо­бен­ности продукции цитокинов и α2-макроглобулина у боль­ных с различными клиническими формами туберкулеза легких // Туберкулез и болезни легких. — 2011. — № 1.— С. 48—52.
4.    Колісник Н.С. Сучасні аспекти патогенезу туберкульозної інфекції у дітей // Патологія. — 2012. — № 1 (24). — ​С. 20—25.
5.    Панасюкова О.Р., Кадан Л.П. Цитокіни і туберкульоз (огляд літератури) [Електронний ресурс] — ​2008. — 18 с. — ​Режим доступу: http://www.ifp.kiev.ua/ftp1/original/2008/panasiukova2008.pdf.
6.    Позднякова А.С. Состояние иммунологической реактивности детей с латентной туберкулезной инфекцией // Тубер­кулез и болезни легких. — 2010. — № 10. — ​С. 41—44.
7.    Поспєлов А.Л., Авербах М.М., Губкина М.Ф. Уровень синтеза IFN-γ, TNF-α, IL‑1β и IL‑10 на разных этапах лечения туберкулеза детей и подростков // Туберкулез и болезни легких. — 2011. — № 8. С. 36—40.
8.    Тюлькова Т.Е., Чугаев Ю.П., Кашуба Э.А. и др. Изменения иммунной системы детей старшей возрастной группы при первичных и вторичных формах туберкулезной // Тубер­кулез и болезни легких. — 2009. — № 1. — ​С. 51—55.
9.    Чернушенко Е.Ф., Кадан Л.П., Панасюкова О.Р. и др. Ци­­токины в оценке иммунной системы у больных туберкулезом легких // Укр. пульмонол. журн. — 2010. — № 2. — ​С. 39—43.
10.    Ibrahim L., Salah M., Rahman A.A. et al. Crucial role of CD4+ CD25+ FOXP3+ T requlatory cell, interferon-γ and inter­leukin‑16 in maliqnant and tuberculous pleural effusions // Immunological Investigations. — 2013. — ​Vol. 42. — ​P. 122—136.
11.    Valdes L., San Jose E. Alvarez Dobano J.M. et al. Diagnostic value of interleukin‑12 p40 in tuberculous pleural effusions // European Respiratory J. — 2009. — ​Vol. 33. — ​P. 816—820.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

8. Оригінальні дослідження

 

Деякі питання туберкульозу кісток в умовах епідемії

І.Д. Дужий1, Г.П. Олещенко1, В.О. Олещенко2, В.Ю. Ковчун1, Л.А. Бондаренко2

1 Сумський державний університет
2 Сумський обласний клінічний протитуберкульозний диспансер

Мета роботи — ​дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз кісток і суглобів мешканців Сумської області у динаміці за 2007—2016 рр. та привернути увагу лікарів загального профілю до нагальної проблеми сьогодення.
Матеріали та методи. Проаналізовано захворюваність на туберкульоз кісток і суглобів мешканців Сумської області протягом зазначеного періоду.
Результати та обговорення. Протягом 2007—2016 рр. у Сумській області зареєстровано 129 хво­­рих на туберкульоз кісток і суглобів. У 41 (31,8 %) хворого ретроспективно запідозрено вчасно не діагностований туберкульозний плеврит, який з часом ускладнився туберкульозом кісток і суглобів. Туберкульозний спондиліт виявлено у 77 (59,7 %) хворих, туберкульоз кульшового суглоба — ​у 32 (24,8 %), колінного — ​у 7 (5,4 %), гомілковостопного — ​у 3 (2,3 %). У 10 (7,8 %) хворих встановлено туберкульоз інших кісток і суглобів. У 50 (64,9 %) хворих на туберкульозний спондиліт було уражено 1—2 хребці, у 15 (19,5 %) — ​3—4, у 12 (15,6 %) — ​5 і більше хребців. 55,8 % хворих на туберкульозний спондиліт втратили працездатність, із них визнані інвалідами І групи 15 (34,9 %), ІІ — ​18 (41,8 %) і ІІІ — ​10 (23,3 %).
Висновки. В останні роки на Сумщині зросла питома вага хворих на туберкульоз кісток і суглобів серед усіх хворих, що може свідчити про поліпшення діагностики його позалегеневих форм.

Ключові слова: туберкульоз, кістки та суглоби, спондиліт, інвалідність.

Список літератури:  
1.    Дужий І.Д., Піддубна Г.П. Туберкульозний плеврит як провісник дисемінованого прогресуючого туберкульозу // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 1. — ​С. 68—70.
2.    Бурлаков С.В., Олейник В.В., Вишневский А.А. Влияние длительности заболевания туберкулезным спондилитом на развитие осложнений // Травматология и ортопедия Рос­сии. — 2013. — № 1 (67). — ​С. 61—66.
3.    Голка Г.Г., Фадєєв О.Г., Істомін Д.А., Веснін В.В. Кістково-суглобовий туберкульоз як складова частина проблеми хвороби // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 111—115.
4.    Голка Г.Г., Калмикова І.М., Фадєєв О.Г. та ін. Роль і значення полімеразної ланцюгової реакції в діагностиці кістково-суглобового туберкульозу // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 3 (26). — ​С. 28—34.
5.    Голка Г.Г. Роль і значення сучасних променевих методів дослідження в діагностиці туберкульозного спондиліту // Укр. радіол. журн. — 2006. — № 14. — ​С. 12—18.
6.    Клішина Л.С., Баранова В.В., Полякова В.Г. та ін. Аналіз первинного виходу на інвалідність хворих на позалегеневий туберкульоз у Луганській області за період 2007—2009 роки // Укр. мед. альманах. — 2011. — ​Т. 14. — № 5. — ​С. 78—80.
7.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Рознатовська О.М. Поза­легеневий і міліарний туберкульоз у хворих на коінфекцію туберкульоз/ВІЛ. — «ДКС центр», 2015. — 112 с.
8.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник за 2001—2012 роки. — ​К., 2013.— 128 с.
9.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник. — ​К., 2016.— http://ucdc.gov.ua/pages/diseases/tuberculosis/surveillance/statistical-information.
10.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Опанасенко М.С. Реоргані­за­ція, реструктуризація та реформування протитуберкульозної служби в Україні. — ​К.: Видавництво Ліра-К, 2015. — 174 с.
11.    World Health Organization (WHO). Global tuberculosis report 2015 (WHO/HTM/TB/2015.22). Geneva: WHO; 2015. Available from: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.

Інше:  
Дужий Ігор Дмитрович, акад. АН ВШ України, д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії
40021, м. Суми, вул. Гамалея, 1/39
Тел. (0542) 65-65-55
E-mail: gensurgery@med.sumdu.edu.ua

Стаття надійшла до редакції 14 лютого 2017 р.

 

Некоторые вопросы костного туберкулеза в условиях эпидемии

И.Д. Дужий1, Г.П. Олещенко1, В.А. Олещенко2, В.Ю. Ковчун1, Л.А. Бондаренко2

1 Сумский государственный университет
2 Сумский областной клинический противотуберкулезный диспансер

Цель работы — ​изучить тенденцию заболеваемости туберкулезом костей и суставов жителей Сумской области за 2007—2016 гг. и привлечь внимание врачей общего профиля к насущной проб­леме современности.
Материалы и методы. Проанализировали заболеваемость туберкулезом костей и суставов жителей Сумской области за указанный период.
Результаты и обсуждение. На протяжении 2007—2016 гг. в Сумской области зарегистрировано 129 больных туберкулезом костей и суставов. У 41 (31,8 %) больного ретроспективно заподозрили вовремя не диагностированный туберкулез­ный плеврит, который со временем усложнился туберкулезом костей и суставов. Туберкулезный спондилит выявлено у 77 (59,7 %) больных, туберкулез тазобедренного сустава — ​у 32 (24,8 %), коленного — ​у 7 (5,4 %), голеностопного — ​у 3 (2,3 %). У 10 (7,8 %) больных диагностировано туберкулез других костей и суставов. У 50 (64,9 %) больных туберкулез­ным спондилитом были поражены 1—2 позвонка, у 15 (19,5 %) — ​3—4, у 12 (15,6 %) — ​5 и более позвонков. 55,8 % больных туберкулезным спондилитом потеряли работоспособность, из них были признаны инвалидами I груп­пы 15 (34,9 %), ​II — 18 (41,8 %) и ​III — 10 (23,3 %).
Выводы. В последние годы на Сумщине увеличился удельный вес больных с туберкулезом костей и суставов среди всех больных, что может свидетельствовать об улучшении диагностики его внелегочных форм.

Ключевые слова: туберкулез, кости и суставы, спондилит, инвалидность.

Список литературы:  
1.    Дужий І.Д., Піддубна Г.П. Туберкульозний плеврит як провісник дисемінованого прогресуючого туберкульозу // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 1. — ​С. 68—70.
2.    Бурлаков С.В., Олейник В.В., Вишневский А.А. Влияние длительности заболевания туберкулезным спондилитом на развитие осложнений // Травматология и ортопедия Рос­сии. — 2013. — № 1 (67). — ​С. 61—66.
3.    Голка Г.Г., Фадєєв О.Г., Істомін Д.А., Веснін В.В. Кістково-суглобовий туберкульоз як складова частина проблеми хвороби // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 111—115.
4.    Голка Г.Г., Калмикова І.М., Фадєєв О.Г. та ін. Роль і значення полімеразної ланцюгової реакції в діагностиці кістково-суглобового туберкульозу // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 3 (26). — ​С. 28—34.
5.    Голка Г.Г. Роль і значення сучасних променевих методів дослідження в діагностиці туберкульозного спондиліту // Укр. радіол. журн. — 2006. — № 14. — ​С. 12—18.
6.    Клішина Л.С., Баранова В.В., Полякова В.Г. та ін. Аналіз первинного виходу на інвалідність хворих на позалегеневий туберкульоз у Луганській області за період 2007—2009 роки // Укр. мед. альманах. — 2011. — ​Т. 14. — № 5. — ​С. 78—80.
7.    Петренко В.І., Долинська М.Г., Рознатовська О.М. Поза­легеневий і міліарний туберкульоз у хворих на коінфекцію туберкульоз/ВІЛ. — «ДКС центр», 2015. — 112 с.
8.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник за 2001—2012 роки. — ​К., 2013.— 128 с.
9.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник. — ​К., 2016.— http://ucdc.gov.ua/pages/diseases/tuberculosis/surveillance/statistical-information.
10.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Опанасенко М.С. Реоргані­за­ція, реструктуризація та реформування протитуберкульозної служби в Україні. — ​К.: Видавництво Ліра-К, 2015. — 174 с.
11.    World Health Organization (WHO). Global tuberculosis report 2015 (WHO/HTM/TB/2015.22). Geneva: WHO; 2015. Available from: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

9. Оригінальні дослідження

 

Вплив структурно-функціональних змін щитоподібної залози на клінічний перебіг туберкульозу та наслідки хіміотерапії у разі супутнього цукрового діабету

С.Л. Матвєєва

Харківський національний медичний університет

Мета роботи — ​вивчення структури й функції щитоподібної залози у хворих на туберкульоз (ТБ) легень і цукровий діабет (ЦД) та наслідки хіміотерапії залежно від тиреоїдного статусу.
Матеріали та методи. У 60 хворих на ТБ легень та ЦД проведено ультразвукове дослідження ехоструктури щитоподібної залози. У сироватці крові імуноферментативним методом визначено рівні вільного тироксину, тиреотропного гормона гіпофіза, антитіл до тиреоглобуліну й тиреопероксидази. Тяжкість клінічного перебігу ТБ оцінювали за раніше розробленою авторами методикою оцінки основних клінічних виявів туберкульозного процесу.
Результати та обговорення. Тиреоїдну патологію за типом автоімунного тиреоїдиту з виявами субклінічного гіпотиреозу діагностовано у 66,67 % осіб. Клінічний перебіг ТБ був тяжчим у хворих з патологією щитоподібної залози. Темпи зникнення симптомів інтоксикації, абацилювання харкотиння та розсмоктування інфільтративних змін у легенях наприкінці фази інтенсивної терапії вірогідно вищі у групі хворих без патології щитоподібної залози. Розроблено алгоритм скринінгу тиреоїдного гомеостазу у хворих на ТБ та ЦД.
Висновки. У 66,67 % хворих на ТБ легень та ЦД спостерігаються структурні зміни щитоподібної залози за типом автоімунного тиреоїдиту з виявами субклінічного гіпотиреозу. Патологія щитоподібної залози у хворих на ТБ та ЦД негативно позначається як на клінічному перебігу ТБ, так і наслідках хіміотерапії. У хворих на ТБ із супутнім ЦД варто тестувати тиреоїдний гомеостаз за запропонованим алгоритмом.

Ключові слова: туберкульоз легень, щитоподібна залоза, наслідки хіміотерапії, алгоритм скринінгу тиреоїдного гомеостазу.

Список літератури:  
1.    Каминская Г.О., Абдуллаев Р.Ю. Патофизиологические пред­посылки неблагоприятного влияния сахарного диабета на течение туберкулеза легких // Туберкулез и болезни легких. — 2014. — № 3. — ​С. 5—10.
2.    Матвеева С.Л. Роль преморбидного тиреоидного статуса в формировании клеточного иммунитета и исходов химиотерапии у больных деструктивным туберкулезом легких // Пробл. ендокрин. патол. — 2011. —№ 3. — ​С. 35—43.
3.    Матвеева С.Л. Влияние функционального состояния щитовидной железы на состояние всех звеньев противотуберкулезного иммунитета // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 2 (25). — ​С. 40—43.
4.    Матвеева С.Л. Клиническая характеристика и исходы хи­­мио­терапии туберкулеза легких у лиц с патологией щитовидной железы // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2011. — № 2 (5). — ​С. 39—44.
5.    Черенько С.А., Матвеева С.Л. Корреляции между клиническим течением туберкулеза легких, функцией щитовидной железы и некоторыми цитокинами // Укр. пульмонол. журн. — 2011. — № 2. — ​C. 35—38.
6.    Юзвенко Т.Ю. Частота структурных уражень щитоподібної залози у хворих на цукровий діабет 2-го типу // Міжнар. ендокринол. журн. — 2015. — № 1 (65). С. 19—22.
7.    Baker M.A., Harries A.D., Jeon C.Y. et al. The impact of diabetes on tuberculosis treatment outcomes: a systematic review // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 4 (27). — ​С. 66—79.
8.    Dora J.M., Machado W.E., Rheinheimer J. et al. Association of the type 2 deiodinase Thr92Ala polymorphism with type 2 diabetes: case–control study and meta-analysis // Eur. J. Endocrin. — 2010.— ​Vol. 163. — ​P. 427—434.
9.    Faurholt-Jepsen D., Range N., Praygod G. et al. The role of diabetes co-morbidity for tuberculosis treatment outcomes: A prospective cohort study from Mwanza, Tanzania // BMC Infect. Dis. — 2012. — ​Vol. 12. — ​P. 165 (PMC free article).
10.    Faurholt-Jepsen D., Range N., PrayGod G. et al. The role of diabetes on the clinical manifestations of pulmonary tuberculo­sis // Trop. Med. Int. Health. — 2012. — ​Vol. 17. — ​P. 877—883.
11.    Hage M., Zantout M.S., Azar S.T. Thyroid Disorders and Diabetes Mellitus // J. Thyroid Res.— 2011.— Vol. 2011.—  ID 439463,7.— http://dx.doi.org/10.4061/2011/439463.
12.    Kadiyala R., Peter R., Okosieme O.E. Thyroid dysfunction in patients with diabetes: clinical implications and screening strategies // Int. J. Clin. Practice. — 2010. — ​Vol. 64. — ​P. 1130—1139.
13.    Ramasamy V., Kadiyala R., Fayyaz F. et al. Value of a baseline serum thyrotropin as a predictor of hypothyroidism in patients with diabetes // Endocrine Practice. — 2010. — ​Vol. 14. — ​P. 1—25.
14.    Tomer Y., Menconi F. Type 1 diabetes and autoimmune thyroiditis: the genetic connection // Thyroid. — 2009. — ​Vol. 19. — ​P. 99—102.

Інше:  
Матвєєва Світлана Леонідівна, к. мед. н., доц. кафедри фтизіатрії і пульмонології
61022, Харків, просп. Науки, 4
Е-mail: matveeva_s@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 6 лютого 2017 р.

 

Влияние структурно-функциональных изменений щитовидной железы на клиническое течение туберкулеза и исходы химиотерапии при сопутствующем сахарном диабете

С.Л. Матвеева

Харьковский национальный медицинский университет

Цель работы — ​изучение структуры и функции щитовидной железы у больных туберкулезом (ТБ)легких и сахарным диабетом (СД) и исходы химиотерапии в зависимости от тиреоидного статуса.
Материалы и методы. У 60 больных ТБ легких и СД проведено ультразвуковое исследование эхоструктуры щитовидной железы. В сыворотке крови иммуноферментативным методом определены уровни свободного тироксина, тиреотропного гормона гипофиза, антител к тиреоглобулину и тиреопероксидазе. Тяжесть клинического течения ТБ определяли по ранее разработанной авторами методике оценки основных клинических проявлений туберкулезного процесса.
Результаты и обсуждение. Тиреоидная патология по типу аутоиммунного тиреоидита с явлениями субклинического гипотиреоза выявлена у 66,67 % обследованных. Клинические проявления ТБ были более тяжелыми у больных с патологией щитовидной железы. Темпы прекращения симптомов интоксикации, абациллирования мокроты и рассасывания инфильтративных изменений в легких в конце фазы интенсивной терапии были достоверно выше в группе больных без патологии щитовидной железы. Разработан алгоритм скрининга тиреоидного гомеостаза у больных ТБ и СД.
Выводы. У 66,67 % больных ТБ легких и СД отмечаются структурные изменения щитовидной железы по типу аутоиммунного тиреоидита с явлениями субклинического гипотиреоза. Патология щитовидной железы у больных ТБ и СД негативно отражается как на клинической тяжести ТБ, так и исходах противотуберкулезной химиотерапии. Больным ТБ с сопутствующим СД полезно тестирование тиреоидного гомеостаза по предлагаемому алгоритму.

Ключевые слова: туберкулез легких, щитовидная железа, исходы химиотерапии, алгоритм скрининга тиреоидного гомеостаза.

Список литературы:  
1.    Каминская Г.О., Абдуллаев Р.Ю. Патофизиологические пред­посылки неблагоприятного влияния сахарного диабета на течение туберкулеза легких // Туберкулез и болезни легких. — 2014. — № 3. — ​С. 5—10.
2.    Матвеева С.Л. Роль преморбидного тиреоидного статуса в формировании клеточного иммунитета и исходов химиотерапии у больных деструктивным туберкулезом легких // Пробл. ендокрин. патол. — 2011. —№ 3. — ​С. 35—43.
3.    Матвеева С.Л. Влияние функционального состояния щитовидной железы на состояние всех звеньев противотуберкулезного иммунитета // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 2 (25). — ​С. 40—43.
4.    Матвеева С.Л. Клиническая характеристика и исходы хи­­мио­терапии туберкулеза легких у лиц с патологией щитовидной железы // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2011. — № 2 (5). — ​С. 39—44.
5.    Черенько С.А., Матвеева С.Л. Корреляции между клиническим течением туберкулеза легких, функцией щитовидной железы и некоторыми цитокинами // Укр. пульмонол. журн. — 2011. — № 2. — ​C. 35—38.
6.    Юзвенко Т.Ю. Частота структурных уражень щитоподібної залози у хворих на цукровий діабет 2-го типу // Міжнар. ендокринол. журн. — 2015. — № 1 (65). С. 19—22.
7.    Baker M.A., Harries A.D., Jeon C.Y. et al. The impact of diabetes on tuberculosis treatment outcomes: a systematic review // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2016. — № 4 (27). — ​С. 66—79.
8.    Dora J.M., Machado W.E., Rheinheimer J. et al. Association of the type 2 deiodinase Thr92Ala polymorphism with type 2 diabetes: case–control study and meta-analysis // Eur. J. Endocrin. — 2010.— ​Vol. 163. — ​P. 427—434.
9.    Faurholt-Jepsen D., Range N., Praygod G. et al. The role of diabetes co-morbidity for tuberculosis treatment outcomes: A prospective cohort study from Mwanza, Tanzania // BMC Infect. Dis. — 2012. — ​Vol. 12. — ​P. 165 (PMC free article).
10.    Faurholt-Jepsen D., Range N., PrayGod G. et al. The role of diabetes on the clinical manifestations of pulmonary tuberculo­sis // Trop. Med. Int. Health. — 2012. — ​Vol. 17. — ​P. 877—883.
11.    Hage M., Zantout M.S., Azar S.T. Thyroid Disorders and Diabetes Mellitus // J. Thyroid Res.— 2011.— Vol. 2011.—  ID 439463,7.— http://dx.doi.org/10.4061/2011/439463.
12.    Kadiyala R., Peter R., Okosieme O.E. Thyroid dysfunction in patients with diabetes: clinical implications and screening strategies // Int. J. Clin. Practice. — 2010. — ​Vol. 64. — ​P. 1130—1139.
13.    Ramasamy V., Kadiyala R., Fayyaz F. et al. Value of a baseline serum thyrotropin as a predictor of hypothyroidism in patients with diabetes // Endocrine Practice. — 2010. — ​Vol. 14. — ​P. 1—25.
14.    Tomer Y., Menconi F. Type 1 diabetes and autoimmune thyroiditis: the genetic connection // Thyroid. — 2009. — ​Vol. 19. — ​P. 99—102.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

10. Оригінальні дослідження

 

Порівняльна ефективність методів виявлення збудника туберкульозу і його хіміорезистентності при туберкульозі легень

М.М. Савула1, Н.М. Лопушанська2, Л.Р. Проць2, Н.В. Медецька2

1 ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського»
2 КУТОР «Тернопільський обласний протитуберкульозний диспансер»

Мета роботи — ​порівняти ефективність різних методів етіологічного підтвердження діагнозу туберкульозу легень, проаналізувати чутливість мікобактерій туберкульозу (МБТ) до протитуберкульозних препаратів (ПТП) І ряду.
Матеріали та методи. Аналізували результати пошуків МБТ у зразках харкотиння, виконаних у лабораторії тубдиспансеру: 2764 посівів на тверде середовище, 595 — ​на рідке (система Bactec) і 606 молекулярно-генетичних (МГ) тестувань (GeneXpert MTB/Rif). Окремо вивчено інформативність цих методів і чутливість збудника до ПТП І ряду у 230 хворих-бактеріовиділювачів стаціонару.
Результати та обговорення. Встановлено високий відсоток збігу результатів культивування на твердому і рідкому середовищах. Серед хворих стаціонару підтвердження бактеріовиділення отримано найчастіше за методом посіву на тверде середовище (93,5 %), дещо рідше — ​за допомогою системи BACTEC (89,6 %), МГ-тесту (84 %) і лише у 50 % — ​дворазовою мікроскопією мазка харкотиння. Найвищими були результати досліджень у хворих 4-ї категорії. Медикаментозну стійкість МБТ найчастіше (38,3 %) встановлено до ізоніазиду і стрептоміцину (35,3 %.) У 45,2 % осіб з негативними результатами мікроскопії культурально констатовано різні варіанти хіміорезистентності.
Висновки. Підтверджено високу ефективність прискорених методів (Bactec і GeneXpert MTB/Rif) для етіологічної діагностики туберкульозу і швидшого встановлення хіміорезистентності збудника. Найнижча інформативність у простої мікроскопії. Алгоритм обстеження хворих повинен враховувати фактор ціна/ефективність, виходячи з конкретної економічної і епідеміологічної ситуації.

Ключові слова: Етіологічне підтвердження туберкульозу, методи, ефективність, хіміорезистентність.

Список літератури:  
1.    Барбова А.И. Современные подходы к диагностике мультирезистентного туберкулеза // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 2. — ​С. 28—29.
2.    Петренко В.І., Процюк Р.Т. Проблема туберкульозу в Украї­ні // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 16—29.
3.    Фещенко Ю.І., Литвиненко Н.А., Погребна М.В. та ін. Обґрунтування скорочених режимів хіміотерапії для хворих на МРТБ за вітчизняним досвідом // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 2. — ​С. 35—37.
4.    Boehme C.C., Nabeta P., Hillemann D. et al. Rapid molecular detection of tuberculosis and rifampicin resistance // N. Engl. J. Med. — 2010. — Vol. 363. — P. 1005—1015.
5.    Leigh Phillips. Infection disease: TB’s revenge // Nature. — 2013. — Vol. 493. — ​P. 14—16.
6.    World Health Organisation (WHO). Global tuberculosis cont­rol surveillance, planning, financing — ​WHO report 2014. Ch. 1.  Epidemiology. Document WHO /HTM/TB/ 2014. — 411 p.

Інше:
Савула Марія Михайлівна, д. мед. н., проф. кафедри пропедевтики внутрішньої медицини і фтизіатрії  
46000, м. Тернопіль, майдан Волі, 3
Тел. (035) 252-02-41
E-mail: savula@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 9 листопада 2016 р.

 

Сравнительная эффективность методов выявления возбудителя туберкулеза и его химиорезистентности при туберкулезе легких

М.М. Савула1, Н.Н. Лопушанская2, Л.Р. Проць2, Н.В. Медецкая2

1 ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского»
2 КЗТОС «Тернопольский областной противотуберкулезный диспансер»

Цель работы — ​сравнить эффективность различных методов этиологического подтверждения диагноза туберкулеза легких, проанализировать чувствительность микобактерий туберкулеза (МБТ) к противотуберкулезным препаратам (ПТП) І ряда.
Материалы и методы. Анализировали результаты поисков МБТ в образцах мокроты, про­веденных в лаборатории тубдиспансера: 2764 посевов на плотную среду, 595 — ​на жидкую (система BACTEC) и 606 молекулярно-генетических (МГ) исследований (GeneXpert МTB/RIF). Отдельно изучены информативность этих методов и чувствительность возбудителя к ПТП І ряда у 230 боль­ных-бактериовыделителей стационара.
Результаты и обсуждение. Установлен высокий процент совпадения результатов культивирования на плотной и жидкой средах. У больных стационара подтверждено бактериовыделение чаще всего методом посева на плотную среду (93,5 %), несколько реже — при использовании системы BACTEC (89,6 %), МГ-теста (84 %) и только в 50 % — методом двукратной микроскопии мазка мокроты. Наиболее высокими были результаты исследований у больных 4-й категории. Медика­ментозная устойчивость МБТ чаще всего (38,3 %) констатирована к изониазиду и стрептомицину (35,3 %). У 45,2 % лиц, имеющих отрицательные результаты микроскопии, культурально обнару­жены различные варианты химиорезистентности.
Выводы. Подтверждена высокая эффективность ускоренных методов (Bactec, GeneXpert МTB/RIF) этиологической диагностики туберкулеза и более быстрое установление химиорезистентности возбудителя. Низкая информативность простой микроскопии. Алгоритм обсле­дования больных должен учитывать фактор цена/эффективность, исходя из конкретной экономи­ческой и эпидемиологической ситуации.

Ключевые слова: этиологическое подтверждение туберкулеза, методы, эффективность, химиорезистентность.

Список литературы:  
1.    Барбова А.И. Современные подходы к диагностике мультирезистентного туберкулеза // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 2. — ​С. 28—29.
2.    Петренко В.І., Процюк Р.Т. Проблема туберкульозу в Украї­ні // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 16—29.
3.    Фещенко Ю.І., Литвиненко Н.А., Погребна М.В. та ін. Обґрунтування скорочених режимів хіміотерапії для хворих на МРТБ за вітчизняним досвідом // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 2. — ​С. 35—37.
4.    Boehme C.C., Nabeta P., Hillemann D. et al. Rapid molecular detection of tuberculosis and rifampicin resistance // N. Engl. J. Med. — 2010. — Vol. 363. — P. 1005—1015.
5.    Leigh Phillips. Infection disease: TB’s revenge // Nature. — 2013. — Vol. 493. — ​P. 14—16.
6.    World Health Organisation (WHO). Global tuberculosis cont­rol surveillance, planning, financing — ​WHO report 2014. Ch. 1.  Epidemiology. Document WHO /HTM/TB/ 2014. — 411 p.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

11. Огляди

 

Оптимальний скорочений режим антимікобактеріальної хіміотерапії для мультирезистентного туберкульозу за тривалістю та дозуванням протитуберкульозних препаратів: систематичний огляд

Н.А. Литвиненко, Г.О. Варицька, О.П. Чоботар, Н.В. Гранкіна

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Мета роботи — краще розуміння оптимальних режимів антимікобактеріальної хіміотерапії туберкульозу з множинною лікарською стійкістю має важливе значення для розширення загального доступу до ефективного лікування і для розробки нових методів лікування мультирезистентного туберкульозу (МРТБ). Ми провели цей систематичний огляд, щоб визначити і обґрунтувати оптимальну тривалість і дозування протитуберкульозних препаратів (ПТП) у скороченому режимі антимікобактеріальної хіміотерапії для МРТБ.
Матеріали та методи. Пошук проводили у трьох електронних базах даних (MEDLINE, EMBASE і PubMed) для виявлення проспективних досліджень, які включали результати застосування скороченого режиму антимікобактеріальної хіміотерапії для МРТБ. Ми знайшли тільки 3 відповідних дослідження для цього огляду: 1-ше — ​«Висока ефективність 12-місячного курсу хіміотерапії для хворих на МРТБ в Камеруні» (режим «Камерун»); 2-ге — ​«Високий рівень успішного лікування стандартним коротким курсом хворих на туберкульоз із множинною лікарською стійкістю у Нігері: жодного рецидиву» (режим «Нігер»); 3-тє — ​«Успішний “9-місячний Бангладеський режим” для хворих на туберкульоз із множинною лікарською стійкістю серед більше ніж 500 пацієнтів» (режим «Бангладеш»). Дослідження мають незначну клінічну і методологічну гетерогенність, що дає змогу зробити достовірні висновки результатів порівняння.
Результати та обговорення. Всі три скорочених режими лікування мали однаковий склад і кількість ПТП у режимі, але застосовувались різні дозування фторхінолонів, ізоніазиду та клофазиміну та відрізнялись між собою за тривалістю лікування. Статистич­но значущої різниці між високими дозами ПТП, які застосовувались протягом 9 ​міс, і звичайними дозами ПТП, які застосовувалися протягом 12 ​міс для лікування МРТБ, не виявлено. Відношення ризиків складає 0,77 (95 % ДІ 0,48—1,25). Помилка вибірки, розрахована за коефіцієнтом I2 = 0 % (від 0 до 40 % не має значення).
Висновки. Протитуберкульозні препарати можуть використовуватись у середніх терапевтичних дозах протягом 9 міс основного курсу лікування МРТБ, оскільки застосування більш високих доз фторхінолонів, ізоніазиду і клофазиміну не вплинули на ефективність лікування, як і більша тривалість основного курсу, — ​12 міс відповідно.

Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, скорочений режим хіміотерапії, оптимальні дози ПТП.

Список літератури:  
1.    Aung K.J.M., Van Deun A., Declercq E. et al. Successful «9-month Bangladesh regimen» for multidrug-resistant tu­­berculosis among over 500 consecutive patients  // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2014. — ​Vol. 18. — ​P. 1180—1187.
2.    Kuaban C., Noeske J., Rieder H.L. et al. High effectiveness of a 12-month regimen for MDR-TB patients in Cameroon // Int. J. Tuberc. Lung Dis. —2015. —Vol. 19. — ​P. 517—524.
3.    Kwok-Chiu Chang, Wing-Wai Yew, Cheuk-Ming Tam, Chi-Chiu Leung. WHO Group 5 Drugs and Difficult Multidrug-Resistant Tuberculosis: a Systematic Review with Cohort Analysis and Meta-Analysis // Antimicrob. Agents Chemother. — 2013. — ​Vol. 57. — ​P. 4097—4104.
4.    Moodley R., Godec T.R. Short-course treatment for multi­drugresistant tuberculosis: the STREAM trials // Eur. Respir. Rev. — 2016. — ​Vol. 25. — ​P. 29—35.
5.    Piubello A., Harouna S.H., Souleymane M.B. et al. High cure rate with standardised short-course multidrug-resistant tuber­culosis treatment in Niger: no relapses // Int. J. Tuberc. Lung Dis. —2014. —Vol. 18. — ​P. 1188—1194.
6.    Systematic Reviews: CRD’s guidance for undertaking reviews in health care — ​Centre for Reviews and Dissemination (CRD) — ​York Publishing Services Ltd: York (UK).— ​2009.—294 p.
7.    Trauer J.M., Achar J., Parpieva N. et al. Modelling the effect of short-course multidrug-resistant tuber­culosis treatment in Ka­­ra­kalpakstan, Uzbekistan // BMC Med. — 2016.— ​Vol. 14(1). — ​P. 2—11.
8.    Van Deun A., Maug A.K., Salim M.A. et al. Short, highly effective, and inexpensive standardized treatment of multidrug-resistant tuberculosis // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2010. — ​Vol. 182 (5). — ​P. 684—692.
9.    World Health Organization. Global Tuberculosis Report 2014. Geneva, World Health Organization, 2014; http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/
10.    World Health Organization. WHO Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis — ​2016 update / [Text]. — ​WHO: Geneva, 2016. — 60 р.

Інше:  
Литвиненко Наталія Анатоліївна, к. мед. н., ст. наук. співр. відділу хіміорезистентних форм туберкульозу
03038, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (044) 275-41-33
E-mail: dr.n.lytvynenko@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 10 лютого 2017 р.

 

Оптимальный сокращенный режим антимикобактериальной химиотерапии для мультирезистентного туберкулеза по продолжительности и дозировкой противотуберкулезных препаратов: систематический обзор

Н.А. Литвиненко, Г.А. Варицкая, А.П. Чоботарь, Н.В. Гранкина

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев

Цель работы — лучшее понимание оптимальных режимов антимикобактериальной химиотерапии туберкулеза со множественной лекарственной устойчивостью имеет важное значение для расширения общего доступа к эффективному лечению и для разработки новых методов лечения мультирезистентного туберкулеза (МРТБ). Мы провели этот систематический обзор, чтобы определить и обосновать оптимальную продолжительность и дозировку противотуберкулезных препаратов (ПТП) в сокращенном режиме антимикобактериальной химиотерапии для МРТБ.
Материалы и методы. Поиск проводили в трех электронных базах данных (MEDLINE, EMBASE и PubMed) для выявления проспективных исследований, которые включали результаты применения сокращенного режима антимикобактериальной химиотерапии для МРТБ. Мы нашли только 3 соответствующие исследования для данного обзора: 1-е — «Высокая эффективность 12-месячного курса химиотерапии для больных МРТБ в Камеруне» (режим «Камерун»); 2-е — «Высокий уровень успешного лечения стандартным коротким курсом больных туберкулезом со множественной лекарственной устойчивостью в Нигере: ни одного рецидива» (режим «Нигер»); 3-е — «Успешный “9-месячный Бангладешс­кий режим” для больных туберкулеза со множественной лекарственной устойчивостью среди более чем 500 пациентов» (режим «Бангладеш»). Исследования имеют незначительную клиническую и методологическую гетерогенность, что позволяет сделать достоверные выводы результатов сравнения.
Результаты и обсуждение. Все три сокращенных режимы лечения имели одинаковый состав и количество ПТП в режиме, но применялись различные дозы фторхинолонов, изониазида и клофазимина и отличались между собой по продолжительности лечения. Статистически значимой разницы между высокими дозами ПТП, которые применялись в течение 9 мес, и обычными дозами ПТП, которые применялись в течение 12 мес для лечения МРТБ, не обнаружено. Отношение рисков составляет 0,77 (95 % ДИ 0,48—1,25). Ошибка выборки, рассчитанная по коэффициенту I2 = 0 % (от 0 до 40 % не имеет значения).
Выводы. Противотуберкулезные препараты могут использоваться в средних терапевтических дозах в течение 9 мес основного курса лечения МРТБ, поскольку применение более высоких доз фторхинолонов, изониазида и клофазимина не повлияли на эффективность лечения, как и большая продолжительность основного курса, — 12 мес соответственно.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, сокращенный режим химиотерапии, опти­мальные дозировки ПТП.

Список литературы:  
1.    Aung K.J.M., Van Deun A., Declercq E. et al. Successful «9-month Bangladesh regimen» for multidrug-resistant tu­­berculosis among over 500 consecutive patients  // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2014. — ​Vol. 18. — ​P. 1180—1187.
2.    Kuaban C., Noeske J., Rieder H.L. et al. High effectiveness of a 12-month regimen for MDR-TB patients in Cameroon // Int. J. Tuberc. Lung Dis. —2015. —Vol. 19. — ​P. 517—524.
3.    Kwok-Chiu Chang, Wing-Wai Yew, Cheuk-Ming Tam, Chi-Chiu Leung. WHO Group 5 Drugs and Difficult Multidrug-Resistant Tuberculosis: a Systematic Review with Cohort Analysis and Meta-Analysis // Antimicrob. Agents Chemother. — 2013. — ​Vol. 57. — ​P. 4097—4104.
4.    Moodley R., Godec T.R. Short-course treatment for multi­drugresistant tuberculosis: the STREAM trials // Eur. Respir. Rev. — 2016. — ​Vol. 25. — ​P. 29—35.
5.    Piubello A., Harouna S.H., Souleymane M.B. et al. High cure rate with standardised short-course multidrug-resistant tuber­culosis treatment in Niger: no relapses // Int. J. Tuberc. Lung Dis. —2014. —Vol. 18. — ​P. 1188—1194.
6.    Systematic Reviews: CRD’s guidance for undertaking reviews in health care — ​Centre for Reviews and Dissemination (CRD) — ​York Publishing Services Ltd: York (UK).— ​2009.—294 p.
7.    Trauer J.M., Achar J., Parpieva N. et al. Modelling the effect of short-course multidrug-resistant tuber­culosis treatment in Ka­­ra­kalpakstan, Uzbekistan // BMC Med. — 2016.— ​Vol. 14(1). — ​P. 2—11.
8.    Van Deun A., Maug A.K., Salim M.A. et al. Short, highly effective, and inexpensive standardized treatment of multidrug-resistant tuberculosis // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2010. — ​Vol. 182 (5). — ​P. 684—692.
9.    World Health Organization. Global Tuberculosis Report 2014. Geneva, World Health Organization, 2014; http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/
10.    World Health Organization. WHO Treatment guidelines for drug-resistant tuberculosis — ​2016 update / [Text]. — ​WHO: Geneva, 2016. — 60 р.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Англійська

12. Огляди

 

Імунологічні методи діагностики туберкульозу

О.М. Рекалова, О.І. Білогорцева, Н.Г. Коваль

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Представлено огляд сучасних імунологічних методів діагностики туберкульозу у хворих. Названо і наведено короткі характеристики in vivo (шкірні тести) та in vitro (клітинні, серологічні тести) методів, визначено показання, протипоказання до застосування, їхні переваги й недоліки. Зроблено акцент на найновіших методах діагностики. Позначено напрями подальших досліджень стосовно створення нових тестів. Визначено зареєстровані  в Україні діагностичні серологічні тести.

Ключові слова: Діагностичні методи, туберкульоз, імунологічні методи.

Список літератури:  
1.    Аксенова, В.А., Барышникова Л.А., Клевно Н.И. Совре­менные подходы к скринингу туберкулезной инфекции у детей и подростков в России // Мед. совет. — 2015. — № 4. — ​С. 30—36.
2.    Гладкова С.Е., Решетников С.С., Пряхина В.Н. Опыт применения тест-системы «Ат-туб Бест» для диагностики ту­­беркулеза // Медицина и здоровье. — 2011. — № 5 (61). — ​С. 22—24.
3.    Кожная проба с препаратом «Диаскинтест» — ​новые возможности идентификации туберкулезной инфекции: Мо­­нография для врачей / Под ред. М.А. Пальцева. — ​М.: Шико, 2011. — 44 с.
4.    Наказ МОЗ України від 04.09.2014 № 620 «Про затверд­ження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі «Ту­­бер­кульоз. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах [Текст]. — 363 с.—  http://www.dec.gov.ua/mtd/_tyberk.html.
5.    Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов дыхания / Под. ред. Ю.И. Фещенко, Л.А. Яшиной. — ​К., Бібліотека «Здоров’я України, 2013. — 572 с.
6.    Туберкулез [Електронний ресурс]. Информационный бюллетень ВОЗ, Октябрь 2016 г.— http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs104/ru/.
7.    Туберкульоз в Україні (Аналітично-статистичний довідник): Укр. центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України, Центр медичної статистики МОЗ України: К., 2016 р. — 235 с.
8.    Фещенко Ю.І. та ін. Застосування алергену туберкульозного рекомбінантного для діагностики туберкульозної інфекції у дітей // Совр. педиатр. — 2014. — № 1. — ​С. 149—159.
9.    Фещенко Ю.І. та ін. Застосування специфічних внутрішньо­шкірних тестів для діагностики туберкульозної інфекції // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 4. — ​С. 61—67.
10.    Фещенко Ю.І. та ін. Концепція реформування протитуберкульозної служби та оптимізації протитуберкульозних заходів в Україні (проект) // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 1. —С. 5—19.
11.    Фещенко Ю.І. та ін. Особливості сучасної ситуації з туберкульозу в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 1. — ​С. 5—9.
12.    Фещенко Ю.І. та ін. Сучасні тенденції вивчення проблем туберкульозу [Електронний ресурс]. — ​К., НІФП, 2013. — 54 с. — ​Режим доступу: http://www.ifp.kiev.ua/doc/staff/naukday2013.pdf.
13.    Anderson S.T. et al. Diagnosis of childhood tuberculosis and host RNA expression in Africa // N. Engl. J. Med. — 2014. — ​Vol. 370. — ​P. 1712—1723.
14.    Ben-Selma W., Boukadida J. Immunochromatographic IgG/IgM Test for Rapid Diagnosis of Active Tuberculosis [Text] // Clin. Vaccine Immunol. — 2011. — ​Vol. 18, N. 12. — ​P. 2090—2094.
15.    Commercial serodiagnostic tests For diagnosis Of tuberculosis [Text]: Expert World Health Organization Group Meeting Report 22 July 2010, World Health Organization, 2011. — 72 p.— http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/70684/1/WHO_HTM_TB_2011.14_eng.pdf.
16.    Feng T.T. et al. Novel monoclonal antibodies to ESAT‑6 and CFP‑10 antigens for ELISA-based diagnosis of pleural tuberculosis // Int. J. Tuberc. Lung. Dis. — 2011. — ​Vol. 15, N 6. — ​P. 804—810.
17.    Guidelines on the management of latent tuberculosis infection. Руководство по ведению пациентов с латентной туберкулезной инфекцией [Електронний ресурс]: 2015, WHO Library Cataloguing-in-Publication Data. — 40 р.: http://www.who.int/tb/challenges/ltbi/en.
18.    Jafari C. et al. Bronchoalveolar lavage enzyme-linked immu­nospot for a rapid diagnosis of tuberculosis: a Tuberculosis Network European Trialsgroup study // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2009. — ​Vol. 180. — ​P. 666—673.
19.    Jafari C., Ernst M., Kalsdorf B., Lange C. Comparison of molecular and immunological methods for the rapid diagnosis of smear-negative tuberculosis // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2013. — ​Vol. 17. — ​P. 1459—1465.
20.    John S.H., Kenneth J., Gandhe A.S. Host biomarkers of clinical relevance in tuberculosis: review of gene and protein expression studies // Biomarkers. — 2012. — ​Vol. 17. — ​P. 1—8.
21.    Kaforou M. et al. Detection of tuberculosis in HIV-infected and uninfected African adults using whole blood RNA expression signatures: a case–control study // PLoS Med. — 2013. — ​Vol. 10. — ​P. e1001538.
22.    Lawn S.D. et al. Urine lipoarabidomannan assay for tuberculosis screening before antiretroviral therapy diagnostic yield and association with immune reconstitution disease // AIDS. — 2009. — ​Vol. 23, N 14. — ​P. 1875—1880.
23.    Lewinsohn D.M. et al. Diagnosis of Tuberculosis in Adults and Children // Clin. Infect. Dis. — 2016. — ​P. 1—33.— http://www.cdc.gov/tb/publications/guidelines/pdf/cid_ciw694_full.pdf.
24.    McHugh T.D. Tuberculosis: Laboratory Diagnosis and Treatment Strategies (ed. T.D. McHugh): CAB International, 2013. — 283 p.
25.    McNerney R. et al. New tuberculosis diagnostics and rollout // Int. J. Infect. Dis. — 2015. — ​Vol. 32. — ​P. 81—86.
26.    Pratomo I.P., Setyanto D.B. Diagnosing Tuberculosis using ESAT‑6 and CFP‑10 Antigen Complex // J. Respir. Indo. — 2013. — ​Vol. 33, N 1. — ​Р. 65—71.
27.    QuantiFERON®-TB Gold Plus (QFT®-Plus) ELISA Package Insert (02/2015): http://www.quantiferon.com/irm/content/PI/QFT/PLUS/2PK-Elisa/UK.pdf.
28.    Shah M. et al. Diagnostic Accuracy of a Urine Lipoarabinoma­nnan Test for Tuberculosis in ospitalized Patients in a High HIV Prevalence Setting // J. Acquir. Immune Defic. Syndr. — 2009. — ​Vol. 1, N 52 (2). — ​P. 145—151.
29.    Special Programme for Research Training in Tropical Diseases. Laboratorybased evaluation of 19 commercially available rapid diagnostic tests for tuberculosis [Text]: Geneva, Switzerland: World Health Organization; 2008.
30.    Steingart K.R. et al. Commercial serological tests for the diagnosis of active pulmonary and extrapulmonary tuberculosis: an updated systematic review and meta-analysis // PLoS Med. — 2011. — ​Vol. 8. — ​P. e1001062.— http://dx.doi.org/10.1371/journal.pmed.
31.    Wallis R.S. et al. Biomarkers for tuberculosis disease activity, cure, and relapse // Lancet Infect. Dis. — 2010. — ​Vol. 10. — ​P. 68—69.
32.    Walzl G. et al. Immunological biomarkers of tuberculosis // Nat. Rev. Immunol. — 2011. — ​Vol. 11. — ​P. 343—354.
33.    WHO Guidelines for intensified tuberculosis case-finding and isoniazid preventive therapy for people living with HIV in resource-constrained settings, 2011: http://www.who.int/tb/publications/ICF_IPTguidelines/en.
34.    Woolfson A., Hales C.N., Milstein C. SCD fingerprints. Medical Research Council, Addenbrookes NHS Trust, Cambridge University Technical Services Limited assignee; 2014. US 20140087481 A1.

Інше:  
Рекалова Олена Михайлівна, д. мед. н., зав. лабораторії клінічної імунології ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології
імені Ф.Г. Яновського НАМН України»
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (044) 275-42-22
E-mail: pulmonol@ifp.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 19 грудня 2016 р.

 

Иммунологические методы диагностики туберкулеза

Е.М. Рекалова, О.И. Белогорцева, Н.Г. Коваль

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев

Представлен обзор современных иммунологических методов диагностики туберкулеза у больных. Перечислены и представлены короткие характеристики in vivo (кожные тесты) и in vitro (клеточные, серологические тесты) методов, определены показания, противопоказания к применению их, пре­имущества и недостатки. Сделан акцент на наиболее новых методах диагностики. Обозначены направления в дальнейших исследованиях по созданию новых тестов. Охарактеризованы заре­гист­рированные в Украине диагностические серологические тесты.

Ключевые слова: диагностические методы, туберкулез, иммунологические методы.

Список литературы:  
1.    Аксенова, В.А., Барышникова Л.А., Клевно Н.И. Совре­менные подходы к скринингу туберкулезной инфекции у детей и подростков в России // Мед. совет. — 2015. — № 4. — ​С. 30—36.
2.    Гладкова С.Е., Решетников С.С., Пряхина В.Н. Опыт применения тест-системы «Ат-туб Бест» для диагностики ту­­беркулеза // Медицина и здоровье. — 2011. — № 5 (61). — ​С. 22—24.
3.    Кожная проба с препаратом «Диаскинтест» — ​новые возможности идентификации туберкулезной инфекции: Мо­­нография для врачей / Под ред. М.А. Пальцева. — ​М.: Шико, 2011. — 44 с.
4.    Наказ МОЗ України від 04.09.2014 № 620 «Про затверд­ження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі «Ту­­бер­кульоз. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах [Текст]. — 363 с.—  http://www.dec.gov.ua/mtd/_tyberk.html.
5.    Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов дыхания / Под. ред. Ю.И. Фещенко, Л.А. Яшиной. — ​К., Бібліотека «Здоров’я України, 2013. — 572 с.
6.    Туберкулез [Електронний ресурс]. Информационный бюллетень ВОЗ, Октябрь 2016 г.— http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs104/ru/.
7.    Туберкульоз в Україні (Аналітично-статистичний довідник): Укр. центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України, Центр медичної статистики МОЗ України: К., 2016 р. — 235 с.
8.    Фещенко Ю.І. та ін. Застосування алергену туберкульозного рекомбінантного для діагностики туберкульозної інфекції у дітей // Совр. педиатр. — 2014. — № 1. — ​С. 149—159.
9.    Фещенко Ю.І. та ін. Застосування специфічних внутрішньо­шкірних тестів для діагностики туберкульозної інфекції // Укр. пульмонол. журн. — 2013. — № 4. — ​С. 61—67.
10.    Фещенко Ю.І. та ін. Концепція реформування протитуберкульозної служби та оптимізації протитуберкульозних заходів в Україні (проект) // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 1. —С. 5—19.
11.    Фещенко Ю.І. та ін. Особливості сучасної ситуації з туберкульозу в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2016. — № 1. — ​С. 5—9.
12.    Фещенко Ю.І. та ін. Сучасні тенденції вивчення проблем туберкульозу [Електронний ресурс]. — ​К., НІФП, 2013. — 54 с. — ​Режим доступу: http://www.ifp.kiev.ua/doc/staff/naukday2013.pdf.
13.    Anderson S.T. et al. Diagnosis of childhood tuberculosis and host RNA expression in Africa // N. Engl. J. Med. — 2014. — ​Vol. 370. — ​P. 1712—1723.
14.    Ben-Selma W., Boukadida J. Immunochromatographic IgG/IgM Test for Rapid Diagnosis of Active Tuberculosis [Text] // Clin. Vaccine Immunol. — 2011. — ​Vol. 18, N. 12. — ​P. 2090—2094.
15.    Commercial serodiagnostic tests For diagnosis Of tuberculosis [Text]: Expert World Health Organization Group Meeting Report 22 July 2010, World Health Organization, 2011. — 72 p.— http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/70684/1/WHO_HTM_TB_2011.14_eng.pdf.
16.    Feng T.T. et al. Novel monoclonal antibodies to ESAT‑6 and CFP‑10 antigens for ELISA-based diagnosis of pleural tuberculosis // Int. J. Tuberc. Lung. Dis. — 2011. — ​Vol. 15, N 6. — ​P. 804—810.
17.    Guidelines on the management of latent tuberculosis infection. Руководство по ведению пациентов с латентной туберкулезной инфекцией [Електронний ресурс]: 2015, WHO Library Cataloguing-in-Publication Data. — 40 р.: http://www.who.int/tb/challenges/ltbi/en.
18.    Jafari C. et al. Bronchoalveolar lavage enzyme-linked immu­nospot for a rapid diagnosis of tuberculosis: a Tuberculosis Network European Trialsgroup study // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2009. — ​Vol. 180. — ​P. 666—673.
19.    Jafari C., Ernst M., Kalsdorf B., Lange C. Comparison of molecular and immunological methods for the rapid diagnosis of smear-negative tuberculosis // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2013. — ​Vol. 17. — ​P. 1459—1465.
20.    John S.H., Kenneth J., Gandhe A.S. Host biomarkers of clinical relevance in tuberculosis: review of gene and protein expression studies // Biomarkers. — 2012. — ​Vol. 17. — ​P. 1—8.
21.    Kaforou M. et al. Detection of tuberculosis in HIV-infected and uninfected African adults using whole blood RNA expression signatures: a case–control study // PLoS Med. — 2013. — ​Vol. 10. — ​P. e1001538.
22.    Lawn S.D. et al. Urine lipoarabidomannan assay for tuberculosis screening before antiretroviral therapy diagnostic yield and association with immune reconstitution disease // AIDS. — 2009. — ​Vol. 23, N 14. — ​P. 1875—1880.
23.    Lewinsohn D.M. et al. Diagnosis of Tuberculosis in Adults and Children // Clin. Infect. Dis. — 2016. — ​P. 1—33.— http://www.cdc.gov/tb/publications/guidelines/pdf/cid_ciw694_full.pdf.
24.    McHugh T.D. Tuberculosis: Laboratory Diagnosis and Treatment Strategies (ed. T.D. McHugh): CAB International, 2013. — 283 p.
25.    McNerney R. et al. New tuberculosis diagnostics and rollout // Int. J. Infect. Dis. — 2015. — ​Vol. 32. — ​P. 81—86.
26.    Pratomo I.P., Setyanto D.B. Diagnosing Tuberculosis using ESAT‑6 and CFP‑10 Antigen Complex // J. Respir. Indo. — 2013. — ​Vol. 33, N 1. — ​Р. 65—71.
27.    QuantiFERON®-TB Gold Plus (QFT®-Plus) ELISA Package Insert (02/2015): http://www.quantiferon.com/irm/content/PI/QFT/PLUS/2PK-Elisa/UK.pdf.
28.    Shah M. et al. Diagnostic Accuracy of a Urine Lipoarabinoma­nnan Test for Tuberculosis in ospitalized Patients in a High HIV Prevalence Setting // J. Acquir. Immune Defic. Syndr. — 2009. — ​Vol. 1, N 52 (2). — ​P. 145—151.
29.    Special Programme for Research Training in Tropical Diseases. Laboratorybased evaluation of 19 commercially available rapid diagnostic tests for tuberculosis [Text]: Geneva, Switzerland: World Health Organization; 2008.
30.    Steingart K.R. et al. Commercial serological tests for the diagnosis of active pulmonary and extrapulmonary tuberculosis: an updated systematic review and meta-analysis // PLoS Med. — 2011. — ​Vol. 8. — ​P. e1001062.— http://dx.doi.org/10.1371/journal.pmed.
31.    Wallis R.S. et al. Biomarkers for tuberculosis disease activity, cure, and relapse // Lancet Infect. Dis. — 2010. — ​Vol. 10. — ​P. 68—69.
32.    Walzl G. et al. Immunological biomarkers of tuberculosis // Nat. Rev. Immunol. — 2011. — ​Vol. 11. — ​P. 343—354.
33.    WHO Guidelines for intensified tuberculosis case-finding and isoniazid preventive therapy for people living with HIV in resource-constrained settings, 2011: http://www.who.int/tb/publications/ICF_IPTguidelines/en.
34.    Woolfson A., Hales C.N., Milstein C. SCD fingerprints. Medical Research Council, Addenbrookes NHS Trust, Cambridge University Technical Services Limited assignee; 2014. US 20140087481 A1.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

13. Лекції

 

Ко-інфекція вірусів імунодефіциту людини та гепатиту C. Зміна парадигми?

А.Г. Дьяченко1, Р.С. Єфрємін1, С.Л. Грабовий2, В.Н. Бутенко2

1 Сумський державний університет
2 Сумський обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом

Спільні шляхи передачі вірусів імунодефіциту людини (ВІЛ) та гепатиту С (ВГС) зумовлюють спільність груп високого ризику щодо цих інфекцій. Саме тому ко-інфекція ВГС/ВІЛ має найбільше поширення серед споживачів ін’єкційних наркотиків. В Україні її поширеність у цій популяційній групі становить 30 %. У ВІЛ-інфікованих гостра ВГС-інфекція зазвичай стає хронічною, що ускладнює лікування як ВІЛ-інфекції, так і гепатиту С та прискорює розвиток захворювання. Причиною смерті ко-інфікованих у еру антиретровірусної терапії часто стає печінкова недостатність, зумовлена цирозом або злоякісним новоутворенням печінки. Хоча, як і раніше, парентеральний (ін’єкційний) шлях поширення ВГС переважає, можна наголошувати на зміні парадигми в поширенні ВГС-інфекції серед ВІЛ-інфікованих. У огляді розглянуто причини цього зсуву і наведено останні дані епідеміологічного моніторингу ко-інфекції ВІЛ/ВГС в Україні й світі.

Ключові слова: ВІЛ/ВГС-ко-інфекція, епідеміологія, шляхи передачі, групи високого ризику.

Список літератури:  
1.    Форма 2. Звіт про осіб зі станом та хворобами, що зумовлені ВІЛ. Укр. Центр контролю за соцнебезпечними хворобами.— МОЗ України, 2016.
2.    Форма 40. Звіт про роботу санітарно-епідеміологічної станції.— МОЗ України, 2016.
3.    Bavinton B.R., Jin F., Zablotska I. еt al. The Opposites Attract Study Team. Undetectable viral load is associated with increa­sed unprotected anal intercourse in gay serodiscordant couples. Abst­ract MOLBPE 30 // 7th IAS Conference on HIV Patho­genesis, Treatment and Prevention. — ​Kuala Lumpur, Malaysia, 2013.
4.    Beyrer C., Baral S.D., vanGriensven F. et al. Global epidemio­logy of HIV infectionin men whohavesex withmen // Lancet. — 2012. —Vol. 380 (9839). — ​P. 367—377.
5.    Branch A.D., Van Natta M.L., Vachon M.L. et al. Mortality in hepatitis C virus-infected patients with a diagnosis of AIDS in the era of combination antiretroviral therapy // Clin. Infect. Dis. — 2012. — ​Vol. 55. — ​P. 137—144.
6.    Bruggmann P., Berg T., Оvrehus A.L., Moreno C. Historical epidemiology of hepatitis Cvirus (HCV) inselectedcountries // J. Viral. Hepat. — 2014. — ​Vol. 21, suppl. 1. — ​P. 5—33.
7.    Danta M., Brown D., Bhagani S. et al. Recent epidemic of acute hepatitis C virus in HIV-positive men who have sex with men linked to high-risk sexual behaviours // AIDS. — 2007. — ​Vol. 21 (8). — ​P. 983—991.
8.    Eyster M.E. et al. Heterosexual co-transmission of hepatitis C virus (HCV) and human immunodeficiency virus (HIV) // Ann. Intern. Med. —1991. — ​Vol. 115. — ​P. 764—768.
9.    Fox J., Nastouli E., Thomson E. et al. Increasing incidence of acute hepatitis C in individuals diagnosed with primary HIV in the United Kingdom // AIDS. — 2008. — ​Vol. 22. — ​P. 666—668.
10.    Gambotti L., Batisse D., Colin-de-Verdiere N. et al. Acute hepatitis C infection in HIV positive men who have sex with men in Paris, France, 2001—2004 // Euro Surveill. — 2005. — ​Vol. 10. — ​P. 115—117.
11.    Garten R.J. et al. Rapid transmission of hepatitis C virus among young injecting heroin users inSouthern China // Int. J. Epidemiol. — 2004. — ​Vol. 33. — ​P. 182—188.
12.    Gerberding J.L. Incidence and prevalence of human immuno­deficiency virus, hepatitis B virus, hepatitis C virus, and cyto­megalovirus among health care personnel at risk for blood exposure: finalreport from a longitudinal study // J. Infect. Dis. — 1994. —Vol. 170. — ​P. 1410—1417.
13.    Giraudon I., Ruf M., Maguire H. et al. Increasein diagno­sednewlyacquiredhepatitis CinHIV-positive men whohave sex withmena cross Londonand Brighton, 2002—2006: isthisanout break? // Sex Transm. Infect. — 2008. — ​Vol. 84. — ​P. 111—115.
14.    Hernando V., Alejos B., Monge S. et al. All-cause mortality in the cohorts of the Spanish AIDS Research Network (RIS) compared with the general population: 1997—2010 // BMC Infect. Dis. —2013. — ​Vol. 13. — ​P. 382.
15.    Hershow R.C. et al. Increased vertical transmission of human immunodeficiency virus from hepatitis C virus-coinfected mo­­thers. Women and Infants Transmission Study // J. Infect. Dis. —1997. — ​Vol. 176. — ​P. 414—420.
16.    Hua L., Andersen J.W., Daar E.S. et al. Hepatitis Cvirus/HIV coinfection and response stoinitial antiretro viral treatment // AIDS. — 2013. —Vol. 27. — ​P. 2725—2734.
17.    Kim A.Y., Chung R.T. Coinfection with HIV‑1 and HCV-a one-two punch. Gastroenterology. — 2009. — ​Vol. 137. — ​P. 795—814.
18.    Koziel M.J., Peters M.G. Viral hepatitis in HIV infection // New Engl. J. Med. — 2007. — ​Vol. 356. —P. 1445—1454.
19.    Lavanchy D. The global burden of hepatitis C // Liver Int. — 2009. — ​Vol. 29 (Suppl 1). — ​P. 74—81.— UNAIDS Global Report, 2013.
20.    Lieb S., Thompson D.R., Misra S. et al. Estimating population sofmenwhohave sex withmenint hesout hern United States // J. Urban. Health. — 2009. — ​Vol. 86 (6). — ​P. 887—901.
21.    Marine-Barjoan E. et al. HCV/HIV co-infection, HCV viral load and mode of delivery: risk factors for mother-to-child transmission of hepatitis C virus? // AIDS. — 2007. — ​Vol. 21. — ​P. 1811—1815.
22.    Matthews G.V., Pham S.T., Hellard M. et al. Patternsand characteristics of hepatitis Ctrans mission clusters among HIV-positive and HIV-negative individuals in the Australian trial in acute hepatitis // C. Clin. Infect. Dis. — 2011. — Vol. 52. — P. 803—811.
23.    Matthews P.C., Geretti A.M., Goulder P.J., Klenerman P. Epidemiologyan dimpactof HIV coinfection with hepatitis Bandhepatitis Cvirusesin Sub-Saharan Africa // J. Clin. Virol. — 2014. —Vol. 61. —P. 20—33.
24.    Mc Faul K., Maghlaoui A., Nzuruba M. et al. Acute hepatitis C infectionin HIV-negative men whohave sex withmen // J. Viral. Hepat. — 2015. —Vol. 22. — ​P. 535—538.
25.    Nelson P.K., Mathers B.M., Cowie B. et al. Global epidemiology of hepatitis Bandhepatitis Cinpeoplewhoin jectdrugs: results of systematic reviews // Lancet. — 2011. — ​Vol. 378. — ​P. 571—583.
26.    Pasquier C., Bujan L., Daudin M. et al. Intermittent detection of hepatitis Cvirus (HCV) in semen from men with human immunodeficiency virus type 1 (HIV‑1) and HCV // J. Med. Virol. — 2003. — Vol. 69 (3). — ​P. 344—349.
27.    Puoti M., Manno D., Nasta P., Carosi G. The burden of HIV and hepatitis C virus coinfection. Curr Opin HIV // AIDS. — 2007. — ​Vol. 6. — ​P. 460—465.
28.    Quan V.M. et al. Risks for HIV, HBV, and HCV infections among male injection drug users innorthern Vietnam: a case–control study // AIDS Care. — 2009. — ​Vol. 21. — ​P. 7—16.
29.    Rauch A., Rickenbach M., Weber R. et al. Unsafe sex and increased incidence of hepatitis C virus infection among HIV-infected men who have sex with men: the Swiss HIV Cohort Study // Clin. Infect. Dis. — 2005. — ​Vol. 41. — ​P. 395—402.
30.    Rotman Y., Liang T.J. Coinfection with hepatitis C virus and human immunodeficiency virus: virological, immunological, and clinical outcomes // J. Virol. — 2009. — ​Vol. 83. — ​P. 7366—7374.
31.    Schmidt A.J., Rockstroh J.K., Vogel M. et al. Trouble with bleeding: risk factors for acute hepatitis C amongHIV-positive gay men from Germany — ​a case–control study // PLoS One. —  2011. — ​Vol. 6 (3). — ​P. e17781.
32.    Serpaggi J., Chaix M.L., Batisse D. et al. Sexually transmitted acute infection with a clustered genotype 4 hepatitis C virus in HIV‑1-infected men and inefficacy of early antiviral therapy // AIDS. — 2006. — ​Vol. 20. — ​P. 233—240.
33.    Sherman K.E., Shire N.J., Rouster S.D. et al. Viral kinetics in hepatitis C or hepatitis C/human immunodeficiency virus-infected patients // Gastroenterol. — 2005. — ​Vol. 128. — ​P. 313—327.
34.    Smith C. et al. Factors associated with specific causes of death amongst HIV-positive individuals in the D: A: D Study // AIDS. — 2010. — Vol. 24. — ​P. 1537—1548.
35.    Sulkowski M.S., Thomas D.L. Hepatitis C in the HIV-infected person // Ann. Intern. Med. — 2003. — ​Vol. 138. — ​P. 197—207.
36.    Thomas D. et al. Perinatal transmission of hepatitis C virus from human immunodeficiency virustype 1-infected mothers. Women and Infants Transmission Study // J. Infect. Dis. — 1998. — ​Vol. 177. — ​P. 1480—1488.
37.    Urbanus A.T., van de Laar T.J., Stolte I.G. et al. Hepatitis C virus infections among HIVinfected men who have sex with men: an expanding epidemic // AIDS. — 2009. — ​Vol. 23. — ​F1—7.
38.    Van de Laar T.J., van der Bij A.K., Prins M. et al. Increase in HCV incidence among men who have sex with men in Ams­terdam most likely caused by sexual transmission // J. Infect. Dis. — 2007. — ​Vol. 196 (2). — ​P. 238.
39.    Van de Laar T., Pybus O., Bruisten S. et al. Evidence of a large, international network of HCV transmission in HIV-positive men who have sex with men // Gastroenterol. — 2009. — ​Vol. 136 (5). — ​P. 1609—1617.
40.    Van de Laar T.J., Matthews G.V., Prins M., Danta M. Acutehepatitis Cin HIV-infected men whohave sex withmen: anemerging sexually trans mitted infection // AIDS. — 2010. — ​Vol. 24 (12). — P. 1799—1812.
41.    Van der Helm J.J., Prins M., del Amo J. et al. The hepatitis C epidemic among HIV-positive MSM: incidence estimates from 1990 to 2007 // AIDS. — 2011. — ​Vol. 25. — ​P. 1083—1091.
42.    Vanhommerig J.W., StolteI.G., Lambers F.A.E. et al. Hepatitis C virus incidencein the Amsterdam cohort study among men who have sex with men: 1984—2011 // 21st Conference on Retroviruses and Opportunistic Infections (CROI). —  Boston, MA, 2014.— Abstract 673.
43.    Wandeler G., Rohrbach J., Metzner K. et al. Incident HCV infections in the Swiss HIV Cohort study: natural history and treatment outcomes // 21st Conference on Retroviruses and Opportunistic Infections (CROI).— Boston, MA, 2014.— Abstract 643.
44.    Wandeler G., Gsponer T., Bregenzer A. et al. Hepatitis C virusinfectionsin the Swiss HIV Cohort study: arapidlyevolving epidemic // Clin. Infect. Dis. — 2012. — ​Vol. 55. — ​P. 1408—1416.
45.    Wiessing L., Likatavicius G., Hedrich D. et al. Trendsin HIV and hepatitis C virusinfections amonginjectingdrugusersin Europe, 2005 to 2010 // Euro Surveill. — 2011. — ​P. 16.
46.    Witt M.D., Seaberg E.C., Darilay A. et al. Incident hepatitis C virus infection in men who have sex with men: a prospective cohort analysis, 1984—2011 // Clin. Infect. Dis. — 2013. — ​Vol. 57. — ​P. 77—84.
47.    Yaphe S., Bozinoff N., Kyle R. et al. Incidence of acute hepatitis C virus infection among men who have sex with men with and without HIV infection: asystematic review // Sex Transm. Infect. — 2012. — ​Vol. 88. — ​P. 558—564.

Інше: Дьяченко Анатолій Григорович, д. мед. н., проф. кафедри гігієни та екології з курсами мікробіології, вірусології та імунології  
40018, м. Суми, вул. Санаторна, 31
Е-mail: ag_dyachenko@list.ru

Стаття надійшла до редакції 5 грудня 2016 р.

 

Ко-инфекция вирусов иммунодефицита человека и гепатита C. Смена парадигмы?

А.Г. Дьяченко1, Р.С. Ефремин1, С.Л. Грабовый2, В.Н. Бутенко2

1 Сумский государственный университет
2 Сумский областной центр профилактики и борьбы со СПИДом

Общие пути передачи вирусов иммунодефицита человека (ВИЧ) и гепатита С (ВГС) обусловливают общность групп высокого риска в отношении этих инфекций. Именно поэтому коинфекция ВГС/ВИЧ наиболее распространена среди потребителей инъекционных наркотиков. В Украине ее распространенность в этой популяционной группе составляет 30 %. У ВИЧ-инфицированных острая ВГС-инфекция обычно становится хронической, что затрудняет лечение как ВИЧ-инфек­ции, так и ВГС и ускоряет развитие заболевания. Причиной смерти коинфицированных в эру антиретровирусной терапии часто становится печеночная недостаточность, вызванная циррозом или новообразованием печени. Хотя, как и раньше, парентеральный (инъекционный) путь распространения ВГС преобладает, можно констатировать изменение парадигмы в распространении ВГС-инфекции среди ВИЧ-инфицированных. В обзоре рассматриваются причины этого сдвига и последние данные эпидемиологического мониторинга коинфекции ВИЧ/ВГС в Украине и мире.

Ключевые слова: ВИЧ/ВГС-инфекция, эпидемиология, пути передачи, группы высокого риска.

Список литературы:  
1.    Форма 2. Звіт про осіб зі станом та хворобами, що зумовлені ВІЛ. Укр. Центр контролю за соцнебезпечними хворобами.— МОЗ України, 2016.
2.    Форма 40. Звіт про роботу санітарно-епідеміологічної станції.— МОЗ України, 2016.
3.    Bavinton B.R., Jin F., Zablotska I. еt al. The Opposites Attract Study Team. Undetectable viral load is associated with increa­sed unprotected anal intercourse in gay serodiscordant couples. Abst­ract MOLBPE 30 // 7th IAS Conference on HIV Patho­genesis, Treatment and Prevention. — ​Kuala Lumpur, Malaysia, 2013.
4.    Beyrer C., Baral S.D., vanGriensven F. et al. Global epidemio­logy of HIV infectionin men whohavesex withmen // Lancet. — 2012. —Vol. 380 (9839). — ​P. 367—377.
5.    Branch A.D., Van Natta M.L., Vachon M.L. et al. Mortality in hepatitis C virus-infected patients with a diagnosis of AIDS in the era of combination antiretroviral therapy // Clin. Infect. Dis. — 2012. — ​Vol. 55. — ​P. 137—144.
6.    Bruggmann P., Berg T., Оvrehus A.L., Moreno C. Historical epidemiology of hepatitis Cvirus (HCV) inselectedcountries // J. Viral. Hepat. — 2014. — ​Vol. 21, suppl. 1. — ​P. 5—33.
7.    Danta M., Brown D., Bhagani S. et al. Recent epidemic of acute hepatitis C virus in HIV-positive men who have sex with men linked to high-risk sexual behaviours // AIDS. — 2007. — ​Vol. 21 (8). — ​P. 983—991.
8.    Eyster M.E. et al. Heterosexual co-transmission of hepatitis C virus (HCV) and human immunodeficiency virus (HIV) // Ann. Intern. Med. —1991. — ​Vol. 115. — ​P. 764—768.
9.    Fox J., Nastouli E., Thomson E. et al. Increasing incidence of acute hepatitis C in individuals diagnosed with primary HIV in the United Kingdom // AIDS. — 2008. — ​Vol. 22. — ​P. 666—668.
10.    Gambotti L., Batisse D., Colin-de-Verdiere N. et al. Acute hepatitis C infection in HIV positive men who have sex with men in Paris, France, 2001—2004 // Euro Surveill. — 2005. — ​Vol. 10. — ​P. 115—117.
11.    Garten R.J. et al. Rapid transmission of hepatitis C virus among young injecting heroin users inSouthern China // Int. J. Epidemiol. — 2004. — ​Vol. 33. — ​P. 182—188.
12.    Gerberding J.L. Incidence and prevalence of human immuno­deficiency virus, hepatitis B virus, hepatitis C virus, and cyto­megalovirus among health care personnel at risk for blood exposure: finalreport from a longitudinal study // J. Infect. Dis. — 1994. —Vol. 170. — ​P. 1410—1417.
13.    Giraudon I., Ruf M., Maguire H. et al. Increasein diagno­sednewlyacquiredhepatitis CinHIV-positive men whohave sex withmena cross Londonand Brighton, 2002—2006: isthisanout break? // Sex Transm. Infect. — 2008. — ​Vol. 84. — ​P. 111—115.
14.    Hernando V., Alejos B., Monge S. et al. All-cause mortality in the cohorts of the Spanish AIDS Research Network (RIS) compared with the general population: 1997—2010 // BMC Infect. Dis. —2013. — ​Vol. 13. — ​P. 382.
15.    Hershow R.C. et al. Increased vertical transmission of human immunodeficiency virus from hepatitis C virus-coinfected mo­­thers. Women and Infants Transmission Study // J. Infect. Dis. —1997. — ​Vol. 176. — ​P. 414—420.
16.    Hua L., Andersen J.W., Daar E.S. et al. Hepatitis Cvirus/HIV coinfection and response stoinitial antiretro viral treatment // AIDS. — 2013. —Vol. 27. — ​P. 2725—2734.
17.    Kim A.Y., Chung R.T. Coinfection with HIV‑1 and HCV-a one-two punch. Gastroenterology. — 2009. — ​Vol. 137. — ​P. 795—814.
18.    Koziel M.J., Peters M.G. Viral hepatitis in HIV infection // New Engl. J. Med. — 2007. — ​Vol. 356. —P. 1445—1454.
19.    Lavanchy D. The global burden of hepatitis C // Liver Int. — 2009. — ​Vol. 29 (Suppl 1). — ​P. 74—81.— UNAIDS Global Report, 2013.
20.    Lieb S., Thompson D.R., Misra S. et al. Estimating population sofmenwhohave sex withmenint hesout hern United States // J. Urban. Health. — 2009. — ​Vol. 86 (6). — ​P. 887—901.
21.    Marine-Barjoan E. et al. HCV/HIV co-infection, HCV viral load and mode of delivery: risk factors for mother-to-child transmission of hepatitis C virus? // AIDS. — 2007. — ​Vol. 21. — ​P. 1811—1815.
22.    Matthews G.V., Pham S.T., Hellard M. et al. Patternsand characteristics of hepatitis Ctrans mission clusters among HIV-positive and HIV-negative individuals in the Australian trial in acute hepatitis // C. Clin. Infect. Dis. — 2011. — Vol. 52. — P. 803—811.
23.    Matthews P.C., Geretti A.M., Goulder P.J., Klenerman P. Epidemiologyan dimpactof HIV coinfection with hepatitis Bandhepatitis Cvirusesin Sub-Saharan Africa // J. Clin. Virol. — 2014. —Vol. 61. —P. 20—33.
24.    Mc Faul K., Maghlaoui A., Nzuruba M. et al. Acute hepatitis C infectionin HIV-negative men whohave sex withmen // J. Viral. Hepat. — 2015. —Vol. 22. — ​P. 535—538.
25.    Nelson P.K., Mathers B.M., Cowie B. et al. Global epidemiology of hepatitis Bandhepatitis Cinpeoplewhoin jectdrugs: results of systematic reviews // Lancet. — 2011. — ​Vol. 378. — ​P. 571—583.
26.    Pasquier C., Bujan L., Daudin M. et al. Intermittent detection of hepatitis Cvirus (HCV) in semen from men with human immunodeficiency virus type 1 (HIV‑1) and HCV // J. Med. Virol. — 2003. — Vol. 69 (3). — ​P. 344—349.
27.    Puoti M., Manno D., Nasta P., Carosi G. The burden of HIV and hepatitis C virus coinfection. Curr Opin HIV // AIDS. — 2007. — ​Vol. 6. — ​P. 460—465.
28.    Quan V.M. et al. Risks for HIV, HBV, and HCV infections among male injection drug users innorthern Vietnam: a case–control study // AIDS Care. — 2009. — ​Vol. 21. — ​P. 7—16.
29.    Rauch A., Rickenbach M., Weber R. et al. Unsafe sex and increased incidence of hepatitis C virus infection among HIV-infected men who have sex with men: the Swiss HIV Cohort Study // Clin. Infect. Dis. — 2005. — ​Vol. 41. — ​P. 395—402.
30.    Rotman Y., Liang T.J. Coinfection with hepatitis C virus and human immunodeficiency virus: virological, immunological, and clinical outcomes // J. Virol. — 2009. — ​Vol. 83. — ​P. 7366—7374.
31.    Schmidt A.J., Rockstroh J.K., Vogel M. et al. Trouble with bleeding: risk factors for acute hepatitis C amongHIV-positive gay men from Germany — ​a case–control study // PLoS One. —  2011. — ​Vol. 6 (3). — ​P. e17781.
32.    Serpaggi J., Chaix M.L., Batisse D. et al. Sexually transmitted acute infection with a clustered genotype 4 hepatitis C virus in HIV‑1-infected men and inefficacy of early antiviral therapy // AIDS. — 2006. — ​Vol. 20. — ​P. 233—240.
33.    Sherman K.E., Shire N.J., Rouster S.D. et al. Viral kinetics in hepatitis C or hepatitis C/human immunodeficiency virus-infected patients // Gastroenterol. — 2005. — ​Vol. 128. — ​P. 313—327.
34.    Smith C. et al. Factors associated with specific causes of death amongst HIV-positive individuals in the D: A: D Study // AIDS. — 2010. — Vol. 24. — ​P. 1537—1548.
35.    Sulkowski M.S., Thomas D.L. Hepatitis C in the HIV-infected person // Ann. Intern. Med. — 2003. — ​Vol. 138. — ​P. 197—207.
36.    Thomas D. et al. Perinatal transmission of hepatitis C virus from human immunodeficiency virustype 1-infected mothers. Women and Infants Transmission Study // J. Infect. Dis. — 1998. — ​Vol. 177. — ​P. 1480—1488.
37.    Urbanus A.T., van de Laar T.J., Stolte I.G. et al. Hepatitis C virus infections among HIVinfected men who have sex with men: an expanding epidemic // AIDS. — 2009. — ​Vol. 23. — ​F1—7.
38.    Van de Laar T.J., van der Bij A.K., Prins M. et al. Increase in HCV incidence among men who have sex with men in Ams­terdam most likely caused by sexual transmission // J. Infect. Dis. — 2007. — ​Vol. 196 (2). — ​P. 238.
39.    Van de Laar T., Pybus O., Bruisten S. et al. Evidence of a large, international network of HCV transmission in HIV-positive men who have sex with men // Gastroenterol. — 2009. — ​Vol. 136 (5). — ​P. 1609—1617.
40.    Van de Laar T.J., Matthews G.V., Prins M., Danta M. Acutehepatitis Cin HIV-infected men whohave sex withmen: anemerging sexually trans mitted infection // AIDS. — 2010. — ​Vol. 24 (12). — P. 1799—1812.
41.    Van der Helm J.J., Prins M., del Amo J. et al. The hepatitis C epidemic among HIV-positive MSM: incidence estimates from 1990 to 2007 // AIDS. — 2011. — ​Vol. 25. — ​P. 1083—1091.
42.    Vanhommerig J.W., StolteI.G., Lambers F.A.E. et al. Hepatitis C virus incidencein the Amsterdam cohort study among men who have sex with men: 1984—2011 // 21st Conference on Retroviruses and Opportunistic Infections (CROI). —  Boston, MA, 2014.— Abstract 673.
43.    Wandeler G., Rohrbach J., Metzner K. et al. Incident HCV infections in the Swiss HIV Cohort study: natural history and treatment outcomes // 21st Conference on Retroviruses and Opportunistic Infections (CROI).— Boston, MA, 2014.— Abstract 643.
44.    Wandeler G., Gsponer T., Bregenzer A. et al. Hepatitis C virusinfectionsin the Swiss HIV Cohort study: arapidlyevolving epidemic // Clin. Infect. Dis. — 2012. — ​Vol. 55. — ​P. 1408—1416.
45.    Wiessing L., Likatavicius G., Hedrich D. et al. Trendsin HIV and hepatitis C virusinfections amonginjectingdrugusersin Europe, 2005 to 2010 // Euro Surveill. — 2011. — ​P. 16.
46.    Witt M.D., Seaberg E.C., Darilay A. et al. Incident hepatitis C virus infection in men who have sex with men: a prospective cohort analysis, 1984—2011 // Clin. Infect. Dis. — 2013. — ​Vol. 57. — ​P. 77—84.
47.    Yaphe S., Bozinoff N., Kyle R. et al. Incidence of acute hepatitis C virus infection among men who have sex with men with and without HIV infection: asystematic review // Sex Transm. Infect. — 2012. — ​Vol. 88. — ​P. 558—564.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Російська

14. Лекції

 

Мікобактеріози

О. Д. Ніколаєва

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ

Мета роботи — ​ознайомлення широкого кола лікарів загальної практики, пульмонологів та фтизіат­рів з клінічними виявами мікобактеріозів з переважним ураженням легень на тлі імунодефіциту різного походження. Представлені тактика діагностики та лікування мікобактеріозів, можливості діагностики і лікування в сучасних умовах.

Ключові слова: мікобактеріоз, алгоритм діагностики, диференціальна діагностика, лікування.

Список літератури:  
1.    Литвинов В. И., Макарова Н. В., Краснова М. А. Нетуберку­лезные микобактерии. — ​М.: МНПЦБТ. — 2008. — 256 с.
2.    Литвинов В. И., Дорожкова И. Р., Макарова М. В. и др. Выде­ление и идентификация нетуберкулезных микобактерий // Вестн. РАМН. — 2010. — № 3. — ​С. 7—11.
3.    Макарова М. В. Выделение и идентификация нетуберкулез­ных микобактерий у пациентов фтизиатрических учреждений: автореф. дис. …д-р мед. наук. — ​М., 2010. — 48 с.
4.    Наказ МОЗ України від 13.04.2010 Клінічний протокол «Діагностика та лікування опортуністичних інфекцій і за­­гальних симптомів у ВІЛ-інфікованих дорослих та підлітків». — 42 с.
5.    Определитель бактерий Берджи: 9-е изд. В 2 т. — ​Пер. с англ. / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. — ​М.: Мир, 1997. — 800 с.
6.    Оттен Т. Ф., Васильев А. В. Микобактериоз. — ​СПб: Меди­цин­ская пресса, 2005. — 224 с.
7.    Оттен Т. Ф. Микобактериоз легких: клинико-бактериологические критерии диагностики // БЦЖ о туб. — 1999. — № 3. — ​С. 17—19.
8.    Оттен Т. Ф., Соловьева Н. С., Вишневский Б. И. Чувстви­тель­ность к левофлоксацину различных видов нетубер­кулезных микобактерий // Антибиот. и химиотер. — 2002. — ​Т. 47, № 6. — ​С. 34—37.
9.    Ballarino G. J., Olivier K. N., Claypool R. J. et al. Pulmonary nontuberculous mycobacterial infections: antibiotic treatment and associated cost // Respir. Med. — 2009. — ​Vol. 103, N 10. — ​P. 1448—1455.
10.    Billinger M. E., Olivier K. N., Viboud C. et al. Nontuberculous mycobacteria-associated lung disease in hospitalized persons, United States, 1998—2005 // Emerg. Infect Dis. — 2009. — ​Vol. 15. — ​P. 1562—1569.
11.    Brown B. A., Wallace R. J., Onyi G. O., De Rosa V., Wallace R. J. III. Activities of four macrolides, including clarithromycin, against Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium chelonae, and Mycobacterium cfce/onae-like organisms // Antimicrob. Agents Chemother.— 1992.— Vol. 36. — ​Р. 180—184.
12.    Daley C. L., Griffith D. E. Pulmonary non-tuberculous mycobac­terial infections // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2010. — ​Vol. 14, N 6. — ​Р. 665—671.
13.    David L., Heyman М. Diseases due to other mycobacteria. — ​Washington: American Public Health Association. —2004. — ​Р. 572—573.
14.    Griffith D. E., Aksamit T., Brown-Elliott B.A. et al. An official ATS/IDSA statement: diagnosis, treatment, and prevention of nontuberculous mycobacterial diseases // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2007. — ​Vol. 175. — ​P. 367—416.
15.    Good R. C. From the Center for Disease Control. Isolation of nontuberculous mycobacteria in the United States, 1979 // J. Infect. Dis. — 1980. — ​Vol. 142. — ​P. 779—783.
16.    Griffith D. E., Brown-Elliott B.A., Langsjoen B. et al. Clinical and molecular analysis of macrolide resistance in Mycobacte­rium avium complex lung disease // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2006. — ​Vol. 174. — ​P. 928—934.
17.    Hoefsloot W., van Ingen J., de Eange W. C. et al. Clinical relevance of Mycobacterium malmoense isolation in The Netherlands // Eur. Respir. J. — 2009. — ​Vol. 34. — ​P. 926—931.
18.    Jenkins P. A., Campbell I. A., Banks J. et al. Clarithromycin vs ciprofloxacin as adjuncts to rifampicin and ethambutol in treating opportunist mycobacterial lung diseases and an assessment of Mycobacterium vaccae immunotherapy // Thorax. — 2008. — ​Vol. 63. — ​Р. 627—634.
19. Jun H. J., Lee N. Y., Kim J., Koh W. J. Successful treatment of Mycobacterium celatum pulmonary disease in an immuno­competent patient using antimicobacterial chemotherapy and combined pulmonary resection // Yonsei Med. J. — 2010. — ​Vol. 51, N 6. — ​Р. 980—983.
20.    Kawahara S., Taba A., Nagara H. Comparison of in vitro antimi­crobial activities of ofloxacin, levofloxacin, ciprofloxacin and sparfloxacin agents varios mycobacteria // Kekakku. — 2000. — ​Vol. 76, N 4. — ​P. 357—362.
21.    Koh W. J., Kwon O. J., Jeon K. et al. Clinical significance of non-tuberculous mycobacteria isolated from respiratory specimens in Korea // Chest. — 2006. — ​Vol. 129. — ​P. 341—348.
22.    Koh W. J., Kim Y. H., Kwon O. J. et al. Surgical treatment of pulmonary diseases due to nontuberculous mycobacteria // J. Korean Med. Sci. — 2008. — ​Vol. 23, N 3. — ​P. 397—401.
23.    Marras T. K., Daley C. L. Epidemiology of human pulmonary infection with nontuberculous mycobacteria // Clin. Chest. Med. — 2002. — ​Vol. 23. — ​P. 553—567.
24.    McGrath E.E., Anderson P. B. The therapeutic approach to non-tuberculous mycobacterial infection of the lung // Department of Respiratory Medicine, Northern General Hospital, Sheffield, UK. — 2010. — ​Vol. 23, N 5. — ​P. 389—396.
25.    Mitchell J. D., Bishop A., Cffaro A. et al. Anatomic lung resection for nontuberculous mycobacterial disease // Ann. Thorac. Surg. — 2008. — ​Vol. 85, N 6. — ​P. 1887—1892.
26.    Nash K. A., Brown-Elliott B.A., Wallace R. J. A novel gene, erm(41), confers inducible macrolide resistance to clinical isolates of Mycobacterium abscessus but is absent from Myco­bacterium chelonae // Antimicrob. Agents Chemother. — 2009. — ​Vol. 53. — ​Р. 1367—1376.
27.    Ntziora F., Falagas M. E. Linezolid for the treatment of patients with mycobacterial infections: a systematic review // Int. J.Tuberc. Lung Dis. — 2007. — ​Vol. 11. — ​Р. 606—611.
28.    Park S., Suh G. Y., Chung M. P. et al. Clinical significance of Mycobacterium fortuitum isolated from respiratory specimens // Respir. Med. — 2008. — ​Vol. 102. — ​P. 437—442.
29. van Ingen J., Boeree M. J., de Lange W. C. et al. Clinical relevance of Mycobacterium szulgai in The Netherlands // Clin. Infect. Dis. — 2008. — ​Vol. 46. — ​P. 1200—1205.
30.    van Ingen J., de Zwaan R., Dekhuijzen R. P. et al. Clinical relevance of Mycobacterium chelonae-abscessus group isolation in 95 patients // J. Infect. — 2009. — ​Vol. 59. — ​P. 324—331.

Інше:
Ніколаєва Ольга Дмитрівна, к. мед. н., доц. кафедри фтизіатрії і пульмонології
03680, м.Київ, вул. М. Амосова, 10
E-mail: demenikos@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 6 червня 2016 р.

 

Микобактериозы

О. Д. Николаева

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, Киев

Цель публикации — ​ознакомление широкого круга врачей общей практики, пульмонологов и фтизиатров с клиническими проявлениями микобактериозов с преимущественным поражением легких на фоне иммунодефицита различного происхождения. Представлена тактика диагностики и лечения микобактериозов, возможности диагностики и лечения в современных условиях.

Ключевые слова: микобактериоз, алгоритм диагностики, дифференциальная диагностика, лечение.

Список литературы:  
1.    Литвинов В. И., Макарова Н. В., Краснова М. А. Нетуберку­лезные микобактерии. — ​М.: МНПЦБТ. — 2008. — 256 с.
2.    Литвинов В. И., Дорожкова И. Р., Макарова М. В. и др. Выде­ление и идентификация нетуберкулезных микобактерий // Вестн. РАМН. — 2010. — № 3. — ​С. 7—11.
3.    Макарова М. В. Выделение и идентификация нетуберкулез­ных микобактерий у пациентов фтизиатрических учреждений: автореф. дис. …д-р мед. наук. — ​М., 2010. — 48 с.
4.    Наказ МОЗ України від 13.04.2010 Клінічний протокол «Діагностика та лікування опортуністичних інфекцій і за­­гальних симптомів у ВІЛ-інфікованих дорослих та підлітків». — 42 с.
5.    Определитель бактерий Берджи: 9-е изд. В 2 т. — ​Пер. с англ. / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. — ​М.: Мир, 1997. — 800 с.
6.    Оттен Т. Ф., Васильев А. В. Микобактериоз. — ​СПб: Меди­цин­ская пресса, 2005. — 224 с.
7.    Оттен Т. Ф. Микобактериоз легких: клинико-бактериологические критерии диагностики // БЦЖ о туб. — 1999. — № 3. — ​С. 17—19.
8.    Оттен Т. Ф., Соловьева Н. С., Вишневский Б. И. Чувстви­тель­ность к левофлоксацину различных видов нетубер­кулезных микобактерий // Антибиот. и химиотер. — 2002. — ​Т. 47, № 6. — ​С. 34—37.
9.    Ballarino G. J., Olivier K. N., Claypool R. J. et al. Pulmonary nontuberculous mycobacterial infections: antibiotic treatment and associated cost // Respir. Med. — 2009. — ​Vol. 103, N 10. — ​P. 1448—1455.
10.    Billinger M. E., Olivier K. N., Viboud C. et al. Nontuberculous mycobacteria-associated lung disease in hospitalized persons, United States, 1998—2005 // Emerg. Infect Dis. — 2009. — ​Vol. 15. — ​P. 1562—1569.
11.    Brown B. A., Wallace R. J., Onyi G. O., De Rosa V., Wallace R. J. III. Activities of four macrolides, including clarithromycin, against Mycobacterium fortuitum, Mycobacterium chelonae, and Mycobacterium cfce/onae-like organisms // Antimicrob. Agents Chemother.— 1992.— Vol. 36. — ​Р. 180—184.
12.    Daley C. L., Griffith D. E. Pulmonary non-tuberculous mycobac­terial infections // Int. J. Tuberc. Lung Dis. — 2010. — ​Vol. 14, N 6. — ​Р. 665—671.
13.    David L., Heyman М. Diseases due to other mycobacteria. — ​Washington: American Public Health Association. —2004. — ​Р. 572—573.
14.    Griffith D. E., Aksamit T., Brown-Elliott B.A. et al. An official ATS/IDSA statement: diagnosis, treatment, and prevention of nontuberculous mycobacterial diseases // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2007. — ​Vol. 175. — ​P. 367—416.
15.    Good R. C. From the Center for Disease Control. Isolation of nontuberculous mycobacteria in the United States, 1979 // J. Infect. Dis. — 1980. — ​Vol. 142. — ​P. 779—783.
16.    Griffith D. E., Brown-Elliott B.A., Langsjoen B. et al. Clinical and molecular analysis of macrolide resistance in Mycobacte­rium avium complex lung disease // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2006. — ​Vol. 174. — ​P. 928—934.
17.    Hoefsloot W., van Ingen J., de Eange W. C. et al. Clinical relevance of Mycobacterium malmoense isolation in The Netherlands // Eur. Respir. J. — 2009. — ​Vol. 34. — ​P. 926—931.
18.    Jenkins P. A., Campbell I. A., Banks J. et al. Clarithromycin vs ciprofloxacin as adjuncts to rifampicin and ethambutol in treating opportunist mycobacterial lung diseases and an assessment of Mycobacterium vaccae immunotherapy // Thorax. — 2008. — ​Vol. 63. — ​Р. 627—634.
19. Jun H. J., Lee N. Y., Kim J., Koh W. J. Successful treatment of Mycobacterium celatum pulmonary disease in an immuno­competent patient using antimicobacterial chemotherapy and combined pulmonary resection // Yonsei Med. J. — 2010. — ​Vol. 51, N 6. — ​Р. 980—983.
20.    Kawahara S., Taba A., Nagara H. Comparison of in vitro antimi­crobial activities of ofloxacin, levofloxacin, ciprofloxacin and sparfloxacin agents varios mycobacteria // Kekakku. — 2000. — ​Vol. 76, N 4. — ​P. 357—362.
21.    Koh W. J., Kwon O. J., Jeon K. et al. Clinical significance of non-tuberculous mycobacteria isolated from respiratory specimens in Korea // Chest. — 2006. — ​Vol. 129. — ​P. 341—348.
22.    Koh W. J., Kim Y. H., Kwon O. J. et al. Surgical treatment of pulmonary diseases due to nontuberculous mycobacteria // J. Korean Med. Sci. — 2008. — ​Vol. 23, N 3. — ​P. 397—401.
23.    Marras T. K., Daley C. L. Epidemiology of human pulmonary infection with nontuberculous mycobacteria // Clin. Chest. Med. — 2002. — ​Vol. 23. — ​P. 553—567.
24.    McGrath E.E., Anderson P. B. The therapeutic approach to non-tuberculous mycobacterial infection of the lung // Department of Respiratory Medicine, Northern General Hospital, Sheffield, UK. — 2010. — ​Vol. 23, N 5. — ​P. 389—396.
25.    Mitchell J. D., Bishop A., Cffaro A. et al. Anatomic lung resection for nontuberculous mycobacterial disease // Ann. Thorac. Surg. — 2008. — ​Vol. 85, N 6. — ​P. 1887—1892.
26.    Nash K. A., Brown-Elliott B.A., Wallace R. J. A novel gene, erm(41), confers inducible macrolide resistance to clinical isolates of Mycobacterium abscessus but is absent from Myco­bacterium chelonae // Antimicrob. Agents Chemother. — 2009. — ​Vol. 53. — ​Р. 1367—1376.
27.    Ntziora F., Falagas M. E. Linezolid for the treatment of patients with mycobacterial infections: a systematic review // Int. J.Tuberc. Lung Dis. — 2007. — ​Vol. 11. — ​Р. 606—611.
28.    Park S., Suh G. Y., Chung M. P. et al. Clinical significance of Mycobacterium fortuitum isolated from respiratory specimens // Respir. Med. — 2008. — ​Vol. 102. — ​P. 437—442.
29. van Ingen J., Boeree M. J., de Lange W. C. et al. Clinical relevance of Mycobacterium szulgai in The Netherlands // Clin. Infect. Dis. — 2008. — ​Vol. 46. — ​P. 1200—1205.
30.    van Ingen J., de Zwaan R., Dekhuijzen R. P. et al. Clinical relevance of Mycobacterium chelonae-abscessus group isolation in 95 patients // J. Infect. — 2009. — ​Vol. 59. — ​P. 324—331.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

15. епідемічна ситуація

 

Смертність від туберкульозу легень в Україні, її динаміка, структура та регіональні особливості до і під час епідемії

Л.В. Веселовський

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

Мета роботи — ​вивчити динаміку, структуру та регіональні особливості смертності від туберкульозу легень в Україні до і під час епідемії.    
Матеріали та методи. Проаналізовано офіційні статистичні звіти лікувально-профілактичних закладів у сфері боротьби з туберкульозом за 1985—2013 рр. Використано матеріали аналітично-статистичних довідників щодо туберкульозу в Україні за 1985—2014 роки, опубліковані Міністерством охорони здоров’я України та Центром медичної статистики МОЗ України, офіційні публікації Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/),
Результати та обговорення. Для дослідження обрали 29-річну тривалість спостереження (1985—2013 рр.) з розподілом на три періоди і два етапи: І (1985—1989 рр.) — ​доепідемічний період; ІІ (1990—1994 рр.) — ​період провісників епідемії; ІІІ (1995—2013 рр.) — ​епідемічний період. Його розподілили на два етапи: ІІІА (1995—2005 рр.) — ​етап прогресування епідемії туберкульозу; ІІІБ (2006—2013 рр.) — ​етап стабілізації епідемії туберкульозу. В період епідемії зростали показники смертності хворих на туберкульоз легень як міського, так і сільського населення, збільшувалася частка померлих у молодших вікових групах чоловіків. Зростала частка померлих удома (до року спостереження) бактеріовиділювачів від фіброзно-кавернозного, дисемінованого, міліарного, генералізованого, ВІЛ/СНІД-асоційова­ного, резистентного туберкульозу, казеозної пневмонії. Причому більше у Південно-Східному регіоні, а до року спостереження — ​у Південно-Центральному.
Висновки. У роботі наведено теоретичне узагальнення статистичних показників смертності хворих на туберкульоз легень в Україні, її динаміку, структуру в різних регіонах України під час епідемії порівняно з доепідемічним періодом. Усе це потребує подальшого вивчення та розробки організаційних заходів для зниження смертності хворих на туберкульоз легень.

Ключові слова: туберкульоз, епідеміологія, захворюваність, смертність, Україна.

Список літератури:  
1.    Петренко В.І., Процюк Р.Г. Проблема туберкульозу в Україні // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 16—29.
2.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник за 2014 рік. — ​Кіровоград: ПОЛІУМ, 2014. — 105 с.
3.    Фещенко Ю.І. та ін. Концепція реформування протитуберкульозної служби та оптимізації протитуберкульозних заходів в Україні (проект) // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 1. — ​С. 5—19.
4.    Фещенко Ю.І. та ін. Проблеми і деякі підходи до реформування охорони здоров’я протитуберкульозної служби в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 3. — ​С. 5—12.
5.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Контроль за туберкульозом в умовах Адаптованої ДОТС-стратегії. — ​К.: Медицина, 2007.— 478 с.
6.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація контролю з хіміорезистентним туберкульозом в Україні. — ​К.: Здоров’я, 2013. — 703c.
7.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація лікування хворих на туберкульоз. — ​К.: Здоров’я, 2009. — 488 с.
8.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні. — ​К.: Здоров’я, 2007. — 664 с.
9.    Raviglione M.C. The new Stop TB Strategy and the Global Plan to Stop TB, 2006—2015 // Bul. WHO. — 2007. — ​Vol. 85. — ​P. 327—335.
10.    Rieder H.L., Kelly G.D., Bloch A.D. Tuberculosis diagnosed at death in the United States // Chest. — 1991. — ​Vol. 100. — 678—811.
11.    WHO. WHO report 2012: global tuberculosis control sur­veillance, planning, financing [Text] // WHO. — ​Geneva, 2012. — 362 p.
12.    World Health Organization. Global tuberculosis Control report. WHO report [Text] // WHO report. — ​Geneva: Switzerland, 2012. — 273 p.

Інше:  
Веселовський Леонід Вікторович, мол. наук. співр. відділу хіміорезистентного туберкульозу
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (044) 275-57-11, факс (044) 275-57-11
E-mail: vlvlikar@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 3 лютого 2017 р.

 

Смертность от туберкулеза легких в Украине, ее динамика, структура и региональные особенности до и во время эпидемии

Л.В. Веселовский

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев

Цель работы — ​изучить динамику, структуру и региональные особенности смертности от туберкулеза легких в Украине до и во время эпидемии.
Материалы и методы. Проанализированы официальные статистические отчеты лечебно-профилактических учреждений в области борьбы с туберкулезом за 1985—2013 гг. Использованы материалы аналитико-статистических справочников по туберкулезу в Украине за 1985—2014 годы, которые издавались Министерством здравоохранения Украины и Центром медицинской статистики МОЗ Украины, официальные публикации Государственного комитета статистики Украины (http://www.ukrstat.gov.ua/).
Результаты и обсуждение. Для исследования выбрали 29-летнюю продолжительность наблюдения (1985—2013 гг.) с разделением на три периода и два этапа: І (1985—1989 гг.) — ​доэпидемичес­кий; ІІ (1990—1994 гг.) — ​период предвестников эпидемии; ІІІ (1995—2013 гг.) — ​эпидемический период. Его разделили на два этапа: ІІІА (1995—2005 гг.) — ​этап прогрессирования эпидемии туберкулеза; ІІІБ (2006—2013 гг.) — ​этап стабилизации эпидемии туберкулеза. В период эпидемии туберкулеза увеличилась смертность больных туберкулезом легких как городского, так и сельского населения, увеличивалась часть умерших в младших возрастных группах мужчин. Возросла доля умерших дома (до года наблюдения) бактериовыделителей вследствие фиброзно-кавернозного, диссеминированного, милиарного, генерализованного, ВИЧ/СПИД-ассоциированного, резистентного ту­­беркулеза, казеозной пневмонии. При этом больше в Южно-Восточном регионе, а до года наблюдения — ​в Южно-Центральном.
Выводы. В работе представлено теоретическое обобщение статистических показателей смертности больных от туберкулеза легких в Украине, ее динамику, структуру в разных регионах Украины во время эпидемии в сравнении с доэпидемическим периодом. Все это требует дальнейшего изучения и разработки организационных мероприятий для снижения смертности больных от туберкулеза легких.

Ключевые слова: туберкулез, эпидемиология, заболеваемость, смертность, Украина.

Список литературы:  
1.    Петренко В.І., Процюк Р.Г. Проблема туберкульозу в Україні // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2015. — № 2 (21). — ​С. 16—29.
2.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник за 2014 рік. — ​Кіровоград: ПОЛІУМ, 2014. — 105 с.
3.    Фещенко Ю.І. та ін. Концепція реформування протитуберкульозної служби та оптимізації протитуберкульозних заходів в Україні (проект) // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 1. — ​С. 5—19.
4.    Фещенко Ю.І. та ін. Проблеми і деякі підходи до реформування охорони здоров’я протитуберкульозної служби в Україні // Укр. пульмонол. журн. — 2015. — № 3. — ​С. 5—12.
5.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Контроль за туберкульозом в умовах Адаптованої ДОТС-стратегії. — ​К.: Медицина, 2007.— 478 с.
6.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація контролю з хіміорезистентним туберкульозом в Україні. — ​К.: Здоров’я, 2013. — 703c.
7.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація лікування хворих на туберкульоз. — ​К.: Здоров’я, 2009. — 488 с.
8.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Сучасна стратегія боротьби з туберкульозом в Україні. — ​К.: Здоров’я, 2007. — 664 с.
9.    Raviglione M.C. The new Stop TB Strategy and the Global Plan to Stop TB, 2006—2015 // Bul. WHO. — 2007. — ​Vol. 85. — ​P. 327—335.
10.    Rieder H.L., Kelly G.D., Bloch A.D. Tuberculosis diagnosed at death in the United States // Chest. — 1991. — ​Vol. 100. — 678—811.
11.    WHO. WHO report 2012: global tuberculosis control sur­veillance, planning, financing [Text] // WHO. — ​Geneva, 2012. — 362 p.
12.    World Health Organization. Global tuberculosis Control report. WHO report [Text] // WHO report. — ​Geneva: Switzerland, 2012. — 273 p.

Дополнительная информация:

Мова оригіналу: Українська

16. некрологи

 

Пам’яті Миколи Івановича Дубини

Тринадцятого січня 2017 року на 86-му році пішов із життя Президент Академії наук вищої освіти України, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України, член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, відомий учений-літературознавець, педагог, громадсь­кий діяч та організатор науки в Україні  Микола Іванович Дубина.
Микола Іванович Дубина — автор понад 600 наукових праць, у тому числі 23-х монографій, навчальних посібників, упорядник багатьох тематичних збірок та антологій, видань творів українських письменників.
Очолюючи Академію наук вищої освіти протягом 2002—2017 рр., Микола Іванович  повною мірою розкрив свій талант як організатор та державний діяч у сфері науки та вищої школи України.
Світла пам’ять про Миколу Івановича Дубину назавжди залишиться в наших серцях.
Академіки відділення медицини Академії наук вищої освіти України

Мова оригіналу: Українська

Авторизація


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»