Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№2(25) // 2016

 

Обкладинка

 

1. Передова стаття

 

Аналіз основних нормативно-правових документів України в сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

О.Г. Єщенко

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ

Проаналізовано нормативно-правову базу України за основними напрямками в сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу. Визначено проблемні питання нових законів та підзаконних актів, які потребують розроблення або удосконалення.

Ключові слова: ВІЛ-інфекція/СНІД, нормативно-правові акти, державна політика в сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Список літератури:
1.    Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» // Відомості Верховної Ради.— 2013.— № 19—20.— С. 187) (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013 (406-18) № 1197-VII від 10.04.2014 (1197-18).
2.    Закон України «Про затвердження Загальнодержавної ці­­льової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки» // Відомості Верховної Ради.— 2014.— № 48.— С. 2055.
3.    Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини, та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» (із змінами) // Відо­мості Верховної Ради України.— 1992.— № 11.— С. 152.
4.    Закон України № 2623-IV від 2 червня 2005 року «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».
5.    Закон України №2342-IV від 13.01.2005 р. «Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
6.    Конституція України // Відомості Верховної Ради Украї­ни.— 1996.— № 30. —С. 141 (із змінами).
7.    Наказ Держслужби України соцзахворювань № 6 від 22 січ­ня 2015 року (зі змінами) «Про затвердження Стратегії забезпечення доступу представників груп підвищеного ри­­зику щодо інфікування ВІЛ до профілактичних послуг на 2014—2018 роки».
8.    Наказ ДССУ від 15 січня 2015 року № 2 «Про затвердження Плану моніторингу та оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки».
9.    Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства праці та соціальної політики України, Мі­­ністерства охорони здоров’я України № 3123/275/770 від 13.09.2010 «Стандарт надання соціальних послуг представникам груп ризику».
10.    Наказ Мінмолодьспорту № 1480 вiд 27.05.2010 р. «Про зат­вердження Порядку здійснення центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах».
11.    Наказ Мінсім’ямолодьспорт України, Мінпраці України, МОЗ України № 3123/275/770 вiд 13.09.2010 р. «Стандарт надання соціальних послуг хворим з потрійним діагнозом (ВІЛ-інфекція, туберкульоз, залежність від наркотичних речовин)».
12.    Наказ МОЗ від 04.09.2014 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі».
13.    Наказ МОЗ України № 114 від 14.02.2012 року «Про організацію надання послуг консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, інфекції, що передаються статевим шляхом, у мобільних пунктах та мобільних амбулаторіях».
14.    Наказ МОЗ України № 200 від 27.03.2012 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю».
15.    Наказ МОЗ України № 236 від 19.04.2006 р. «Про організацію впровадження порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію».
16.    Наказ МОЗ України № 388 від 11.05.2010 р. «Про удосконалення діагностики ВІЛ-інфекції».
17.    Наказ МОЗ України № 415 від 19.08.2005 р. «Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-ін­фек­цію (протокол)».
18.    Наказ МОЗ України № 446 від 06.07.2006 «Інструкція з впровадження Порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (протоколу) у протитуберкульозних, дерматовенерологічних та наркологічних закладах охорони здоров’я».
19.    Наказ МОЗ України № 476 від 19.08.2008 «Про затвердження Стандарту лікування ВІЛ-позитивних людей, які є споживачами ін’єкційних наркотиків».
20.    Наказ МОЗ України № 509 від 14 липня 2009 року «Про затвердження Стратегії удосконалення системи консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, стандартизованої лабораторної діагностики…».
21.    Наказ МОЗ України № 551 від 12.07.2010 «Про затвердження клінічного протоколу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків».
22.    Наказ МОЗ України № 645 від 10.11.2008 «Про затвердження методичних рекомендацій «Замісна підтримувальна терапія в лікуванні хворих із синдромом залежності від опіоїдів».
23.    Наказ МОЗ України № 684 вiд 18.08.2010 р. «Про затверд­ження Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз».
24.    Наказ МОЗ України від 21.12.2010 № 1141 «Про затверд­ження Порядку проведення тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень, форм первинної облікової документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію, інструкцій щодо їх заповнення».
25.    Наказ МОЗ України від 24.02.2015р. № 92 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (УКПМД) дітям «ВІЛ-інфекція».
26.    Наказ МОЗ України від 8 лютого 2013 р. № 104 «Про зат­верд­ження Переліку та Критеріїв визначення груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ».
27.    Наказ МОЗ України Положення № 214 вiд 03.04.2009 р. «Про затвердження Типового положення про центр моніторингу та оцінки виконання програмних заходів з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу».
28.    Наказ МОЗ України, Держдепартамент виконання покарань, МВС України, Мінпраці України, Мінсім’ямолодь­спорт України № 834/365/474/304/3466 вiд 04.10.2010 р. «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо ведення випадку туберкульозу при звільненні хворих на туберкульоз із установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та про­дов­ження лікування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я».
29.    Національна оцінка ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на початок 2012 р. (квітень 2012 року)
30.    Основи законодавства України про охорону здоров’я (закон України від 19.11.1992 № 2801-XII, редакція від 01.08.2012) // Відомості Верховної Ради України.— 1993.— № 4.— С. 19.
31.    Постанова КМУ № 148 від 15.02.2006 «Про затвердження Типового положення про центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді».
32.    Постанова КМУ від 11 липня 2007 р. N 926 «Деякі питання протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу».
33.    Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки від 16 жовтня 2012 року № 5451-VI // Відомості Верховної Ради.— 2013.— № 49.— С. 685.
34.    Спільний наказ МОЗ та МСМС № 625/510 від 22.10.04 «Про затвердження Порядку взаємодії Центрів соціальних служб для молоді із закладами охорони здоров’я з питань запобігання ранньому соціальному сирітству».
35.    Спільний наказ МОЗ, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Держав­ного департаменту з виконання покарань, Мінпраці та соціальної політики № 740/1030/4154/321/614а від 23.11.2007 року «Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей».
36.    Стандарт мінімального пакету соціальних послуг дітям, які живуть з ВІЛ-інфекцією, та дітям, народженим ВІЛ-ін­­фікованими матерями, членам їхніх сімей (наказ Мінмо­лодьспорту № 4941 від 18.12.2008 р.).
37.    Стандарт надання соціальних послуг хворим на поєднані захворювання туберкульоз та ВІЛ-інфекцію».
38.    Указ Президента України № 1208/2007 від 12.12.2007 «Про додаткові невідкладні заходи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні».
39.    Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги (УКПМД) «Ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ».

Інше:
Контактна інформація:
Єщенко Олена Григорівна, к. мед. н., доц. кафедри акушерства, гінекології та репродуктології   
04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9
Е-mail: vernalis@ukr.net


Стаття надійшла до редакції 14 березня 2016 р.

 

Анализ основных нормативно-правовых документов Украины в сфере противодействия ВИЧ-инфекции/СПИДа

Е.Г. Ещенко

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, Киев

Представлен анализ нормативно-правовой базы Украины по основным направлениям в сфере противодействия ВИЧ-инфекции/СПИДу. Определено проблемные вопросы, не­­решенные действующими законами и подзаконными актами, которые требуют разработки или усовершенствования.

Ключевые слова: ВИЧ-инфекция/СПИД, нормативно-правовые акты, государственная политика в сфере противодействия ВИЧ-инфекции/СПИДа.

Список литературы:
1.    Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» // Відомості Верховної Ради.— 2013.— № 19—20.— С. 187) (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013 (406-18) № 1197-VII від 10.04.2014 (1197-18).
2.    Закон України «Про затвердження Загальнодержавної ці­­льової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки» // Відомості Верховної Ради.— 2014.— № 48.— С. 2055.
3.    Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини, та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» (із змінами) // Відо­мості Верховної Ради України.— 1992.— № 11.— С. 152.
4.    Закон України № 2623-IV від 2 червня 2005 року «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».
5.    Закон України №2342-IV від 13.01.2005 р. «Про забезпечення організаційно- правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
6.    Конституція України // Відомості Верховної Ради Украї­ни.— 1996.— № 30. —С. 141 (із змінами).
7.    Наказ Держслужби України соцзахворювань № 6 від 22 січ­ня 2015 року (зі змінами) «Про затвердження Стратегії забезпечення доступу представників груп підвищеного ри­­зику щодо інфікування ВІЛ до профілактичних послуг на 2014—2018 роки».
8.    Наказ ДССУ від 15 січня 2015 року № 2 «Про затвердження Плану моніторингу та оцінки ефективності виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки».
9.    Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства праці та соціальної політики України, Мі­­ністерства охорони здоров’я України № 3123/275/770 від 13.09.2010 «Стандарт надання соціальних послуг представникам груп ризику».
10.    Наказ Мінмолодьспорту № 1480 вiд 27.05.2010 р. «Про зат­вердження Порядку здійснення центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах».
11.    Наказ Мінсім’ямолодьспорт України, Мінпраці України, МОЗ України № 3123/275/770 вiд 13.09.2010 р. «Стандарт надання соціальних послуг хворим з потрійним діагнозом (ВІЛ-інфекція, туберкульоз, залежність від наркотичних речовин)».
12.    Наказ МОЗ від 04.09.2014 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі».
13.    Наказ МОЗ України № 114 від 14.02.2012 року «Про організацію надання послуг консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, інфекції, що передаються статевим шляхом, у мобільних пунктах та мобільних амбулаторіях».
14.    Наказ МОЗ України № 200 від 27.03.2012 «Про затвердження Порядку проведення замісної підтримувальної терапії хворих з опіоїдною залежністю».
15.    Наказ МОЗ України № 236 від 19.04.2006 р. «Про організацію впровадження порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію».
16.    Наказ МОЗ України № 388 від 11.05.2010 р. «Про удосконалення діагностики ВІЛ-інфекції».
17.    Наказ МОЗ України № 415 від 19.08.2005 р. «Порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-ін­фек­цію (протокол)».
18.    Наказ МОЗ України № 446 від 06.07.2006 «Інструкція з впровадження Порядку добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію (протоколу) у протитуберкульозних, дерматовенерологічних та наркологічних закладах охорони здоров’я».
19.    Наказ МОЗ України № 476 від 19.08.2008 «Про затвердження Стандарту лікування ВІЛ-позитивних людей, які є споживачами ін’єкційних наркотиків».
20.    Наказ МОЗ України № 509 від 14 липня 2009 року «Про затвердження Стратегії удосконалення системи консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, стандартизованої лабораторної діагностики…».
21.    Наказ МОЗ України № 551 від 12.07.2010 «Про затвердження клінічного протоколу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків».
22.    Наказ МОЗ України № 645 від 10.11.2008 «Про затвердження методичних рекомендацій «Замісна підтримувальна терапія в лікуванні хворих із синдромом залежності від опіоїдів».
23.    Наказ МОЗ України № 684 вiд 18.08.2010 р. «Про затверд­ження Стандарту інфекційного контролю за туберкульозом в лікувально-профілактичних закладах, місцях довгострокового перебування людей та проживання хворих на туберкульоз».
24.    Наказ МОЗ України від 21.12.2010 № 1141 «Про затверд­ження Порядку проведення тестування на ВІЛ-інфекцію та забезпечення якості досліджень, форм первинної облікової документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію, інструкцій щодо їх заповнення».
25.    Наказ МОЗ України від 24.02.2015р. № 92 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (УКПМД) дітям «ВІЛ-інфекція».
26.    Наказ МОЗ України від 8 лютого 2013 р. № 104 «Про зат­верд­ження Переліку та Критеріїв визначення груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ».
27.    Наказ МОЗ України Положення № 214 вiд 03.04.2009 р. «Про затвердження Типового положення про центр моніторингу та оцінки виконання програмних заходів з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу».
28.    Наказ МОЗ України, Держдепартамент виконання покарань, МВС України, Мінпраці України, Мінсім’ямолодь­спорт України № 834/365/474/304/3466 вiд 04.10.2010 р. «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо ведення випадку туберкульозу при звільненні хворих на туберкульоз із установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та про­дов­ження лікування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я».
29.    Національна оцінка ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на початок 2012 р. (квітень 2012 року)
30.    Основи законодавства України про охорону здоров’я (закон України від 19.11.1992 № 2801-XII, редакція від 01.08.2012) // Відомості Верховної Ради України.— 1993.— № 4.— С. 19.
31.    Постанова КМУ № 148 від 15.02.2006 «Про затвердження Типового положення про центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді».
32.    Постанова КМУ від 11 липня 2007 р. N 926 «Деякі питання протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу».
33.    Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки від 16 жовтня 2012 року № 5451-VI // Відомості Верховної Ради.— 2013.— № 49.— С. 685.
34.    Спільний наказ МОЗ та МСМС № 625/510 від 22.10.04 «Про затвердження Порядку взаємодії Центрів соціальних служб для молоді із закладами охорони здоров’я з питань запобігання ранньому соціальному сирітству».
35.    Спільний наказ МОЗ, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Держав­ного департаменту з виконання покарань, Мінпраці та соціальної політики № 740/1030/4154/321/614а від 23.11.2007 року «Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей».
36.    Стандарт мінімального пакету соціальних послуг дітям, які живуть з ВІЛ-інфекцією, та дітям, народженим ВІЛ-ін­­фікованими матерями, членам їхніх сімей (наказ Мінмо­лодьспорту № 4941 від 18.12.2008 р.).
37.    Стандарт надання соціальних послуг хворим на поєднані захворювання туберкульоз та ВІЛ-інфекцію».
38.    Указ Президента України № 1208/2007 від 12.12.2007 «Про додаткові невідкладні заходи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні».
39.    Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги (УКПМД) «Ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ».

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

2. Передова стаття

 

Формування у хворих на туберкульоз прихильності до лікування

О.І. Ахтирський1, Н.О. Скороходова2

1 КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» ЗОР
2 ДЗ «Запорізька медична  академія післядипломної освіти МОЗ України»

Мета роботи — вивчення впливу впровадження комплексу заходів, спрямованих на створення мотивації до лікування у хворих на туберкульоз.
Матеріали та методи. Анкетування хворих з питань рівня знань про туберкульоз, причин переривання лікування,  обласні програми, положення про кабінет консультування, аналіз лікування хворих на туберкульоз за 2006—2013 роки у Запорізькій  області.
Результати та обговорення. У Запорізькій області розробили низку заходів щодо заохочення хворих до лікування, а саме: безпосередній нагляд за прийомом протитуберкульозних препаратів, забезпечення психологічної допомоги пацієнтам, організація соціальної підтримки хворим з уперше виявленим туберкульозом (ТБ) на амбулаторному етапі лікування у вигляді харчових і гігієнічних наборів. Це стало можливим завдяки спільній роботі протитуберкульозної служби з різними відомствами, міжнародними, громадськими та благодійними організаціями. В області знач­но знизився показник частоти переривання лікування з приводу ТБ (30 % у 2006 р. і 2,8 % у 2013 р.). Поліпшилися основні епідемічні показники з ТБ за останніх 8 років: захворюваність зменшилася на 24,8 %, а смертність — на 31,6 %.
Висновки. Застосування комплексу соціально-психологічних заходів, спрямованих на підвищення мотивації хворих на туберкульоз щодо лікування, у вигляді комплексної соціальної підтримки та цілеспрямованої адекватної санітарно-освітньої роботи помітно вплинули на поліпшення епідемічної ситуації з туберкульозу в області, що дає змогу ефективно протистояти несприятливим умовам поширення цієї хвороби.

Ключові слова: уперше діагностований туберкульоз легень, прихильність до лікування, відрив від лікування, соціально-психологічний супровід, стаціонарний, амбулаторний етапи лікування.

Список літератури:  
1.    Єсипенко С.В., Філюк В.В., Герасименко Н.А. Аналіз причин поширеності мультирезистентного туберкульозу в Одеській області // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2014.— № 3.— С. 85—89.
2.    Нізова Н.М., Павлова О.В., Щербинська А.М., Стель­мах О.М. Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник.— К., 2015.— С. 14.
3.    П’ятночка І.Т., Корнага С.І., Тхорик Н.В. Про прихильність до лікування хворих на туберкульоз // Туберку­льоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 1.— С. 108—111.
4.    Петренко В.І. До міжнародного дня боротьби з туберкульозом: «Охопити три мільйони: виявити, лікува­ти, вилікувати туберкульоз» // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­­фекція.— 2014.— № 1.— С. 5—7.
5.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Марусевич В.Г. Організа­ція протитуберкульозної санітарно-освітньої роботи в Україні: метод. реком.— К., 2001.— С. 1—15.
6.    Ясінов Д.А., Полувінко І.О., Смагіна Л.Т. Ефективність психологічного супроводу прихильності до лікування туберкульозу на стаціонарному етапі // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2014.— № 1.— С. 55—59.

Інше:
Контактна інформація:
Ахтирський Олександр Іванович, заст. головного лікаря з організаційно-методичної роботи
69009, м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 2  
Тел. (061) 236-64-29. Е-mail: ahtyrsky.alexandr@gmail.com


Стаття надійшла до редакції 24 лютого 2016 р.

 

Формирование у больных туберкулезом приверженности к лечению

А.И. Ахтырский1, Н.О. Скороходова2

1 КУ «Запорожский областной противотуберкулезный клинический диспансер» ЗОС
2 ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»

Цель работы — изучение влияния внедрения комплекса мер, направленных на создание мотивации к лечению у больных туберкулезом.
Материалы и методы. Анкетирование больных по вопросам уровня знаний о туберкулезе, причин прерывания лечения, областные программы, положение о кабинете консультирования, анализ лечения больных туберкулезом за 2006—2013 годы в Запорожской области.
Результаты и обсуждение. В Запорожской области разработан комплекс мероприятий по привлечению больных к лечению, а именно: непосредственный контроль за приемом противо­туберку­лез­ных препаратов, обеспечение психологической помощи пациентам, организация социальной под­держки больным с впервые выявленным туберкулезом (ТБ) на амбулаторном этапе лечения в виде продуктовых и гигиенических наборов. Это стало возможным благодаря совместной работе противотуберкулезной службы с различными ведомствами, международными, общественными и благо­творительными организациями. В области значительно снизился показатель прерывания лечения по поводу ТБ (30 % в 2006 г. и 2,8 % в 2013 г.). Улучшились основные эпидемические показатели по ТБ за последние 8 лет: заболеваемость уменьшилась на 24,8 %, а смертность — на 31,6 %.
Выводы. Применение комплекса социально-психологических мероприятий, направленных на повышение мотивации больных туберкулезом к лечению, в виде комплексной социальной поддержки и целенаправленной адекватной санитарно-просветительской работы существенно повлияли на улучшение эпидемической ситуации по туберкулезу в области, что дает возможность эффективно противостоять неблагоприятным условиям распространения этой болезни.

Ключевые слова: впервые диагностированный туберкулез легких, приверженность к лечению, отрыв от лечения, социально-психологическое сопровождение, стационарный, амбулаторный этапы лечения.

Список литературы:  
1.    Єсипенко С.В., Філюк В.В., Герасименко Н.А. Аналіз причин поширеності мультирезистентного туберкульозу в Одеській області // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2014.— № 3.— С. 85—89.
2.    Нізова Н.М., Павлова О.В., Щербинська А.М., Стель­мах О.М. Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник.— К., 2015.— С. 14.
3.    П’ятночка І.Т., Корнага С.І., Тхорик Н.В. Про прихильність до лікування хворих на туберкульоз // Туберку­льоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 1.— С. 108—111.
4.    Петренко В.І. До міжнародного дня боротьби з туберкульозом: «Охопити три мільйони: виявити, лікува­ти, вилікувати туберкульоз» // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­­фекція.— 2014.— № 1.— С. 5—7.
5.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Марусевич В.Г. Організа­ція протитуберкульозної санітарно-освітньої роботи в Україні: метод. реком.— К., 2001.— С. 1—15.
6.    Ясінов Д.А., Полувінко І.О., Смагіна Л.Т. Ефективність психологічного супроводу прихильності до лікування туберкульозу на стаціонарному етапі // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2014.— № 1.— С. 55—59.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

3. Оригінальні дослідження

 

Лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз та туберкульоз із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів: основні причини низьких результатів

Ю.І. Фещенко1, Н.А. Литвиненко1, М.В. Погребна1, Ю.О. Сенько1, Л.М. Процик1, Н.В. Гранкіна2

1 ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології
імені Ф.Г. Яновського НАМНУ», Київ
2 КЗ «Дніпропетровський протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради

Мета роботи — визначити ефективність лікування у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) та туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ) на момент завершення інтенсивної фази хіміотерапії (ІФХТ) й основного курсу хіміотерапії (ОКХТ) та встановити основні причини низьких результатів.
Матеріали та методи. У ретроспективному когортному дослідженні взяли участь 440 хворих на МРТБ та 158 — на РРТБ. Вивчали ефективність лікування на момент завершення ІФХТ та ОКХТ. Хворих на МРТБ та РРТБ розподілили на групи порівняння (нові випадки туберкульозу, ліковані у минулому протитуберкульозними препаратами (ПТП) І ряду, ліковані у минулому ПТП І та ІІ ряду), котрі не відрізнялися за віком, статтю, поширеністю туберкульозу, кількістю та розмірами деструкцій, інтенсивністю режимів хіміотерапії протягом ІФХТ. Усім хворим у режимі хіміотерапії (ХТ) щоденно в середньотерапевтичних дозах призначали не менше 4 ефективних ПТП. Якщо в режимі хіміотерапії протягом ІФХТ неможливо було призначити 4 ефективних ПТП І—ІІ ряду, використовували ПТП 5-ї групи.
Результати та обговорення. Показника «успішне лікування» досягли у 62,0 % хворих на МРТБ (без РРТБ), раніше не лікованих від туберкульозу, та у 53,7 % хворих, котрих лікували ПТП І ряду (p > 0,05), порівняно з 38,1 % хворих, які в анамнезі мали досвід застосування ПТП ІІ ряду (р < 0,05). На момент завершення ІФХТ бактеріовиділення припинилося у 88,0 та у 79,3 % хворих порівняно з 63,1 % відповідно (р < 0,05). Кількість перерв у лікуванні менша у хворих, котрі в минулому не лікувалися, порівняно з тими, що приймали ПТП. Термін припинення бактеріовиділення у хворих на МРТБ на 1 міс коротший у хворих, раніше не лікованих або лікованих ПТП І ряду, ніж ПТП ІІ ряду (р < 0,05). У хворих на РРТБ встановлено тенденцію щодо вищої ефективності лікування у тих, котрих у минулому не лікували ПТП або лікували тільки ПТП І ряду, порівняно з лікованими ПТП І—ІІ ряду: на момент завершення ОКХТ показник «успішне лікування» встановлено у 53,3 і 38,7 % порівняно з 28,5 % (p > 0,05). На момент завершення ІФХТ бактеріовиділення припинилося у 66,7 і 64,5 % хворих порівняно з 50,9 % відповідно (p > 0,05). Термін припинення бактеріовиділення у хворих на РРТБ перевищував у середньому 3,5 міс та не залежав від наслідків попереднього лікування.
Висновки. Наслідки лікування потрібно оцінювати окремо у хворих на МРТБ або РРТБ і хворих, яким у минулому призначали або ні ПТП ІІ ряду. З огляду на гіршу ефективність лікування хворих як на МРТБ, так і РРТБ, лікованих у минулому ПТП ІІ ряду, для них передусім доцільно у режим хіміотерапії вводити препарати 5-ї групи або нові ПТП (бедаквілін, деламанід), але при цьому, зважаючи на більшу кількість перерв у лікуванні, всім забезпечувати соціальний супровід. Оскільки у хворих усіх груп ефективність лікування знижується протягом підтримувальної фази ХТ, основні зусилля потрібно спрямовувати на поліпшення якості надання медичної допомоги на амбулаторному етапі та розробку і впровадження скорочених режимів ХТ.

Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, туберкульоз із розширеною резистентністю, припинення бактеріовиділення, ефективне лікування.

Список літератури:  
1.    Белостоцкий А.В. и др. Проблема приверженности больных туберкулезом к лечению // Туберкулез и болезни легких.— 2015.— № 4.— С. 4—8.
2.    Про затвердження уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високо­спеціалізованої) медичної допомоги «Туберкульоз»: Наказ МОЗ України № 620 від 09.09.2014 р.— К., 2014.— 128 с.
3.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник МОЗ України.— К., 2015.— 104 с.
4.    Comolet T. Multidrug-resistant tuberculosis: challenges of a global emergence // Bull. World Health Organ.— 2015.— Vol. 93, N 4.— P. 279—282.
5.    Duraisamy K. et al. Does Alcohol Consumption during Mul­tidrug-resistant Tuberculosis Treatment Affect Out­come? // Ann. Am. Thorac. Soc.— 2014.— Vol. 5, N 11.— P. 712–718.
6.    Fourati S. et al. Multidrug-resistant tuberculosis: Epidemiology and risk factors // Rev. Pneumol. Clin.— 2015.— Vol. 71, N 4.— P. 233—241.
7.    Kamal S.M. et al. Anti-tuberculosis drug resistance in Bang­ladesh: reflections from the first nationwide survey // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2015.— Vol. 19, N 19.— P. 151—156.
8.    Tang S. et al. Risk Factors for Poor Treatment Outcomes in Patients with MDR-TB and XDR-TB in China: Retrospective Multi-Center Investigation // PLoS One.— 2013.— Vol. 8, N 12.— P. e82943.
9.    Trauner A. et al. Evolution of Drug Resistance in Tuberculosis: Recent Progress and Implications for Diagnosis and Therapy // Drugs.— 2014.— Vol. 74.— P. 1063—1072.
10.    World Health Organization. Global tuberculosis report 2015.— Geneva: WHO, 2015.

Інше:
Контактна інформація:
Литвиненко Наталія Анатоліївна, ст. наук. співр. відділу хіміорезистентного туберкульозу  
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Е-mail: dr.n.lytvynenko@gmail.com


Стаття надійшла до редакції 20 квітня 2016 р.

 

Лечение больных мультирезистентным туберкулезом и туберкулезом с расширенной резистентностью микобактерий туберкулеза к противотуберкулезным препаратам: основные причины низких результатов

Ю.И Фещенко1, Н.А. Литвиненко1, М.В. Погребная1, Ю.А. Сенько1, Л.М. Процик1, Н.В. Гранкина2

1 ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМНУ», Киев
2 КЗ «Днепропетровский противотуберкулезный диспансер» Днепропетровского областного совета

Цель работы — определить эффективность лечения больных мультирезистентным туберкулезом (МРТБ) и туберкулезом с расширенной резистентностью (РРТБ) на момент завершения интенсивной фазы химиотерапии (ИФХТ) и основного курса химиотерапии (ОКХТ) и установить основные причины низких результатов.
Материалы и методы. В ретроспективное когортное исследование было включено 440 больных МРТБ и 158 — с РРТБ. Изучали эффективность лечения на момент завершения ИФХТ и ОКХТ. Больных с МРТБ и РРТБ разделили на группы сравнения (новые случаи туберкулеза, леченные в прошлом противотуберкулезными препаратами (ПТП) I ряда, леченные в прошлом ПТП I и II ря­­да), которые не отличались по возрасту, полу, распространенностью туберкулеза, количеству и размерам деструкции, интенсивности режимов химиотерапии в течение ИФХТ. Всем больным в режиме химиотерапии (ХТ) ежедневно в средних терапевтических дозах было назначено не менее 4 эффектив­ных ПТП. Если в режиме химиотерапии в течение ИФХТ невозможно было назначить 4 эффек­тивных ПТП I—II ряда, назначали ПТП 5-й группы.
Результаты и обсуждение. Показателя «успешное лечение» достигли 62,5 % больных с МРТБ (без РРТБ), ранее не леченных от туберкулеза, и у 53,7 % пациентов, которых лечили ПТП I ряда (p > 0,05), по сравнению с 38,1 % больных, которые в анамнезе имели опыт применения ПТП II ряда (р < 0,05). На момент завершения ИФХТ бактериовыделение прекратилось у 88,0 и 79,3 % пациентов по сранению с 63,1 % соответственно (р < 0,05). Количество перерывов в лечении было меньше у больных, которые в прошлом не лечились, по сравнению с теми, которые принимали ПТП. Срок прекращения бактериовыделения у больных с МРТБ был на 1 мес короче у больных, которые ранее не лечились или лечились ПТП I ряда, чем ПТП II ряда (р < 0,05). У больных с РРТБ установлено тенденцию к лучшей эффективности лечения у тех, которые в прошлом не принимали ПТП или лечились только ПТП I ряда, по сравнению с леченными ПТП I—II ряда: на момент завершения ОКХТ результат «успешное лечение» установлен у 53,3 и 38,7 % по сравнению с 28,5 % (p > 0,05). На момент завершения ИФХТ бактериовыделение прекратилось у 66,7 и 64,5 % больных по сравнению с 50,9 % соответственно (p > 0,05). Срок прекращения бактериовыделения у больных с РРТБ превышает в среднем 3,5 мес и не зависит от опыта предыдущего лечения.
Выводы. Результаты лечения должны оценивать отдельно у больных с МРТБ и РРТБ и больных, которым в прошлом применяли либо нет ПТП II ряда. Учитывая худшую эффективность терапии больных как с МРТБ, так и РРТБ, леченных в прошлом ПТП II ряда, для них в первую очередь целесообразно в режим химиотерапии включать препараты 5-й группы или новые ПТП (бедаквилин, деламанид), но при этом, учитывая большее количество перерывов в лечении, всем обеспечивать социальное сопровождение. Так как у больных всех групп эффективность лечения понижается в течение поддерживающей фазы ХТ, основные усилия должны быть направле­ны на улучшение качества оказания медицинской помощи на амбулаторном этапе и разработку и внедрение сокра­щенных режимов ХТ.

Ключевые слова: туберкулез со множественной лекарственной устойчивостью, туберкулез с широкой лекарственной устойчивостью, прекращение бактериовыделения, эффективное лечение.

Список литературы:  
1.    Белостоцкий А.В. и др. Проблема приверженности больных туберкулезом к лечению // Туберкулез и болезни легких.— 2015.— № 4.— С. 4—8.
2.    Про затвердження уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високо­спеціалізованої) медичної допомоги «Туберкульоз»: Наказ МОЗ України № 620 від 09.09.2014 р.— К., 2014.— 128 с.
3.    Туберкульоз в Україні: аналітично-статистичний довідник МОЗ України.— К., 2015.— 104 с.
4.    Comolet T. Multidrug-resistant tuberculosis: challenges of a global emergence // Bull. World Health Organ.— 2015.— Vol. 93, N 4.— P. 279—282.
5.    Duraisamy K. et al. Does Alcohol Consumption during Mul­tidrug-resistant Tuberculosis Treatment Affect Out­come? // Ann. Am. Thorac. Soc.— 2014.— Vol. 5, N 11.— P. 712–718.
6.    Fourati S. et al. Multidrug-resistant tuberculosis: Epidemiology and risk factors // Rev. Pneumol. Clin.— 2015.— Vol. 71, N 4.— P. 233—241.
7.    Kamal S.M. et al. Anti-tuberculosis drug resistance in Bang­ladesh: reflections from the first nationwide survey // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2015.— Vol. 19, N 19.— P. 151—156.
8.    Tang S. et al. Risk Factors for Poor Treatment Outcomes in Patients with MDR-TB and XDR-TB in China: Retrospective Multi-Center Investigation // PLoS One.— 2013.— Vol. 8, N 12.— P. e82943.
9.    Trauner A. et al. Evolution of Drug Resistance in Tuberculosis: Recent Progress and Implications for Diagnosis and Therapy // Drugs.— 2014.— Vol. 74.— P. 1063—1072.
10.    World Health Organization. Global tuberculosis report 2015.— Geneva: WHO, 2015.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 

Статевий диморфізм перебігу раку легень

Ю.В. Думанський1, О.В. Синяченко1, О.Ю. Столярова2, В.А. Степко1

1 Донецький національний медичний університет імені Максима Горького, Лиман
2 Національний інститут раку, Київ

Мета роботи — оцінити перебіг раку легені (РЛ) у чоловіків і жінок (локалізацію, форму, гістологічний варіант, ступінь диференціації, стадійність, характер метастазування пухлинного процесу) та виживаність хворих різної статі.
Матеріали та методи. Під наглядом перебував 1071 хворий на РЛ віком від 24 до 86 років, серед яких було 887 (83 %) чоловіків і 184 (17 %) жінки. Жоден з обстежених щодо основного захворювання раніше не був прооперований, а після встановлення діагнозу всі отримували променеву терапію, 3/4 з них — комбіновану радіохіміотерапію.
Результати та обговорення. Частота розподілу чоловіків та жінок з РЛ становить 5 : 1. Гендерні особливості РЛ стосуються локалізації патологічного процесу (у чоловіків частіше ліворуч і в середо­стінні, у жінок — праворуч, локально у верхніх, середній та нижніх частках), параметрів стадійності пухлини в маніфестний дебют захворювання (у жінок рівень вищий), форми пухлини (переважання центральної у чоловіків і периферійної у жінок), частоти плоскоклітинної карциноми у чоловіків та аденокарциноми у жінок. Для чоловіків характерне метастазування в медіастинальні лімфатичні вузли, нирки і стегнові кістки, для жінок — у підключичні, пахові лімфовузли, щитоподібну залозу, головний мозок, очі, черевну стінку, щелепи, ключиці, хребет, лобкову, крижову, клубову кістки, крижово-здухвинні й кульшові зчленування.
Висновки. Існує статевий диморфізм перебігу РЛ, але три- і п’ятирічна виживаність хворих однакова. Отримані дані будуть корисними для розробки раціональної медичної технології діагностики РЛ у чоловіків і жінок, а також радіохіміотерапії хворих різної статі.

Ключові слова: рак, легеня, перебіг, чоловіки, жінки.

Список літератури:  
1.    Онкология / Под. ред. Г.В. Бондаря, Ю.В. Думанского, А.Ю. Поповича.— К.: Медицина, 2015.— 576 с.
2.    Akhtar-Danesh N., Finley C. Temporal trends in the incidence and relative survival of non-small cell lung cancer in Canada: A po­­pu­la­tion-based study // Lung Cancer.— 2015.— Vol. 90, N  1.— P. 8—14.
3.    Brückl W.M., Al-Batran S.E., Ficker J.H. et al. Estrogen receptors and their impact for prognosis and therapy of lung cancer — new insights to an underestimated mechanism // Pneumologie.— 2015.— Vol. 69, N 6.— P. 350—360.
4.    Ceniceros L., Aristu J., Castanon E. et al. Stereotactic body radiotherapy (SBRT) for the treatment of inoperable stage I non-small cell lung cancer patients // Clin. Transl. Oncol.— 2015.— Vol. 55, N 8.— P. 213—219.
5.    Grаdalska-Lampart M., Karczmarek-Borowska B., Radziszew­ska A.U. Lung cancer in Podkarpackie region in the years 2002—2011 // Pneumonol. Alergol. Pol.— 2015.— Vol. 83, N 2.— P. 109—119.
6.    He Y.F., Luo H.Q., Wang W. et al. Clinical features and prognosis-associated factors of non-small cell lung cancer exhi­biting symptoms of bone metastasis at the time of diagnosis // Oncol. Lett.— 2015.— Vol. 9, N 6.— P. 2706—2712.
7.    Honma N., Hosoi T., Arai T., Takubo K. Estrogen and cancers of the colorectum, breast, and lung in postmenopausal women // Pathol. Int.— 2015.— Vol. 65, N 9.— P. 451—459.
8.    Kukulj S., Popovic F., Budimir B. et al. Smoking behaviors and lung cancer epidemiology: a cohort study // Psychiatr. Danub.— 2014.— Vol. 26, N 3.— P. 485—489.
9.    Linares I., Molina-Portillo E. et al. Trends in lung cancer incidence by histologic subtype in the south of Spain, 1985—2012: a population-based study Expósito // Clin. Transl. Oncol.— 2015.— Vol. 22, N 9.— P. 152—156.
10.    Lumachi F., Mazza F., Del Conte A. et al. Short-term survival of patients with lung metastases from colorectal and non-colorectal cancer who underwent pulmonary metastasectomy // Anti­cancer Res.— 2015.— Vol. 35, N 6.— P. 3563—3566.
11.    Meza R., Meernik C., Jeon J., Cote M.L. Lung cancer incidence trends by gender, race and histology in the United States, 1973—2010 // PLoS One.— 2015.— Vol. 10, N 3.— E. 0121323.
12.    Molina A.J., García-Martínez L., Zapata-Alvarado J. et al. Trends in lung cancer Incidence in a healthcare area // Arch. Bronconeumol.— 2015.— Vol. 4, N 7.— P. 122—127.
13.    Olajide O.O., Field J.K., Davies M.M., Marcus M.W. Lung cancer trend in England for the period of 2002 to 2011 and projections of future burden until 2020 // Int. J. Oncol.— 2015.— Vol. 47, N 2.— P. 739—746.
14.    Oliveira M.F., Rotta J.M., Botelho R.V. Survival analysis in patients with metastatic spinal disease: the influence of surgery, histology, clinical and neurologic status // Arq. Neuropsiquiatr.— 2015.— Vol. 73, N 4.— P. 330—335.
15.    Qu H.M., Bai Y.N., Cheng N. et al. Trend analysis of cancer mortality in the jinchang cohort, China, 2001—2010 // Biomed. Environ. Sci.— 2015.— Vol. 28, N 5.— P. 364—369.
16.    Salomaa E.R., Walta M. The prognosis of lung cancer continues to be poor— treatment outcome within the hospital district of Southwest Finland in 2004 to 2011 // Duodecim.— 2015.— Vol. 131, N 1.— P. 69—75.
17.    Shan L., Qiu T., Ling Y. et al. Prevalence and clinicopathological characteristics of HER2 and BRAF mutation in chinese patients with lung adenocarcinoma // PLoS One.— 2015.— Vol. 10, N 6.— E. 0130447.
18.    Ulas A., Bilici A., Durnali A. et al. Risk factors for skeletal-related events (SREs) and factors affecting SRE-free survival for nonsmall cell lung cancer patients with bone metastases // Tumour Biol.— 2015.— Vol. 15, N 8.— P. 161—166.
19.    Vanthomme K., Vandenheede H., Hagedoorn P. et al. Trends in site- and sex-specific cancer mortality between 1979 and 2010 in Belgium compared with Europe using WHO data // J. Public. Health.— 2015.— Vol. 11, N 6.— P. 168—176.
20.    Yu X.Q., Kahn C., Luo Q. et al. Lung cancer prevalence in New South Wales (Australia): Analysis of past trends and projection of future estimates // Cancer Epidemiol.— 2015.— Vol. 39, N 4.— P. 534—538.
21.    Zhou C. Lung cancer molecular epidemiology in China: recent trends // Transl. Lung Cancer Res.— 2014.— Vol. 3, N 5.— P. 270—279.

Інше:
Контактна інформація:
Думанський Юрій Васильович, д. мед. н., проф., зав. кафедри онкології, чл.-кор. НАМН України, з. д. н. т. України, ректор  
84404, м. Лиман, вул. Кірова, 27
Е-mail: oncologdopс@gmail.com


Стаття надійшла до редакції 14 грудня 2015 р.

 

Половой диморфизм течения рака легкого

Ю.В. Думанский1, О.В. Синяченко1, О.Ю. Столярова2, В.А. Степко1

1    Донецкий национальный медицинский университет имени Максима Горького, Лиман
2    Национальный институт рака, Киев

Цель работы — оценить течение рака легкого (РЛ) у мужчин и женщин (локализацию, форму, гистологический вариант, степень дифференциации, стадийность, характер метастазирования опухолевого процесса) и выживаемость больных разного пола.
Материалы и методы. Под наблюдением находился 1071 больной РЛ в возрасте от 24 до 86 лет, среди которых было 887 (83 %) мужчин и 184 (17 %) женщины. Никто из обследованных по поводу основного заболевания ранее не был прооперирован, а после установления диагноза все получали лучевую терапию, 3/4 из них – комбинированную радиохимиотерапию.
Результаты и обсуждение. Частота распределения мужчин и женщин с РЛ составляет как 5 : 1. Гендерные особенности РЛ касаются локализации патологического процесса (у мужчин чаще слева и в средостении, у женщин – справа, локально в верхних, средней и нижних долях), параметров стадийности опухоли в манифестный дебют заболевания (у женщин уровень выше), формы опухоли (превалирование центральной у мужчин и периферической у женщин), частоты плоскоклеточной карциномы у мужчин и аденокарциномы у женщин. Для мужчин характерно метастазирование в медиастинальные лимфатические узлы, почки и бедренные кости, для женщин – в подключичные, паховые лимфоузлы, щитовидную железу, головной мозг, глаза, брюшную стенку, челюсти, ключицы, позвоночник, лобковую, крестцовую, подвздошную кости, крестцово-подвздошные и тазобедренные сочленения.
Выводы. Существует половой диморфизм течения РЛ, но трех- и пятилетняя выживаемость больных одинакова. Полученные данные будут полезными для разработки рациональной медицинской технологии диагностики РЛ у мужчин и женщин, а также радиохимиотерапии больных разного пола.

Ключевые слова: рак, легкое, течение, мужчины, женщины.

Список литературы:  
1.    Онкология / Под. ред. Г.В. Бондаря, Ю.В. Думанского, А.Ю. Поповича.— К.: Медицина, 2015.— 576 с.
2.    Akhtar-Danesh N., Finley C. Temporal trends in the incidence and relative survival of non-small cell lung cancer in Canada: A po­­pu­la­tion-based study // Lung Cancer.— 2015.— Vol. 90, N  1.— P. 8—14.
3.    Brückl W.M., Al-Batran S.E., Ficker J.H. et al. Estrogen receptors and their impact for prognosis and therapy of lung cancer — new insights to an underestimated mechanism // Pneumologie.— 2015.— Vol. 69, N 6.— P. 350—360.
4.    Ceniceros L., Aristu J., Castanon E. et al. Stereotactic body radiotherapy (SBRT) for the treatment of inoperable stage I non-small cell lung cancer patients // Clin. Transl. Oncol.— 2015.— Vol. 55, N 8.— P. 213—219.
5.    Grаdalska-Lampart M., Karczmarek-Borowska B., Radziszew­ska A.U. Lung cancer in Podkarpackie region in the years 2002—2011 // Pneumonol. Alergol. Pol.— 2015.— Vol. 83, N 2.— P. 109—119.
6.    He Y.F., Luo H.Q., Wang W. et al. Clinical features and prognosis-associated factors of non-small cell lung cancer exhi­biting symptoms of bone metastasis at the time of diagnosis // Oncol. Lett.— 2015.— Vol. 9, N 6.— P. 2706—2712.
7.    Honma N., Hosoi T., Arai T., Takubo K. Estrogen and cancers of the colorectum, breast, and lung in postmenopausal women // Pathol. Int.— 2015.— Vol. 65, N 9.— P. 451—459.
8.    Kukulj S., Popovic F., Budimir B. et al. Smoking behaviors and lung cancer epidemiology: a cohort study // Psychiatr. Danub.— 2014.— Vol. 26, N 3.— P. 485—489.
9.    Linares I., Molina-Portillo E. et al. Trends in lung cancer incidence by histologic subtype in the south of Spain, 1985—2012: a population-based study Expósito // Clin. Transl. Oncol.— 2015.— Vol. 22, N 9.— P. 152—156.
10.    Lumachi F., Mazza F., Del Conte A. et al. Short-term survival of patients with lung metastases from colorectal and non-colorectal cancer who underwent pulmonary metastasectomy // Anti­cancer Res.— 2015.— Vol. 35, N 6.— P. 3563—3566.
11.    Meza R., Meernik C., Jeon J., Cote M.L. Lung cancer incidence trends by gender, race and histology in the United States, 1973—2010 // PLoS One.— 2015.— Vol. 10, N 3.— E. 0121323.
12.    Molina A.J., García-Martínez L., Zapata-Alvarado J. et al. Trends in lung cancer Incidence in a healthcare area // Arch. Bronconeumol.— 2015.— Vol. 4, N 7.— P. 122—127.
13.    Olajide O.O., Field J.K., Davies M.M., Marcus M.W. Lung cancer trend in England for the period of 2002 to 2011 and projections of future burden until 2020 // Int. J. Oncol.— 2015.— Vol. 47, N 2.— P. 739—746.
14.    Oliveira M.F., Rotta J.M., Botelho R.V. Survival analysis in patients with metastatic spinal disease: the influence of surgery, histology, clinical and neurologic status // Arq. Neuropsiquiatr.— 2015.— Vol. 73, N 4.— P. 330—335.
15.    Qu H.M., Bai Y.N., Cheng N. et al. Trend analysis of cancer mortality in the jinchang cohort, China, 2001—2010 // Biomed. Environ. Sci.— 2015.— Vol. 28, N 5.— P. 364—369.
16.    Salomaa E.R., Walta M. The prognosis of lung cancer continues to be poor— treatment outcome within the hospital district of Southwest Finland in 2004 to 2011 // Duodecim.— 2015.— Vol. 131, N 1.— P. 69—75.
17.    Shan L., Qiu T., Ling Y. et al. Prevalence and clinicopathological characteristics of HER2 and BRAF mutation in chinese patients with lung adenocarcinoma // PLoS One.— 2015.— Vol. 10, N 6.— E. 0130447.
18.    Ulas A., Bilici A., Durnali A. et al. Risk factors for skeletal-related events (SREs) and factors affecting SRE-free survival for nonsmall cell lung cancer patients with bone metastases // Tumour Biol.— 2015.— Vol. 15, N 8.— P. 161—166.
19.    Vanthomme K., Vandenheede H., Hagedoorn P. et al. Trends in site- and sex-specific cancer mortality between 1979 and 2010 in Belgium compared with Europe using WHO data // J. Public. Health.— 2015.— Vol. 11, N 6.— P. 168—176.
20.    Yu X.Q., Kahn C., Luo Q. et al. Lung cancer prevalence in New South Wales (Australia): Analysis of past trends and projection of future estimates // Cancer Epidemiol.— 2015.— Vol. 39, N 4.— P. 534—538.
21.    Zhou C. Lung cancer molecular epidemiology in China: recent trends // Transl. Lung Cancer Res.— 2014.— Vol. 3, N 5.— P. 270—279.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

5. Оригінальні дослідження

 

Соціальні особливості хворих на туберкульоз легень у Кишиневі

Е. Леснік1, А. Устіян1, А. Нігулеану1, А. Малик1, К. Паладі2

1 Державний університет медицини і фармації імені Ніколая Тестеміцану, Кишинів, Республіка Молдова
2 Муніципальна клінічна фтизіопульмонологічна лікарня, Кишинів, Республіка Молдова

Мета роботи — оцінка соціальних особливостей хворих на туберкульоз легень для розробки поліпшених рекомендацій з питань політики в програмі боротьби з туберкульозом.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне селективне описове дослідження соціальних особливостей 361 хворого на туберкульоз легень, госпіталізованого в муніципальну клінічну фтизіопульмонологічну лікарню Кишинева в період від 01.01.2014 до 01.01.2015 р.
Результати та обговорення. Соціально-економічний аналіз виявив переважання чоловіків (67,8 %), пацієнтів з вікової групи 18—40 років (57,98 %) і cоціальнo одиноких (57,07 %) осіб. Куріння (86,42 %) і зловживання алкоголем (25,21 %) були найбільш розповсюдженими шкідливи­ми звичками. Переважали пацієнти матеріально незабезпечені (60,67 %) і без медичного страхуван­ня (43,76 %), в меншому співвідношенні були виявлені трудові мігранти (6,37 %), а також колишні в’язні (4,71 %).
Висновки. Національна політика повинна бути спрямована на розробку програм, орієнтованих на вразливі групи пацієнтів без соціального і медичного забезпечення, для поліпшення соціального добробуту хворих на туберкульоз.

Ключові слова: туберкульоз, чинники ризику, соціальні фактори.

Список літератури:  
1.    Allebeck P. Delay in tuberculosis care: one link in a long chain of social inequities // Eur. J. Pub. Health.— 2007.— Vol. 5.— P. 409—412.
2.    Aveyard H. Literature review in health and social care: A prac­tical Guide, McGraw-Hill, 2010.
3.    Baker M., Das D., Venugopal K., Howden-Chapman P. Tuber­culosis associated with household crowding in a developed country // J. Epidemiol. Community Health.— 2008.— Vol. 62 (8).— P. 715—721.
4.    Bates M.N., Khalakdina A., Pai M. et al. Risk of tuberculosis from exposure to tobacco smoke // Arch. Intern. Med.— 2007.— Vol. 167.— P. 335—342.
5.    Bambra C., Gibson M., Sowden A. Tackling the wider social determinants of health and health inequalities: evidence from systematic reviews // J. Epidemiol. Community Health.— 2010.— Vol. 64.— P. 84—291.
6.    Guo N., Marra F. Measyring health-related quality of life in tuberculosis: A systematic review // Health Quality Life Out­comes.— 2009.— Vol. 14.— P. 7—14.
7.    Jenkins H., Ciobanu A., Plesca V. et al. Risk factors and timing of default from treatment for non-MDR TB in Moldova // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2013.— Vol. 17 (3).— P. 373—380.
8.    Lin H.H., Ezzati M., Murray M. Tobacco smoke, indoor air pollution and tuberculosis: A systematic review and meta-analysis // Plos. Med.— 2007.— Vol. 4.— P. e20.
9.    Lonnroth K., Jaramillo E., Williams B.G. et al. Drivers of tuberculosis epidemics: the role of risk factors and social determinants // Soc. Sci. Med.— 2009.— Vol. 68 (12).— P. 2240—2246.
10.    Nalivaico N. Concepţia internaţională în managementul tuber­culozei în condigiile epidemiologiei contemporane Bule­tinul Academiei de Ştiinţe a Moldovei. Ştiinţe medicale.—Chişinău.— 2011.— Vol. 4 (32).— P. 206—211.
11.    Protocol Clinic National. Tuberculoza la Adult. Chişinău.— 2014.— 120 p.
12.    Todorikо L.D., Ieremenchuk І.V. Features of cytokine regulation and indicators of endogenous intoxication in multidrug-resis­tant pulmonary tuberculosis  // Moldovan J. Health Sci.— 2014.— N 2.— С. 26—35.
13.    United Nations Statistics Division. Millennium Development Goal Indicators Database. http://unstats.un.org/unsd/mi/mi_goals.asp.
14.    World Health Organization. Global tuberculosis control 2011. Epidemiology, strategy, finances. Geneva, 2011.
15.    World Health Organization. Treatment of tuberculosis: guide­lines. Geneva, 2014.
16.    World Health Organization. Commission on Social Determinants of Health. Action on the social determinants of health. Geneva, 2005.
17.    World Health Organization. Equity, social determinants and public health programmes, Geneva, 2010.
18.    http://statbank.statistica.md/pxweb/Database/asp (cited 1.1 2016).

Інше:
Контактна інформація:
Леснік Евеліна Володимирівна, к. мед. н., асист. кафедри фтизіопневмології       
MD 2001, Республіка Молдова, м. Кишинів, бульв. Штефан чел Маре, 165. Е-mail: evelinalesnic@yahoo.com.

Стаття надійшла до редакції 24 лютого 2016 р.

 

Социальные особенности больных туберкулезом легких в Кишиневе

Э. Лесник1, А. Устиян1, А. Нигулеану1, А. Малик1, К. Палади2

1 Государственный университет медицины и фармации имени Николая Тестемицану, Кишинев, Республика Молдова
2 Муниципальная клиническая фтизиопульмонологическая больница, Кишинев, Республика Молдова

Цель работы — оценка социальных особенностей больных туберкулезом легких для разработки улучшенных рекомендаций по вопросам политики в программе борьбы с туберкулезом.
Материалы и методы. Было проведено ретроспективное селективное описательное иссле­дование социальных особенностей 361 больного туберкулезом легких, которые были госпита­лизированы в муниципальную клиническую фтизиопульмонологическую больницу г. Кишинева в период с 01.01.2014 по 01.01.2015 г. 
Результаты и обсуждение. Социально-экономический анализ выявил преобладание мужчин (67,8 %), пациентов из возрастной группы 18—40 лет (57,98 %) и cоциальнo одиноких (57,07 %) лиц. Курение (86,42 %) и злоупотребление алкоголем (25,21 %) были наиболее pаспространенными вредными привычками. Преобладали пациенты материально необеспеченные (60,67 %) и без медицинского страхования (43,76 %), в меньшем соотношении были выявлены трудовые мигранты (6,37 %), а также бывшие заключенные (4,71 %).
Выводы. Национальная политика должна быть направлена на разработку программ, ориен­тированных  на уязвимые  группы пациентов без социального и медицинского обеспечения, для улучшения социального благосостояния больных туберкулезом.

Ключевые слова: туберкулез, факторы риска, социальные факторы.

Список литературы:  
1.    Allebeck P. Delay in tuberculosis care: one link in a long chain of social inequities // Eur. J. Pub. Health.— 2007.— Vol. 5.— P. 409—412.
2.    Aveyard H. Literature review in health and social care: A prac­tical Guide, McGraw-Hill, 2010.
3.    Baker M., Das D., Venugopal K., Howden-Chapman P. Tuber­culosis associated with household crowding in a developed country // J. Epidemiol. Community Health.— 2008.— Vol. 62 (8).— P. 715—721.
4.    Bates M.N., Khalakdina A., Pai M. et al. Risk of tuberculosis from exposure to tobacco smoke // Arch. Intern. Med.— 2007.— Vol. 167.— P. 335—342.
5.    Bambra C., Gibson M., Sowden A. Tackling the wider social determinants of health and health inequalities: evidence from systematic reviews // J. Epidemiol. Community Health.— 2010.— Vol. 64.— P. 84—291.
6.    Guo N., Marra F. Measyring health-related quality of life in tuberculosis: A systematic review // Health Quality Life Out­comes.— 2009.— Vol. 14.— P. 7—14.
7.    Jenkins H., Ciobanu A., Plesca V. et al. Risk factors and timing of default from treatment for non-MDR TB in Moldova // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2013.— Vol. 17 (3).— P. 373—380.
8.    Lin H.H., Ezzati M., Murray M. Tobacco smoke, indoor air pollution and tuberculosis: A systematic review and meta-analysis // Plos. Med.— 2007.— Vol. 4.— P. e20.
9.    Lonnroth K., Jaramillo E., Williams B.G. et al. Drivers of tuberculosis epidemics: the role of risk factors and social determinants // Soc. Sci. Med.— 2009.— Vol. 68 (12).— P. 2240—2246.
10.    Nalivaico N. Concepţia internaţională în managementul tuber­culozei în condigiile epidemiologiei contemporane Bule­tinul Academiei de Ştiinţe a Moldovei. Ştiinţe medicale.—Chişinău.— 2011.— Vol. 4 (32).— P. 206—211.
11.    Protocol Clinic National. Tuberculoza la Adult. Chişinău.— 2014.— 120 p.
12.    Todorikо L.D., Ieremenchuk І.V. Features of cytokine regulation and indicators of endogenous intoxication in multidrug-resis­tant pulmonary tuberculosis  // Moldovan J. Health Sci.— 2014.— N 2.— С. 26—35.
13.    United Nations Statistics Division. Millennium Development Goal Indicators Database. http://unstats.un.org/unsd/mi/mi_goals.asp.
14.    World Health Organization. Global tuberculosis control 2011. Epidemiology, strategy, finances. Geneva, 2011.
15.    World Health Organization. Treatment of tuberculosis: guide­lines. Geneva, 2014.
16.    World Health Organization. Commission on Social Determinants of Health. Action on the social determinants of health. Geneva, 2005.
17.    World Health Organization. Equity, social determinants and public health programmes, Geneva, 2010.
18.    http://statbank.statistica.md/pxweb/Database/asp (cited 1.1 2016).

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Англійська

6. Оригінальні дослідження

 

Вплив функціонального стану щитоподібної залози на показники імунітету у хворих на туберкульоз

С.Л. Матвєєва

Харківський національний медичний університет

Мета роботи — аналіз ролі тиреоїдного статусу у формуванні протитуберкульозного імунітету.
Матеріали та методи. Обстежено 60 хворих на деструктивний туберкульоз легень віком від 18 до 70 років, у 30 з яких діагностовано автоімунний тиреоїдит із субклінічним гіпотиреозом. Імунологічне дослідження проводили до початку лікування та наприкінці фази інтенсивної терапії. Оцінювали стан Т- і B-систем імунітету, природних кілерів.
Результати та обговорення. Результати висвітлюють механізми, за допомогою яких ендокринна система здатна впливати на виразність імунітету.
Висновки. Автоімунний тиреоїдит із субклінічним гіпотиреозом призводить до супресії клітинної та гуморальної ланок імунітету у хворих на туберкульоз, що пояснює менш сприятливі наслідки протитуберкульозної хіміотерапії у хворих з поєднаною патологією.

Ключові слова: туберкульоз, автоімунний тиреоїдит, субклінічний гіпотиреоз, імунітет.

Список літератури:  
1.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистичес­кие ме­­тоды в медико-биологических исследованиях с использованием Exel.— К.: Морион, 2000.— 320 с.
2.    Матвеева С.Л. Клиническая характеристика и исходы хи­­мио­терапии туберкулеза легких у лиц с патологией щитовидной железы // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­­фекція.— 2011.— № 2 (5).— С. 39—44.
3.    Матвеева С.Л. Роль преморбидного тиреоидного статуса в формировании клеточного иммунитета и исходов химиотерапии у больных деструктивным туберкулезом легких // Пробл. ендокрин. патол.— 2011.— № 3.— С. 35—43.
4.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ме­­дичної допомоги. Туберкульоз.— Наказ МОЗ України від 21.12.2012 № 1091.
5.    Черенько С.А., Матвеева С.Л. Корреляции между клиническим течением туберкулеза легких, функцией щитовидной железы и некоторыми цитокинами // Укр. пульмонол. журн.— 2011.— № 2.— C. 35—38.
6.    Csaba G., Pallinger E.. Thyrotropic hormone (TSH) regulation of triidthyronine (T3) concentration in immune cells // Inflamm. Res.— 2009.— Vol. 58.— P. 151—154.
7.    Csaba G., Rjvaca P., Pallinger E. Immunologically demonstrable hormones and hormone-like molecules in rat white blood cells and mast cells // Cell Biol. Internat.— 2004.— Vol. 28.— P. 487—490.
8.    Davis S.L. Environmental modulation of the immune system via the endocrine system // Domest. Anim. Endocrinol.— 1998.— Vol. 15.— P. 283—289.
9.    Dorshkind K., Horseman N.D. The roles of prolactin, growth factor-I, and thyroid hormones in lymphocyte development and function: insights from genetic models of hormone and hormone receptor deficiency // Endocrine. Rev.— 2000.— Vol. 21.— P. 292—312.
10.    Fabris N., Mocchegiani E., Provinciali M. Pituitary thyroid axis and immune system: a reciprocal neuroendocrine immune interaction // Horm. Re.— 1995.— Vol. 43.— P. 29—38.
11.    Foster M.P., Jensen E.R., Montecino-Rjdriguez E. et al. Humoral and cell-madiated immunity in mice with genetic deficiencies of prolactin, growth hormone, insulin-like growth factor-I, and thy­roid hormones // Clin. Immunol.— 2000.— Vol. 96.— P. 140—149.
12.    Hodkinson C.F., Simpson E.E.A., Beattie J.H. et al. Preliminary evidence of immune function modulation by thyroid hormones in healthy men and women aged 55—70 years // J. Endocrinol.— 2009.— Vol. 202. —P. 55—63.
13.    Provinciali M., Muzzioli M., Di Stefano G., Fabris N. Recovery of spleen cell natural killer activity by thyroid hormone treat­ment in old mice // Nat. Immun. Cell Growth Regul.— 1991.— Vol. 10 (4).— Р. 226—236.
14.    Silbestein S., Vogl A.M., Bonfiglio J.J. et al. Immunology: signal trans­duction, and behavior inhypothalamic-pituitary-adrenal axis-related genetic mouse models // Ann. NY Acad. Sc.— 2009.— Vol. 1153.— P. 120—130.
15.    Stagi S., Azzari C., Bindi G. at al Undetectable serum IgA and low IgM concentrations in children with congenital hypothy­roidism // Clin. Immunol.— 2005.— Vol. 116.— P. 94—98.

Інше:
Контактна інформація:
Матвєєва Світлана Леонідівна, к. мед. н., доц. кафедри фтизіатрії і пульмонології
61022, Харків, просп. Науки, 4
Е-mail: matveeva_s@mail.ru


Стаття надійшла до редакції 11 березня 2016 р.

 

Влияние функционального состояния щитовидной железы на показатели иммунитета больных туберкулезом

С.Л. Матвеева

Харьковский национальный медицинский университет

Цель работы — анализ роли тиреоидного статуса в формировании противотуберкулезного иммунитета.
Материалы и методы. Обследованы 60 больных деструктивным туберкулезом легких в возрасте от 18 до 70 лет, у 30 из которых диагностирован аутоиммунный тиреоидит с субклиническим гипотиреозом. Иммунологическое исследование проводили до начала лечения и в конце фазы интенсивной терапии. Оценивали состояние Т- и В-систем иммунитета, естественных киллеров.
Результаты и обсуждение. Результаты проливают новый свет на механизмы, с помощью которых эндокринная система способна влиять на выраженность иммунитета.
Выводы. Аутоиммунный тиреоидит с субклиническим гипотиреозом приводит к супрессии клеточного и гуморального звеньев иммунитета у больных туберкулезом, что объясняет менее благоприятные исходы противотуберкулезной химиотерапии у больных с сочетанной патологией.

Ключевые слова: туберкулез, аутоиммунный тиреоидит, субклинический гипотиреоз, иммунитет.

Список литературы:  
1.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистичес­кие ме­­тоды в медико-биологических исследованиях с использованием Exel.— К.: Морион, 2000.— 320 с.
2.    Матвеева С.Л. Клиническая характеристика и исходы хи­­мио­терапии туберкулеза легких у лиц с патологией щитовидной железы // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­­фекція.— 2011.— № 2 (5).— С. 39—44.
3.    Матвеева С.Л. Роль преморбидного тиреоидного статуса в формировании клеточного иммунитета и исходов химиотерапии у больных деструктивным туберкулезом легких // Пробл. ендокрин. патол.— 2011.— № 3.— С. 35—43.
4.    Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) ме­­дичної допомоги. Туберкульоз.— Наказ МОЗ України від 21.12.2012 № 1091.
5.    Черенько С.А., Матвеева С.Л. Корреляции между клиническим течением туберкулеза легких, функцией щитовидной железы и некоторыми цитокинами // Укр. пульмонол. журн.— 2011.— № 2.— C. 35—38.
6.    Csaba G., Pallinger E.. Thyrotropic hormone (TSH) regulation of triidthyronine (T3) concentration in immune cells // Inflamm. Res.— 2009.— Vol. 58.— P. 151—154.
7.    Csaba G., Rjvaca P., Pallinger E. Immunologically demonstrable hormones and hormone-like molecules in rat white blood cells and mast cells // Cell Biol. Internat.— 2004.— Vol. 28.— P. 487—490.
8.    Davis S.L. Environmental modulation of the immune system via the endocrine system // Domest. Anim. Endocrinol.— 1998.— Vol. 15.— P. 283—289.
9.    Dorshkind K., Horseman N.D. The roles of prolactin, growth factor-I, and thyroid hormones in lymphocyte development and function: insights from genetic models of hormone and hormone receptor deficiency // Endocrine. Rev.— 2000.— Vol. 21.— P. 292—312.
10.    Fabris N., Mocchegiani E., Provinciali M. Pituitary thyroid axis and immune system: a reciprocal neuroendocrine immune interaction // Horm. Re.— 1995.— Vol. 43.— P. 29—38.
11.    Foster M.P., Jensen E.R., Montecino-Rjdriguez E. et al. Humoral and cell-madiated immunity in mice with genetic deficiencies of prolactin, growth hormone, insulin-like growth factor-I, and thy­roid hormones // Clin. Immunol.— 2000.— Vol. 96.— P. 140—149.
12.    Hodkinson C.F., Simpson E.E.A., Beattie J.H. et al. Preliminary evidence of immune function modulation by thyroid hormones in healthy men and women aged 55—70 years // J. Endocrinol.— 2009.— Vol. 202. —P. 55—63.
13.    Provinciali M., Muzzioli M., Di Stefano G., Fabris N. Recovery of spleen cell natural killer activity by thyroid hormone treat­ment in old mice // Nat. Immun. Cell Growth Regul.— 1991.— Vol. 10 (4).— Р. 226—236.
14.    Silbestein S., Vogl A.M., Bonfiglio J.J. et al. Immunology: signal trans­duction, and behavior inhypothalamic-pituitary-adrenal axis-related genetic mouse models // Ann. NY Acad. Sc.— 2009.— Vol. 1153.— P. 120—130.
15.    Stagi S., Azzari C., Bindi G. at al Undetectable serum IgA and low IgM concentrations in children with congenital hypothy­roidism // Clin. Immunol.— 2005.— Vol. 116.— P. 94—98.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

7. Оригінальні дослідження

 

Асоціація між геном rpoB Mycobacterium tuberculosis та поліморфізмом генів інтерлейкінів, C-реактивного білка у хворих на мультирезистентний туберкульоз легень

Д.О. Бутов

Харківський національний медичний університет

Мета роботи — вивчити асоціацію між геном rpoB Mycobacterium tuberculosis (МБТ) та поліморфізмом генів інтерлейкінів, C-реактивного білка у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) легень.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 87 хворих на інфільтративний туберкульоз легень та 30 відносно здорових донорів. Хворих було розподілено на дві групи — з МРТБ легень та без нього. Вивчали ділянки генів інтерлейкіну (IL)-2 поліморфізму T330G, IL-4 — C589T та С-реактивного білка (CRP) — C3872T за методом полімеразної ланцюгової реакції. Рівні цитокінів (IL-2, IL-4) та CRP у венозній крові вимірювали за імуноферментним способом. Виявлення з харкотиння ДНК МБТ та гена rpoB стійкості до рифампіцину проводили за допомогою Xpert MTB/RIF Assay.
Результати та обговорення. Зміни секреції IL-4, CRP та IL-2 вірогідно асоційовані з мутаційною гомозиготою й гетерозиготою поліморфізму C589T гена IL-4, T330G — IL-2 та C3872T — CRP у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. У хворих на МРТБ легень відносно гена стійкості до рифампіцину rpoB МБТ встановлено тісний взаємозв’язок із гетерозиготним генотипом TG поліморфізму T330G гена IL-2, CT поліморфізму C589T — IL-4 та CT поліморфізму C3872T — CRP, що свідчить про генетичну схильність до МРТБ на тлі відповідних змін рівнів інтерлейкінів та CRP.
Висновки. Для мультирезусного туберкульозу вірогідно характерніший гетерозиготний генотип наведених вище поліморфізмів генів цитокінів на тлі вірогідної наявності гена стійкості до рифампіцину rpoB МБТ та відповідного рівня IL-2, IL-4 і CRP у сироватці крові.

Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, цитокіни, поліморфізм генів, імунітет, інтерлейкіни, ген rpoB Mycobacterium tuberculosis, С-реактивний білок.

Список літератури:  
1.    Барбова А.І., Журило О.А., Жеребко Н.М. та ін. Порядок використання молекулярно-генетичних методів у лабораторіях з діагностики туберкульозу в Україні: метод. реком. Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України».— К., 2014.— 18 с.
2.    Быстрое внедрение диагностического теста Xpert MTB/RIF: технические и операционные рекомендации. Вопросы практического применения: руководство / Всемирная организация здравоохранения.— Женева, 2011.— 41 с.
3.    Имангулова М.М., Карунас А.С., Хуснутдинова Э.К. Моле­кулярно-генетические аспекты туберкулеза легких // Мед. генетика.— 2005.— № 11.— Р. 505—510.
4.    Коненков В.И., Ракова И.А., Авдошина В.В. и др. Связь аллельных вариантов промоторных участков генов IL-2 (T-330G), IL-4 (С-590Т) и IL-10 (С-592А) с уровнем спонтанной продукции цитокинов in vitro мононуклеарными клетками периферической крови здоровых жителей Сибири европеоидного происхождения // Мед. генетика.— 2006.— № 3.— С. 46—50.
5.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические ме­­тоды в медикобиологических исследованиях с использованием Excel.— К.: Морион, 2000.— 320 с.
6.    Чернушенко Е.Ф., Процюк Р.Г. Противотуберкулезный иммунитет: ч. І // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 4.— С. 53—58.
7.    Azad A.K., Sadee W., Schlesinger L.S. Innate immune gene polymorphisms in tuberculosis // Infect. Immun.— 2012.— Vol. 80, N 10.— P. 3343—3359.
8.    Bellam R. Genome-wide approaches to identifying genetic factors in host susceptibility to tuberculosis // Microbes. Infect.— 2006.— Vol. 8, N 4.— P. 1119—11123.
9.    Bloom B.R., Trach D.D. Genetics and developing countries // BMJ.— 2001.— Vol. 28, N 322 (7293).— P. 1006—1007.
10.    Bulat-Kardum L.J., Etokebe G.E., Lederer P. et al. Genetic Polymorphisms in the Toll-like Receptor 10, Interleukin (IL)17A and IL17F Genes Differently Affect the Risk for Tuberculosis in Croatian Population // Scand. J. Immunol.— 2015— Vol. 82, N 1.— P. 63—69.
11.    Chong Wang, Chang-Ming Liu, Li-Liang Wei et al. A Group of Novel Serum Diagnostic Biomarkers for Multidrug-Resistant Tuberculosis by iTRAQ-2D LC-MS/MS and Solexa Sequencing // Int. J. Biol. Sci.— 2016.— Vol. 12, N 2.— P. 246—256.
12.    Fortún J., Martín-Dávila P., Gómez-Mampaso E. et al. Extra-pulmonary tuberculosis: a biomarker analysis // Infection.— 2014.— Vol. 42, N 4.— P. 649—654.
13.    Global tuberculosis report 2014: WHO report 2014 / World Health Organization.— Geneva, Switzerland, 2014.— 118 p.
14.    Hu Y., Wu L., Li D. et al. Association between cytokine gene polymorphisms and tuberculosis in a Chinese population in Shanghai: a case-control study // BMC Immunol.— 2015.— N 16.— P. 8.
15.    Ke Z., Yuan L., Ma J. et al. IL-10 Polymorphisms and Tubercu­losis Susceptibility: An Updated Meta-Analysis // Yonsei Med. J.— 2015.— Vol. 56, N 5.— Р. 1274—1287.
16.    Lindenau J.D., Guimarães L.S., Friedrich D.C. et al. Cytokine gene polymorphisms are associated with susceptibility to tu­­berculosis in an Amerindian population // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2014.— Vol. 18, N 8.— P. 952—957.
17.    Multidrug-resistant TB (MDR-TB): 2014 Update / World Health Organization.— Geneva, Switzerland, 2014.— 2 p.
18.    Pavan N.K., Anuradha R., Andrade B.B. et al. Circulating biomar­kers of pulmonary and extrapulmonary tuberculosis in children // Clin. Vaccine Immunol.— 2013.— Vol. 20, N 5.— P. 704—711.
19.    Sivangala R., Ponnana M., Thada S. et al. Association of cytokine gene polymorphisms in patients with tuberculosis and their household contacts // Scand. J. Immunol.— 2014. Vol. 79, N 3.— P. 197—205.
20.    Technical Guidance Group of the Fifth National TB Epi­demiological Survey, The Office of the Fifth National TB Epidemiological Survey. The fifth national tuberculosis epide­miological survey in 2010. Chin. J. Antituber.— 2012.— Vol. 34, N 8.— P. 485—508.

Інше:
Контактна інформація:
Бутов Дмитро Олександрович, к. мед. н., доц. кафедри фтизіатрії та пульмонології  
61096, м. Харків, вул. Ньютона, 145
Тел. (057) 357-11-08.
Е-mail: dddimad@yandex.ua


Стаття надійшла до редакції 29 лютого 2016 р.

 

Ассоциация между геном rpoB Mycobacterium tuberculosis и полиморфизмом генов интерлейкинов, C-реактивного белка у больных с мультирезистентным туберкулезом легких

Д.А. Бутов

Харьковский национальный медицинский университет

Цель работы — изучение ассоциации между геном rpoB Mycobacterium tuberculosis (МБТ) и полиморфизмом генов интерлейкинов, C-реактивного белка у больных мультирезистентным туберкулезом (МРТБ) легких.
Материалы и методы. Под нашим наблюдением было 87 больных инфильтративным туберкулезом легких и 30 относительно здоровых доноров. Больные были разделены на две группы: с МРТБ легких и без него. Изучали участки генов интерлейкина (IL)-2 полиморфизма T330G, IL-4 — C589T и С-ре­активный белок (CRP) — C3872T по методу полимеразной цепной реакции. Уровни цитокинов (IL-2, IL-4) и CRP в венозной крови измеряли иммуноферментным способом. Обнаружения из мокроты ДНК МБТ и гена rpoB устойчивости к рифампицину проводили с помощью Xpert MTB/RIF Assay.
Результаты и обсуждение. Изменения секреции IL-4, CRP и IL-2 достоверно ассоциированы с мутационной гомозиготой и гетерозиготой полиморфизма C589T гена IL-4, T330G — IL-2 и C3872T — CRP у больных с инфильтративным туберкулезом легких. У больных с МРТБ легких относительно наличия гена устойчивости к рифампицину rpoB МБТ установлена тесная взаимо­связь с гетерозиготным генотипом TG полиморфизма T330G гена IL-2, CT полиморфизма C589T — IL-4 и CT полиморфизма C3872T — CRP, что свидетельствует о генетической предрасположенности к МРТБ на фоне соответствующих изменений уровней интерлейкинов и CRP.
Выводы. Для мультирезистентного туберкулеза достоверно более характерен гетерозиготный генотип приведенных выше полиморфизмов генов цитокинов на фоне достоверного наличия гена устойчивости к рифампицину rpoB МБТ и соответствующего уровня IL-2, IL-4 и CRP в сыворотке крови.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, цитокины, полиморфизм генов, иммунитет, интерлейкины, ген rpoB Mycobacterium tuberculosis, С-реактивный белок.

Список литературы:  
1.    Барбова А.І., Журило О.А., Жеребко Н.М. та ін. Порядок використання молекулярно-генетичних методів у лабораторіях з діагностики туберкульозу в Україні: метод. реком. Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України».— К., 2014.— 18 с.
2.    Быстрое внедрение диагностического теста Xpert MTB/RIF: технические и операционные рекомендации. Вопросы практического применения: руководство / Всемирная организация здравоохранения.— Женева, 2011.— 41 с.
3.    Имангулова М.М., Карунас А.С., Хуснутдинова Э.К. Моле­кулярно-генетические аспекты туберкулеза легких // Мед. генетика.— 2005.— № 11.— Р. 505—510.
4.    Коненков В.И., Ракова И.А., Авдошина В.В. и др. Связь аллельных вариантов промоторных участков генов IL-2 (T-330G), IL-4 (С-590Т) и IL-10 (С-592А) с уровнем спонтанной продукции цитокинов in vitro мононуклеарными клетками периферической крови здоровых жителей Сибири европеоидного происхождения // Мед. генетика.— 2006.— № 3.— С. 46—50.
5.    Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические ме­­тоды в медикобиологических исследованиях с использованием Excel.— К.: Морион, 2000.— 320 с.
6.    Чернушенко Е.Ф., Процюк Р.Г. Противотуберкулезный иммунитет: ч. І // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 4.— С. 53—58.
7.    Azad A.K., Sadee W., Schlesinger L.S. Innate immune gene polymorphisms in tuberculosis // Infect. Immun.— 2012.— Vol. 80, N 10.— P. 3343—3359.
8.    Bellam R. Genome-wide approaches to identifying genetic factors in host susceptibility to tuberculosis // Microbes. Infect.— 2006.— Vol. 8, N 4.— P. 1119—11123.
9.    Bloom B.R., Trach D.D. Genetics and developing countries // BMJ.— 2001.— Vol. 28, N 322 (7293).— P. 1006—1007.
10.    Bulat-Kardum L.J., Etokebe G.E., Lederer P. et al. Genetic Polymorphisms in the Toll-like Receptor 10, Interleukin (IL)17A and IL17F Genes Differently Affect the Risk for Tuberculosis in Croatian Population // Scand. J. Immunol.— 2015— Vol. 82, N 1.— P. 63—69.
11.    Chong Wang, Chang-Ming Liu, Li-Liang Wei et al. A Group of Novel Serum Diagnostic Biomarkers for Multidrug-Resistant Tuberculosis by iTRAQ-2D LC-MS/MS and Solexa Sequencing // Int. J. Biol. Sci.— 2016.— Vol. 12, N 2.— P. 246—256.
12.    Fortún J., Martín-Dávila P., Gómez-Mampaso E. et al. Extra-pulmonary tuberculosis: a biomarker analysis // Infection.— 2014.— Vol. 42, N 4.— P. 649—654.
13.    Global tuberculosis report 2014: WHO report 2014 / World Health Organization.— Geneva, Switzerland, 2014.— 118 p.
14.    Hu Y., Wu L., Li D. et al. Association between cytokine gene polymorphisms and tuberculosis in a Chinese population in Shanghai: a case-control study // BMC Immunol.— 2015.— N 16.— P. 8.
15.    Ke Z., Yuan L., Ma J. et al. IL-10 Polymorphisms and Tubercu­losis Susceptibility: An Updated Meta-Analysis // Yonsei Med. J.— 2015.— Vol. 56, N 5.— Р. 1274—1287.
16.    Lindenau J.D., Guimarães L.S., Friedrich D.C. et al. Cytokine gene polymorphisms are associated with susceptibility to tu­­berculosis in an Amerindian population // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 2014.— Vol. 18, N 8.— P. 952—957.
17.    Multidrug-resistant TB (MDR-TB): 2014 Update / World Health Organization.— Geneva, Switzerland, 2014.— 2 p.
18.    Pavan N.K., Anuradha R., Andrade B.B. et al. Circulating biomar­kers of pulmonary and extrapulmonary tuberculosis in children // Clin. Vaccine Immunol.— 2013.— Vol. 20, N 5.— P. 704—711.
19.    Sivangala R., Ponnana M., Thada S. et al. Association of cytokine gene polymorphisms in patients with tuberculosis and their household contacts // Scand. J. Immunol.— 2014. Vol. 79, N 3.— P. 197—205.
20.    Technical Guidance Group of the Fifth National TB Epi­demiological Survey, The Office of the Fifth National TB Epidemiological Survey. The fifth national tuberculosis epide­miological survey in 2010. Chin. J. Antituber.— 2012.— Vol. 34, N 8.— P. 485—508.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

8. Оригінальні дослідження

 

Паралелі імунологічних порушень у хворих з уперше діагностованим хіміочутливим і мультирезистентним туберкульозом легень

І.Л. Платонова1, Н.Є. Лаповець1, Г.Д. Штибель2, М.Б. Пурська2, Г.В. Щурко1

1 ДУ «Львівський науково-дослідний інститут епідеміології і гігієни МОЗ України»
2 КУ ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр»

Мета роботи — вивчити та провести паралелі імунологічних порушень у хворих з уперше діагностованим деструктивним туберкульозом легень, спричиненим хіміочутливими та мультирезистентними штамами мікобактерій туберкульозу.
Матеріали та методи. Комплексне дослідження клітинної та гуморальної ланок імунітету проведено у 31 хворого на хіміочутливий (референтна група) та у 44 — на мультирезистентний (основна) вперше діагностований туберкульоз легень.
Результати та обговорення. У переважної кількості хворих із уперше діагностованим деструктивним мультирезистентним туберкульозом легень виявлено пригнічення фагоцитарної ланки імунітету. При хіміочутливому фагоцитарний імунітет активований. Поєднання кількісних і функціональних порушень у системі Т-клітинного імунітету констатовано у 72,7 % пацієнтів основної та у 54,8 % референтної групи. Ознаки повної туберкулінової анергії in vitro та посиленої продукції антитілоутворення (ІgМ, ІgG, ІgЕ) в 1,4 разу частіше спостерігалися у хворих на мультирезистентний, ніж на хіміочутливий туберкульоз легень.
Висновки. У хворих з уперше діагностованим деструктивним мультирезистентним туберкульозом легень питома частка та інтенсивність порушень у системі імунітету значно вища, ніж у хворих на хіміочутливий.

Ключові слова: імунітет, хіміочутливий, мультирезистентний уперше діагностований туберкульоз легень.

Список літератури:  
1.    Баласанянц Г.С. Развитие эпидемического процесса при туберкулезе: влияние внешних и внутренних факторов // Мед. акад. журн.— 2014.— Т. 14, № 2.— С. 55—59.
2.    Вахидова Г.А., Еремеев В.В., Убайдуллаева А.М. Иммуно­логические механизмы патогенеза туберкулеза // Пробл. туб.— 1991.— № 5.— С. 42—43.
3.    Копелян И.И., Григорьева М.П. Разработка микромодификаций культивирования клеток крови человека // Бюл. экспер. биол. и мед.— 1972.— № 8.— С. 119—122.
4.    Литвиненко Н.А. Фактори ризику щодо виникнення розширеної та прерозширеної резистентності МБТ серед пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом // Сучаснi медичнi технології.— 2014.— № 2.— С. 36—42.
5.    Мельник В.М., Новожилова І.О., Матусевич В.Г. Хіміо­резистентний туберкульоз: стан проблеми в Україні // Укр. мед. часопис.— 2013.— № 6.— С. 26—28.
6.    Мордык А.В., Батищева Т.Л., Брюханова Н.С., Пузыре­ва Л.В. Влияние иммунологических нарушений на исход впер­вые выявленного инфильтративного туберкулеза у со­­циально сохранных пациентов // Инфекция и иммунитет.— 2014.— Т. 4, № 4.— С. 353—358.
7.    Новожилова І.О., Мельник В.М., Матусевич В.Г. Світові тенденції зростання резистентності мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів (огляд літератури) // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 6.— С. 26—28.
8.    Сахно Л.В., Тихонова М.А., Курганова Е.В. и др. Т-клеточная анергия в патогенезе иммунной недостаточности при туберкулезе легких // Проблемы туберкулеза и болезней легких.— 2004— № 5.— С. 23—31.
9.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація контролю за хі­­міо­резистентним туберкульозом із резистентністю до антимікобактеріальних препаратів.— К.: Здоров’я, 2013.— 704 с.
10.    Черенько С.О. Імунопатогенез туберкульозу // Астма та алергія.— 2013.— № 1.— С. 32—37.
11.    Чернушенко Е.Ф., Панасюкова А.Р. Иммунологические ме­­ханизмы прогрессирования туберкулеза // Екологічні проб­леми у фтизіатрії і пульмонології : Матеріали науково-практичної конференції.— К., 2004.— С. 222—225.
12.    Чернушенко Е.Ф., Процюк Р.Г. Противотуберкулезный иммунитет // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 4.— С. 53—58.
13.    Чукалин А.Г. Новые данные иммунных реакций при туберкулезе // Рос. мед. журн.— 2004.— Т. 12, № 2.— С. 88—90.
14.    Aleman M., Garcia A., Saab M. et al. Mycobacterium tuber­culosis— inducet activation accelerates apoptosis in peripheral blood neutrophils from patients with active tuberculosis // Am. J. Respir. Cell Mol. Biol.— 2002.— Vol. 27.— P. 583—592.
15.    Ciobanu S., Lesnic E., Todoriko L. et al. Predictive exogenous conditions for tuberculosis treatment default // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— Vol. 3 (22).— С. 35—38.
16.    Flynn J.L., Chan J. Immune evasion by Mycobacterium tu­­berculosis: living with the Enemy // Curr. Opin. Immunol. Cell Mol. Biol.— 2003.— Vol. 15.— P. 450—455.
17.    Wahab F. et al. Risk factors for multi-drug resistant tuberculosis in patients at tertiary care hospital, Peshawar // J. Coll. Physicians Surg. Pak.— 2009.— Vol. 19 (3).— P. 162—164.

Інше:
Контактна інформація:
Платонова Ірина Львівна, к. біол. н., ст. наук. співр., пров. наук. співр. відділу епідеміології, клініки туберкульозу  
79066, м. Львів–Сихів, вул. Зелена, 477
Тел. (0322) 36-89-46. Е-mail: Platonova_IL@mail.ru

Стаття надійшла до редакції 17 лютого 2016 р.

 

Параллели иммунологических нарушений у больных с впервые диагностированным химиочувствительным и мультирезистентным туберкулезом легких

И.Л. Платонова1, Н.Е. Лаповец1, Г.Д. Штыбель2, М.Б. Пурская2, Г.В. Щурко1

1 ГУ «Львовский научно-исследовательский институт эпидемиологии и гигиены МЗ Украины»
2 КУ ЛОС «Львовский региональный фтизиопульмонологический клинический лечебно-диагностический центр»

Цель работы — изучить и провести параллели иммунологических нарушений у больных с впервые диагностированным деструктивным туберкулезом легких, вызванным химиочувстви­тель­ными и мультирезистентными штаммами микобактерий туберкулеза.
Материалы и методы. Комплексное исследование клеточного и гуморального звеньев иммунитета проведено у 31 больного с химиочувствительным (референтная группа) и у 44 — с мульти­резистентным (основная) впервые диагностированным туберкулезом легких.
Результаты и обсуждение. У подавляющего большинства больных с впервые диагностирован­ным деструктивным мультирезистентным туберкулезом легких выявлено угнетение фагоцитарного звена иммунитета. При химиочувствительном фагоцитарный иммунитет активирован. Сочетание количественных и функциональных нарушений в системе Т-клеточного иммунитета выявлено у 72,7 % пациентов основной и у 54,8 % референтной группы. Признаки полной туберкулиновой анергии in vitro и усиленной продукции антителообразования (ІgМ, ІgG, ІgЕ) в 1,4 раза чаще были констатированы у больных с мультирезистентным, чем с химиочувствительным туберкулезом легких.
Выводы. У больных с впервые диагностированным деструктивным мультирезистентным туберкулезом легких удельный вес и интенсивность нарушений в системе иммунитета значительно выше, чем у больных с химиочувствительным.

Ключевые слова: иммунитет, химиочувствительный, мультирезистентный впервые диагностиро­ванный туберкулез легких.

Список литературы:  
1.    Баласанянц Г.С. Развитие эпидемического процесса при туберкулезе: влияние внешних и внутренних факторов // Мед. акад. журн.— 2014.— Т. 14, № 2.— С. 55—59.
2.    Вахидова Г.А., Еремеев В.В., Убайдуллаева А.М. Иммуно­логические механизмы патогенеза туберкулеза // Пробл. туб.— 1991.— № 5.— С. 42—43.
3.    Копелян И.И., Григорьева М.П. Разработка микромодификаций культивирования клеток крови человека // Бюл. экспер. биол. и мед.— 1972.— № 8.— С. 119—122.
4.    Литвиненко Н.А. Фактори ризику щодо виникнення розширеної та прерозширеної резистентності МБТ серед пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом // Сучаснi медичнi технології.— 2014.— № 2.— С. 36—42.
5.    Мельник В.М., Новожилова І.О., Матусевич В.Г. Хіміо­резистентний туберкульоз: стан проблеми в Україні // Укр. мед. часопис.— 2013.— № 6.— С. 26—28.
6.    Мордык А.В., Батищева Т.Л., Брюханова Н.С., Пузыре­ва Л.В. Влияние иммунологических нарушений на исход впер­вые выявленного инфильтративного туберкулеза у со­­циально сохранных пациентов // Инфекция и иммунитет.— 2014.— Т. 4, № 4.— С. 353—358.
7.    Новожилова І.О., Мельник В.М., Матусевич В.Г. Світові тенденції зростання резистентності мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів (огляд літератури) // Укр. мед. часопис.— 2012.— № 6.— С. 26—28.
8.    Сахно Л.В., Тихонова М.А., Курганова Е.В. и др. Т-клеточная анергия в патогенезе иммунной недостаточности при туберкулезе легких // Проблемы туберкулеза и болезней легких.— 2004— № 5.— С. 23—31.
9.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Організація контролю за хі­­міо­резистентним туберкульозом із резистентністю до антимікобактеріальних препаратів.— К.: Здоров’я, 2013.— 704 с.
10.    Черенько С.О. Імунопатогенез туберкульозу // Астма та алергія.— 2013.— № 1.— С. 32—37.
11.    Чернушенко Е.Ф., Панасюкова А.Р. Иммунологические ме­­ханизмы прогрессирования туберкулеза // Екологічні проб­леми у фтизіатрії і пульмонології : Матеріали науково-практичної конференції.— К., 2004.— С. 222—225.
12.    Чернушенко Е.Ф., Процюк Р.Г. Противотуберкулезный иммунитет // Укр. пульмонол. журн.— 2010.— № 4.— С. 53—58.
13.    Чукалин А.Г. Новые данные иммунных реакций при туберкулезе // Рос. мед. журн.— 2004.— Т. 12, № 2.— С. 88—90.
14.    Aleman M., Garcia A., Saab M. et al. Mycobacterium tuber­culosis— inducet activation accelerates apoptosis in peripheral blood neutrophils from patients with active tuberculosis // Am. J. Respir. Cell Mol. Biol.— 2002.— Vol. 27.— P. 583—592.
15.    Ciobanu S., Lesnic E., Todoriko L. et al. Predictive exogenous conditions for tuberculosis treatment default // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— Vol. 3 (22).— С. 35—38.
16.    Flynn J.L., Chan J. Immune evasion by Mycobacterium tu­­berculosis: living with the Enemy // Curr. Opin. Immunol. Cell Mol. Biol.— 2003.— Vol. 15.— P. 450—455.
17.    Wahab F. et al. Risk factors for multi-drug resistant tuberculosis in patients at tertiary care hospital, Peshawar // J. Coll. Physicians Surg. Pak.— 2009.— Vol. 19 (3).— P. 162—164.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

9. Оригінальні дослідження

 

Оптимізація етіотропного та патогенетичного лікування хворих із вперше діагностованим чутливим туберкульозом з урахуванням функціонального стану кишечника

Л.Д. Тодоріко, О.В. Підвербецька

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Мета роботи — оптимізація етіотропного та патогенетичного лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень залежно від стану всмоктувальної функції тонкої кишки та  мікробіоценозу товстої.
Матеріали та методи. У контрольоване дослідження ввійшли 73 хворих на вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ), яким проводили лактулозно-манітоловий тест та бактеріологічне і мікологічне дослідження порожнинного вмісту товстої кишки. Пацієнти з тяжким та помірним порушенням всмоктування у тонкій кишці ввійшли в групу 1, з легким порушенням всмоктування та нормальною абсорбцією — в групу 2. Кожну групу поділили на основну (А) та контрольну (Б) підгрупи. Підгрупа 1А отримувала в складі стандартної схеми етіотропного лікування (ССЕЛ) ін’єкційні форми ізоніазиду та рифампіцину, а також пре- та пробіотик, підгрупа 2А — пре- та пробіотик на додачу до пероральної ССЕЛ. Пацієнти контрольної групи отримували лише ССЕЛ перорально.
Результати та обговорення. Конверсія харкотиння за мазком до кінця інтенсивної фази лікування відбулася у 100 % хворих підгрупи 1А, у контрольній підгрупі 1Б — у 53,9 % (р < 0,05), у підгрупі 2 А — у 95,8 %, тобто на 11,6 % частіше порівняно з підгрупою 2Б (р > 0,05). Термін припинення бактеріовиділення у підгрупі 1А скоротився на 0,22 міс порівняно з підгрупою 1Б (р > 0,05), у підгрупі 2А — на 0,14 міс порівняно з підгрупою 2Б (р > 0,05). Позитивна рентгенодинаміка в кінці 2-го місяця лікування спостерігалася у 64,7 % хворих підгрупи 1А та 66,7 % підгрупи 2А, що вірогідно перевищувало показники контрольних підгруп (р < 0,05).
Висновки. Оптимізація етіотропного та патогенетичного лікування вперше діагностованого туберкульозу з урахуванням стану абсорбції у тонкій кишці та мікробіоценозу товстої дає змогу значно підвищити ефективність лікування цього захворювання.

Ключові слова: туберкульоз, синдром мальабсорбції, дисбактеріоз товстої кишки, кишкова проникність.

Список літератури:  
1.    Линева З.Е., Гуляева Н.А., Романова М.В. и др. Клинико-бактериологические проявления дисбактериоза кишечника у больных туберкулезом легких, осложненным сопутствующей патологией со стороны желудочно-кишечного тракта // Междунар. журн. прикладных и фундаментальных исследований.— 2013.— № 11.— С. 88—93.
2.    Наказ МОЗ України № 620 від 04.09.2014 р. «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Туберкульоз у дорослих».— К., 2014.— 177 с.
3.    Пат. 2202794 РФ, МПК G01N 33/00. Неинвазивный способ определения проницаемости кишечной стенки / Пет­ров В.И., Новочадов В.В., Смоленов И.В., Дегтева Н.В.; заявитель и патентообладатель Волгоградская медицинская академия.— № 97117667/14; Заявл. 28.10.1997; опубл. 20.04.2003.— 4 с.
4.    Тодоріко Л.Д. Характеристика супутніх захворювань травної системи та їхня роль у формуванні резистентного туберкульозу легень // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­фекція.— 2014.— № 3.— С. 68—73.
5.    Туберкульоз в Україні (аналітично-статистичний довідник).— К., 2015.— 173 с.
6.    Dooley K.E., Lahlou O., Ghali I. et al. Risk factors for tubercu­losis treatment failure, default, or relapse and outcomes of retreatment in Morocco // BMC Public Health.— 2011.— http://www.biomedcentral.com/1471—2458/11/140.
7.    Nazareth Fernandes da Paz L., Deise de Oliveira Ohnishi M., Melo Barbagelata C. et al. Effectiveness of tuberculosis treat­ment // J. Bras. Pneumol. —2012.— Vol. 38 (4).— Р. 503—510.
8.    Purchiaroni F., Tortora A., Gabrielli M. et al. The role of intestinal microbiota and the immune system // Eur. Rev.  Med. and Pharmacol. Sci.— 2013.— N 17.— Р. 323—333.

Інше:
Контактна інформація:
Тодоріко Лілія Дмитрівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології       
58002, м. Чернівці, пл. Театральна, 2. Е-mail: mutia2@rambler. ru

Стаття надійшла до редакції 31 березня 2016 р.

 

Оптимизация этиотропного и патогенетического лечения больных с впервые диагностированным чувствительным туберкулезом с учетом функционального состояния кишечника

Л.Д. Тодорико, Е.В. Подвербецкая

ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы

Цель работы — оптимизация этиотропного и патогенетического лечения больных с впервые диагностированным туберкулезом легких в зависимости от состояния всасывающей функции тонкой кишки и микробиоценоза толстой.
Материалы и методы. В контролируемое исследование вошли 73 больные с впервые диагности­ро­ванным туберкулезом (ВДТБ), которым проводили лактулозно-маннитоловый тест и бактериологическое, микологическое исследования полостного содержимого толстой кишки. Пациенты с тяжелым и умеренным нарушением всасывания в тонкой кишке вошли в группу 1, с легким нарушением всасывания и нормальной абсорбцией — во 2-ю. Каждую группу делили на основную (А) и контрольную (Б) подгруппы. Подгруппа 1А получала в составе стандартной схемы этиотропного лечения (ССЭЛ) инъекционные формы изониазида и рифампицина, а также пре- и пробиотик, подгруппа 2А — пре- и пробиотик в дополнение к пероральной ССЭЛ. Контрольные группы больных получали только ССЭЛ перорально.
Результаты и обсуждение. Конверсия мокроты по мазку в подгруппе 1А до конца интенсивной фазы лечения состоялась у 100 % больных, в контрольной подгруппе 1Б — в 53,9 % (р < 0,05), в подгруппе 2А — в 95,8 %, что было на 11,6 % чаще по сравнению с подгруппой 2Б (р > 0,05). Срок прекращения бактериовыделения в подгруппе 1А сократился на 0,22 мес по сравнению с подгруппой 1Б (р > 0,05), в подгруппе 2А — на 0,14 мес по сравнению с подгруппой 2Б (р > 0,05). Положительная рентгендинамика в конце 2-го месяца лечения наблюдалась в подгруппах 1А и 2А в 64,7 и 66,7 % больных соответственно, что достоверно превышало показатели контрольных подгрупп (р < 0,05).
Выводы. Оптимизация этиотропного и патогенетического лечения впервые диагностированного туберкулеза с учетом состояния абсорбции в тонкой кишке и микробиоценоза толстой позволяет значительно повысить эффективность лечения данного заболевания.

Ключевые слова: туберкулез, синдром мальабсорбции, дисбактериоз толстой кишки, кишечная проницаемость.

Список литературы:

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

10. Оригінальні дослідження

 

Особливості туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів, поєднаного з туберкульозом органів дихання у дітей

Л.І. Миколишин, З.І. Піскур

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Мета роботи — вивчити особливості туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів, поєднаного з туберкульозом органів дихання, та встановити причини несвоєчасної його діагностики у дітей.
Матеріали та методи. Проаналізовано 137 історій хвороб дітей віком від 0 до 15 років, яких лікували з приводу локальних форм позагрудного туберкульозу в спеціалізованому дитячому стаціонарі в 1988—2015 рр.
Результати та обговорення. Зі 137 дітей із позагрудним туберкульозом туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів був у (35,8 ± 6,8) %. У (77,6 ± 6,7) % дітей він поєднувався з туберкульозом органів дихання, при цьому переважав ((81,6 ± 6,9) %) туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. У 7,9 % був міліарний туберкульоз. Хворобу виявляли ((91,8 ± 4,0) %) під час звернення по медичну допомогу. До вступу в спеціалізований стаціонар (73,5 ± 7,3) % дітей лікували в лікарнях загальної мережі. У (44,9 ± 10,8) % хворобу діагностували несвоєчасно. Захворювання розвивалося у дітей зі зниженою реактивністю організму ((77,6 ± 6,7) %) та невакцинованих або щеплених вакциною БЦЖ неефективно ((63,3 ± 8,6) %).
Висновки. Особливостями поєднаних форм туберкульозу периферичних лімфовузлів є різновид уражених лімфатичних вузлів, ураження кількох їхніх груп, дещо більша схильність до утворення конгломератів і розташування уражених лімфатичних вузлів ланцюжком, поєднання їх з міліарним туберкульозом і менінгоенцефалітом. Причинами несвоєчасної діагностики туберкульозу були недостатня пильність лікарів щодо туберкульозу, брак інформації про джерело інфекції та зниження чутливості на туберкулін.

Ключові слова: туберкульоз периферичних лімфатичних вузлів, туберкульоз органів дихання, діагностика, діти.

Список літератури:  
1.    Аксенова В.А. Внелегочные формы туберкулеза у детей в России (эпидемиология, клинические формы и их наблюдение) // Пробл. туб.— 2001.— № 4.— С. 6—9.
2.    Баринов В.С., Прохорович Н.А., Иванова Т.Н., Семен­чен­ко П.В. Особенности туберкулеза периферических лимфатических узлов при специфическом процессе в органах дыхания // Пробл. туб. и бол. легких.— 2003.— № 5.— С. 21—23.
3.    Білогорцева О.І. Епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу у дітей в Україні та шляхи удосконалення надання протитуберкульозної допомоги дітям // Совр. педиатр.— 2014.— № 5.— С. 22—26.
4.    Мотанова Л.Н., Безуглая С.Ю. Эпидемиологические и клинические аспекты внелегочного туберкулеза у детей и подростков в Приморском крае // Пробл. туб.— 2004.— № 1.— С. 5—8.
5.    Охорзина Н.А. Диагностика и лечение туберкулеза периферических лимфатических узлов у детей и подростков // Пробл. туб.— 2003.— № 1.— С. 36—39.
6.    Чеботарева А.А., Чеботарева Т.В., Облогина Л.И. и др. Методы выявления и клиническая характеристика внелегочного туберкулеза у детей из групп риска // Пробл. туб. и бол. легких.— 2008.— № 4.— С. 11—17.
7.    Swaminathan S., Rekha В. Pediatric tuberculosis: global overview and challenges // Clinical Infectious Diseases.— 2010.— May 15.— N 50 (Supplement 3).— P. 184—194.— Режим доступу: http://cid.oxfordjournals.org/content/50/Supplement_3/S184.full.pdf+html.

Інше:
Контактна інформація:
Миколишин Лідія Іванівна, д. мед. н., проф. кафедри фтизіатрії і пульмонології  
79066, м. Львів–Сихів, вул. Зелена, 477
Е-mail: lidiya.mykolyshyn@gmail.com

Стаття надійшла до редакції 12 лютого 2016 р.

 

Особенности туберкулеза периферических лимфатических узлов, сочетанного с туберкулезом органов дыхания у детей

Л.И. Мыколышин, З.И. Пискур

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого

Цель работы — изучить особенности туберкулеза периферических лимфатических узлов, сочетанного с туберкулезом органов дыхания, и выявить причины несвоевременной его диагностики у детей.
Материалы и методы. Проанализировано 137 историй болезни детей в возрасте от 0 до 15 лет, лечившихся по поводу локальных форм внелегочного туберкулеза в специализированном детском отделении в 1988—2015 гг.
Результаты и обсуждение. Из 137 детей с внелегочным туберкулезом туберкулез периферических лимфатических узлов был у (35,8 ± 6,8) %. У (77,6 ± 6,7) % детей он сочетался с туберкулезом органов дыхания, при этом преобладал ((81,6 ± 6,9) %) туберкулез внутреннегрудных лимфатических узлов. У 7,9 % был миллиарный туберкулез. Заболевание выявляли ((91,8 ± 4,0) %) во время обращения за медицинской помощью. До поступления в специализированный стационар (73,5 ± 7,3) % детей лечили в больницах общей сети. У (44,9 ± 10,8) % заболевание выявлено несвоевременно. Болезнь розвивалась у детей из пониженной реактивностью организма ((77,6 ± 6,7) %) и невак­цинированных или вакцинированных БЦЖ неэффективно ((63,3 ± 8,6) %).
Выводы. Особенностями сочетанных форм туберкулеза периферических лимфатических узлов являются разновидность пораженных лимфатических узлов, поражение нескольких их групп, тенденция к образованию конгломератов и распределению лимфатических узлов по цепочке, сочетание их с миллиарным туберкулезом и менингоэнцефалитом. Причинами несвоевременной диагностики туберкулеза были недостаточная настороженность врачей относительно туберкулеза, отсутствие информации об источнике инфекции и сниженная чувствительность к туберкулину.

Ключевые слова: туберкулез периферических лимфатических узлов, туберкулез органов дыха­ния, диагностика, дети.

Список литературы:  
1.    Аксенова В.А. Внелегочные формы туберкулеза у детей в России (эпидемиология, клинические формы и их наблюдение) // Пробл. туб.— 2001.— № 4.— С. 6—9.
2.    Баринов В.С., Прохорович Н.А., Иванова Т.Н., Семен­чен­ко П.В. Особенности туберкулеза периферических лимфатических узлов при специфическом процессе в органах дыхания // Пробл. туб. и бол. легких.— 2003.— № 5.— С. 21—23.
3.    Білогорцева О.І. Епідеміологічна ситуація щодо туберкульозу у дітей в Україні та шляхи удосконалення надання протитуберкульозної допомоги дітям // Совр. педиатр.— 2014.— № 5.— С. 22—26.
4.    Мотанова Л.Н., Безуглая С.Ю. Эпидемиологические и клинические аспекты внелегочного туберкулеза у детей и подростков в Приморском крае // Пробл. туб.— 2004.— № 1.— С. 5—8.
5.    Охорзина Н.А. Диагностика и лечение туберкулеза периферических лимфатических узлов у детей и подростков // Пробл. туб.— 2003.— № 1.— С. 36—39.
6.    Чеботарева А.А., Чеботарева Т.В., Облогина Л.И. и др. Методы выявления и клиническая характеристика внелегочного туберкулеза у детей из групп риска // Пробл. туб. и бол. легких.— 2008.— № 4.— С. 11—17.
7.    Swaminathan S., Rekha В. Pediatric tuberculosis: global overview and challenges // Clinical Infectious Diseases.— 2010.— May 15.— N 50 (Supplement 3).— P. 184—194.— Режим доступу: http://cid.oxfordjournals.org/content/50/Supplement_3/S184.full.pdf+html.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

11. Оригінальні дослідження

 

Результати туберкульозу органів дихання в поєднанні з дисплазією сполучної тканини

Л.А. Суханова

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Мета роботи — оцінити результати туберкульозу органів дихання залежно від наявності дисплазії сполучної тканини через 5 років після лікування.
Матеріали та методи. Вивчено результати туберкульозу органів дихання у 255 осіб, з них 65,1 % з фенотипічними ознаками дисплазії сполучної тканини (ДСТ).
Результати та обговорення. Після перенесеного туберкульозу органів дихання у 33,7 % хворих з ДСТ були виявлені великі залишкові зміни, з пацієнтів без ДСТ — у 19,1 %. У 10,2 % осіб з ДСТ було виявлено ​​резистентність, у 16,2 % — невдачу в лікуванні, у 9 % — рецидиви, померли 4,7 %, тоді як тільки у 2,2 % пацієнтів без ДСТ відзначалася резистентність.
Висновки. Несприятливий перебіг процесу спостерігався у 40,2 % пацієнтів з ДСТ і у 2 % — без неї.

Ключові слова: туберкульоз органів дихання, дисплазія сполучної тканини.

Список літератури:  
1.    Абакумова Л.Н. Клинические формы дисплазии соединительной ткани у детей.— СПб, 2006.— 36 с.
2.    Баклунов В.В. Клініко-імунологічні ообливості рецидивуючого бронхіту у дітей з ситемною дисплазією сполучної тканини): автореф. дис. …канд. мед. наук.— Харків, 2007.— 21 с.
3.    Василенко Г.П. Диспластикозависимые изменения органов дыхания // Медицина и образование Сибири.— 2010.— № 3.— С. 21—22.
4.    Ерохин В.В. Клиническая биология легких в норме и при патологии / Под ред. В.В. Ерохина, Л.К. Романовой.— М., 2000.— С. 209—221.
5.    Ерохин В.В. О некоторых механизмах патогенеза туберкулеза // Туберкулез и болезни легких.— 2009.— № 11.— С. 3—8.
6.    Клеменов А.В. Недифференцированная дисплазия соединительной ткани.— М.: Информатех, 2006.— 120 с.
7.    Марушко Ю.В. Синдром дисплазии соединительной ткани у детей // Совр. педиатр.— 2005.— № 4.— С. 167—171.
8.    Омельченко Л.И., Николаенко В.Б. Дисплазия соединительной ткани у детей // Doctor.— 2004.— № 1.— С. 44— 47.
9.    Петренко В.І. До міжнародного дня боротьби з туберкульозом: «Охопити три мільйони: виявити, лікувати, вилікувати туберкульоз» //Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­фек­ція.— 2014.— № 1 (16).— С. 3—6.
10.    Петренко В.І., Процюк Р.Г. Проблема туберкульозу в Україні // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 2 (21).— С. 3—5.
11.    Фещенко Ю.І., Черенько С.О., Барбова А.І. Туберкульоз із розширеною резистентністю: епідеміологічні аспекти, проб­леми діагностики і лікування // Укр. пульмонол. журн.— 2013.— № 3.— С. 31—33.
12.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Турченко Л.В. Концепція реформування протитуберкульозної служби і оптимізації протитуберкульозних заходів в Україні (проект) // Укр. пульмонол. журн.— 2015.— № 1.— С. 5—9.

Інше:
Контактна інформація:
Суханова Лідія Анатоліївна, д. мед. н., проф. кафедри дитячої фтизіатрії і пульмонології   
61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58
Тел. (097) 818-92-15
Е-mail: sla2011@i.ua

Стаття надійшла до редакції 14 березня 2016 р.

 

Исходы туберкулеза органов дыхания в сочетании с дисплазией соединительной ткани

Л.А. Суханова

Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины

Цель работы — оценить исходы туберкулеза органов дыхания в зависимости от наличия дисплазии соединительной ткани через 5 лет после излечения.
Материалы и методы. Изучены исходы туберкулеза органов дыхания у 255 человек, из них 65,1 % с фенотипическими признаками дисплазии соединительной ткани (ДСТ).
Результаты и обсуждение. После перенесенного туберкулеза органов дыхания у 33,7 % больных с ДСТ были выявлены большие остаточные изменения, из пациентов без ДСТ — у 19,1 %. У 10,2 % лиц с ДСТ была выявлена резистентность, у 16,2 % — неудача в лечении, у 9 % — рецидивы, умерли 4,7 %, тогда как только у 2,2 % пациентов без ДСТ отмечалась резистентность.
Выводы. Неблагоприятное течение процесса наблюдалось у 40,2 % пациентов с ДСТ и у 2 % — без нее.

Ключевые слова: туберкулез органов дыхания, дисплазия соединительной ткани.

Список литературы:  
1.    Абакумова Л.Н. Клинические формы дисплазии соединительной ткани у детей.— СПб, 2006.— 36 с.
2.    Баклунов В.В. Клініко-імунологічні ообливості рецидивуючого бронхіту у дітей з ситемною дисплазією сполучної тканини): автореф. дис. …канд. мед. наук.— Харків, 2007.— 21 с.
3.    Василенко Г.П. Диспластикозависимые изменения органов дыхания // Медицина и образование Сибири.— 2010.— № 3.— С. 21—22.
4.    Ерохин В.В. Клиническая биология легких в норме и при патологии / Под ред. В.В. Ерохина, Л.К. Романовой.— М., 2000.— С. 209—221.
5.    Ерохин В.В. О некоторых механизмах патогенеза туберкулеза // Туберкулез и болезни легких.— 2009.— № 11.— С. 3—8.
6.    Клеменов А.В. Недифференцированная дисплазия соединительной ткани.— М.: Информатех, 2006.— 120 с.
7.    Марушко Ю.В. Синдром дисплазии соединительной ткани у детей // Совр. педиатр.— 2005.— № 4.— С. 167—171.
8.    Омельченко Л.И., Николаенко В.Б. Дисплазия соединительной ткани у детей // Doctor.— 2004.— № 1.— С. 44— 47.
9.    Петренко В.І. До міжнародного дня боротьби з туберкульозом: «Охопити три мільйони: виявити, лікувати, вилікувати туберкульоз» //Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­фек­ція.— 2014.— № 1 (16).— С. 3—6.
10.    Петренко В.І., Процюк Р.Г. Проблема туберкульозу в Україні // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 2 (21).— С. 3—5.
11.    Фещенко Ю.І., Черенько С.О., Барбова А.І. Туберкульоз із розширеною резистентністю: епідеміологічні аспекти, проб­леми діагностики і лікування // Укр. пульмонол. журн.— 2013.— № 3.— С. 31—33.
12.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Турченко Л.В. Концепція реформування протитуберкульозної служби і оптимізації протитуберкульозних заходів в Україні (проект) // Укр. пульмонол. журн.— 2015.— № 1.— С. 5—9.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

12. Оригінальні дослідження

 

Алельний стан генів біотрансформації ксенобіотиків глутатіон-S-трансферази класів T1 (GSTТ1) і M1 (GSTМ1) у хворих на туберкульоз легень

Л.Д. Тодоріко, І.О. Сем’янів

ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», Чернівці

Мета роботи – дослідити алельний стан генів біотрансформації ксенобіотиків глутатіон-S-трансферази класів T1 (GSTТ1) і M1 (GSTМ1) у хворих на туберкульоз (ТБ) легень.
Матеріали та методи. Обстежено 100 хворих із вперше діагностованим туберкульозом (ВДТБ)  легень, які перебували на стаціонарному лікуванні в Чернівецькому обласному та міському протитуберкульозних диспансерах. Контрольну групу склали 50 практично здорових осіб. Геномну ДНК виділяли з цільної венозної крові. Поліморфні ділянки GSTM1 і GSTT1 виокремлювали за допомогою мультикомплексної полімеразної ланцюгової реакції, згідно з протоколом для миттєвого аналізу поліморфізму за методом M. Arana і співавт. (1996).
Результати та обговорення. У 39,99 % обстежених була мутація в промоторній зоні досліджуваних генів GST (у 20,55 % хворих на ТБ та у 16,44 % практично здорових), 64,81 % з них є носіями патологічного 0/0-генотипу гена GSTM1 у гаплотипі, тоді як комбінацію гомозиготної мутації гена GSTТ1 0/0 виявляють у 2,33 разу частіше (27,78 %). Носіями патологічних генотипів обох ізоформ генів GST є 4,17 % хворих на ТБ легень.
Висновки. Сприятлива комбінація функціональних алелей у гаплотипі характеризується частішою появою ВДТБ легень на 26,09 % (c2 = 4,37; p = 0,037) за умов легшого клінічного перебігу, на тлі рідшої ко- і поліморбідності — на 31,01 % (c2 = 5,53; р = 0,019) і 31,38 % (c2 = 4,07; р = 0,044) відповідно та частішим припиненням бактеріовиділення на 60-й дозі — на 18,40 % (c2 = 3,59; р = 0,052) і 45,64 % (р = 0,002) відповідно.

Ключові слова: туберкульоз, глутатіон-S-трансфераза, поліморфізм, гени.

Список літератури:  
1.    Запорожан В.М., Бажора Ю.І., Крисюн В.Й. та ін. Молеку­лярна епідеміологія.— Одеса: ОДМУ, 2009.— 356 с.
2.    Kasthurinaidu S.P., Ramasamy T., Ayyavoo J. et al. GST M1-T1 null allele frequency patterns in geographically assorted human populations: a phylogenetic approach // PLoS One.— 2015.— Vol. 10 (4).— P. 23—27.
3.    Maggie Ramzy M., Mohei El-Din Solliman M., Hany Abdel-Hafiz A. et al. Genetic polymorphism of GSTM1 and GSTP1 in lung cancer in Egypt// Intern. J. Of Collabor. Research on Intern. Med. &Public Health.— 2011.— Vol. 3, N 1.— P. 41—51.
4.    Teixeira R.L., Morato R.G., Cabello P.H. et аl. Genetic po­­lymorphisms of NAT2, CYP2E1 and GST enzymes and the occurrence of antituberculosis drug-induced hepatitis in Bra­zilian TB patients // Mem. Inst. Oswaldo. Cruz.— 2011.— Vol. 106 (6).— P. 716—724.

Інше:
Контактна інформація:
Тодоріко Лілія Дмитрівна, д. мед. н., проф., зав. кафедри фтизіатрії та пульмонології       
58002, м. Чернівці, пл. Театральна, 2
Е-mail: mutia2@rambler. ru

Стаття надійшла до редакції 31 березня 2016 р.

 

Аллельное состояние генов биотрансформации ксенобиотиков глутатион-S-трансферазы классов T1 (GSTТ1) и M1 (GSTМ1) у больных туберкулезом легких

Л.Д. Тодорико, И.А. Семьянив

ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», Черновцы

Цель работы — исследовать аллельное состояние генов биотрансформации ксенобиотиков глутатион-S-трансферазы классов T1 (GSTТ1) и M1 (GSTМ1) у больных туберкулезом (ТБ) легких.
Материалы и методы. Обследовано 100 больных с впервые диагностированным туберкулезом (ВДТБ) легких, находившихся на стационарном лечении в Черновицком областном и городском противотуберкулезном диспансерах. Контрольную группу составили 50 практически здоровых лиц. Геномную ДНК выделя­ли из цельной венозной крови. Полиморфные участки GSTM1 и GSTT1 выделяли с помощью мультикомплексной полимеразной цепной реакции, согласно протоколу для сиюминутного анализа полиморфизма по методу M. Arana и соавт. (1996).
Результаты и обсуждение. У 39,99 % обследуемых наблюдается мутация в промоторной зоне исследуемых генов GST (у 20,55 % больных туберкулезом (ТБ) и у 16,44 % практически здоровых),  64,81 % из них являются носителями патологического 0/0-генотипа гена GSTM1 в гаплотипе, тогда как комбинация гомозиготной мутации гена GSTТ1 0/0 встречается в 2,33 раза чаще (27,78 %). Носителя­ми патологических генотипов обоих изоформ генов GST являются 4,17 % больных ТБ легких.
Выводы. Благоприятная комбинация функциональных аллелей в гаплотипе характеризуется более частым появлением ВДТБ легких на 26,09 % (c2 = 4,37; p = 0,037) в условиях легкого клинического течения, на фоне более жидкой ко- и полиморбидности — на 31,01 % (c2  = 5,53; р = 0,019) и 31,38 % (c2 = 4,07; р = 0,044) соответственно и чаще — прекращением бактериовыделения на 60-й дозе — в 18,40 % (c2 = 3,59; р = 0,052) и 45,64 % (р = 0,002) соответственно.

Ключевые слова: туберкулез, глутатион-S-трансфераза, полиморфизм, гены.

Список литературы:  
1.    Запорожан В.М., Бажора Ю.І., Крисюн В.Й. та ін. Молеку­лярна епідеміологія.— Одеса: ОДМУ, 2009.— 356 с.
2.    Kasthurinaidu S.P., Ramasamy T., Ayyavoo J. et al. GST M1-T1 null allele frequency patterns in geographically assorted human populations: a phylogenetic approach // PLoS One.— 2015.— Vol. 10 (4).— P. 23—27.
3.    Maggie Ramzy M., Mohei El-Din Solliman M., Hany Abdel-Hafiz A. et al. Genetic polymorphism of GSTM1 and GSTP1 in lung cancer in Egypt// Intern. J. Of Collabor. Research on Intern. Med. &Public Health.— 2011.— Vol. 3, N 1.— P. 41—51.
4.    Teixeira R.L., Morato R.G., Cabello P.H. et аl. Genetic po­­lymorphisms of NAT2, CYP2E1 and GST enzymes and the occurrence of antituberculosis drug-induced hepatitis in Bra­zilian TB patients // Mem. Inst. Oswaldo. Cruz.— 2011.— Vol. 106 (6).— P. 716—724.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

13. Випадок із практики

 

Синдром плеврального випоту та хвороба Лайма

І.Д. Дужий, Г.П. Олещенко, І.Я. Гресько, А.В. Юрченко

Сумський державний університет

Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу).
Мета роботи — поділитися особливостями перебігу хвороби Лайма, що маніфестувала синдромом плеврального випоту, а у подальшому — неврологічними порушеннями та ураженням серця, що призвело до летального наслідку.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало двоє хворих на хворобу Лайма, що супроводжувалася синдромом плеврального випоту.
Результати та обговорення. За перебігом та маніфестацією хвороба нагадувала пневмонію. У процес було втягнуто серцево-судинну систему, суглоби та спинний мозок і праву плевральну порожнину.
Висновки. Синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу і виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом імуноферментного аналізу.
Через неправильно зібраний анамнез не змогли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.

Ключові слова: синдром плеврального випоту, бореліоз, діагностика.

Список літератури:  
1.    Болецька Т.О., Чемич М.Д. Епідеміологічна ситуація з Лайм-бореліозу в Сумській області // Інфекційні хвороби.— 2014.— № 3 (77).— С. 82—87.
2.    Дужий І.Д. Клінічна плеврологія.— К.: Здоров’я, 2000.— 382 c.
3.    Дужий І.Д. Труднощі діагностики хвороб плеври.— Суми: Мрія, 2007.— 560 c.
4.    Завалицина И.А., Спирина Н.Н., Бойко А.Н. Хронические нейроинфекции.— М., ГЭОТАР-Медиа, 2011.— 560 с.
5.    Зінчук О.М. Безеритемні форми лайм-бореліозу: важливість своєчасної діагностики // Наук. вісн. Ужгородського університету. Серія «Медицина».— 2008.— № 34.— С. 60—62.
6.    Зінчук О.М. Безсимптомний перебіг лайм-бореліозу у робітників професійних груп із високим ризиком зараження // Інфекційні хвороби.— 2014.— № 2.— С. 39—42.
7.    Куляс С.М. Сучасний погляд на особливості специфічної діагностики, лікування та профілактики лайм-бореліозу // Biomedical and biosocial anthropology.— 2013.— № 20.— С. 245—251.
8.    Малый В.М., Шепелева Н.В., Волобуева О.В., Гриненко В.А. Лайм-боррелиоз: современное состояние проблемы // Междунар. мед. жур.— 2009.— Т. 15, № 1 (57).— С. 123—126.
9.    Наказ МОЗ України від 16.05.2005 № 218 «Про посилення заходів з діагностики та профілактики іксодових кліщових бореліозів в Україні».
10.    Никифоров А.С., Коновалов А.Н., Гусев Е.И. Клиническая неврология: в трех томах.— Т. ІІ.— М.: Медицина, 2002.— 792 с.
11.    Федонюк Л.Я., Чабан Г.П., Рибіцька Л.Н., Авсюкевич О.С. Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області // Таврический медико-биологический вестник.— 2013.— Т. 16, № 1, Ч. 2 (61).— С. 198—202.
12.    Чемич М.Д., Болецька Т.О., Христенко Г.І. Клініко-епіде­міологічні особливості іксодового кліщового бореліозу на Сумщині // Профілакт. мед.— 2011.— № 4.— С. 56—59.
13.    Hsiang-Cheng Cheng, Chieng-Ming Shih, Jenn-Haung Lai, Li-Lian Chao, San-Yuan Kuo, Deh-Ming Chang. Pleural effusion as a manifestation of Lyme disease // The Journal Of Reumatology.— 2004.— N 4.— P. 811— 813.

Інше:
Контактна інформація:
Дужий Ігор Дмитрович, д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії   
40021, м. Суми, вул. Гамалея, 1/39
Тел. (0542) 65-65-55
E-mail: info@dgs.sumdu.edu.ua

Стаття надійшла до редакції 15 грудня 2015 р.

 

Синдром плеврального выпота и болезнь Лайма

И.Д. Дужий, Г.П. Олещенко, И.Я. Гресько, А.В. Юрченко

Сумский государственный университет

Актуальность проблемы обусловлена ​​сложностями дифференциальной диагностики этиологии плеврального выпота (процесса).
Цель работы — поделиться особенностями течения болезни Лайма, что манифестировала синд­ромом плеврального выпота, а в дальнейшем — неврологическими нарушениями и поражением сердца, что привело к летальному исходу.
Материалы и методы. Под наблюдением было двое больных болезнью Лайма, сопровождающейся синдромом плеврального выпота.
Результаты и обсуждение. Течение заболевания и его манифестация были похожи на пневмонию. В процесс были вовлечены сердечно-сосудистая система, суставы и спинной мозг и правая плевральная полость.
Выводы. Синдром плеврального выпота может быть одним из манифестирующих синдромов болезни Лайма. Только профессионально собранный эпидемиологический анамнез может дать основания заподозрить болезнь и выполнить специфическое исследование для выявле­ния антител к возбудителю боррелиоза путем иммуноферментного анализа.
Неверно собранный анамнез не позволил своевременно диагностировать заболевание у обоих больных.

Ключевые слова: синдром плеврального выпота, боррелиоз, диагностика.

Список литературы:  
1.    Болецька Т.О., Чемич М.Д. Епідеміологічна ситуація з Лайм-бореліозу в Сумській області // Інфекційні хвороби.— 2014.— № 3 (77).— С. 82—87.
2.    Дужий І.Д. Клінічна плеврологія.— К.: Здоров’я, 2000.— 382 c.
3.    Дужий І.Д. Труднощі діагностики хвороб плеври.— Суми: Мрія, 2007.— 560 c.
4.    Завалицина И.А., Спирина Н.Н., Бойко А.Н. Хронические нейроинфекции.— М., ГЭОТАР-Медиа, 2011.— 560 с.
5.    Зінчук О.М. Безеритемні форми лайм-бореліозу: важливість своєчасної діагностики // Наук. вісн. Ужгородського університету. Серія «Медицина».— 2008.— № 34.— С. 60—62.
6.    Зінчук О.М. Безсимптомний перебіг лайм-бореліозу у робітників професійних груп із високим ризиком зараження // Інфекційні хвороби.— 2014.— № 2.— С. 39—42.
7.    Куляс С.М. Сучасний погляд на особливості специфічної діагностики, лікування та профілактики лайм-бореліозу // Biomedical and biosocial anthropology.— 2013.— № 20.— С. 245—251.
8.    Малый В.М., Шепелева Н.В., Волобуева О.В., Гриненко В.А. Лайм-боррелиоз: современное состояние проблемы // Междунар. мед. жур.— 2009.— Т. 15, № 1 (57).— С. 123—126.
9.    Наказ МОЗ України від 16.05.2005 № 218 «Про посилення заходів з діагностики та профілактики іксодових кліщових бореліозів в Україні».
10.    Никифоров А.С., Коновалов А.Н., Гусев Е.И. Клиническая неврология: в трех томах.— Т. ІІ.— М.: Медицина, 2002.— 792 с.
11.    Федонюк Л.Я., Чабан Г.П., Рибіцька Л.Н., Авсюкевич О.С. Епідеміологічна характеристика, особливості клінічного перебігу та діагностики системного кліщового бореліозу в Тернопільській області // Таврический медико-биологический вестник.— 2013.— Т. 16, № 1, Ч. 2 (61).— С. 198—202.
12.    Чемич М.Д., Болецька Т.О., Христенко Г.І. Клініко-епіде­міологічні особливості іксодового кліщового бореліозу на Сумщині // Профілакт. мед.— 2011.— № 4.— С. 56—59.
13.    Hsiang-Cheng Cheng, Chieng-Ming Shih, Jenn-Haung Lai, Li-Lian Chao, San-Yuan Kuo, Deh-Ming Chang. Pleural effusion as a manifestation of Lyme disease // The Journal Of Reumatology.— 2004.— N 4.— P. 811— 813.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

14. Випадок із практики

 

Застосування комп’ютерної томографії скроневих кісток для діагностики туберкульозного середнього отиту та оцінки ефективності лікування хворих

В.І. Ігнатьєва1, С.В. Зайков2, О.Д. Ніколаєва2, В.А. Святненко3

1    ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ
2    Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ
3    Національний технічний університет України «КПІ», Київ

Попри успіхи в діагностиці та лікуванні туберкульозу легень, досягнуті за останніх 20 років, актуальною проблемою фтизіатричної практики залишаються позалегеневі форми туберкульозу, серед яких особ­ливої уваги потребує туберкульозний середній отит.
Для позалегеневого туберкульозного отиту характерні особливості, які унеможливлюють своєчасну діагностику і лікування згаданої патології, що з часом може призвести до виникнення секвестрів не тільки стінок барабанної порожнини, слухових кісточок, а й лабіринту з формуванням нориць та внутрішньо­черепних ускладнень. Тому особливої актуальності набуває застосування додаткових методів, а саме комп’ютерної томографії скроневих кісток у комплексі з клінічним і аудіометричним дослідженнями, для діагностики позалегеневого туберкульозного середнього отиту і оцінки ефективності лікування означеного контингенту хворих.
У статті наведено клінічний приклад діагностики і лікування позалегеневого туберкульозного середнього отиту.

Ключові слова: позалегеневий туберкульозний середній отит, комп’ютерна томографія, діагностика, лікування.

Список літератури:  
1.    Дадамухамедов А.Н. Клиника и лечение гнойных средних отитов и их осложнений у туберкулезных больных: Авто­реф. дис. ...д-ра мед. наук.— Ташкент, 1975.— 22 c.
2.    Єщенко О.Г. та ін. МОЗ України. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Тубер­кульоз».— К., 2014.— 87 с.
3.    Махмутов И.Ф.  Туберкулез среднего уха у больных туберкулезом легких и плевры [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.mediasphera.ru/journals/oto/detail/ 571/8773/
4.    Мельник В.М. Аналітичний погляд на проблему хіміорезистентного туберкульозу: нинішній стан, досягнення та деякі невирішені питання // Укр. пульмонол. журн.— 2012.— № 1.— С. 5—7.
5.    Наказ МОЗ України № 181 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Отола­рин­гологія»» [Чинний від 2009—03—24].— К.: МНІАЦ медичної статистики МВЦ «Медінформ», 2009.— 103 с.
6.    Наказ МОЗ України № 318 «Протокол по впровадженню ДОТС-стратегії в Україні» [Чинний від 2006—05—24].— К.: Міністерство охорони здоров’я України, 2006.— 51 с.
7.    Пальчун В.Т., Преображенский Н.А. Болезни уха, горла, носа.— М.: Медицина, 1978.— С. 423—424.
8.    Петренко В.М. та ін. Оцінка результатів лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень та з рецидивами захворювання за показниками когортного аналізу // Укр. пульмонол. журн.— 2011.— № 1.— С. 5—10.
9.    Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз: Наказ МОЗ України № 384 від 09.06.2006 р.— К., 2006.— 78 с.
10.    Тодоріко Л.Д. та ін. Оптимізація стандартного режиму хіміо­терапії при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн.— 2012.— № 1.— С. 8—12.
11.    Туберкулез среднего уха [Электронный ресурс].— Режим доступа: http://meduniver.com/Medical/otorinolaringologia_bolezni_lor_organov/146.html.
12.    Туберкулезный средний отит [Электронный ресурс].— Режим доступа: http://ilive.com.ua/health/tuberkuleznyy-sredniy-otit_75213i15951.html.
13.    Федчишин А. Влияние мобильных телефонов на человека [Электронный ресурс].— Режим доступа: http://gamma7.m-l-m.info/zashhita-ot-elektromagnitnogo-izlucheniya/vliyanie-elekt­ro­magnitnogo-izlucheniya-na-cheloveka/mobilnye-telefony.
14.    Фещенко Ю.І. та ін. Оцінка контролю за туберкульозом в Україні за період 2006—2010 роки // Укр. пульмонол. журн.— 2011.— № 4.— С. 5—10.
15.    Шрамко А.Н. Острый туберкулезный средний отит, ос­­лож­ненный парезом лицевого нерва [Электронный ресурс].—Режим доступа: http://www.lorlife.kiev.ua/2013/2013_2_75.pdf.
16.    Treatment of tuberculosis: guidelines for national programmers / Geneva: WHO, 2003.— 313 p.

Інше:
Контактна інформація:
Ігнатьєва Вікторія Ігорівна, к. мед. н., ст. наук. співр.
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Е-mail: ignatieva@ifp.kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 23 жовтня 2015 р.

 

Применение компьютерной томографии височных костей для диагностики туберкулезного среднего отита и оценки эффективности лечения больных

В.И. Игнатьева1, С.В. Зайков2, О.Д. Николаева2, В.А. Святненко3

1 ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев
2 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев
3 Национальный технический университет Украины «КПИ», Киев

Несмотря на успехи, достигнутые в диагностике и лечении туберкулеза легких за последние 20 лет, актуальной проблемой фтизиатрической практики остаются внелегочные формы туберкулеза, среди которых особого внимания заслуживает туберкулезный средний отит.
При внелегочном туберкулезном отите наблюдается ряд особенностей, которые делают не­­возможными своевременную диагностику и лечение данной патологии, что со временем может привести к возникновению секвестров не только стенок барабанной полости, слуховых косточек, но и лабиринта с формированием свищей и внутричерепных осложнений. Поэтому особую актуальность приобретает применение дополнительных методов, а именно компьютерной томографии височных костей в комплексе с клиническим и аудиометрическим исследованиями, для диагностики внелегочного туберкулезного среднего отита и оценки эффективности лечения данного контингента больных.
В статье приведен клинический пример диагностики и лечения внелегочного туберкулезного среднего отита.

Ключевые слова: внелегочный туберкулезный средний отит, компьютерная томография, диагностика, лечение.

Список литературы:

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

15. Випадок із практики

 

Особливості перебігу туберкульозного плевриту залежно від терміну виявлення і резистентності мікобактерій

І.Д. Дужий, Г.П. Олещенко, Є.В. Кузенко, Р.А. Москаленко

Сумський державний університет

Мета роботи — вивчення можливості розвитку туберкульозного плевриту на ґрунті стійкості збудника туберкульозу.
Матеріали та методи. Автори дослідили 5 клінічних випадків туберкульозного плевриту, під­тверд­женого гістологічно та мікробіологічно.
Результати та обговорення. Термін встановлення плевриту — 2—5 міс. Загалом специфічну природу захворювання верифіковано лише після пролонгації захворювання за типом туберкульозного спондиліту в усіх 5 хворих та після приєднання до остеомієліту хребта легеневого процесу у 3 осіб. При цьому МРТБ діагностовано у 2 хворих. Процес встановлено після 4 міс диференціації. У однієї з цих осіб поліорганність ураження закінчилася летально, в іншої — переведенням на паліативну терапію. У 2 хворих процес стабілізувався і завершився формуванням фіброзно-кісткового анкілозу хребта. П’ята хвора залишається на антибактеріальній терапії за І категорією.
Висновки. Туберкульозний плеврит може зумовлюватися первинно стійкими мікобактеріями, в разі запізнілого виявлення захворювання ускладнюється позалегеневими і поліорганними формами туберкульозу. Ефективність лікування останнього залежить від задавненості процесу.

Ключові слова: плеврит, задавненість, резистентність, ефективність лікування.

Список літератури:  
1.    Дужий І.Д. Труднощі діагностики хвороб плеври : монографія.— Суми: Мрія, 2007.— 560 c.
2.    Клішина Л.С., Баранова В.В., Полякова В.Г., Стоянова О.О., Миронова Л.А. Аналіз первинного виходу на інвалідність хворих на позалегеневий туберкульоз у луганській області за період 2007—2009 роки // Укр. мед. альманах.— 2011.— Т. 14, № 5.— С. 78—80.
3.    Корецкая Н.М. Эпидемиология, патогенез и патоморфология остропрогрессирующего туберкулеза легких // Сиб. мед. журн.— 2011.— Т. 101, № 2.— С. 5—8.
4.    Лискина И.В. Особенности смертельных исходов при туберкулезе легких у взрослых пациентов высокоспе­циали­зи­рованного медицинского учреждения (по данным клинико-патологоанатомического анализа) // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2014.— № 3.— С. 31—38.
5.    Лискина И.В. Туберкулезные плевриты: эпидемиологичес­кие и клинико-анатомические аспекты, современное состояние проблемы в Украине // Укр. пульмонол. журн.— 2004.— № 1.— С. 47—50.
6.    Маргітич В.О., Дудник А.Б. Мультирезистентний туберкульоз з поліорганним ураженням // Укр. мед. часопис.— 2010.— № 3.— С. 88—89.
7.    Опанасенко Н.C., Лискина И.В. Туберкулезный плеврит у больных разного возраста: эпидемиологическое и клинико-анатомическое исследование // Пробл. старения и долголетия.— 2004.— Т. 13, № 2.— C. 178—186.
8.    Рабухин А.Е. Туберкулез органов дыхания.— М.: Медицина, 1976.— 328 с.
9.    Радиш Г.В. Ефективність і переносимість геміфлоксацину та інших фторхінолонів у режимах антимікобактеріальної те­­рапії хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­­фекція.— 2014.— № 3.— С. 22—30.
10.    Семененков Ю.Л., Гарбулин А.Е. Плевриты.— К.: Здоров’я, 1983.— 181 с.
11.    Туберкульоз в Україні: Аналітично-статистичний довідник.— К., 2015.
12.    Фещенко Ю.І., Ільницький І.Г., Мельник В.М., Пана­­сюк О.В. Туберкульоз позалегеневої локалізації— К.: Логос, 1998.— 380 с.
13.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Опанасенко М.С. Реорга­ні­зація, реструктуризація та реформування протитуберкульозної служби в Україні .— К., 2015.— 172 с.
14.    Хоменко А.Г. Болезни органов дыхания.— Медицина, 1996.— Т. 4.— 89 с.
15.    Черенько С.О., Гранкіна Н.В., Погребна М.В. Тривалість інтенсивної фази хіміотерапії при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 4.— С. 7—11.
16.    Falzon D., Gandhi N., Migliori G.B. et al. Resistance to fluo­roquinolones and second-line injectable drugs: impact on mul­tidrug-resistant TB outcomes // Eur Respir J.— 2013.— Vol. 42.— Р. 156—168
17.    Orenstein E.W., Basu S., Shah N.S., et al. Treatment outcomes among patients with multidrug-resistant tuberculosis: syste­matic review and meta-analysis // Lancet Infect. Dis.— 2009.— Vol. 9.— Р. 153—161.
18.    World Health Organization (WHO). Global tuberculosis report 2015 (WHO/HTM/TB/2015.22). Geneva: WHO; 2015. Available from: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.

Інше:
Контактна інформація:
Дужий Ігор Дмитрович, д. мед. н., проф., зав. кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії  
40021, м. Суми, вул. Гамалея, 1/39
Тел. (0542) 65-65-55
Е-mail: gensurgery@med.sumdu.edu.ua

Стаття надійшла до редакції 10 березня 2016 р.

 

Особенности течения туберкулезного плеврита в зависимости от срока выявления и резистентности микобактерий

И.Д. Дужий, Г.П. Олещенко, Е.В. Кузенко, Р.А. Москаленко

Сумский государственный университет

Цель работы — изучение возможности развития туберкулезного плеврита на почве устойчивости возбудителя туберкулеза.
Материалы и методы. Авторы исследовали 5 клинических случаев туберкулезного плеврита, подтвержденного гистологически и микробиологически.
Результаты и обсуждение. Срок установления плеврита — 2—5 мес. В общем специфическая природа заболевания была верифицирована только после пролонгации заболевания по типу туберкулезного спондилита у всех 5 больных и после присоединения к остеомиелиту позвоночника легочного процесса — у 3 человек. При этом мультирезистентный туберкульоз диагностирован у 2 боль­ных. У них процесс установлен после 4 мес дифференциации. У одной из них полиорганность поражения закончилась летально, у другой — переводом на паллиативную терапию. У 2 больных процесс стабилизировался и закончился формированием фиброзно-костного анкилоза позвоночника. Пятая больная остается на антибактериальной терапии по I категории.
Выводы. Туберкулезный плеврит может быть вызван первично устойчивыми микобактериями, а при несвоевременном выявлении заболевания осложняется внелегочными и полиорганными формами туберкулеза. Эффективность лечения последнего зависит от запущенности процесса.

Ключевые слова: плеврит, запущенность, резистентность, эффективность лечения.

Список литературы:  
1.    Дужий І.Д. Труднощі діагностики хвороб плеври : монографія.— Суми: Мрія, 2007.— 560 c.
2.    Клішина Л.С., Баранова В.В., Полякова В.Г., Стоянова О.О., Миронова Л.А. Аналіз первинного виходу на інвалідність хворих на позалегеневий туберкульоз у луганській області за період 2007—2009 роки // Укр. мед. альманах.— 2011.— Т. 14, № 5.— С. 78—80.
3.    Корецкая Н.М. Эпидемиология, патогенез и патоморфология остропрогрессирующего туберкулеза легких // Сиб. мед. журн.— 2011.— Т. 101, № 2.— С. 5—8.
4.    Лискина И.В. Особенности смертельных исходов при туберкулезе легких у взрослых пациентов высокоспе­циали­зи­рованного медицинского учреждения (по данным клинико-патологоанатомического анализа) // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2014.— № 3.— С. 31—38.
5.    Лискина И.В. Туберкулезные плевриты: эпидемиологичес­кие и клинико-анатомические аспекты, современное состояние проблемы в Украине // Укр. пульмонол. журн.— 2004.— № 1.— С. 47—50.
6.    Маргітич В.О., Дудник А.Б. Мультирезистентний туберкульоз з поліорганним ураженням // Укр. мед. часопис.— 2010.— № 3.— С. 88—89.
7.    Опанасенко Н.C., Лискина И.В. Туберкулезный плеврит у больных разного возраста: эпидемиологическое и клинико-анатомическое исследование // Пробл. старения и долголетия.— 2004.— Т. 13, № 2.— C. 178—186.
8.    Рабухин А.Е. Туберкулез органов дыхания.— М.: Медицина, 1976.— 328 с.
9.    Радиш Г.В. Ефективність і переносимість геміфлоксацину та інших фторхінолонів у режимах антимікобактеріальної те­­рапії хворих на мультирезистентний деструктивний туберкульоз легень // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-ін­­фекція.— 2014.— № 3.— С. 22—30.
10.    Семененков Ю.Л., Гарбулин А.Е. Плевриты.— К.: Здоров’я, 1983.— 181 с.
11.    Туберкульоз в Україні: Аналітично-статистичний довідник.— К., 2015.
12.    Фещенко Ю.І., Ільницький І.Г., Мельник В.М., Пана­­сюк О.В. Туберкульоз позалегеневої локалізації— К.: Логос, 1998.— 380 с.
13.    Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Опанасенко М.С. Реорга­ні­зація, реструктуризація та реформування протитуберкульозної служби в Україні .— К., 2015.— 172 с.
14.    Хоменко А.Г. Болезни органов дыхания.— Медицина, 1996.— Т. 4.— 89 с.
15.    Черенько С.О., Гранкіна Н.В., Погребна М.В. Тривалість інтенсивної фази хіміотерапії при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція.— 2015.— № 4.— С. 7—11.
16.    Falzon D., Gandhi N., Migliori G.B. et al. Resistance to fluo­roquinolones and second-line injectable drugs: impact on mul­tidrug-resistant TB outcomes // Eur Respir J.— 2013.— Vol. 42.— Р. 156—168
17.    Orenstein E.W., Basu S., Shah N.S., et al. Treatment outcomes among patients with multidrug-resistant tuberculosis: syste­matic review and meta-analysis // Lancet Infect. Dis.— 2009.— Vol. 9.— Р. 153—161.
18.    World Health Organization (WHO). Global tuberculosis report 2015 (WHO/HTM/TB/2015.22). Geneva: WHO; 2015. Available from: http://www.who.int/tb/publications/global_report/en/.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

16. Огляди

 

Ідіопатична CD4+ Т-клітинна лімфопенія: клінічна картина, діагностика і лікування

Д.В. Мальцев1,2, В.В. Батушкін2, В.В. Мішина3

1 Інститут експериментальної і клінічної медицини НМУ імені О.О. Богомольця, Київ
2 Київський медичний університет Української асоціації народної медицини
3 Вишнівська міська лікарня

Ідіопатична CD4+ Т-клітинна лімфопенія — гетерогенний імунологічний синдром, за якого стійко знижена кількість лімфоцитів із фенотипом CD3+CD4+ в крові (< 300 клітин/мкл та < 20 % загального пулу Т-клітин) за нормальних інших параметрів імунного статусу та без ВІЛ-інфекції. Серед загальної популяції ця імунна дисфункція спостерігається у 0,25—0,4 % випадків, однак серед госпіталізованих пацієнтів питома вага імунодефіциту зростає до 5—6 %.
Ідіопатична CD4+ Т-клітинна лімфопенія зумовлює розвиток тяжких рецидивних опортуністичних інфекцій, зокрема герпесвірусних, папіломавірусних, мікобактеріальних і пневмоцистних, та призводить до формування непротективного імунітету після вакцинації. У багатьох пацієнтів виникають алергійні, автоімунні, імунозапальні й неопластичні ускладнення. Серед автоімунних виявів імунодефіциту переважає первинний синдром Шегрена. У 20 % випадків розвиваються лімфопроліферативні і солідні пухлини, нерідко спричинені опортуністичними мікроорганізмами. Для лікування цього імунодефіциту запропоновано кілька імунотерапевтичних агентів, зокрема рекомбінантні інтерферони-альфа та гамма, інтерлейкіни-2 та -7, які продемонстрували ефективність у клінічних випадках та невеликих контрольованих випробуваннях. У вкрай тяжких випадках проводять трансплантацію стовбурових гемопоетичних клітин від сумісного донора.

Ключові слова: ідіопатична CD4+ Т-клітинна лімфопенія, імунодефіцит, імунотерапія.

Список літератури:  
1.    Abraham R.S., Recher M., Giliani S. et al. Adult-onset mani­festation of idiopathic T-cell lymphopenia due to a heterozygous RAG1 mutation // J. Allergy Clin. Immunol.— 2013.— Vol. 131 (5).— P. 1421—1423.
2.    Ahmad D.S., Esmadi M., Steinmann W.C. et al. Idiopathic CD4 Lymphocytopenia: Spectrum of opportunistic infections, mali­gnancies, and autoimmune diseases // Avicenna J. Med.— 2013.— Vol. 3 (2).— P. 37—47.
3.    Ahn I.S., Kim H.G., Ryu J.S. et al. A case of pulmonary cryp­tococcosis with non-small cell lung cancer in idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Yonsei Med. J.— 2005.— Vol. 46 (1).— P. 173—176.
4.    Alisjahbana B., Dinata R., Sutedja E. et al. Disfiguring generalized verrucosis in an indonesian man with idiopathic CD4 lymphopenia // Arch. Dermatol.— 2010.— Vol. 146 (1).— P. 69—73.
5.    Alstadhaug K.B., Croughs T., Henriksen S. et al. Treatment of progressive multifocal leukoencephalopathy with interleukin 7 // JAMA. Neurol.— 2014.— Vol. 71 (8).— P. 1030—1035.
6.    Anzalone G., Cei M., Vizzaccaro A. et al. M. Kansasii pulmo­nary disease in idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Eur. Respir J.— 1996.— Vol. 9 (8).— P. 1754—1756.
7.    Ban S.A., Salzer E., Eibl M.M. et al. Combined immunodefi­ciency evolving into predominant CD4+ lymphopenia caused by somatic chimerism in JAK3 // J. Clin. Immunol.— 2014.— Vol. 34 (8).— P. 941—953.
8.    Baroudjian B., Viguier M., Battistella M. et al. Psoriasis asso­ciated with idiopathic CD4+ T-cell lymphopenia: a regulatory T-cell defect? // Br. J. Dermatol.— 2014.— Vol. 171 (1).— P. 186—189.
9.    Ben Rejeb A., Ebdelli N., Bouali M.R. et al. Primary digestive tract Kaposi sarcoma with idiopathic CD4+ lymphocytopenia, HIV negative, HHV8 positive // Gastroenterol. Clin. Biol.— 2001.— Vol. 25 (6—7).— P. 707—710.
10.    Bignon A., Régent A., Klipfel L. et al. DUSP4-mediated acce­lerated T-cell senescence in idiopathic CD4 lymphopenia // Blood.— 2015.— Vol. 125 (16).— P. 2507—2518.
11.    Böhm M., Luger T.A., Bonsmann G. et al. Disseminated giant molluscum contagiosum in a patient with idiopathic CD4+ lymphocytopenia. Successful eradication with systemic inter­feron // Dermatology.— 2008.— Vol. 217 (3).— P. 196—198.
12.    Bugault F., Benati D., Mouthon L. et al. Altered responses to homeostatic cytokines in patients with idiopathic CD4 lympho­cytopenia // PLoS One.— 2013.— Vol. 8 (1).— P. e55570.
13.    Busch M.P., Valinsky J.E., Paglieroni T. et al. Screening of blood donors for idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Transfu­sion.— 1994.— Vol. 34 (3).— P. 192—197.
14.    Busse P.J., Cunningham-Rundles C. Primary leptomeningeal lymphoma in a patient with concomitant CD4+ lymphocyto­penia // Ann. Allergy Asthma Immunol.— 2002.— Vol. 88 (3).— P. 339—342.
15.    Calbo Mayo J.M., Mateos Rodriguez F., Martinez Alfaro E., Rivera Vaquerizo P. Intestinal tuberculosis in a patient with idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Med. Clin. (Barc).— 2005.— Vol. 124 (14).— P. 559.
16.    Campbell J.K., Prince H.M., Juneja S.K. et al. Diffuse large cell lymphoma and t(8; 22) (q24; q11) in a patient with idiopa­thic CD4+ T-lymphopenia // Leuk. Lymphoma.— 2001.— Vol. 41 (3—4).— P. 421—423.
17.    Cascio G., Massobrio A.M., Cascio B. et al. CD4 lymphocyto­penia in patients without significant clinical pathology // Minerva Med.— 1996.— Vol. 87 (11).— P. 539—544.
18.    Cervera C., Fernández-Avilés F., de la Calle-Martin O. et al. Non-myeloablative hematopoietic stem cell transplantation in the treatment of severe idiopathic CD4+ lymphocytopenia // Eur. J. Haematol.— 2011. —Vol. 87 (1).— P. 87—91.
19.    Cohen K., Hadary R., Shilo L. et al. Liver injury in idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia // Harefuah.— 2012.— Vol. 151 (12).— P. 688—691.
20.    Cunningham-Rundles C., Murray H.W., Smith J.P. Treatment of idiopathic CD4 T lymphocytopenia with IL-2 // Clin. Exр. Immunol.— 1999.— Vol. 116 (2).— P. 322—325.
21.    Djomand G., Diaby L., N’Gbichi J.M. et al. Idiopathic CD4+ T-lymphocyte depletion in a west African popula­tion // AIDS.— 1994.— Vol. 8 (6).— P. 843—847.
22.    Eftekhari K., Say E.A., Shields C.L. et al. Orbital lymphoma in the setting of idiopathic CD4+ lymphocytopenia (HIV-negative AIDS) // Ophthal. Plast. Reconstr Surg.— 2011.— Vol. 27 (5).— P. e134—136.
23.    Ferrer X., Vital C., Larriviere M. et al. Idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia and subacute inflammatory demyelinating polyradiculoneuropathy // Neurology.— 1995.— Vol. 45 (1).— P. 196—197.
24.    Goodrich A.L., Tigelaar R.E., Watsky K.L., Heald P.W. Idio­pathic CD4+ lymphocyte deficiency. Report of an unusual case associated with atopic dermatitis and allergic contact dermatitis and review of the literature // Arch. Dermatol.— 1993.— Vol. 129 (7).— P. 876—878.
25.    Gorska M.M., Alam R. Consequences of a mutation in the UNC119 gene for T cell function in idiopathic CD4 lympho­penia // Curr. Allergy Asthma Rep.— 2012.— Vol. 12 (5).— P. 396—401.
26.    Gubinelli E., Posteraro P., Girolomoni G. Idiopathic CD4+ T lymphocytopenia associated with disseminated flat warts and alopecia areata // J. Dermatol.— 2002.— Vol. 29 (10).— P. 653—656.
27.    Haider S., Nafziger D., Gutierrez J.A. et al. Progressive multi­focal leukoencephalopathy and idiopathic CD4+ lymphocy­to­penia: a case report and review of reported cases // Clin. Infect. Dis.— 2000.— Vol. 31 (4).— P. E20—22.
28.    Hamidieh A.A., Pourpak Z., Hamdi A. et al. Successful flu­darabine-based hematopoietic stem cell transplantation in a pediatric patient with idiopathic CD4+ lymphocytopenia // Pediatr. Transplant.— 2013.— Vol. 17 (4).— P. E109—111.
29.    Hanamura I., Wakita A., Harada S. et al. Idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia in a non-Hodgkin’s lymphoma patient // Intern. Med.— 1997.— Vol. 36 (9).— P. 643—646.
30.    Hardman C.M., Baker B.S., Lortan J. et al. Active psoriasis and profound CD4+ lymphocytopenia // Br. J. Dermatol.— 1997.— Vol. 136 (6).— P. 930—932.
31.    Hochauf K., Bandt D., Pöhlmann C. et al. Fatal varicella zoster virus infection as first manifestation of idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis.— 2005.— Vol. 24 (10).— P. 706—708.
32.    Holland S.M., Eisenstein E.M., Kuhns D.B. et al. Treatment of refractory disseminated nontuberculous mycobacterial infection with interferon gamma. A preliminary report // N. Engl. J. Med.— 1994.— Vol. 330 (19).— P. 1348—1355.
33.    Hubert P., Bergeron F., Ferreira V. et al. Defective p56Lck activity in T cells from an adult patient with idiopathic CD4+ lymphocytopenia // Int. Immunol.— 2000.— Vol. 12 (4).— P. 449—457.
34.    Ishida T., Hashimoto T., Arita M. et al. Pulmonary Myco­bacterium avium disease in a young patient with idiopathic CD4+ T lymphocytopenia // Intern. Med.— 1998.— Vol. 37 (7).— P. 622—624.
35.    Ismail F., Mahmoud A., Abdelhaleem H. et al. Primary Sjögren’s syndrome and B-non-Hodgkin lymphoma: role of CD4+ T-lymphocytopenia // Rheumatol. Int.— 2013.— Vol. 33 (4).— P. 1021—1025.
36.    Kanno H., Sasaki M., Kumagai H. et al. Epstein—Barr virus-positive malignant lymphoma of salivary gland developing in an infant with selective depletion of CD4-positive lymphocytes // Leuk. Lymphoma.— 2007.— Vol. 48 (1).— P. 183—186.
37.    Kirtava Z., Blomberg J., Bredberg A. et al. CD4+ T-lymphocy­topenia without HIV infection: increased prevalence among patients with primary Sjögren’s  syndrome // Clin. Exр. Rheu­matol.— 1995.— Vol. 13 (5).— P. 609—616.
38.    Kortsik C., Elmer A., Tamm I. et al. Pleural effusion due to Histoplasma capsulatum and idiopathic CD4 lymphocytopenia // Respiration.— 2003.— Vol. 70 (1).— P. 118—122.
39.    Kuijpers T.W., Ijspeert H., van Leeuwen E.M. et al. Idiopathic CD4+ T lymphopenia without autoimmunity or granulomatous disease in the slipstream of RAG mutations // Blood.— 2011.— Vol. 117 (22).— P. 5892—5896.
40.    Ladoyanni E., North J., Tan C.Y. et al. Idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopaenia associated with recalcitrant viral warts and squamous malignancy // Acta Derm. Venereol.— 2007.— Vol. 87 (1).— P. 76—77.
41.    Lentino J.R., Brooks D. Pneumocystis carinii pneumonia and tuberculosis in an human immunodeficiency virus-seronegative patient without evidence of the idiopathic CD4+ T lymphopenia syndrome // Clin. Infect. Dis.— 1994.— Vol. 18 (3).— P. 470—471.
42.    Lin J.C., Tripathi H.M. Pure red cell aplasia and idiopathic CD4 T-lymphocytopenia // Clin. Infect. Dis.— 1994.— Vol. 18 (4).— P. 651—652.
43.    Litzman J., Bartonkova D., Lokaj J. The efficacy of levamisole treatment in patients with clinical signs of minor immuno­deficiency // Scripta Medica (brno).— 1995.— Vol. 68 (3—4).— P. 103—112.
44.    Longo F., Hébuterne X., Michiels J.F. et al. Multifocal MALT lymphoma and acute cytomegalovirus gastritis revealing CD4 lymphopenia without HIV infection // Gastroenterol. Clin. Biol.— 1999.— Vol. 23 (1).— P. 132 —136.
45.    Manchado Lopez P., Ruiz de Morales J.M.,  Ruiz González I., Rodriguez Prieto M.A. Cutaneous infections by papillomavirus, herpes zoster and Candida albicans as the only manifestation ofidiopathic CD4+ T lymphocytopenia // Int. J. Dermatol.— 1999.— Vol. 38 (2).— P. 119—121.
46.    Manfredi R., Calza L., Chiodo F. A new syndrome of long-term idiopathic, severe CD4+ lymphocytopenia: isolated paraparesis and conjunctival ischemic microangiopathy // J. Biol. Regul. Homeost.— Agents.— 2004.— Vol. 18 (1).— P. 33—37.
47.    Matsuyama W., Mizoguchi A., Hamasaki T. et al. Idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia in chronic obstructive pulmonary disease // Intern. Med.— 1999.— Vol. 38 (1).— P. 71—72.
48.    McBath A., Stafford R., Antony S.J. Idiopathic CD4 lympho­penia associated with neuroinvasive West Nile disease: case report and review of the literature // J. Infect. Public. Health.— 2014.— Vol. 7 (2).— P. 170—173.
49.    Michel J.L., Perrot J.L., Mitanne D. et al. Metastatic epidermoid carcinoma in idiopathic CD4+ T lymphocytopenia syndrome // Ann. Dermatol. Venereol.— 1996.— Vol. 123 (8).— P. 478—482.
50.    Moloney F., Fernandez D., Harrington H. Progressive multifocal leucoencephalopathy in a patient with idiopathic CD4+ lym­phocytopenia // Ir. Med J.— 2012.— Vol. 105 (3).— P. 84—85.
51.    Moradi S., Chavoshzadeh Z., Izadyar M. et al. Angiocentric nasal T-cell lymphoma in a patient withidiopathic CD4+ lymphocytopenia // Iran. J. Allergy Asthma Immunol.— 2009.— Vol. 8 (4).— P. 215—218.
52.    Nakahira M., Matsumoto S., Mukushita N., Nakatani H. Prima­ry aspergillosis of the larynx associated with CD4+ T lympho­cytopenia // J. Laryngol. Otol.— 2002.— Vol. 116 (4).— P. 304—306.
53.    Netea M.G., Brouwer A.E., Hoogendoorn E.H., Van der Meer J.W. Two patients with cryptococcal meningitis and idiopathic CD4 lymphopenia: defective cytokine production and reversal by recombinant interferon-gamma therapy // Clin. Infect. Dis.— 2004.— Vol. 39 (9).— P. e83—87.
54.    Niino D., Tsukasaki K., Torii K. et al. Human herpes virus 8-negative primary effusion lymphoma with BCL6 rearran­gement in a patient with idiopathic CD4 positive T-lympho­cytopenia // Haematologica.— 2008. —Vol. 93 (1).— P. e21—23.
55.    Núñez M.J., de Lis J.M., Rodríguez J.R. et al. Disseminated encephalic cryptococcosis as a form of presentation of idiopathic T-CD4 lymphocytopenia // Rev. Neurol.— 1999.— Vol. 28 (4).— P. 390—393.
56.    Oe K., Araki T., Ogawa H. et al. Fatal cytomegalovirus infection with CD4+ T-lymphocytopenia during corticosteroid therapy for bronchial asthma // J. Infect. Chemother.— 2010.— Vol. 16 (2).— P. 131—134.
57.    Ohashi D.K., Crane J.S., Spira T.J., Courrege M.L. Idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia with verrucae, basal cell carci­nomas, and chronic tinea corporis infection // J. Am. Acad. Dermatol.— 1994.— Vol. 31 (5 Pt 2).— P. 889—891.
58.    Paolini R., D’Andrea E., Poletti A. et al. B non-Hodgkin’s lymphoma in a haemophilia patient with idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Leuk. Lymphoma.— 1996.— Vol. 21 (1—2).— P. 177—180.
59.    Patel T.A., Lockwood D.N. Pentamidine as secondary prophy­laxis for visceral leishmaniasis in the immunocompromised host: report of four cases // Troр. Med. Int. Health.— 2009.— Vol. 14 (9).— P. 1064—1070.
60.    Pavić I., Cekinović D., Begovac J. et al. Cryptococcus neofor­mans meningoencephalitis in a patient with idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Coll. Antropol.— 2013.— Vol. 37 (2).— P. 619—623.
61.    Petersen E.J., Rozenberg-Arska M., Dekker A.W. et al. Allo­geneic bone marrow transplantation can restore CD4+ T-lym­pho­cyte count and immune function inidiopathic CD4+ T-lym­phocytopenia // Bone Marrow Transplant.— 1996.— Vol. 18 (4).— P. 813—815.
62.    Pilheu J.A., De Salvo M.C., Gonzalez J. et al. CD4+ T-lym­phocytopenia in severe pulmonary tuberculosis without evi­dence of human immunodeficiency virus infection // Int. J. Tuberc. Lung Dis.— 1997.— Vol. 1 (5).— P. 422—426.
63.    Pohl W. A patient with idiopathic bronchiolitis obliterans with organizing pneumonia and idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia // Wien. Klin. Wochenschr.— 1996.— Vol. 108 (15).— P. 473—477.
64.    Puri V., Chaudhry N., Gulati P. et al. Progressive multifocal leukoencephalopathy in a patient with idiopathic CD4+
T-lymphocytopenia // Neurol. India.— 2010.— Vol. 58 (1).— P. 118—121.
65.    Puronen C.E., Thompson W.L., Imamichi H. et al. Decreased interleukin 7 responsiveness of T-lymphocytes in patients with idiopathic CD4 lymphopenia // J. Infect. Dis.— 2012.— Vol. 205 (9).— P. 1382—1390.
66.    Rai S., Marak R.S., Jain S., Dhole T.N. Posterior fossa midline cryptococcoma in a patient with idiopathic CD4 lympho­cytopenia // Indian. J. Med. Microbiol.— 2012.— Vol. 30 (3).— P. 367—370.
67.    Régent A., Autran B., Carcelain G. et al. Idiopathic CD4 lymphocytopenia: clinical and immunologic characteristics and follow-up of 40 patients // Medicine (Baltimore).— 2014.— Vol. 93 (2).— P. 61—72.
68.    Régent A., Kluger N., Bérezné A. et al. Lymphocytopenia: aetiology and diagnosis, when to think about idiopathic CD4+ lymphocytopenia? // Rev. Med. Interne.— 2012.— Vol. 33 (11).— P. 628—634.
69.    Rijnders R.J., van den Ende I.E., Huikeshoven F.J. Suspected idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia in a young patient with vulvar carcinoma stage IV // Gynecol. Oncol.— 1996.— Vol. 61 (3).— P. 423—426.
70.    Riyaz N., Sasidharanpillai S., Khader A., Puravoor J. Cutaneous T-cell non Hodgkin lymphoma in a patient with idiopathic CD4+ lymphocytopenia // Indian. J. Dermatol. Venereol. Leprol.— 2013.— Vol. 79 (6).— P. 831—833.
71.    Salit R.B., Hankey K.G., Yi R., Rapoport A.P., Mann D.L. Detection of CD4(+) T-cell antibodies in a patient with idio­pathic CD4 T lymphocytopenia and cryptococcal meningitis // Br. J. Haematol.— 2007.— Vol. 139 (1).— P. 133—137.
72.    Samileh N., Ahmad S., Farzaneh A. et al. Immunity status in children with Bacille Calmette-Guerin adenitis. A prospective study in Tehran, Iran // Saudi Med. J.— 2006.— Vol. 27 (11).— P. 1719—1724.
73.    Schuil J., van de Putte E.M., Zwaan C.M. et al. Retinopathy following measles, mumps, and rubella vaccination in an im­­muno-incompetent girl // Int. Ophthalmol.— 1998.— Vol. 22 (6).— P. 345—347.
74.    Schulof R.S., Lloyd M.J., Cleary P.A. et al. A randomized trial to evaluate the immunorestorative properties of synthetic thy­mosin-alpha 1 in patients with lung cancer // J. Biol. Response Mod.— 1985.— Vol. 4 (2).— P. 147—158.
75.    Seligmann M., Autran B., Rabian C. et al. Profound and possibly primary «idiopathic CD4+ T lymphocytopenia» in a patient with fungal infections // Clin. Immunol. Immunopathol.— 1994.— Vol. 71 (2).— P. 203—207.
76.    Serwas N.K., Cagdas D., Ban S.A. et al. Identification of ITK deficiency as a novel genetic cause of idiopathic CD4+ T-cell lymphopenia // Blood.— 2014.— Vol. 124 (4).— P. 655—657.
77.    Seymour J.F., Estey E.H., Keating M.J., Kurzrock R. Response to interferon-alpha in patients with hairy cell leukemia relapsing after treatment with 2-chlorodeoxyadenosine // Leukemia.— 1995.— Vol. 9 (5).— P. 929—932.
78.    Shimano S., Murata N., Tsuchiya J. Idiopathic CD4+ T-lympho­cytopenia terminating in Burkitt’s lymphoma // Rinsho Ket­sueki.— 1997.— Vol. 38 (7).— P. 599—603.
79.    Sternfeld T., Nigg A., Belohradsky B.H., Bogner J.R. Treatment of relapsing Mycobacterium avium infection with interferon-gamma and interleukin-2 in an HIV-negative patient with low CD4 syndrome // Int. J. Infect. Dis.— 2010.— Vol. 14 (3).— e198—201.
80.    Stetson C.L., Rapini R.P., Tyring S.K., Kimbrough R.C. CD4+
T lymphocytopenia with disseminated HPV // J. Cutan. Pathol.— 2002.— Vol. 29 (8).— P. 502—505.
81.    Tobin E., Rohwedder A., Holland S.M. et al. Recurrent «sterile» verrucous cyst abscesses and epidermodysplasia verruciformis-like eruption associated withidiopathic CD4 lymphopenia // Br. J. Dermatol.— 2003.— Vol. 149 (3).— P. 627—633.
82.    Trojan T., Collins R., Khan D.A. Safety and efficacy of treatment using interleukin-2 in a patient with idiopathic CD4(+) lymphopenia and Mycobacterium avium-intracellulare // Clin. Exр. Immunol.— 2009.— Vol. 156 (3).— P. 440—445.
83.    Van Wagoner J.A., Khan D.A. Selective CD4+ T cell lympho­cytopenia and recalcitrant warts in an 8-year-old child // Ann. Allergy Asthma Immunol.— 2001.— Vol. 87 (5).— P. 373—378.
84.    Venzor J., Hua Q., Bressler R.B. et al. Behçet’s-like syndrome associated with idiopathic CD4+ T-lymphocytopenia, oppor­tunistic infections, and a large population of TCR alpha beta+ CD4- CD8- T cells // Am. J. Med. Sci.— 1997.— Vol. 313 (4).— P. 236—238.
85.    Wakeel R.A., Urbaniak S.J., Armstrong S.S. et al. Idiopathic CD4+ lymphocytopenia associated with chronic pruritic papules // Br. J. Dermatol.— 1994.— Vol. 131 (3).— P. 371—375.
86.    Warnatz K., Draeger R., Schlesier M., Peter H.H. Successful IL-2 therapy for relapsing herpes zoster infection in a patient with idiopathic CD4+ T lymphocytopenia // Immunobiology.— 2000.— Vol. 202 (2).— P. 204—211.
87.    Wilhelm M., Weissinger F., Kunzmann V. et al. Idiopathic CD4+ T cell lymphocytopenia evolving to monoclonal immunoglo­bulins and progressive renal damage responsive to IL-2 therapy // Clin. Immunol.— 2001.— Vol. 99 (2).— P. 298—304.
88.    Wladis E.J., Kapila R., Chu D.S. et al. Idiopathic CD4+ lym­phocytopenia and Sjogren syndrome // Arch. Ophthalmol.— 2005.— Vol. 123 (7).— P. 1012.
89.    Wolf P., Müllegger R., Cerroni L. et al. Photoaccentuated erythroderma associated with CD4+ T lymphocytopenia: suc­cessful treatment with 5-methoxypsoralen and UVA, interferon alfa-2b, and extracorporeal photopheresis // J. Am. Acad. Dermatol.— 1996.— Vol. 35 (Pt 2).— P. 291—294.
90.    Xu M., Shi H., Li X.H. et al. Idiopathic CD4+ T-lymphocyto­penia in a child with disseminated cryptococcosis // Zhonghua. Er. Ke. Za. Zhi. —2005.— Vol. 43 (1).— P. 60—61.
91.    Yamauchi P.S., Nguyen N.Q., Grimes P.E. Idiopathic CD4+ T-cell lymphocytopenia associated with vitiligo // J. Am. Acad. Dermatol.— 2002.— Vol. 46 (5).— P. 779—782.
92.    Yilmaz-Demirdag Y., Wilson B., Lowery-Nordberg M. et al. Interleukin-2 treatment for persistent cryptococcal meningitis in a child with idiopathic CD4(+) T lymphocytopenia // Allergy Asthma Proc.— 2008.— Vol. 29 (4).— P. 421—424.
93.    Yoshikawa T., Ihira M., Asano Y. Fatal adult case of severe lymphocytopenia associated with reactivation of human her­pesvirus 6 // J. Med. Virol.— 2002.— Vol. 66 (1).— P. 82—85.
94.    Yuanjie Z., Julin G., Fubing C., Jianghan C. Recurrent pulmo­nary cryptococcosis in a patient with idiopathic CD4 lym­phocytopenia // Med. Mycol.— 2008.— Vol. 46 (7).— P. 729—734.
95.    Zonios D., Sheikh V., Sereti I. et al. Idiopathic CD4 lym­phocytopenia: a case of missing, wandering or ineffective T cells // Arthritis. Res. Ther.— 2012.— Vol. 14 (4).— P. 222.

Інше:
Контактна інформація:
Мальцев Дмитро Валерійович, к. мед. н., зав. лабораторії імунології та молекулярної біології Інституту експериментальної і клінічної медицини НМУ імені О.О. Богомольця, асист. кафедри внутрішніх і професійних хвороб Київського медичного університету Української асоціації народної медицини
04080, м. Київ, вул. Туровська, 26
Тел. (068) 100-85-95
E-mail: dmaltsev@ukr.net

Стаття надійшла до редакції 18 жовтня 2015 р.

 

Идиопатическая CD4+ Т-клеточная лимфопения: клиническая картина, диагностика и лечение

Д.В. Мальцев1,2, В.В. Батушкин2, В.В. Мишина3

1 Институт экспериментальной и клинической медицины НМУ имени А.А. Богомольца, Киев
2 Киевский медицинский университет Украинской ассоциации народной медицины
3 Вишневская городская больница

Идиопатическая CD4+ Т-клеточная лимфопения — гетерогенный иммунологический синдром, при котором стойко снижено количество лимфоцитов с фенотипом CD3+CD4+ в крови (< 300 клеток/мкл и < 20 % от общего пула Т-клеток) при нормальных других параметрах иммунного статуса и отсутствии ВИЧ-инфекции. Среди общей популяции эта иммунная дисфункция встречается в 0,25—0,4 % случаев, однако у госпитализированных пациентов удельный вес иммунодефицита возрастает до 5—6 %.
Идиопатическая CD4+ Т-клеточная лимфопения обусловливает развитие тяжелых рецидивирующих оппортунистических инфекций, включая герпесвирусные, папилломавирусные, мико­бак­териальные и пневмоцистные, и приводит к формированию непротективного иммунитета после вакцинации. У многих пациентов возникают аллергические, аутоиммунные, иммуновоспалительные та неопластические осложнения. Среди аутоиммунных проявлений иммунодефицита преобладает первичный синдром Шегрена. В 20 % случаев развиваются лимфопролиферативные и солидные опухоли, нередко вызванные оппортунистическими микроорганизмами. Для лечения этого иммунодефицита предложено несколько иммунотерапевтических агентов, включая рекомбинантные ин­­терфероны-альфа и гамма, интерлейкины-2 и -7, которые продемонстрировали эффективность в клинических случаях и небольших контролируемых испытаниях. В очень тяжелых случаях проводят трансплантацию стволовых гемопоэтических клеток от совместимого донора.

Ключевые слова: идиопатическая CD4+ Т-клеточная лимфопения, иммунодефицит, иммунотерапия.

Список литературы:

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

17. Інструментальні методи діагностики

 

Можливості комп’ютерної денситометрії в оцінці ефективності антибактеріальної терапії хворих на туберкульоз легень

М.І. Линник, О.В. Аврамчук

ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», Київ

У статті наведено обґрунтування використання комп’ютерної денситомерії для об’єктивізації результатів дослідження та оцінки динаміки лікування хворих на туберкульоз легень. Описано принципи отримання та програмного опрацювання даних комп’ютерної томографії.
На основі комп’ютерної денситометрії осередків доведено переваги внутрішньовенної протитуберкульозної терапії порівняно з пероральною стандартною.

Ключові слова: комп’ютерна томографія, денситометрія, програмне опрацювання, протитуберкульозна терапія.

Список літератури:  
1.    Гуменюк Г.Л. Метод комп’ютерної томографічної денситометрії легень в алгоритмі лікування хворих на саркоїдоз // Журн. НАМН України.— 2015.— № 1, Т. 21.— С. 103—107.
2.    Кузнецова Н.Ю. Мультиспиральная компьютерная томография с применением цифровой денситометрии и цветового картирования плотности в комплексной диагностике хронической обструктивной болезни легких: автореф. дис. …канд. мед. наук.— СПб, 2009.— 24 с.
3.    Лобанов М.Н. Дифференциальная диагностика шаровид­ных образований легких при мультиспиральной компьютерной томографии на основе многомерной обработки денситометрических показателей: автореф. дис. …канд. мед. наук.— Барнаул, 2013.— 22 с.
4.    Льянова З.А. Различные формы туберкулеза на КТ высо­кого разрешения // Сб. науч. трудов Ингушского государственного университета.— Вып. 3.— Магас.— 2004.— С. 78—94.
5.    Льянова, З.А. Инфильтративный туберкулез легких на компьютерной томографии высокого разрешения: матер. Всерос. науч. форума «Радиология.— 2005.— М., 2005.— С. 245-246.
6.    Ратобыльский Г.В., Лазарева Я.В., Серова Е.В. Цифровая рентгенография высокого разрешения в выявлении и диагностике туберкулеза органов дыхания в настоящее время // Пробл. туб. и болезней легких.— 2006.— № 1.— С. 35—42.
7.    Тлеубаева Ж.О. Роль цифровых лучевых методов в исследовании и дооперационной диагностике патологии органов грудной клетки: Матер. III Всерос. нац. конгресса лучевых диагностов и терапевтов.— М., 2009.— 528 с.
8.    Фещенко Ю.И., Линник Н.И. Многосрезовая компьютерная томография во фтизиатрии и пульмонологии: программное обеспечение // Журн. НАМН України.— 2014.— Т. 20, № 4.— С. 453—458.
9.    Хофер М. Компьютерная томография: базовое руководство.— М.: Мед. лит., 2008.— 224 с.
10.    Gevenois P.A., de Maertelaer V., de Vuyst et al. Comparison of computed density and macroscopic morfometry in pulmonari emphyzema // Am. J. Respir. Crit. Care Med.— 1995.— Vol. 152, N 2.— P. 653—657.

Інше:
Контактна інформація:
Линник Микола Іванович, д. мед. н., пров. наук. співр.
03680, м. Київ, вул. М. Амосова, 10
Тел. (044) 275-41-22
Е-mail: linnyk@ifp.Kiev.ua

Стаття надійшла до редакції 1 березня 2016 р.

 

Возможности компьютерной денситометрии в оценке эффективности антибактериальной терапии больных туберкулезом легких

Н.И. Линник, О.В. Аврамчук

ГУ «Национальный институт фтизиатрии и пульмонологии имени Ф.Г. Яновского НАМН Украины», Киев

В статье дано обоснование использования компьютерной денситометрии для объективизации результатов обследования и оценки динамики лечения больных туберкулезом легких. Описаны принципы получения и программной обработки данных компьютерной томографии.
На основании компьютерной денситометрии очагов доказано преимущество внутривенной противо­туберкулезной терапии по сравнению с пероральной стандартной.

Ключевые слова: компьютерная томография, денситометрия, программная обработка, противотуберкулезная терапия.

Список литературы:  
1.    Гуменюк Г.Л. Метод комп’ютерної томографічної денситометрії легень в алгоритмі лікування хворих на саркоїдоз // Журн. НАМН України.— 2015.— № 1, Т. 21.— С. 103—107.
2.    Кузнецова Н.Ю. Мультиспиральная компьютерная томография с применением цифровой денситометрии и цветового картирования плотности в комплексной диагностике хронической обструктивной болезни легких: автореф. дис. …канд. мед. наук.— СПб, 2009.— 24 с.
3.    Лобанов М.Н. Дифференциальная диагностика шаровид­ных образований легких при мультиспиральной компьютерной томографии на основе многомерной обработки денситометрических показателей: автореф. дис. …канд. мед. наук.— Барнаул, 2013.— 22 с.
4.    Льянова З.А. Различные формы туберкулеза на КТ высо­кого разрешения // Сб. науч. трудов Ингушского государственного университета.— Вып. 3.— Магас.— 2004.— С. 78—94.
5.    Льянова, З.А. Инфильтративный туберкулез легких на компьютерной томографии высокого разрешения: матер. Всерос. науч. форума «Радиология.— 2005.— М., 2005.— С. 245-246.
6.    Ратобыльский Г.В., Лазарева Я.В., Серова Е.В. Цифровая рентгенография высокого разрешения в выявлении и диагностике туберкулеза органов дыхания в настоящее время // Пробл. туб. и болезней легких.— 2006.— № 1.— С. 35—42.
7.    Тлеубаева Ж.О. Роль цифровых лучевых методов в исследовании и дооперационной диагностике патологии органов грудной клетки: Матер. III Всерос. нац. конгресса лучевых диагностов и терапевтов.— М., 2009.— 528 с.
8.    Фещенко Ю.И., Линник Н.И. Многосрезовая компьютерная томография во фтизиатрии и пульмонологии: программное обеспечение // Журн. НАМН України.— 2014.— Т. 20, № 4.— С. 453—458.
9.    Хофер М. Компьютерная томография: базовое руководство.— М.: Мед. лит., 2008.— 224 с.
10.    Gevenois P.A., de Maertelaer V., de Vuyst et al. Comparison of computed density and macroscopic morfometry in pulmonari emphyzema // Am. J. Respir. Crit. Care Med.— 1995.— Vol. 152, N 2.— P. 653—657.

Дополнительная информация:

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Російська

18. Ювілеї

 

До 65-річчя Олександра Івановича Ахтирського

Вісімнадцятого квітня 2016 року виповнилося 65 років від дня народження та 40 років лікувальної, науково-педагогічної і громадської діяльності заступника головного лікаря з організаційно-методичної роботи КУ «Запорізький обласний протитуберкульозний клінічний диспансер» ЗОР, заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук, доцента Олександра Іва­новича Ахтирського.

 

К 65-летию Александра Ивановича Ахтырского

Восемнадцатого апреля 2016 года исполнилось 65 лет со дня рождения и 40 лет лечебной, научно-педагогической и общественной деятельности заместителя главного врача по организационно-методической работе КУ «Запорожский областной противотуберкулезный клинический диспансер» ЗОР, заслуженного врача Украины, кандидата медицинских наук, доцента Александра Ивановича Ахтырского.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

19. Постаті

 

Ім’я в історії української фтизіатрії та фтизіохірургії. Професор Пилипчук Микола Степанович

Двадцять другого травня виповнилося б 90 ро­­ків від дня народження талановитого вченого, визначної особистості в історії розвитку вітчизняної фтизіатрії, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України, академіка АН Вищої школи України, доктора медичних наук, професора Ми­­коли Степановича Пилипчука.

 

Имя в истории украинской фтизиатрии и фтизиохирургии. Профессор Пилипчук Николай Степанович

Двадцать второго мая исполнилось бы 90 лет со дня рождения талантливого ученого, выдающейся личности в истории развития отечественной фтизиатрии, заслуженного деятеля науки и техники Украины, лауреата Государственной премии Украины, академика АН Высшей школы Украины, доктора медицинских наук, профессора Николая Степановича Пилипчука.

Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися

Мова оригіналу: Українська

Авторизація


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»