Українською | English
usaid banner

Номер журналу. Статті

№4(23) // 2015

 

Обкладинка

 

1. Ювілеї

 

До 85-річчя Леоніда Григоровича Авербуха

Тридцять першого жовтня 2015 р. виповнилося 85 років від дня народження одного з найстаріших фтизіатрів України — заслуженого лікаря України, кандидата медичних наук Лео­ніда Григоровича Авербуха.

 

К 85-летию Леонида Григорьевича Авербуха

Тридцать первого октября 2015 г. исполнилось 85 лет со дня рождения одного из старейших фтизиатров Украины — заслуженного врача Украины, кандидата медицинских наук Леонида Григорьевича Авербуха.

Мова оригіналу: Українська

2. Оригінальні дослідження

 

Тривалість інтенсивної фази хіміотерапії при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз

С.О. Черенько, Н.В. Гранкіна, М.В. Погребна

Мета роботи — вивчення ефективності інтенсивної фази хіміотерапії шести- і восьмимісячної тривалості під час лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ).
Матеріали та методи. У контрольованому дослідженні вивчали ефективність інтенсивної фази шести- і восьмимісячної тривалості під час лікування хворих з новими випадками МРТБ. Шестимісячну тривалість інтенсивної фази застосовано у 95 хворих на МРТБ (основна група), восьмимісячну — у 59 (група порівняння). Хворі груп порівняння не відрізнялися за випадком захворювання, поширеністю туберкульозного процесу та профілем медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу. В обох групах переважали пацієнти, в яких МРТБ діагностовано після повторного лікування (невдача першого курсу, перерване лікування, рецидиви), — відповідно 61,1 та 63,2 %. Оцінку ефективності лікування проводили на кінець інтенсивної фази та основного курсу хіміотерапії за конверсією харкотиння методом посіву. У дослідження брали тільки пацієнтів з відомим наслідком лікування на кінець основного курсу хіміотерапії і вилучили тих, хто перервав його в підтримувальну фазу.
Результати та обговорення. Конверсія харкотиння за культурою на кінець інтенсивної фази відбулася у 84,2 % хворих основної групи та у 81,4 % — контрольної (p > 0,05). Після завершення основного курсу хіміотерапії (через 24 міс) конверсію харкотиння продовжували визначати у 69,5 % хворих основної групи і у 66,1 % контрольної (p > 0,05). Відновилося бактеріовиділення під час підтримувальної фази або завершення основного курсу хіміотерапії відповідно у 14,7 і 15,3 % хворих (p > 0,05). Побічні реакції були у 37,9 % хворих основної групи і у 57,6 % контрольної (p< 0,05), зокрема вестибуло-ототоксичні — у 12,6 та 23,7 % (p > 0,05).
Висновки. Подовження інтенсивної фази хіміотерапії від 6 до 8 міс не впливає на наслідки лікування за частотою конверсії харкотиння на кінець як інтенсивної фази, так і основного курсу хіміотерапії, проте вірогідно збільшується кількість побічних реакцій. Шестимісячна тривалість інтенсивної фази хіміотерапії, як і восьмимісячна, забезпечують високу ефективність індивідуалізованого лікування хворих з новими випадками МРТБ наприкінці інтенсивної фази й після завершення основного курсу хіміотерапії. Виліковуються відповідно 69,5 та 66,1 % хворих. 

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз, інтенсивна фаза хіміотерапії, ефективність лікування.

 

Продолжительность интенсивной фазы химиотерапии при лечении больных с мультирезистентным туберкулезом

С.А. Черенько, Н.В. Гранкина, М.В. Погребная

Цель работы — изучение эффективности интенсивной фазы химиотерапии шести- и восьмимесячной продолжительности при лечении больных мультирезистентным туберкулезом (МРТБ).
Материалы и методы. В контролируемом исследовании изучали эффективность интенсивной фазы шести- и восьмимесячной продолжительности при лечении больных с новыми случаями МРТБ. Шестимесячная продолжительность интенсивной фазы была применена у 95 больных с МРТБ (основ­ная группа), восьмимесячная — у 59 (группа сравнения). Больные в группах сравнения не отличались по случаю заболевания, распространенности туберкулезного процесса и профилю медикаментозной резистентности микобактерий туберкулеза. В обеих группах преобладали пациенты, у которых МРТБ диагностирован после повторного лечения (неудача первого курса, прерванное лечение, рецидивы), — соответственно у 61,1 и 63,2 %. Оценку эффективности лечения проводили на конец интенсивной фазы и основного курса химиотерапии по конверсии мокроты методом посева. В исследование включены только пациенты с известным результатом лечения на конец основного курса химиотерапии и исключены те, которые прервали лечение в поддерживающую фазу.
Результаты и обсуждение. Конверсия мокроты по посеву на конец интенсивной фазы произошла у 84,2 % больных основной группы и у 81,4 % — контрольной (p < 0,05). После завершения основ­ного курса химиотерапии (через 24 мес) конверсию мокроты продолжали определять у 69,5 % больных основной группы и у 66,1 % контрольной (p < 0,05). Возобновление бактериовыделения в поддерживающую фазу или после завершения основного курса химиотерапии произошло соответственно у 14,7 и 15,3 % больных (p < 0,05). Побочные реакции были у 37,9 % больных основной группы и 57,6 % конт­рольной (p < 0,05), в том числе вестибуло-ототоксические — у 12,6 и у 23,7 % (p > 0, 05).
Выводы. Удлинение интенсивной фазы химиотерапии с 6 до 8 мес не влияет на результаты лечения по частоте конверсии мокроты на конец как интенсивной фазы, так и основного курса химиотерапии, однако достоверно увеличивается количество побочных реакций. Шестимесячная продолжительность интенсивной фазы химиотерапии, как и восьмимесячная, обеспечивают высокую эффективность индивидуализированного лечения больных с новыми случаями МРТБ в конце интенсивной фазы и после завершения основного курса химиотерапии. Излечи­ваются соответственно 69,5 и 66,1 % больных.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, интенсивная фаза химиотерапии, эффек­тивность лечения.

Мова оригіналу: Українська

3. Оригінальні дослідження

 

Функціональний стан адренокортикальної системи у хворих з ко-інфекцією туберкульоз/ВІЛ

Р.Г. Процюк, Ю.Б. Загута

Мета роботи — вивчити особливості функціонального стану адренокортикальної системи у хворих з ко-іфекцією туберкульоз/ВІЛ.
Матеріали та методи. Обстежено 30 хворих на легеневий туберкульоз і 81 — на туберкульоз, асоційований з ВІЛ-інфекцією. Концентрації кортизолу і адренокортикотропного гормона визначали за радіо­імунологічним методом. Також обстежено 24 здорових людей аналогічних статі й віку.
Результати та обговорення. Концентрація кортизолу у крові хворих без ВІЛ-інфекції була в середньому у 2,4 разу вищою, ніж у здорових, а у хворих з ВІЛ-інфекцією — вищою лише у 1,7 разу. Аналогічна закономірність спостерігалася і щодо концентрації адренокортикотропного гормона: у ВІЛ-негативних хворих вона була вищою, ніж у здорових, у 4,2 разу, а у ВІЛ-позитивних — у 2,5 разу. Різниця у функціональному стані адренокортикальної системи залежала від клінічної форми туберкульозу тільки у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. Більшість із них на момент звернення по медичну допомогу мали симптоми інтоксикації протягом 6 міс. У всіх хворих виявлено негативний кореляційний зв’язок між концентрацією гормонів і поширеністю легеневого процесу.
Висновки. У хворих із ко-інфекцією ТБ/ВІЛ порівняно з ВІЛ-негативними хворими нижча активність адренокортикальної системи, що відображає вичерпання її функціональних резервних можливостей, більшою мірою — саме кіркової речовини надниркових залоз, що нагадує їхню первинну недостатність. Суттєвий вплив на гормональні показники мала поширеність легеневого процесу.

Ключові слова: Адренокортикальна система, туберкульоз, ВІЛ.

 

Функциональное состояние адренокортикальной системы у больных с ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ

Р.Г. Процюк, Ю.Б. Загута

Цель работы — изучить особенности функционального состояния адренокортикальной системы у больных с ко-ифекцией туберкулез/ВИЧ.
Материалы и методы. Обследовано 30 пациентов с легочным туберкулезом и 81 — с туберкулезом, ассоциированным с ВИЧ-инфекцией. Концентрация кортизола и адренокортикотропного гормона определена радиоиммунологическим методом. Также было обследовано 24 здоровых человека аналогичного пола и возраста.
Результаты и обсуждение. Концентрация кортизола у больных без ВИЧ-инфекции была в среднем в 2,4 раза выше, чем у здоровых, а у больных с ВИЧ-инфекцией — выше лишь в 1,7 раза. Аналогичная закономерность отмечалась и относительно концентрации адренокортикотропного гормона: у ВИЧ-негативных больных была выше, чем у здоровых, в 4,2 раза, а у ВИЧ-позитивных — в 2,5 раза. Различия в функциональном состоянии адренокортикальной систе­мы в зависимости от клинической формы туберкулеза наблюдались только у пациентов с ВИЧ-ин­­фекцией. Большинство пациентов с ВИЧ-инфекцией на момент обращения за медицинской помощью имели симптомы интоксикации в течение 6 мес. У всех больных отмечалась негативная корреляционная связь между концентрацией гормонов и распространенностью легочного процесса.
Выводы. У больных с ко-инфекцией ТБ/ВИЧ в сравнении с ВИЧ-негативными больными наблюдается более низкая активность адренокортикальной системы, что отражает исчерпание ее функциональных резервных возможностей, в большей мере — именно функции коры надпочечников, которое напоминает первичную недостаточность. Существенно влияла на гормональные показатели распространенность легочного процесса.

Ключевые слова: адренокортикальная система, туберкулез, ВИЧ.

Мова оригіналу: Українська

4. Оригінальні дослідження

 

Вплив доз ізоніазиду та В6 на морських свинок в умовах терапії деструктивного туберкульозу легень

Л.В. Гайова

Мета роботи — виявити оптимальне поєднання препаратів, при лікуванні якими досягається якнайменше залишкове ураження нирок, оцінка якого здійснена за результатами морфологічних характеристик тканин внутрішніх органів в умовах лікування різними співвідношеннями доз ізоніазиду та вітаміну В6.
Матеріали та методи. В роботі наведено результати лікування деструктивного туберкульозу ле­­гень різними дозами ізоніазиду та В6.
Результати та обговорення. Дослідження з визначення протекторної дії ізоніазиду та вітамінів групи В6 відносно внутрішніх органів морських свинок за умов експериментального туберкульозу мають на меті допомогти знайти співвідношення між дозами ізоніазиду і В6, що є важливим для оптимізації схеми лікування туберкульозу та оцінки антитоксичної дії вітамінів В6 за умов передозування ізоніазиду.
Висновки. Найменші вияви побічної дії, за морфологічними ознаками, виявлено у випадках застосування (10 + 50) та (32 + 5) мг/кг, що є кращим результатом лікування порівняно з лікуванням дозами (10 + 5) мг/кг, де побічна дія є більш значною.

Ключові слова: Туберкульоз легень, селезінка, печінка, нирки, індекси ураженості, ізоніазид, вітамін В6, оптимальне співвідношення, математична модель.

 

Влияние доз изониазида и В6 на морских свинок при терапии деструктивного туберкулеза легких

Л.В. Гаевая

Цель работы — выявить оптимальное сочетание препаратов, при лечении которыми достигается меньшее остаточное поражение почек, оценка которого осуществлена по результатам морфологических характеристик тканей внутренних органов в условиях лечения различными соотношениями доз изониазида и витамина В6.
Материалы и методы. В работе приведены результаты лечения деструктивного туберкулеза легких различными дозами изониазида и В6.
Результаты и обсуждение. Исследования по определению протекторного действия изониазида и витаминов группы В6 относительно внутренних органов морских свинок в условиях экспе­риментального туберкулеза имеют целью помочь найти соотношение между дозами изониазида и В6, что является важным для оптимизации схемы лечения туберкулеза и оценки антитоксического действия витаминов В6 в условиях передозировки изониазида.
Выводы. Малейшие проявления побочного действия, по морфологическим признакам, обнаружено в случаях применения (10 + 50) и (32 + 5) мг/кг, что является лучшим результатом лечения по сравнению с лечением дозами (10 + 5) мг/кг, где побочное действие более значительное.

Ключевые слова: туберкулез легких, селезенка, печень, почки, индексы пораженности, изониазид, витамин В6, оптимальное соотношение, математическая модель.

Мова оригіналу: Українська

5. Оригінальні дослідження

 

Клінічне і прогностичне значення біологічних маркерів у діагностиці загрози дестабілізації супровідної ішемічної хвороби серця при хронічному обструктивному захворюванні легень

П.Р. Герич, Р.І. Яцишин

Мета роботи — вивчення ролі окремих біохімічних і імунологічних показників крові як антецедентних і діагностичних біологічних маркерів кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
Матеріали та методи. У 72 хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) ІІІ ступеня проаналізовано рівні діагностичних і антецедентних біологічних маркерів (плазмова концент­рація загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів, ліпопротеїнів високої, низької та дуже низької щільності, імуноглобулінів крові, С-реактивного білка (С-РБ) та α2-макроглобуліну), які використовували як первинні точки оцінки ризику, тяжкості та прогнозу загрози дестабілізації супровідної ішемічної хвороби серця (ІХС).
Результати та обговорення. За даними аналізу ліпідограми сироватки крові у пацієнтів із загостренням ХОЗЛ ІІІ ступеня тяжкості встановлено відмінність майже всіх показників у різних дослід­жуваних групах, що знаходило пояснення в подальших результатах досліджень. Так, показники ЗХС у хворих із поєднаною кардіо-респіраторною патологією були вірогідно більшими порівняно з групою контролю.
Висновки. Встановлено, що збільшення рівнів ЗХС до (5,34 ± 0,19) і більше, ліпопротеїнів низької щільності до (3,32 ± 0,14) ммоль/л і більше, ліпопротеїнів дуже низької щільності до (0,96 ± 0,03) ммоль/л і більше, тригліцеридів до (2,21 ± 0,13) ммоль/л і більше, коефіцієнта атерогенності до (4,45 ± 0,18) і більше, С-РБ в 1,67 разу до (4,85 ± 0,42) мг/л і більше, α2-макроглобуліну в 2,16 разу до (1,32 ± 0,27) мг/л і більше, ІgМ у 1,49 разу до (2,89 ± 0,11) мг/л і більше та зниження рівнів ліпопротеїнів високої щільності до (0,98 ± 0,04) ммоль/л і менше, зниження рівнів ІgA у 1,49 разу до (1,32 ± 0,27) мг/л і менше і зниження IgG у 1,59 разу до (9,30 ± 0,28) мг/л і менше може бути визначено як антецедентні і діагностичні маркери несприятливого перебігу коморбідної ішемічної хвороби серця у хворих із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень ІІІ ступеня тяжкості.

Ключові слова: Хронічне обструктивне захворювання легень, коморбідна ішемічна хвороба серця, біомаркери кардіореспіраторної патології.

 

Клиническое и прогностическое значение биологических маркеров в диагностике угрозы дестабилизации сопроводительной ишемической болезни серца при хронической обструктивной болезни легких

П.Р. Герич, Р.И. Яцишин

Цель работы — изучение роли отдельных биохимических и иммунологических показателей крови как антецедентных и диагностических биологических маркеров кардиоваскулярного риска у больных с обострением хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ).
Материалы и методы. У 72 больных ХОБЛ III степени тяжести проанализированы показатели уровней диагностических и антецедентных биологических маркеров (плазменная концентрация общего холестерина (ОХС), триглицеридов, липопротеидов высокой, низкой и очень низкой плотности, иммуноглобулинов крови, С-реактивного белка (С-РБ) и α2-макроглобулина), которые использовались нами в качестве первичных точек оценки риска, тяжести и прогноза угрозы дестабилизации сопроводительной ишемической болезни сердца (ИБС).
Результаты и обсуждение. По данным анализа липидограммы сыворотки крови у пациентов с обострением ХОБЛ III степени тяжести установлено отличие почти всех показателей в разных исследуемых группах, что находило объяснение в дальнейших результатах исследований. Так, показатели ОХС у больных с сочетанной кардио-респираторной патологией были достоверно больше по сравнению с группой контроля.
Выводы. Установлено, что повышение уровня общего холестерина до (5,34 ± 0,19) и более, липопротеидов низкой плотности — до (3,32 ± 0,14) ммоль/л и более, липопротеидов очень низкой плотности — до (0,96 ± 0,03) ммоль/л и более, триглицеридов — до (2,21 ± 0,13) ммоль/л и более, коэффициента атерогенности — до (4,45 ± 0,18) и более, С-РБ — в 1,67 раза, или до (4,85 ± 0,42) мг/л и более, α2-макроглобулина — в 2,16 раза, или до (1,32 ± 0,27) мг/л и более, IgМ — в 1,49 раза, или до (2,89 ± 0,11) мг/л и более и снижение уровней липопротеидов высокой плотности до (0,98 ± 0,04) ммоль/л и менее, IgA — в 1,49 раза, или до (1,32 ± 0,27) мг/л и менее и IgG — в 1,59 раза, или до (9,30 ± 0,28) мг/л и менее могут быть определены как антецедентные и диагностические маркеры неблагоприятного течения коморбидной ишемической болезни сердца у больных с хронической обструктивной болезнью легких III степени.

Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, коморбидная ишемическая болезнь сердца, биомаркеры кардиореспираторной патологии.

Мова оригіналу: Українська

6. Оригінальні дослідження

 

Ефективність інтенсивної фази протитуберкульозної хіміотерапії з інгаляціями препаратів у хворих з уперше діагностованим туберкульозом легень

М.М. Кужко, Л.М. Процик, Н.М. Гульчук, О.В. Аврамчук

Мета роботи — встановити ефективність застосування ізоніазиду і рифампіцину інгаляційно через небулайзер у інтенсивну фазу протитуберкульозної хіміотерапії у хворих на туберкульоз легень із супутнім туберкульозом трахеї і бронхів.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 48 хворих на туберкульоз органів дихання, яких було розподілено на дві групи. 21 пацієнт основної групи отримував стандартну протитуберкульозну хіміо­терапію та додатково — ізоніазид і рифампіцин інгаляційно через небулайзер і сальметерол й флю­тиказону пропіонат протягом інтенсивної фази лікування. 27 пацієнтам контрольної групи призначили тільки стандартну протитуберкульозну терапію.
Результати та обговорення. Після завершення інтенсивної фази хіміотерапії у хворих основної групи на 29,7 % швидше припинялося бактеріовиділення, на 28,1 % зменшилися великі залишкові зміни в легенях, на 38,7 % — рубцеві стенози бронхів ІІ—ІІІ ступеня порівняно із контролем (р < 0,05), скоротилися терміни припинення бактеріовиділення до (1,4 ± 0,3) міс, зменшилася загальна тривалість стаціонарного лікування до (2,4 ± 0,4) міс (р < 0,05).
Висновки. У хворих на туберкульоз легень із супутнім туберкульозом трахеї і бронхів застосування ізоніазиду та рифампіцину інгаляційно через небулайзер і сальметеролу й флютиказону пропіонату додатково до стандартної протитуберкульозної хіміотерапії дає змогу вірогідно підвищити частоту припинення бактеріовиділення, зменшити частоту рубцевих стенозів у бронхах, супроводжується значним зменшенням загальної тривалості стаціонарного лікування.

Ключові слова: Туберкульоз, легені, бронхи, небулайзер, хіміотерапія.

 

Эффективность интенсивной фазы противотуберкулезной химиотерапии с ингаляциями препаратов у больных с впервые диагностированным туберкулезом легких

М.М. Кужко, Л.М. Процик, Н.М. Гульчук, О.В. Аврамчук

Цель работы — установить эффективность применения изониазида и рифампицина ингаляционно через небулайзер в интенсивную фазу противотуберкулезной химиотерапии у больных туберкулезом легких с сопутствующим туберкулезом трахеи и бронхов.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 48 больных туберкулезом органов дыхания, которые были разделены на две группы. 21 пациент основной группы получал стандартную противотуберкулезную химиотерапию и дополнительно — изониазид и рифампицин ингаля­ционно через небулайзер и сальметерол и флутиказона пропионат в течение интенсивной фазы лечения. 27 пациентов контрольной группы получали только стандартную противотуберкулезную терапию.
Результаты и обсуждение. После завершения интенсивной фазы химиотерапии у больных основной группы на 29,7 % быстрее прекратилось бактериовыделение, на 28,1 % уменьшились большие остаточные изменения в легких, на 38,7 % — рубцовые стенозы бронхов II—III степени по сравнению с контрольной (р < 0,05), сократились сроки прекращения бактериовыде­ления до (1,4 ± ± 0,3) мес, уменьшилась общая продолжительность стационарного лечения до (2,4 ± 0,4) мес (р < 0,05).
Выводы. У больных туберкулезом легких с сопутствующим туберкулезом трахеи и бронхов применение изониазида и рифампицина ингаляционно через небулайзер и сальметерола и флутиказона пропионата дополнительно к стандартной противотуберкулезной химиотерапии позволяет достоверно повысить частоту прекращения бактериовыделения, уменьшить частоту рубцовых стенозов у бронхах, приводит к значительному уменьшению общей продолжительности стационарного лечения.

Ключевые слова: туберкулез, легкие, бронхи, небулайзер, химиотерапия.

Мова оригіналу: Українська

7. Оригінальні дослідження

 

Чинники ризику розвитку ускладнень БЦЖ-вакцинацій

І.Д. Дужий, М.Ю. Шевченко, Ю.Ю. Шевченко, Д.В. Овечкін, Н.М. Демеха

Мета роботи — вивчити можливі ризики ускладнень БЦЖ-щеплень.
Матеріали та методи. Проаналізовано наслідки профілактичних щеплень у Сумській області протягом 2001—2014 рр.
Результати та обговорення. У 182 дітей виявлено місцеві ускладнення, зокрема зміни у зоні щеплення та лімфаденіти. У 36 дітей помічено дисеміновані ускладнення. Чинниками ризику були такі: екологічні впливи (місце проживання), вік, стать, супутні захворювання та захворювання матерів, куріння та вживання алкоголю у сім’ях. Ускладнювалися БЦЖ-щеплення переважно взимку та навесні (78,8 %), що пов’язано зі зниженням рівня імунітету в цей період року. 97,2 % дітей з місцевими ускладненнями мали вік до року, а БЦЖ-остити виникали у 77,7 % дітей віком від 1 до 3 років.
Висновки. Провокуючими чинниками ускладнень БЦЖ є запальні захворювання, анемія, природ­жені захворювання, захворювання нервової системи, куріння та зловживання алкоголем батьків, екологічні та сезонні явища. 

Ключові слова: БЦЖ-щеплення, ускладнення, ризики.

 

Факторы риска в развитии осложнений БЦЖ-вакцинаций

І.Д. Дужий, М.Ю. Шевченко, Ю.Ю. Шевченко, Д.В. Овечкин, Н.М. Демеха

Цель работы — изучить возможные риски осложнений БЦЖ-прививок.
Материалы и методы. Проведен анализ результатов профилактических прививок в Сумской области в течение 2001—2014 гг.
Результаты и обсуждение. У 182 детей диагностированы местные осложнения, среди которых изменения в зоне прививки и лимфадениты; у 36 детей —диссеминированные осложнения. Факторы риска: экологические воздействия (местожительство), возраст, пол, сопутствующие заболевания и заболевания матерей, курение и употребление алкоголя в семьях. Осложнения БЦЖ-прививок преимущественно происходили зимой и весной (78,8 %), что связано со снижением уровня иммунитета в этот период года. 97,2 % детей с местными осложнениями были в возрасте до года, а БЦЖ-остит возникал у 77,7 % детей в возрасте от 1 до 3 лет.
Выводы. Провоцирующими факторами осложнений БЦЖ являются: воспалительные заболевания, анемия, врожденные заболевания, заболевания нервной системы, курение и злоупотребление алкоголем родителей, экологические и сезонные явления.

Ключевые слова: БЦЖ-прививки, осложнения, риски.

Мова оригіналу: Українська

8. Оригінальні дослідження

 

Дослідження проліферативної активності та інтенсивності апоптозу епітеліоцитів бронхів при мультирезистентному туберкульозі легень

Л.Д. Тодоріко, І.В. Єременчук, І.С. Давиденко

Мета роботи — дослідити проліферативну активність та визначити інтенсивність апоптозу епітеліо­цитів бронхів у хворих з уперше діагностованим мультирезистентним туберкульозом (ВДТБ) легень.
Матеріали та методи. Обстежено 15 пацієнтів з ВДТБ та 15 — з мультирезистентним туберкульозом (МРТБ) легень віком від 20 до 45 років. Серед обстежених переважали чоловіки. У всіх пацієнтів діагностовано деструктивні форми туберкульозу (ТБ): у 66,4 % — дисемінований та у 33,6 % — інфільт­ративний. Для прижиттєвого електронно-мікроскопічного морфологічного дослідження епітеліоцитів бронхів проводили браш-біопсію (за стандартною методикою). Виконували імуноцитохімічне визначення антигенів Bax, Вcl-2, PCNA- та TUNEL-позитивних ядер.
Результати та обговорення. У хворих із мультирезистентністю інтенсивність апоптотичних реакцій вища за таку у разі чутливого ТБ, супроводжується нижчою проліферативною активністю епітеліоцитів бронхоальвеолярної вистілки. Інтенсивність апоптозу клітин браш-біоптату хворих на МРТБ відбувається за рахунок зниження відсотка PCNA-позитивних ядер та підвищення TUNEL-по­зитивних на тлі підвищеної концентрації в них проапоптотичного протеїну Вах. Активізований процес апоптозу з переходом у неконтрольовану природну клітинну загибель характеризує поширеність та прогресування специфічного туберкульозного процесу, клінічну маніфестацію і прогноз щодо формування залишкових змін.
Висновки. У хворих із МРТБ легень спостерігається істотне порушення між процесами апоптозу та проліферації. Методику підрахунку кількості структур (індекси апоптозу та проліферації) можна застосовувати для визначення ранніх виявів апоптотичної активності, прогнозу клінічної маніфестації та формування залишкових змін. 

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз, проліферація, апоптоз, епітеліоцити.

 

Исследование пролиферативной активности и интенсивности апоптоза эпителиоцитов бронхов при мультирезистентном туберкулезе легких

Л.Д. Тодорико, И.В. Еременчук, И.С. Давыденко

Цель работы — исследовать пролиферативную активность и определить интенсивность апоптоза эпителиоцитов бронхов у больных с впервые диагностированным мультирезистентным туберкулезом (ВДТБ) легких.
Материалы и методы. Обследовано 15 пациентов с ВДТБ и 15 — с мультирезистентным туберкулезом (МРТБ) легких в возрасте от 20 до 45 лет. Среди обследованных преобладали мужчины. У всех пациентов диагностированы деструктивные формы туберкулеза (ТБ): у 66,4 % — диссеми­ниро­ван­ный и у 33,6 % — инфильтратив­ный. Для прижизненного электронно-микроскопического морфологического исследования эпителиоцитов бронхов проводили браш-биопсию (по стандартной методике). Провели иммуноцитохимическое определение антигенов Bax, Вcl-2, PCNA- и TUNEL-положительных ядер.
Результаты и обсуждение. У больных с мультирезистентностью интенсивность апоптотических реакций выше таковой при чувствительном ТБ, сопровождается сниженной пролиферативной активностью эпителиоцитов бронхоальвеолярной выстилки. Интенсивность апоптоза клеток браш-биоптата больных МРТБ происходит за счет сниженного процента PCNA-позитивных ядер и повышения TUNEL-положительных на фоне повышенной концентрации в них проапоптотического протеина Вах. Активизированный процесс апоптоза с переходом в неконтролируемую естественную клеточную гибель характеризует распространенность и прогрессирование специфического туберкулезного процесса, клиническую манифестацию и прогноз относительно формирования остаточных изменений.
Выводы. У больных с МРТБ легких наблюдаются существенные нарушения между процессами апоптоза и пролиферации. Методику подсчета количества структур (индексы апоптоза и пролиферации) можно применять для определения ранних проявлений апоптотической активности, прогноза клинической манифестации и формирования остаточных изменений. 

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, пролиферация, апоптоз, эпителиоциты.

Мова оригіналу: Українська

9. Оригінальні дослідження

 

Санітарно-освітня грамотність хворих на мультирезистентний туберкульоз

С.І. Корнага, І.Т. П’ятночка

Мета роботи — з’ясувати санітарно-освітній рівень знань хворих на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ) з основних питань цієї недуги.
Матеріали та методи. Об’єктом для вивчення були 70 хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень, які перебували в стаціонарному відділенні тубдиспансеру. Для цього було розроблено анкету із 18 запитань: про туберкульоз і його збудника, джерела інфекції, шляхи передачі, клінічні вияви, шляхи раннього виявлення, про МРТБ і причини його виникнення, лікування та профілактику.
Результати та обговорення. 38,8 % хворих на МРТБ легень дали правильні відповіді на всі запитання, 17,7 % — частково правильні і 43,5 % — неправильні. Це свідчить про слабку обізнаність хворих щодо питань боротьби з туберкульозом. У цьому є вина й лікарів-фтизіатрів, які недостатньо надають уваги санітарно-освітній роботі серед хворих на МРТБ легень. Без повсякденної роботи серед такого тяжкого контингенту хворих, без прищеплення їм правил особистої гігієни, поведінки в сім’ї, колективі, без розумної адекватної прихильності до лікування боротьба з хіміорезистентним туберкульозом приречена на невдачу.
Висновки. Результати анкетування хворих на МРТБ легень показали слабку обізнаність пацієнтів щодо деяких питань туберкульозу, оскільки лише 38,8 % респондентів відповіли правильно на запитання. Найнижчу проінформованість пацієнтів з питань туберкульозу констатовано у хворих із сільської місцевості та чоловіків — відповідно 49,4 і 47,7 %. Без значного поліпшення цілеспрямованої адекватної санітарно-освітньої роботи, передусім індивідуальної, неможливо досягти вагомих позитивних наслідків у боротьбі з мультирезистентним туберкульозом. Тому фтизіатрам поряд із виконанням завдань, регламентованих в уніфікованому клінічному протоколі (УКПМД) «Туберкульоз» (2014), потрібно повсякденно проводити санітарно-освітню роботу серед населення, хворих, з особливим акцентом на МРТБ.

Ключові слова: Мультирезистентний туберкульоз, санітарно-освітня робота.

 

Санитарно-просветительная грамотность больных мультирезистентным туберкулезом

С.И. Корнага, И.Т. Пятночка

Цель работы — выяснить санитарно-образовательный уровень знаний больных мультирезис­тентным туберкулезом (МРТБ) по основным вопросам этой болезни.
Материалы и методы. Объектом для изучения были 70 пациентов с химиорезистентным туберкулезом легких стационарного отделения тубдиспансера. Для этого была разработана анкета из 18 вопросов: о туберкулезе и его возбудителе, источниках инфекции, путях передачи, клинических проявлениях, путях раннего выявления, о МРТБ и причинах его возникновения, лечении и профилактике.
Результаты и обсуждение. 38,8 % больных МРТБ легких дали правильные ответы на все вопросы, 17,7 % — частично правильные и 43,5 % — неправильные. Это свидетельствует об очень слабой осведомленности больных по вопросам борьбы с туберкулезом. В этом есть вина и врачей-фтизиатров, которые уделяют недостаточно внимания проведению санитарно-просвети­тельной работы среди больных МРТБ легких. Без повседневной работы среди такого тяжелого контингента больных, без привития им правил личной гигиены, поведения в семье, коллективе, без разумной адекватной приверженности к лечению борьба с химиорезистентным туберкулезом обречена на неудачу.
Выводы. Результаты анкетирования больных МРТБ легких показали слабую осведомленность пациентов по некоторым вопросам туберкулеза, поскольку только 38,8 % респондентов ответили правильно на вопросы. Наиболее низкая информированность пациентов по вопросам туберкулеза констатирована у больных сельской местности и мужчин — соответственно 49,4 и 47,7 %. Без значительного улучшения целенаправленной адекватной санитарно-просветительной работы, прежде всего индивидуальной, невозможно ожидать весомых положитель­ных результатов в плане борьбы с мультирезистентным туберкулезом. Поэтому фтизиатрам наряду с выполнением задач, рег­ла­ментированных в унифицированном клиническом протоколе (УКПМД) «Туберкулез» (2014), нужно повседневно проводить санитарно-просветительную работу среди населения, больных, особенно на МРТБ.

Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, санитарно-просветительная работа.

Мова оригіналу: Українська

10. Оригінальні дослідження

 

Поєднання туберкульозу мозкових оболонок і центральної нервової системи з туберкульозом органів дихання у дітей

З.І. Піскур

Мета роботи — вивчити особливості клінічного перебігу туберкульозу мозкових оболонок і центральної нервової системи (ЦНС), що поєднувався з туберкульозом органів дихання, та встановити причини несвоєчасної діагностики хвороби у дітей.
Матеріали та методи. Проаналізовано 131 історію хвороби дітей віком від 0 до 15 років, яких лікували з приводу локальних форм позагрудного туберкульозу в спеціалізованому дитячому відділенні за останніх 26 років.
Результати та обговорення. Встановлено, що із 131 дитини з позагрудним туберкульозом туберкульоз мозкових оболонок і ЦНС виявлено у 23,0 %. У структурі позагрудного туберкульозу поєднання туберкульозу мозкових оболонок і ЦНС із туберкульозом органів дихання становило 18,3 %. Переважали діти раннього віку (58,3 %), у 70,8 % преморбідний стан був обтяжений іншими хворобами, 54,2 % були із соціально несприятливих сімей. У 62,5 % діагноз хвороби встановлювали несвоєчасно, що було зумовлено недостатнім обстеженням: результати туберкулінових проб на початку хвороби виявлено у 79,2 %, спинномозкової пункції — у 50,0 %. Недостатньою була інформативність туберкулінових проб: у 20,8 % пробу Манту не проводили, у 15,8 % вона була негативною. Контакт з хворими не виявлений у 45,8 % випадків.
Висновки. Поєднання туберкульозу мозкових оболонок і центральної нервової системи з туберкульозом органів дихання є тяжким виявом хвороби, яка летально завершилась у 8,3 % випадків. Для раннього виявлення туберкульозу мозкових оболонок і центральної нервової системи слід поліпшити знання лікарів загальної мережі і фтизіатрів з питань клініки і діагностики хвороби та інтенсифікувати заходи зі специфічної, санітарної і соціальної профілактики туберкульозу.

Ключові слова: Туберкульоз мозкових оболонок і центральної нервової системи, туберкульоз органів дихання, діагностика.

 

Сочетание туберкулеза мозговых оболочек и центральной нервной системы с туберкулезом органов дыхания у детей

З.И. Пискур

Цель работы — изучить особенности клинического течения туберкулеза мозговых оболочек и центральной нервной системы (ЦНС), сочетанного с туберкулезом органов дыхания, и выявить причини несвоевременной диагностики болезни у детей.
Материалы и методы. Проанализировано 131 историю болезни детей в возрасте от 0 до 15 лет, лечившихся по поводу локальных форм внелегочного туберкулеза в специализированном детском отделении за последние 26 лет.
Результаты и обсуждение. Установлено, что из 131 ребенка с внелегочным туберкулезом туберкулез мозговых оболочек и ЦНС был у 23,0 %. В структуре внелегочного туберкулеза сочетание туберкулеза мозговых оболочек и ЦНС с туберкулезом органов дыхания составило 18,3 %. Преобладали дети раннего возраста (58,3 %), у 70,8 % преморбидное состояние было отяжелено другими болезнями, 54,2 % были из социально неблагополучных семей. У 62,5 % детей диагноз установлен несвоевременно, что обусловлено недостаточным обследованием: результаты туберкулиновых проб в начале болезни были у 79,2 % детей, спинномозговая пункция произведена у 50,0 %. Недостаточной была информативность туберкулиновых проб: у 20,8 % пробу Манту не проводили, у 15,8 % она была отрицательной. Контакт с больным не выявлен у 45,8 % случаев.
Выводы. Сочетание туберкулеза мозговых оболочек и центральной нервной системы с туберкулезом органов дыхания является тяжелым проявлением болезни с летальным исходом у 8,3 % случаев. Для раннего выявления туберкулеза мозговых оболочек и центральной нервной системы необходимо улучшить знания врачей общей сети и фтизиатров по вопросам клиники и диагностики болезни и интенсифицировать мероприятия по специфической, санитарной и социальной профилактике туберкулеза.

Ключевые слова: туберкулез мозговых оболочек и центральной нервной системы, туберкулез органов дыхания, диагностика.

Мова оригіналу: Українська

11. Оригінальні дослідження

 

Застосування моксифлоксацину в модифікованому стандартному режимі хіміотерапії при лікуванні хворих із новими випадками ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ із супутніми вірусними гепатитами В та/або С

С.О. Черенько, Л.Я. Манів, М.В. Погребна

Мета роботи — вивчення ефективності і переносності модифікованого стандартного режиму хіміотерапії за першою категорією із застосуванням моксифлоксацину замість піразинаміду при лікуванні хворих із новими випадками ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ із супутніми вірусними гепатитами В та/або С.
Матеріали та методи. Контрольоване рандомізоване проспективне дослідження включало 30 хворих з легеневою формою ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ із позитивним мазком харкотиння з новими випадками туберкульозу із супутніми вірусними гепатитами В та/або С. Рандомізовано за методом випадкових чисел хворі були розподілені на групи порівняння по 30 осіб. У хворих основної групи застосовували модифікований режим хіміотерапії, за яким у інтенсивну фазу включали моксифлоксацин — 2HRMfxЕ4HR, у хворих групи порівняння — стандартний — 2HREZ4HR.
Хворі в групах порівняння не відрізнялися за формою захворювання і ступенем імунодефіциту — з однаковою частотою визначали деструктивний процес (відповідно у 46,7 та у 50,0 хворих), однаково переважала інфільтративна форма (відповідно у 60,0 і 53,3 % хворих), у решти пацієнтів була дисемінована форма туберкульозу (p > 0,05). АРТ в інтенсивну фазу хіміотерапії отримували 17 (56,7 %) і 15 (50 %) хворих (p > 0,05). 
Результати та обговорення. Внаслідок застосування модифікованого режиму хіміотерапії ефективність лікування після завершення інтенсивної фази хіміотерапії виявилася вірогідно вищою за частотою припинення бактеріовиділення — 73,3 і 46,7 % (p < 0,05), зникнення клінічних симптомів і розсмоктування інфільтративних змін у легенях — 80,0 і 50,0 % (p < 0,05), ніж за стандартного лікування за першою клінічною категорією. Частота визначення побічних реакцій від протитуберкульозних і антиретровірусних препаратів була вірогідно нижчою — 30,0 і 56,7 % (р < 0,05), зокрема тяжких, які вимагали відміни протитуберкульозної і антиретровірусної терапії — 3,3 і 30,0 %. 
Висновки. Включення моксифлоксацину замість піразинаміду в режим хіміотерапії для першої категорії у хворих із ко-інфекцією туберкульоз/ВІЛ із супутніми вірусними гепатитами В та/або С дає змогу досягти підвищення частоти припинення бактеріовиділення на момент завершення інтенсивної фази хіміотерапії на 36,3 %, знизити частоту гепатотоксичних побічних реакцій на 47,1 % та зменшити тяжкість їхніх виявів, що забезпечує безперервне лікування.

Ключові слова: Нові випадки ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ, вірусні гепатити В і С, протитуберкульозна хіміотерапія, моксифлоксацин, гепатотоксичні побічні реакції.

 

Применение моксифлоксацина в модифицированном стандартном режиме химиотерапии при лечении больных с новыми случаями ко-инфекции туберкулез/ВИЧ с сопутствующими вирусными гепатитами В и/или С

С.А. Черенько, Л.Я. Манив, М.В. Погребная

Цель работы — изучение эффективности и переносимости модифицированного стандартного режима химиотерапии по первой категории с применением моксифлоксацина вместо пиразинамида при лечении больных с новыми случаями ко-инфекции туберкулез/ВИЧ с сопутствующими вирусными гепатитами В и/или С.
Материалы и методы. Контролируемое рандомизированное проспективное исследование включало 30 больных с легочной формой ко-инфекции туберкулез/ВИЧ с положительным мазком мокроты с новыми случаями туберкулеза и сопутствующими вирусными гепатитами В и/или С. Рандомизированно методом случайных чисел больные были распределены на группы сравнения по 30 человек. У больных основной группы применяли модифицированный режим химиотерапии, который в интенсивную фазу включал моксифлоксацин — 2HRMfxЕ4HR, у больных группы сравнения — стандартный — 2HREZ4HR.
Больные в группах сравнения не отличались по форме заболевания и степени иммунодефицита — с одинаковой частотой определяли деструктивный процесс (соответственно у 46,7 и у 50,0 больных), равно преобладала инфильтративная форма (соответственно у 60,0 и 53,3 % больных), у остальных пациентов была диссеминированная форма туберкулеза (p > 0,05). АРТ в интенсивную фазу химиотерапии получали 17 (56,7 %) и 15 (50 %) больных (p > 0,05).
Результаты и обсуждение. В результате применения модифицированного режима химиотерапии эффективность лечения после завершения интенсивной фазы химиотерапии оказалась достоверно выше по частоте прекращения бактериовыделения — 73,3 и 46,7 % (p < 0,05), исчезновения клинических симптомов и рассасывания инфильтративных изменений в легких — 80,0 и 50,0 % (p < 0,05), чем при стандартном лечении за первой клинической категорией. Частота возникновения побочных реакций от противотуберкулезных и антиретровирусных препаратов была достоверно ниже — 30,0 и 56,7 % (р < 0,05), в том числе тяжелых, которые требовали отмены противотуберкулезной и антиретровирусной терапии — 3,3 и 30,0 %.
Выводы. Включение моксифлоксацина вместо пиразинамида в режим химиотерапии для первой категории больных с ко-инфекцией туберкулез/ВИЧ с сопутствующими вирусными гепатитами В и/или С позволяет добиться повышения частоты прекращения бактериовыделения на момент завершения интенсивной фазы химиотерапии на 36,3 %, снизить частоту гепатотоксических побочных реакций на 47,1 % и уменьшить тяжесть их проявлений, что обеспечивает непрерывное лечение.

Ключевые слова: новые случаи ко-инфекции туберкулез/ВИЧ, вирусные гепатиты В и С, противотуберкулезная химиотерапия, моксифлоксацин, гепатотоксические побочные реакции.

Мова оригіналу: Українська

12. Оригінальні дослідження

 

Помірна кореляція між розчинними маркерами мікробної транслокації та системного запалення при хронічній ВІЛ-інфекції

К.М. Горобченко, А.Г. Дьяченко, О.М. Савінова

Мета роботи — визначення наявності та сили асоціації між маркерами мікробної транслокації, активізації моноцитів/макрофагів та системним запаленням при хронічній ВІЛ-інфекції.
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 78 ВІЛ-інфікованих пацієнтів. 61 — отримував антиретровірусну терапію, а решта — готувалася до неї. Контрольну групу складали 28 здорових донорів. Маркер мікробної транслокації (16S рДНК) визначали в плазмі крові за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, маркери системного запалення (sCD14, IL-6) — імуноферментним аналізом. Статистична обробка результатів проводилася за допомогою програ­ми Statistica10.0.
Результати та обговорення. Встановлено, що рівень бактеріальної ДНК у плазмі ВІЛ-інфікованих осіб (M ± SD) у кілька разів перевищує базовий рівень контролю — відповідно (769 ± 123) та (182 ± 40) копій/мкл. Протягом лікування рівень мікробної ДНК зменшується, але все ж таки залишається значно вищим від контрольного (542 копій/мкл ± 154 копій/мкл). Підвищуються також концентрації маркерів активізації макрофагів/моноцитів розчинного sCD14 та системного запалення IL-6. Встановлено позитивну кореляцію помірної сили між досліджуваними показниками.
Висновки. Помірна кореляція між маркерами мікробної транслокації, активізації моноцитів/макрофагів та системним запаленням свідчить про їхнє відносно незалежне походження або ж різні патогенетичні механізми розвитку. 

Ключові слова: ВІЛ-інфекція, антиретровірусна терапія, мікробна транслокація, розчинні маркери транслокації.

 

Умеренная корреляция между растворимыми маркерами микробной транслокации и системного воспаления при хронической ВИЧ-инфекции

Е.Н. Горобченко, А.Г. Дьяченко, Е.М. Савинова

Цель работы — установление связи и силы ассоциации между маркерами микробной транслокации, активизации моноцитов/макрофагов и системным воспалением при хронической ВИЧ-инфекции.
Материалы и методы. В исследовании принимали участие 78 ВИЧ-инфицированных пациентов. 61 – получал антиретровирусную терапию, остальные — готовились к ней. Контрольную группу составили 28 здоровых доноров. Маркер микробной транслокации (16S рДНК) определяли в плазме крови с помощью полимеразной цепной реакции, маркеры системного воспаления (sCD14, IL-6) — иммуноферментным анализом. Статистическая обработка данных проводилась с помощью про­граммы Statistica 10.0.
Результаты и обсуждение. Установлено, что уровень бактериальной ДНК в плазме ВИЧ-инфицированных лиц (M ± SD) в несколько раз превышает базовый уровень контроля — соответственно (769 ± 123) и (182 ± 40) копий/мкл. В ходе лечения уровень микробной ДНК уменьшается, хотя и остается значительно выше контроля (542 копий/мкл ± 154 копий/мкл). Повышаются также концентрации маркеров активизации макрофагов/моноцитов растворимого sCD14 и системного воспаления IL-6. Установлена позитивная корреляция умеренной силы между изучаемыми показателями.
Выводы. Умеренная корреляция между маркерами микробной транслокации, активизации моноцитов/макрофагов и системного воспаления свидетельствует о том, что эти процессы имеют относительно независимое происхождение или разные патогенетические механизмы развития. 

Ключевые слова: ВИЧ-инфекция, антиретровирусная терапия, микробная транслокация, растворимые маркеры транслокации.

Мова оригіналу: Українська

13. Оригінальні дослідження

 

Ефективність стандартної антимікобактеріальної хіміотерапії у хворих з рецидивом туберкульозу легень

Д.О. Бутов

Мета роботи — вивчити ефективність антимікобактеріальної хіміотерапії у хворих із рецидивом туберкульозу легень.
Матеріали та методи. Під спостереженням було 285 хворих на туберкульоз, із них 126 (І група) з рецидивом туберкульозу (РТБ) легень та 159 (ІІ група) із вперше діагностованим туберкульозом (ВДТБ) легень. У всіх хворих був інфільтративний туберкульоз легень. Ефективність основного курсу антимікобактеріальної терапії оцінювали за такими даними: термін нормалізації клінічних виявів туберкульозу, припинення бактеріовиділення, загоєння порожнин розпаду легень, зникнення інфільтративних та осередкових змін у легеневій тканині, а також підсумкова клінічна ефективність лікувальних заходів.
Результати та обговорення. Ліквідація клінічної симптоматики вірогідно швидше спостерігалася у ІІ групі порівняно з хворими на РТБ легень: (2,25 ± 0,11) та (3,40 ± 0,15) міс відповідно (p < 0,001). Припини­ло­ся бактеріовиділення на 6-му місяці лікування у 112 ((91,06 ± 2,57) %) хворих із ВДТБ легень та 89 ((76,72 ± 3,92) %) пацієнтів із І групи (р < 0,05). Закриття порожнин розпаду відбулося до 6 міс хіміотерапії тільки у 55 ((60,44 ± 5,13) %) хворих із РТБ легень та у 93 ((88,57 ± 3,10) %) з ВДТБ легень (р < 0,05).
Висновки. Ефективність стандартного лікування хворих із ВДТБ легень зазвичай виявляється швидшим поліпшенням та стабілізацією загального стану хворих, менш виразною частотою токсичних побічних реакцій від антимікобактеріальних препаратів, раніше припиняється бактеріовиділення, збільшуються частота загоєння порожнин розпаду і досягнення певного клініко-рентгенологічного вилікування хворих зі зменшенням кількості великих залишкових змін після лікування порівняно з хворими із РТБ легень.

Ключові слова: Туберкульоз, рецидив туберкульозу легень, лікування, ефективність лікування.

 

Эффективность стандартной антимикобактериальной химиотерапии у больных с рецидивом туберкулеза легких

Д.А. Бутов

Цель работы — изучить эффективность антимикобактериальной химиотерапии у больных с рецидивом туберкулеза легких.
Материалы и методы. Под наблюдением было 285 больных с туберкулезом, из них 126 больных (I группа) с рецидивом туберкулеза (РТБ) легких и 159 (II группа) с впервые диагностированным туберкулезом (ВДТБ) легких. У всех больных наблюдался инфильтративный туберкулез легких. Эффективность основного курса антимикобактериальной терапии оценивали по таким данным: сроки нормализации клинических проявлений туберкулеза, прекращения бактериовыделения, заживление полостей распада легких, исчезновение инфильтративных и очаговых изменений в легочной ткани, а также итоговая клиническая эффективность лечебных мероприятий.
Результаты и обсуждение. Ликвидация клинической симптоматики достоверно быстрее наб­людалась во II группе по сравнению с больными с РТБ легких: (2,25 ± 0,11) и (3,40 ± 0,15) мес соответственно (p < 0,001). Прекратилось бактериовыделение на 6-м месяце лечения у 112 (91,06 ± ± 2,57) %) больных с ВДТБ легких и 89 ((76,72 ± 3,92) %) пациентов I группы (р < 0,05). Закрытие полостей распада наблюдалось до 6 мес химиотерапии только у 55 ((60,44 ± 5,13) %) больных с РТБ легких и 93 ((88,57 ± 3,10) %) с ВДТБ легких (р < 0,05).
Выводы. Эффективность стандартного лечения пациентов с ВДТБ легких обычно проявляется более быстрыми улучшением и стабилизацией общего состояния больных, менее выраженной частотой токсических побочных реакций на антимикобактериаль­ные препараты, более ранним прекращением бактериовыделения, увеличением частоты заживления полостей распада и достижения опре­деленного клинико-рентгенологического излечения больных с уменьшением количества больших остаточных изменений после лечения по сравнению с больными с РТБ легких.

Ключевые слова: туберкулез, рецидив туберкулеза легких, лечение, эффективность лечения.

Мова оригіналу: Українська

14. Оригінальні дослідження

 

Ефективність кларитроміцину в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю

О.Є. Бєгоулєв

Мета роботи — вивчення ефективності і безпечності кларитроміцину у хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю.
Матеріали та методи. У контрольованому дослідженні вивчали ефективність індивідуалізованих режимів хіміотерапії, які передбачали призначення кларитроміцину, у 37 хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю (РРТБ). Хворим з групи порівняння, яку сформували за методом підбору пари відповідно до випадку захворювання і профілю медикаментозної резистентності, призначали такі ж самі індивідуалізовані режими хіміотерапії без кларитроміцину. В кожній групі переважали пацієнти з повторними випадками захворювання — по 30 (81,1 %).
Результати та обговорення. Припинилося бактеріовиділення і зникли клінічні симптоми у 16 (43,2 %) хворих з основної групи та 15 (40,5 %) з контрольної. Гепатотоксичні та шлунково-кишкові побічні реакції від комплексної хіміотерапії спостерігали відповідно у 21,6 та 40,5 % хворих основної групи і у 5,4 та 18,9 % контрольної (р < 0,05).
Висновки. Додавання кларитроміцину до режимів хіміотерапії не підвищує ефективності лікування хворих на РРТБ, але вірогідно збільшує частоту гепатотоксичних та шлунково-кишкових побічних реакцій. Кларитроміцин не доцільно вводити в режими хіміотерапії хворих з РРТБ.

Ключові слова: Туберкульоз із розширеною резистентністю, кларитроміцин.

 

Эффективность кларитромицина в комплексном лечении больных туберкулезом с расширенной резистентностью

О.Е. Бегоулев

Цель работы — изучение эффективности и безопасности кларитромицина у больных с туберкулезом с расширенной резистентностью.
Материалы и методы. В контролируемом исследовании изучали эффективность индиви­ду­ализированных режимов химиотерапии, которые включали назначение кларитромицина, у 37 боль­ных туберкулезом с расширенной резистентностью (РРТБ). Больные с группы сравнения, которую сформировали методом подбора пары согласно случая заболевания и профиля медикаментозной резистентности, применяли такие же инди­видуа­ли­зи­рованные режимы химиотерапии без кларитромицина. В каждой группе преобладали пациенты с повторными случаями заболевания — по 30 (81,1 %).
Результаты и обсуждение. Прекращения бактериовыделения и исчезновения клинических симптомов достигли у 16 (43,2 %) больных основной группы и у 15 (40,5 %) контрольной. Гепато­токси­ческие и желудочно-кишечные побочные реакции от комплексной химиотерапии наблюдали соответственно у 21,6 и 40,5 % больных основной группы и у 5,4 и 18,9 % контрольной (р < 0,05).
Выводы. Добавление кларитромицина к режимам химиотерапии не повышает эффективности лечения больных РРТБ, но достоверно увеличивает частоту гепатотоксичных и желудочно-кишечных побочных реакций. Кларитромицин нецелесообразно включать в режимы химиотерапии больных с РРТБ.

Ключевые слова: туберкулез с расширенной резистентностью, кларитромицин.

Мова оригіналу: Українська

15. Огляди

 

Концепція харчування хворих на туберкульоз

Р.Г. Процюк, І.О. Галан

У статті обговорено проблему харчування хворих на туберкульоз. Зростання  захворюваності на туберкульоз зумовлено соціально-економічними та медичними чинниками, зокрема високим рівнем бідності та як наслідок — неповноцінним харчуванням,  епідемією ВІЛ/СНІДу та поширенням стійких до антимікобактеріальних  препаратів форм мікобактерій туберкульозу. Серед чинників, які зумовлюють розвиток туберкульозної інфекції, окрім загальновідомих, важливе значення має якість харчування. Голодування, недостатнє, незбалансоване надходження в організм людини основних нутрієнтів не лише сприяють формуванню і прогресуванню туберкульозу, а й зумовлюють зниження ефективності лікування. Доведено, що в разі голодування і навіть за незбалансованого харчування, особливо недостатнього вмісту в раціоні білків і вітамінів, нерідко реактивується туберкульоз. Спеціальні  дієтичні раціони здатні коригувати основні порушення гомеостазу та підвищувати ефективність лікування, тому деталізація основних порушень харчування, що сприяють розвитку туберкульозного процесу, досі залишається актуальним питанням фтизі­атрії.

Ключові слова: Туберкульоз, раціональне харчування, дієтичні раціони.

 

Концепция питания больных туберкулезом

Р.Г. Процюк, И.О. Галан

В статье представлены проблемы питания больных туберкулезом. Рост заболеваемости туберкулезом обусловлен социально-экономическими и медицинскими факторами, в частности высоким уровнем бедности и как следствие — неполноценным питанием, эпидемией ВИЧ/СПИДа и распространением устойчивых к антимикобактериальным препаратам форм микобактерий туберкулеза. Среди факторов, обусловливающих развитие туберкулезной инфекции, кроме общеизвестных, важное значение имеет качество питания. Голодание, недостаточное, несбалансированное поступление в организм человека основных нутриентов не только способствуют формированию и прогрессированию туберкулеза, но и вызывают снижение эффективности лечения. Доказано, что в условиях голодания и даже при несбалансированном питании, особенно при недостаточном содержании в рационе белков и витаминов, нередко возникает реактивация туберкулеза. Специальные диетические рационы способны корректировать основные нарушения гомеостаза и повышать эффективность лечения, поэтому детализация основных нарушений питания, способствующих развитию туберкулезного процесса, до сих пор остается актуальным вопросом фтизиатрии.

Ключевые слова: туберкулез, рациональное питание, диетические рационы.

Мова оригіналу: Українська

16. Огляди

 

Роль та значення корд-фактора в патогенезі первинного і вторинного туберкульозу

І.В. Ліскіна, В.П. Сільченко

У статті наведено сучасні дані про корд-фактор — речовину органічної природи, яка входить до складу мембрани M. tuberculosis та є головним чинником вірулентності мікобактерії. Ретельно висвітлено встановлені види біологічної активності цієї речовини, її особливості залежно від просторової конфігурації, а також роль у розвитку первинного та вторинного туберкульозу.

Ключові слова: M. tuberculosis, корд-фактор, патогенез туберкульозу.

 

Роль и значение корд-фактора в патогенезе первичного и вторичного туберкулеза

И.В. Лискина, В.П. Сильченко

В статье представлены данные о корд-факторе — веществе органической природы, входящем в состав мембраны M. tuberculosis и являющемся основным фактором вирулентности микобактерии. Подробно освещены установленные виды биологической активности этого вещества, его особенности в зависимости от пространственной конфигурации, а также роль в развитии первичного и вторичного туберкулеза.

Ключевые слова: M. tuberculosis, корд-фактор, патогенез туберкулеза.

Мова оригіналу: Українська

17. практика і досвід

 

Особливості формулювання патологоанатомічного діагнозу при ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД

П.В. Кузик, В.А. Діброва

У статті наведено дані про особливості формулювання та оформлення патологоанатомічного діагнозу при різних формах ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД.

Ключові слова: Патологоанатомічний діагноз, принципи формулювання, ко-інфекція туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД.

 

Особенности формулировки патологоанатомического диагноза при ко-инфекции туберкулез/ВИЧ-инфекция/СПИД

П.В. Кузык, В.А. Диброва

В статье приведены данные об особенностях формулировки и оформления патологоанатомического диагноза при различных формах ко-инфекции туберкулез/ВИЧ-инфекция/СПИД.

Ключевые слова: патологоанатомический диагноз, принципы формулировки, ко-инфекция туберкулез/ВИЧ-инфекция/СПИД.

Мова оригіналу: Українська

18. рецензія

 

Рецензія на книжку «Саркоидоз органов дыхания» за редакцією професора В.К. Гаврисюка.— Київ, 2015.— 192 с.

Медична громадськість Львівщини та За­­хідного регіону України в складі фахівців первинної лікарської ланки, терапевтів, сімейних спеціалістів, пульмонологів, фтизіатрів, науковців і педагогів науково-дослідних установ і вищих медичних навчальних закладів схвально зустріла видання книжки «Саркоидоз органов дыхания» за редакцією видатного науковця і педагога, керівника відділу інтерстиціальних захворювань легень ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновсь­кого» НАМН України професора В.К. Гаври­сюка.

Мова оригіналу: Українська

19. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання коморбідності при захворюваннях органів дихання та туберкульозі»

 

Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання коморбідності при захворюваннях органів дихання та туберкульозі» 1—2 жовтня 2015 р., Чернівці

Запровадження новітніх методів
та удосколення програм терапії —
ключове завдання фтизіатричної служби України

Мова оригіналу: Українська

20. наукові дослідження

 

Діагностика запального синдрому реконституції імунної системи

Л.Д. Тодоріко, О.В. Підвербецька, О.Я. Підвербецький, М.Д. Горда, Ю.О. Дудко, О.М. Тунгускова

Cиндром відновлення імунної системи (СВІС) — парадоксальна запальна реакція імунної системи проти чужорідного антигену у ВІЛ-позитивних хворих унаслідок надмірної активізації імунної системи щодо персистуючих та життєздатних збудників за рахунок антиретровірусної терапії. У статті наведено діагностичні критерії СВІС, які можуть бути використані в країнах з обмеженими ресурсами.

Ключові слова: Туберкульоз, ВІЛ, синдром відновлення імунної системи.

 

Диагностика воспалительного синдрома реконституции иммунной системы

Л.Д. Тодорико, Е.В. Подвербецкая, О.Я. Подвербецкий, М.Д. Гордая, Ю.О. Дудко, О.М. Тунгускова

Синдром восстановления иммунной системы (СВИС) — парадоксальная воспалительная реакция иммунной системы против чужеродного антигена у ВИЧ-положительных больных вследствие чрезмерной активизации иммунной системы по отношению к персистирующим и жизнеспособным возбудителям в результате антиретровирусной терапии. В статье приведены диагностические критерии СВИС, которые могут быть использованы в странах с огра­ниченными ресурсами.

Ключевые слова: туберкулез, ВИЧ, синдром восстановления иммунной системы.

Мова оригіналу: Українська

21. наукові дослідження

 

Фактори ризику розвитку тяжких форм туберкульозу в епідеміологічній ситуації

Е. Леснік, O. Караяні, Л. Тодоріко, С. Александру, Б. Мештешуг, С. Гінда

Мета роботи — оцінка ролі факторів ризику в розвитку тяжких форм інфільтративного туберкульозу легень.
Матеріали та методи. Виконано ретроспективне, виборче та описове дослідження 254 хворих. Основна група складалася зі 129 пацієнтів з легеневим інфільтративним туберкульозом з тяжким перебігом (65 випадків з казеозною пневмонією і 64 з туберкульозною лобарною інфільтрацією). Обстеже­но також 125 пацієнтів з легеневим інфільтративним туберкульозом зі сприятливою еволюцією процесу.
Результати та обговорення. Встановлено, що факторами ризику для тяжкої еволюції туберкульозу легень є численні соціальні фактори ризику, туберкульозний контакт, супутні захворювання. Пізніше виявлення є найчастішою причиною розвитку тяжких форм ТБ. Комплексний підхід до хворих на ТБ легень із множинними факторами ризику має бути застосований якомога раніше, враховуючи тяжкість епідеміологічної ситуації з ТБ у Молдові.

Ключові слова: туберкульоз, фактори ризику.

 

Факторы риска развития тяжелых форм туберкулеза в эпидемиологической ситуации

Э. Лесник, O. Караяни, Л. Тодорико, С. Александру, Б. Мештешуг, С. Гинда

Цель работы — оценка роли факторов риска в развитии тяжелых форм инфильтративного ту­­беркулеза легких.
Материалы и методы. Выполнено ретроспективное, избирательное и описательное исследование 254 больных. Основная группа состояла из 129 пациентов с легочным инфильтративным туберкулезом с тяжелым течением (65 случаев с казеозной пневмонией и 64 с туберкулезной лобарной инфильтрацией). Обследованы также 125 пациентов с легочным инфильтративным туберкулезом с благоприятной эволюцией процесса.
Результаты и обсуждение. Установлено, что факторами риска для тяжелой эволюции туберкулеза легких являются мно­гочисленные социальные факторы риска, туберкулезный контакт, сопутствующие заболевания. Позднее выявление является наиболее частой причиной развития тяжелых форм ТБ.
Выводы. Комплексный подход к больным ТБ легких со  множественными факторами риска должен быть применен как можно раньше, учитывая тяжесть эпидемиологической ситуации с ТБ в Молдове.

Ключевые слова: Туберкулез, факторы риска.

Мова оригіналу: Українська

22. наукові дослідження

 

Особливості лабораторної діагностики ВІЛ-асоційованого туберкульозу

О.В. Підвербецька, В.І. Сливка, Т.І. Ільчишин, О.Д. Клим, І.А. Климук, І.В. Молокус

Важливим завданням фтизіатрії стало вирішення питання своєчасної діагностики туберкульозу у хворих з ВІЛ-інфекцією. Основними методами його виявлення є бактеріоскопічне, бактеріологічне та молекулярно-генетичне дослідження мокротиння.
У статті наведено результати аналізу ефективності згаданих методів дослідження мокротиння у хворих на ВІЛ-інфекцію/туберкульоз легень.

Ключові слова: Туберкульоз, ВІЛ-інфекція, ко-інфекція.

 

Особенности лабораторной диагностики ВИЧ-ассоциированного туберкулеза

Е.В. Подвербецкая, В.И. Сливка, Т.И. Ильчишин, О.Д. Клим, И.А. Климук, И.В. Молокус

Важной задачей фтизиатрии стало решение вопроса о своевременной диагностике туберкулеза у больных с ВИЧ-инфекцией. Основными методами его выявления являются бактериоскопическое, бактериологическое и молекулярно-генетическое исследования мокроты.
В статье приведены результаты анализа эффективности упомянутых методов исследования мокроты у больных ВИЧ-инфекцией/туберкулезом легких.

Ключевые слова: туберкулез, ВИЧ-инфекция, ко-инфекция.

Мова оригіналу: Українська

23. наукові дослідження

 

Якість життя хворих на хронічне обструктивне захворювання легень за наявності коморбідної артеріальної гіпертензії

М.М. Юсупалієва

Мета роботи — вивчення впливу коморбідної артеріальної гіпертензії на якість життя хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень, що прибули на лікування в санаторії приморського типу.
Матеріали та методи. На базі ДУП РК «Санаторій «Місхор» (м. Ялта) і ДУП РК «Спеціалізова­ний клінічний Алуштинський санаторій «Ветеран» обстежено 164 хворих із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) I—III стадії. У 112 з них була супутня артеріальна гіпертензія (АГ) II—III стадії. Якість життя (ЯЖ) оцінювали по прибутті до санаторію і після закінчення курсу санаторно-курортного лікування (СКЛ) за опитувачем MOS SF-36.
Результати та обговорення. Встановлено виразний негативний вплив АГ на всі показники ЯЖ хворих із ХОЗЛ, простежувався прямий кореляційний зв’язок між рівнем зниження ЯЖ, тяжкістю супутньої серцево-судинної патології й ступенем підвищення артеріального тиску.
Висновки. Відновне СКЛ у комбінації з адекватною медикаментозною гіпотензивною терапією сприяє істотному поліпшенню загального стану пацієнтів, що виявляється, зокрема, вірогідним зростанням усіх параметрів ЯЖ.

Ключові слова: Хронічне обструктивне захворювання легень, артеріальна гіпертензія, якість життя, санаторно-курортне лікування.

 

Качество жизни больных хроническим обструктивным заболеванием легких при наличии коморбидной артериальной гипертензии

М.М. Юсупалиева

Цель работы — изучение влияния коморбидной артериальной гипертензии на качество жизни больных с хроническим обструктивным заболеванием легких, направленных на лечение в санатории приморского типа.
Материалы и методы. На базе ГУП РК «Санаторий «Мисхор» (г. Ялта) и ГУП РК «Специ­ализированний клинический Алуштинский санаторий «Ветеран» обследовано 164 больных хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) I—III стадии. У 112 из них была сопутствующая артериальная гипертензия (АГ) II—III стадии. Качество жизни (КЖ) оценивали при поступлении в санатории и после окончания курса санаторно-курортного лечения (СКЛ) с использованием опросника MOS SF-36.
Результаты и обсуждение. Установлено выраженное негативное влияние АГ на все показатели КЖ больных ХОЗЛ, прослеживалась прямая корреляционная связь между уровнем снижения КЖ, тяжестью сопутствующей сердечно-сосудистой патологии и степенью повышения артериального давления.
Выводы. Восстановительное СКЛ в сочетании с адекватной медикаментозной гипотензивной терапией способствует существенному улучшению общего состояния пациентов, что проявляется, в частности, достоверным возрастанием всех параметров КЖ.

Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, артериальная гипертензия, качество жизни, санаторно-курортное лечение.

Мова оригіналу: Українська

24. наукові дослідження

 

Клінічний випадок туберкульозу шкіри

Л.Д. Тодоріко, Т.І. Ільчишин

У статті описано клінічний випадок виразково-некротичного туберкульозу шкіри, схарактеризовано особливості перебігу захворювання та ефективність лікування.

Ключові слова: Туберкульоз шкіри, виразково-некротична фаза, позалегеневий туберкульоз, лікування.

 

Клинический случай туберкулеза кожи

Л.Д. Тодорико, Т.И. Ильчишин

В статье описан клинический случай папулонекротического туберкулеза кожи, охарактеризованы особенности течения заболевания и эффективность лечения.

Ключевые слова: туберкулез кожи, папулонекротическая фаза, внелегочный туберкулез, лечение.

Мова оригіналу: Українська

Авторизація


Видавництво


Послуги


Партнери


Рекламодавці


Передплата








© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»